Постанова Дніпровський апеляційний суд № 242/750/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/2026/24 Справа № 242/750/24 Суддя у 1-й інстанції - Черков В. Г. Суддя у 2-й інстанції - Свіягіна І. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 жовтня 2024 року м.Кривий Ріг суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Свіягіна І.М., при секретарі судового засідання Примак Н.М., за участю захисника адвоката Майорова С.В., діючого в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника адвоката Майорова С.В., діючого в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 13 червня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривен з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік; стягнуто судовий збір, - в с т а н о в и л а: постановою Селидівського міського суду Донецької області від 13 червня 2024 року зазначено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 677125 від 18.04.2024 року, ОСОБА_1 18.04.2024 року о 22 годині 10 хвилин за адресою: Донецька область, м.Селидове, вул. Нагорна, 17, керував автомобілем BYD, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, порушення мови). Від проходження огляду у встановленому законом порядку як на місці, так і в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. На зазначену постанову захисник адвокат Майоров С.В., діючий в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, справу закрити за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. Вказує, що суд розглянув справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, разом з цим ОСОБА_1 та його захисник не були повідомлені на 13.06.2024 року. Наголошує, що факт керування транспортного засобу не підтверджений належними та допустимими доказами, відеозапис, який міститься в матеріалах справи не підтверджує рух автомобіля, крім того на відеозаписі зазначений час фіксації подій 21-26 годину, тобто за годину до подій описаних в протоколі про адміністративне правопорушення. Події на відеозаписі відбуваються в темний час доби, без додаткових засобів освітлення та особа щодо якої складений протокол про адміністративне не ідентифікована як ОСОБА_1 . Зазначає, що факту законності зупинки транспортного засобу також не зафіксовано, доказів порушення ОСОБА_1 ПДР України не зазначено. В матеріалах справи відсутній акт огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 із зазначенням підстав для проведення вказаного огляду. Стверджує, що протокол про адміністративне правопорушення містить відеозапис поліцейських, як додаток до протоколу, однак відсутні відомості щодо номеру, даних технічного засобу за допомогою якого проводилось фіксування, тому вказаний доказ є недопустимий. Учасники адміністративного провадження повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомлено, заяви чи клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили, що не є перешкодою для розгляду справи за відсутності сторін. Захисник адвокат Майоров С.В., діючий в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити. Всебічно розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона підлягає задоволенню частково за таких підстав. Згідно приписів статті 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням цього Кодексу, зокрема є охорона прав і свобод громадян, власності, встановленого правопорядку, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Відповідно до вимог ст.294 КУпАПапеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно ст.ст.245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. У відповідності до ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння особою, що керує транспортним засобом. Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України. Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України - Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Як встановлено судом апеляційної інстанції, Селидівським міським судом Донецької області, відповідно до винесеної постанови, не встановлено всіх обставин справи, а лише наявне посилання на протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №677125 від 18.04.2024 року. В своїй описовій частині, судом першої інстанції фактично не встановлені обставини справи, не досліджено факт адміністративного правопорушення, не зазначено про наявність чи відсутність ознак вказаного правопорушення. З огляду на зазначене, апеляційний суд вбачає підстави для скасування постанови місцевого суду. Згідно ч.8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову. Дніпровським апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 18.04.2024 року о 22 годині 10 хвилин за адресою: Донецька область, м.Селидове, вул. Нагорна, 17, керував автомобілем BYD, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, порушення мови). Від проходження огляду у встановленому законом порядку як на місці, так і в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, в якому зазначається суть правопорушення та інші дані, необхідні для розгляду справи, і не може вважатися беззаперечним доказом вини особи. В підтвердження вини ОСОБА_1 в матеріалах справи наявні відеоматеріали, які підтверджують факт керування останнім автомобілем BYD, державний номерний знак НОМЕР_1 . Щодо наданого відеозапису з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, що був досліджений у судовому засіданні, суд зазначає та виходить з наступного. Як вбачається з наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудного реєстратора поліцейського, ОСОБА_1 було зупинено біля будинку у зв`язку з керуванням автомобілем у комендантський час. Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується наявним відеозаписом та останнім не заперечувався. Крім того, останній підтвердив що керував автомобілем з відповідним пропуском його жінки та на відео вбачається, як ОСОБА_1 виходить з переднього водійського сидіння, припаркувавши автомобіль. Вказаний факт нівелює доводи сторони захисту про відсутність будь-яких доказів про керування транспортним засобом чи рух автомобіля. При цьому, апеляційний суд приймає доводи адвоката про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу, оскільки працівниками поліції не було озвучено підстав для зупинки, окрім керування під час комендантської години, при цьому, будь-які докази оскарження дій працівників поліції суду не надані та в матеріалах справи не містяться. Доводи захисника адвоката Майорова С.В., діючого в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про різницю в часі події та зафіксовану в протоколі суд до уваги не приймає, оскільки як вбачається з відеозапису з нагрудного реєстратора працівника поліції, останній зафіксував час, переглянувши телефон, а час зазначений на відеозаписі є технічною помилкою, та не несе ніякого функціонального значення, оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, та жодна із сторін не заперечує факт настання описаних подій та дату їх настання. При цьому, доводи захисника адвоката Майорова С.В., діючого в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про відсутність акту огляду на стан сп`яніння є помилковими, оскільки останній відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі, а тому працівники поліції не мали складати акт огляду на стан сп`яніння, тому що він складається лише у разі проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Доводи сторони захисту про відсутність даних технічного засобу фіксації відеозапису, наявного в матеріалах справи суд приймає до уваги, при цьому вказане не нівелює факт вчинення ОСОБА_1 об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та не є підставою для визнання відеозапису чи протоколу неналежним чи недопустимим доказом. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний: - виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; - не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів. Згідно з п. 2.9а ПДРУкраїни, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за статтею 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Поліцейські, виявивши у водія ознаки сп`яніння (алкогольного або наркотичного), який свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів "а" та "б" пункту 2.9 Правил дорожнього рухуУкраїни, а водій відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього рухуповинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп`яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені статтею 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735. Відповідно до ч. 2-6 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно з п.п 2, 6, Розділу І Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Згідно з п. 1 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за № 28/32999, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку. Враховуючи вище наведене, в сукупності досліджених доказів, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 ПДР України. Суд бере до уваги дані про особу правопорушника, його вік, те, що останній не визнав свою вину. Відповідно до ч.6 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. Згідно ч.8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову. На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 294 КУпАП, - п о с та н о в и л а: апеляційну скаргу захисника адвоката Майорова С.В., діючого в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити частково. Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 13 червня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, скасувати, з прийняттям нової постанови Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 гривень (шістьсот п`ять гривень шістдесят копійок) на користь держави. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Ірина СВІЯГІНА