Постанова Дніпровський апеляційний суд № 184/161/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/9038/24 Справа № 184/161/24 Суддя у 1-й інстанції - Томаш В. І. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 грудня 2024 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Корчистої О.І. суддів: Агєєва О.В., Бондар Я.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №184/161/24 за позовом ОСОБА_1 до Апостолівської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2024 року, встановив: У лютому 2024 року ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Апостолівської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво, в якому просив визнати за ним право власності на нежитлове приміщення торгівельний павільйон загальною площею 55,8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2024 року провадження у цивільній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/6835/23, яка розглядається в порядку господарського судочинства Господарським судом Дніпропетровської області. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження по справі, в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, на підставі яких він дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до розгляду іншої справи Господарським судом Дніпропетровської області, неможливість оцінити та встановити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Посилається, що сама по собі взаємопов`язаність справ не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення в іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи №904/6835/23 Господарським судом, суд першої інстанції має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи №184/161/24. Вважає, що необґрунтоване зупинення провадження у справі №184/161/24 призвело до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності позивача, що призвело до порушення положень частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. У відзиві на апеляційну скаргу Апостолівська міська рада, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2024 року залишити без змін. Відповідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Згідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Ухвала суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі віднесена до пункту 14 частини 1 статті 353 ЦПК України. Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження по справі до набрання законної сили рішенням у справі № 904/6835/23, яка перебуває в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області. Проте, колегія суддів апеляційного суду не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції. Положеннями ч. 1 ст. 251 ЦПК України передбачено ряд підстав для зупинення провадження, який є вичерпним. Так, зокрема, пунктом 6 частини першої вищевказаної норми права передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо. Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі № 184/161/24 за позовом ОСОБА_1 до Апостолівської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво судом першої інстанції було зупинено до вирішення справи № 904/6835/23 Криворізької східної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Апостолівської міської ради до ФОП ОСОБА_1 про зобов`язання повернути Апостолівській міській раді за актом приймання-передачі земельну ділянку комунальної форми власності з кадастровим номером 1220310100:03:003:1487 площею 0,0027 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду; усунути перешкоди Апостолівській міській раді в користуванні земельною ділянкою, та суміжною (без кадастрового номеру) з нею земельною ділянкою площею 0,0035 га, привівши їх у придатний до використання стан, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва - торгового павільйону літ. Б-2, площею під забудовою 49,4 кв.м. та навісу літ. б, площею під забудовою 6,4 кв.м. (загальною площею під забудовою 55,8 кв.м.). У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14лютого 2022 року викладено висновок про те, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом з тим, необхідно враховувати, що, відповідно пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, яка переглядається, суд на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України не вказав конкретну обставину, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, у чому саме полягає взаємозв`язок предметів розгляду інших справ, а також у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи, та зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. При цьому суди взагалі не аналізували та не встановлювали у визначеному законом порядку, чи дійсно від наслідку розгляду іншої справи залежить прийняття рішення у зазначеній цивільній справі». Зупиняючи провадження у справі до розгляду Господарським судом Дніпропетровської області справи №904/6835/23, суд першої інстанції не зазначив, які конкретно обставини (факти), неможливо встановити та оцінити під час розгляду справи № 184/161/24 за позовом ОСОБА_1 про визнання права власності на самочинне будівництво, що об`єктивно унеможливлює розгляд даної справи до вирішення по суті справи №904/6835/23, на що обґрунтовано посилається ОСОБА_1 в апеляційній скарзі. Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, на підставі яких він дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Сама по собі взаємопов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення в іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи про зобов`язання ОСОБА_2 вчинити певні дії у справі №904/6835/23, суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи № 184/161/24 про визнання права власності на самочинне будівництво. Посилання Апостолівської міської ради у відзиві на апеляційну скаргу на те, що між вищезазначеними справами існує матеріально-правовий зв`язок, не свідчать про об`єктивну неможливість розгляду даної справи. Крім того, розумність строків розгляду справи згідно ст. 2 ЦПК України належить до основних засад (принципів) цивільного судочинства і є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини. Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування у стані невизначеності учасників процесу, а нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Фрідлендер проти Франції»). Суд першої інстанції вищенаведеного не врахував і зупинив провадження у справі з порушенням положень процесуального закону та всупереч засадам розумності строків розгляду і ефективності судового процесу. При цьому апеляційний суд також приймає до уваги, що необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що призведе до порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що покладає на національні суди обов`язок здійснювати швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п.1 ст.6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Смірнова проти України» та «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»). Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі. Відповідно п. 6 ч. 1ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з п. 4 ч. 1ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Керуючись ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України. Судді: Повний текст постанови складено 03 грудня 2024 року. Головуючий О.І. Корчиста