Постанова 4814 № 537/836/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 537/836/23 Номер провадження 22-ц/814/2967/24Головуючий у 1-й інстанції Маханьков О.В. Доповідач ап. інст. Дорош А. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 грудня 2024 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді - доповідача Дорош А.І. Суддів: Бутенко С.Б., Триголов В.М. при секретарі: Коротун І. В. розглянувши в м. Полтава за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою комунального підприємства «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 травня 2024 року, ухвалене суддею Маханьковим О.В., повний текст рішення складено 22 травня 2024 року у справі за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И В: 08.03.2023 Комунальне підприємство «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просило суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь КП «Теплоенерго» заборгованість за спожиту теплову енергію та гарячу воду у сумі 41 075,44 грн, нараховані на суму заборгованості 3% річних в сумі 571,84 грн, інфляційні втрати в сумі 4 331,23 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2 684 грн. Свої вимоги мотивували тим, що КП «Теплоенерго» надає послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , згідно особового рахунку № НОМЕР_1 . У результаті невиконання боржниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зобов`язань щодо сплати наданих послуг станом на 28.02.2023 року (за період з 01.07.2015 по 31.12.2022) виникла заборгованість на загальну суму 41 075,44 грн, що підтверджується роздруківкою про заборгованість. Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржникам на суму заборгованості нараховано 3% річних в сумі 571,84 грн та інфляційні втрати в сумі 4 331,23 грн. Оскільки, у добровільному порядку відповідачі не сплачують заборгованість за надані послуги, КП «Теплоенерго» звернулося до суду з даним позовом. Заочним рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21.03.2023 позовну заяву КП «Теплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Теплоенерго» борг за спожиту теплову енергію та гарячу воду за період з 01.07.2015 по 31.12.2022 включно у розмірі 41 075,44 грн, встановлений індекс інфляції у розмірі 4 331,23 грн, 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 571,84 грн та судовий збір у розмірі 2 684 грн. 15.03.2024 ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21.03.2023 у цивільній справі №537/836/23 за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25.03.2024 заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено. Заочне рішення від 21.03.2023 у цивільній справі №537/836/23 - скасовано. Призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження. Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 травня 2024 року у задоволенні позову Комунального підприємства «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води - відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що предметом спору щодо наявності заборгованості з постачання теплової енергії та гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , згідно особового рахунку № НОМЕР_1 , є період з 01.07.2015 по 31.12.2022, тому саме у межах цього строку суд перевіряє наявність заборгованості відповідача перед позивачем. При цьому, судом встановлено, що позивач КП «Теплоенерго» звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за спожиті послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води 08.03.2023 року, тобто після спливу загальної позовної давності тривалістю у три роки. При ухваленні рішення судом першої інстанції також враховано той факт, що відповідач ОСОБА_1 знятий з реєстрації місця проживання 20.03.2019, ОСОБА_2 знята з місця проживання 18.07.2018, а кімната АДРЕСА_2 , є власністю територіальної громади міста Кременчука в особі Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області. Таким чином, оскільки у судовому засіданні встановлено, що позивач КП «Теплоенерго» звернувся з позовом до суду після спливу позовної давності, доказів про поважність причин пропуску позовної давності не надано, тому у задоволені позову про стягнення заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат слід відмовити у зв`язку зі спливом строків позовної давності. . В апеляційній скарзі Комунальне підприємство «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи; порушення судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції за встановленою підсудністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що КП «Теплоенерго» звернулося до суду за захистом своїх майнових прав із заявою про видачу судового наказу у 2018 році, за яким винесено судовий наказ Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області від 11.06.2018 у справі №537/2290/18 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь КП «Теплоенерго» заборгованості за спожиту теплову енергію та гарячу воду за період з 01.06.2015 по 01.05.2018 у розмірі 17 347,88 грн - сума заборгованості, нараховані 3% річних у розмірі 1518,53 грн, інфляційні втрати у розмірі 3 709,61 грн та витрати на сплату судового збору в сумі 88,10 грн з кожного. Даний наказ набрав законної сили 23.07.2018 року та був виданий КП «Теплоенерго» для пред`явлення його до примусового виконання. Зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаним обставинам, які свідчать про те, що до моменту скасування судового наказу, а саме 31.05.2021 порушене право КП «Теплоенерго» не підлягало захисту. Тому вважає, що саме з моменту винесення ухвали Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31.05.2021 про скасування судового наказу 11.06.2018 у справі №537/2290/18, відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України, знову почався перебіг позовної давності. Оскільки саме з цього часу у КП «Теплоенерго» виникло право звернутися з тими ж вимогами у позовному провадженні, а порушене право після скасування наказу знову підлягало захисту. Окрім того, звертає увагу, що 31.12.2021 відповідачами було здійснено оплату наданих послуг у розмірі 5 133,10 грн за період 04.2013 по 07.2015. Відповідно до ч.1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Шамшурін Ю.В. просить її залишити без задоволення, а рішення сулу першої інстанції - без змін. Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що кімната АДРЕСА_2 , є власністю територіальної громади міста Кременчука в особі Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на підставі рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №223 від 19 березня 2010 «Про впорядкування статусу житлових будинків, формування та використання фондів житла соціального призначення та для тимчасового проживання громадян в місті Кременчуці». Наймачами та зареєстрованими у кімнаті АДРЕСА_2 , були ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відповідно до заочного рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.01.2019 у справі №537/3274/18, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 визнано такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме кімнатою № НОМЕР_2 в АДРЕСА_3 . Згідно відомостей Комунального підприємства Квартирне управління Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №01-13/50 від 02.04.2024, ОСОБА_1 знятий з реєстрації місця проживання 20.03.2019, ОСОБА_2 знята з реєстрації місця проживання 18.07.2018 (а.с. 118). Відповідачі були споживачами послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , згідно особового рахунку № НОМЕР_1 . Судом першої інстанції також встановлено, що у 2018 році КП «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за спожиту теплову енергію та спожиту гарячу воду. 11.06.2018 Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області у справі №537/2290/18 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь КП «Теплоенерго» заборгованість за спожиту теплову енергію та гарячу воду станом на 01.05.2018 за період з 01.06.2015 по 01.05.2018 у розмірі 17 347,88 грн, на суму заборгованості нараховано 3% річних в сумі 1518,53 грн, інфляційні втрати в сумі 3 709,61 грн та витрати на сплату судового збору в сумі 88,10 грн з кожного. Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31.05.2021 за заявою ОСОБА_2 судовий наказ Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11.06.2018 у справі №537/2290/18 - скасовано. При зверненні до суду з даним позовом, згідно наданого представником позивача розрахунку, заборгованість відповідачів перед позивачем станом на 28.02.2023 складала 41 075,44 грн. На вказану суму заборгованості позивачем також було розраховано 3% відсотки річних у розмірі 571,84 грн та інфляційні втрати за період з 01.07.2015 по 23.02.2022 у розмірі 4 331,23 грн. Водночас встановлено, що позивач КП «Теплоенерго» продовжує виконувати свої обов`язки та забезпечує надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачами борг за надані послуги з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води не погашено. У своїй заяві від 15.03.2024 про перегляд заочного рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21.03.2023 у цивільній справі №537/836/23 за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відповідач ОСОБА_2 просила суд застосувати строки позовної давності, що відповідно ст. 267 ЦК України є підставою для відмови в позові. 15.05.2024 у судовому засіданні представником позивача КП «Теплоенерго» подано заперечення на заяву про застосування строків позовної давності, згідно якого вказано, що з моменту винесення Крюківським судом м. Кременчука Полтавської області ухвали від 31.05.2021 про скасування судового наказу від 11.06.2018 відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України знову почався перебіг позовної давності. Зазначено, що саме з 31.05.2021 у стягувача виникло право звернутися з тими ж вимогами у позовному провадженні, а порушене право після скасування наказу знову підлягало захисту. Вказувала, що оскільки відповідачами у період нарахування боргу в межах строку позовної давності вчинялися дії, які вказують на визнання боргу, а саме щомісячно проводили часткову оплату за надані послуги, строк позовної давності переривався. Отже, з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути у повному обсязі визначену у позові суму заборгованості. За результатами розгляду даної справи, з врахуванням заяви відповідача ОСОБА_2 про застосування строків позовної давності, судом першої інстанції зазначено, що відповідно до наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості станом на 01.05.2024 по особовому рахунку № НОМЕР_1 , в графі «сплата», дата, за період вказано 0,07 07/2015 - 31/12/2021 не може бути прийнято судом як активні дії боржника. Інших сум в даній графі, які б свідчили про визнання боргу боржниками не зазначено (а.с.5). При цьому, судом першої інстанції вказано, що предметом спору щодо наявності заборгованості з постачання теплової енергії та гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , згідно особового рахунку № НОМЕР_1 , є період з 01.07.2015 по 31.12.2022, тому саме у межах цього строку суд перевіряє наявність заборгованості відповідача перед позивачем. Так, із роздруківки заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 , підготовленої станом на 08.05.2024 встановлено, що за період з 01.07.2015 по 31.07.2018 заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води становить 17 809,69 грн, за період з 01.05.2019 по 31.12.2022 станом на 13.05.2024 становить 17 592,16 грн, за період з 01.08.2018 по 31.04.2019 станом на 13.05.2024 становить 5 673,59 грн. Отже, борг за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по особовому рахунку № НОМЕР_1 на день ухвалення рішення становить 41 075,44 грн. У судовому засіданні встановлено, що позивач КП «Теплоенерго» звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за спожиті послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води 08.03.2023 року, тобто після спливу загальної позовної давності тривалістю у три роки. При ухваленні рішення судом першої інстанції також враховано той факт, що відповідач ОСОБА_1 знятий з реєстрації місця проживання 20.03.2019, ОСОБА_2 знята з місця проживання 18.07.2018, а кімната АДРЕСА_2 є власністю територіальної громади міста Кременчука в особі Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області. Таким чином, оскільки у судовому засіданні встановлено, що позивач КП «Теплоенерго» звернувся з позовом до суду після спливу позовної давності, доказів про поважність причин пропуску позовної давності не надано, у задоволені позову про стягнення заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат слід відмовити у зв`язку зі спливом позовної давності. Апеляційний суд у складі колегії суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Предметом даного позову є стягнення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Теплоенерго» заборгованості з постачання теплової енергії та гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 згідно особового рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.07.2015 по 31.12.2022 всього у розмірі 41 075,44 грн. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову з підстав пропуску строків позовної давності, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Згідно ст. 256 ЦК України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Тобто позовна давність установлює строки захисту цивільних прав. Загальна позовна давність (строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у справі, є самостійною підставою для відмови в позові. Для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. Виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Відмова у задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права із зазначенням спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови у задоволенні позову не відповідає вимогам закону. Згідно правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №910/18560/16 визначено, що позовна давність може застосовуватися виключно, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими та доведеними: застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог. Загальні положення застосування позовної давності також викладені у наступних постановах: №522/1029/18 (14-270цс19); № 22/2110/15-ц (14-247 цс 18) /п. 61; №522/2201/15-ц (14-179 цс 18) /п. 61/; №522/2202/15-ц (14-132цс18) /п. 61/; №372/1036/15-ц (14-252цс18); №904/10956/16 (12-90гс19); №183/1617/16 (14-208 цс 18) /п.п. 73/; №911/1437/17 (12-226гс18) /п. 76/. Виходячи з вимог ст. 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. А отже, відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права не потребує зазначення у рішенні суду висновку щодо вирішення питання спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову. Судом апеляційної інстанцій встановлено та не заперечується сторонами у справі, що КП «Теплоенерго» надає до кімнати АДРЕСА_2 , в якій проживали ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. Крім того, згідно матеріалів справи встановлено, що відповідно до заочного рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.01.2019 у справі №537/3274/18, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 визнано такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме кімнатою АДРЕСА_2 (а.с. 92-93). При цьому, у цивільній справі №537/3274/18 було встановлено, що ОСОБА_1 є наймачем кімнати АДРЕСА_2 та зареєстрований у ній разом із членами сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що вбачається із довідки (витяг з особового рахунку № НОМЕР_1 ) за вих. №1091/36 від 24.05.2018. З актів перевірки законності користування жилим приміщенням комунальної власності громадянами, що зареєстровані в житлових будинках та гуртожитках міста Кременчука від 15.01.2015, 19.05.2015, 08.05.2018 за адресою: кімната АДРЕСА_2 , відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 не проживають з 2012 і по теперішній час. Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Беручи до уваги вищевикладене, за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, колегія суддів вважає, що з врахуванням вказаних обставин, встановлених у цивільній справі №537/3274/18, відсутні підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Теплоенерго» заборгованості з постачання теплової енергії та гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , згідно особового рахунку № НОМЕР_1 , за період з 01.07.2015 по 31.12.2022, оскільки встановлено, що власником кімнати АДРЕСА_2 в особі Кременчуцької міської ради Полтавської області, відповідачі з 2012 року не проживають у вказаній кімнаті, послуги з теплопостачання та постачання гарячої води у спірний період не отримували, тому застосування наслідків спливу позовної давності у даній справі не відповідає вимогам закону. Згідно п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст. 367 ч.1,2, 368 ч.1, 374 ч.1 п. 2, 376 ч.1 п. 4, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області задовольнити частково. Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 травня 2024 року - скасувати і ухвалити нове рішення. У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її прийняття безпосередньо до суду касаційної інстанції, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 04 грудня 2024 року. СУДДІ: А. І. Дорош С.Б. Бутенко В. М. Триголов