Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 550/762/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 грудня 2024 р.Справа № 550/762/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Мельнікової Л.В. , Русанової В.Б. , за участю секретаря судового засідання Реброва А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 24.09.2024, головуючий суддя І інстанції: Хоменко Д.Є., вул. Набережна, 15, смт. Чутово, Чутовський, Полтавська, 38800, повний текст складено 03.10.24 року по справі № 550/762/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 звернувся до Чутівського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд: - скасувати постанову серія №1798 від 17.06.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності подана в порядку ст. 210-1 ч. 3 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 21250 грн., виданої ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою серії № 1798 від 14.06.2024, виданою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення вигляді штрафу в розмірі 21250 грн. за те, що позивач 07.06.2024 о 09:30 год. прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 та під час звірки облікових даних встановлено, що йому 08.05.2024 о 14:09 год. була вручена повістка на відправку №112 відповідно до якої йому належало з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 22.05.2024 о 17:00 год. для призову на військову службу по мобілізації в складі команди НОМЕР_1 , про що він зробив власноручний підпис в розписці №112 та Журналі вручення повісток на відправку військовозобов`язаним, призначеним в команди дев`ятого відділу. 22.05.2024 о 17:00 год. позивач не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 24.05.2024 на адресу дев`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшла заява позивача ОСОБА_1 від 21.05.2024 в якій він повідомив, що у зв`язку з погіршенням стану здоров`я 20.05.2024 він був направлений на стаціонарне лікування. Позивач просить скасувати вказану постанову про адміністративне правопорушення, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 24.09.2024 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 24.09.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що 08.05.2024 позивачу вручена повістка № 112, відповідно до якої йому необхідно було звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 22.05.2024 о 17:00 для призову на військову службу по мобілізації. За мобілізаційним розпорядженням ОСОБА_1 не прибув у зв`язку із перебуванням на стаціонарному лікуванні у КНП "Чутівської Центральної лікарні" 20.05.2024, про що надіслано заяву від 21.05.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Від 24.05.2024 заяву з додатками вручено та зареєстровано ІНФОРМАЦІЯ_3 . В подальшому, позивачу не надходило повідомлення щодо необхідності зявитись до РТЦК. Зазначає, що в його особовій справі наявні всі необхідні дані, в тому числі інформація про стан здоров`я, адреси, номер телефону, витяг з наказу Мінекономполітики про відстрочку. Зазначає, що ним не порушено вимоги абз. 15 ч. 3 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки позивачем повідомлено про причини неявки по мобілізаційному розпорядженні від 22.05.2024 на законних підставах. В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Враховуючи особиливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема передбаченої ч. 5 ст. 286 КАС України, колегія суддів вважає, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ч. 2 ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України). Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку. Матеріалами справи підтверджено, що 08.05.2024 о 14:09 год. ОСОБА_1 вручена повістка на відправку №112 відповідно до якої йому належало з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 22.05.2024 о 17:00 год. для призову на військову службу по мобілізації в складі команди НОМЕР_1 , про що він зробив власноручний підпис в розписці №112 та Журналі вручення повісток на відправку військовозобов`язаним, призначеним в команди ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач зазначає, що 22.05.2024 о 17:00 год. він не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , 24.05.2024 на адресу дев`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшла заява ОСОБА_1 від 21.05.2024 в якій він повідомив, що у зв`язку з погіршенням стану здоров`я 20.05.2024 він направлений на стаціонарне лікування. Згідно довідки КНП "Чутівська центральна лікарня" від 21.05.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 перебував на стаціонарному лікуванні з 20.05.2024. Відповідно до Витягу з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов`язаного, військовозобов`язаному ОСОБА_1 , 1977 року народження, який працює в ТОВ "ЗЕРНО-АГРОТРЕЙД" ВП "Скороходівський елеватор" на посаді апаратник оброблення зерна 3 розряду, відповідно до Наказу Мінекономіки №13745 від 31.05.2024 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців до 30.11.2024. В подальшому, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 №1798 від 14.06.2024 прийнято постанову, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за порушення абз.15 ч.3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" накладено штраф у розмірі 21250,00 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Не погодившись з вказаною постановою, позивач оскаржив її до суду. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх не обгрунтованості. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст. 245 КупАП). Відповідно до зі ст. 251 КУпАП, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Стаття 280 КУпАП вимагає від органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка, зокрема, повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, прийняте у справі рішення. Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Частиною третьою статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. За приписами частини 7 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Згідно із абзацу 11 статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднений Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 "Про часткову мобілізацію". Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час. Відповідно до абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів. Згідно абз. 6 ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" громадяни України зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. У відповідності до абзацу 2 частини 1 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" - у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: - перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; - смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів. Матеріалами справи підтверджено, що 08.05.2024 о 14:09 год. ОСОБА_1 вручена повістка №112 відповідно до якої йому належало з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 22.05.2024 о 17:00 год. для призову на військову службу по мобілізації в складі команди НОМЕР_1 , про що він зробив власноручний підпис в розписці №112 та Журналі вручення повісток на відправку військовозобов`язаним, призначеним в команди ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач 22.05.2024 о 17:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 не прибув, однак направив до відповідача заяву, в якій повідомив, що у зв`язку з погіршенням стану здоров`я він направлений на стаціонарне лікування. Так, згідно довідки КНП "Чутівська центральна лікарня" від 21.05.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 перебував на стаціонарному лікуванні з 20.05.2024. Вказана заява надійшла до ІНФОРМАЦІЯ_3 24.05.2024. Отже, враховуючи вимоги ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", ОСОБА_1 вчасно повідомив відповідача про причини неявки та вказана причина є поважною. Водночас, норми ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" зобов`язують громадянина в подальшому прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, що не перевищує сім календарних днів від визначених у повістці дати і часу прибуття. Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 лише 07.06.2024 о 09:30 год., тобто поза межами визначеного ч. 3 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" строком. Позивачем не надано до суду першої та апеляційної інстанції будь-яких доказів, які б могли підтвердити поважність його неявки до районного відділу ТЦК за період з 29.05.2024 до 07.06.2024. Колегія суддів враховує, що позивач дійсно самостійно прибув до ТЦК, проте причиною такого прибуття поза встановленим законом строком була не повістка, а необхідність повідомлення відповідача про отримання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців до 30.11.2024, на підставі витягу з наказу Мінекономполітики про бронювання військовозобовязаного. При цьому, ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції позивачем не надано доказів неприбуття до районного відділу РТЦК, зокрема довідок та/або лікарняного листа після 29.05.2024, або доказів інших поважних причин, відповідно до яких суд міг би дійти висновків, що його явка до відповідача саме 07.06.2024 здійснена у найкоротший строк. Відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачена статтею 210-1 КУпАП. Вчинення таких дій в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( частина 3 ст. 210-1). Так, постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 №1798 від 14.06.2024 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за порушення абз.15 ч.3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та накладено штраф у розмірі 21250,00 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, прийняв рішення, яке відповідає вимогам чинного законодавства. Щодо доводів позивача в апеляційній скарзі, що за весь період часу повістки вимоги щодо прибуття у відділ РТЦК відповідач не надсилав, враховуючи наявність в його особовій справі необхідних даних для цього, зокрема адреси, номеру телефонного зв`язку, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки нормами ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" вказаної вимоги не передбачено, тоді як наведеним Законом встановлено обов`язок громадянина, у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин з`явитись у зазначені у ній місце та строк. Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормавтиних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 24.09.2024 по справі № 550/762/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді Л.В. Мельнікова В.Б. Русанова Повний текст постанови складено 04.12.2024 року