Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 354/1359/24

Справа № 354/1359/24 Провадження № 33/4808/1012/24 Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Ваврійчук Т. Л. Суддя-доповідач Шигірт Ф.С. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., з участю захисника Григорука В.О. в режимі відеоконференцзв`язку, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 07 жовтня 2024 року відносно нього, в с т а н о в и в: Вказаною постановою ОСОБА_1 , визнаний винним за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,6 грн. Згідно постанови, ОСОБА_1 16.06.2024 року о 00 год. 44 хв. керував транспортним засобом марки Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в с. Поляниця, уч. Вишні, 309, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування транспортним засобом був відсторонений, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що постанова суду є незаконна та необґрунтована, винесена без надання доказам належної правової оцінки. Вказує, що адміністративне правопорушення зазначене в протоколі та оскаржуваній постанові не вчиняв, у стані алкогольного сп`яніння не перебував та ознак такого сп`яніння не мав. Працівники поліції істотно порушили вимоги діючого законодавства та його право на захист, а тому висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. До початку розгляду справи по суті, подано доповнення до апеляційної скарги, в якому зауважується на порушеннях допущених поліцейськими при складанні протоколу та оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення, а також на відсутності доказів обставин зазначених в протоколі та постанові суду. Просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Розгляд справи проведено без участі ОСОБА_1 , який в судове засідання не з`явився, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Захисник Григорук В.О. в судовому засіданні апеляційного суду не заперечував проти розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 та підтримав апеляційну скаргу. Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, вивчивши докази у даній справі та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного. Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Верховний Суд України неодноразово звертав увагу місцевих судів на обов`язок проведення якісного розгляду справ про адміністративні правопорушення передбачені ст.130 КУпАП, та ретельної перевірки обставин викладених в протоколі. Проте, суд першої інстанції зазначених вимог не дотримався, не надав належної правової оцінки дослідженим доказам. При цьому, суд не мотивував свої висновки, а обмежився загальними фразами. Переписавши в постанові зміст доказів, суд прийняв їх як належні та допустимі, не звернувши уваги на порушення поліцейськими процесуального порядку їх отримання. В результаті наведених порушень, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 16.06.2024 року о 00 год. 44 хв. керував транспортним засобом марки Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в с. Поляниця, уч. Вишні, 309, Надвірнянського району, Івано-Франківської області. Зазначені обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудних камер та автомобільного відеореєстратора працівників поліції. Проте, з відеозаписів вбачається, що водій не має зовнішніх ознак сп`яніння (порушення мови та порушення координації рухів), які зазначені в протоколі. Про ознаку «запах алкоголю з порожнини роту» також не свідчить жоден доказ, оскільки свідки залучені не були. Зупинивши водія та оглянувши надані ним документи в за стосунку «Дія», працівники поліції запитали, чи не вживав він алкоголь, на що водій ОСОБА_1 заперечував факт перебування у стані сп`яніння. Після цього, не повідомивши водію про виявлення зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння, не назвавши ці ознаки, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, на що він погодився. (clip-1, час 00:02:34) Після цього, працівники поліції, не маючи в наявності відповідного спеціального технічного засобу перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння, почали шукати, який з екіпажів зможе привезти прилад «Драгер» на місце зупинки. Зазначені обставини спростовують ті, які суд першої інстанції зазначив в оскаржуваній постанові - «У ході подальшого спілкування працівники поліції повідомили, що від водія чути запах алкоголю». Крім того, в подальшому ОСОБА_1 відмовився проходити огляд за допомогою приладу драгер, зазначивши, що в готелі його чекає хвора дитина задля допомоги якій він їздив до лікарні. Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, апеляційний суд виходить з вимог ст.266 КУпАП, Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі «Інструкція»), ЗУ «Про Національну поліцію» (далі «Закон»). Згідно ч.1 ст.7 Закону, під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцієюта законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Згідно ч.1 ст.30 Закону, поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені КУпАП та КПК України, на підставі та в порядку, визначених законом. Як передбачено ч.1 ст.266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Зазначені норми права передбачають, що огляду на стан сп`яніння підлягають лише ті водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння. Це узгоджується і з іншими нормами діючого законодавства. Так, згідно п.2 р.І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаки алкогольного сп`яніння передбачені Інструкцією та їх наявність підлягає доказуванню поряд з іншими обставинами справи. Крім того, згідно ч.2 ст.7 Закону, обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції. Згідно ч.1 ст.29 Закону, поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень. Згідно до п.9 ст.31 Закону, окрім іншого, до превентивних поліцейських заходів відноситься застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Відповідно до ч.2 цієї ж статті, під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов`язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи. Згідно п.4 ч.1 ст.40 Закону, поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння. Сукупний аналіз наведених норм права та встановлених апеляційним судом обставин вказує, що працівники поліції порушили вимоги діючого законодавства, зокрема, вимагали від водія пройти огляд із застосуванням спеціального технічного засобу без наявності у нього ознак алкогольного сп`яніння, без повідомлення йому про причини застосування до нього превентивних заходів, а також без доведення до його відома нормативно-правових актів, на підставі яких застосовуються такі заходи. Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновків, що відмова водія ОСОБА_1 виконувати необґрунтовану та безпідставну (незаконну) вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння, не порушує п.2.5 ПДР та не утворює склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки в результаті такого поліцейського заходу превентивного характеру (огляду), відбулось би незаконне обмеження прав і свободи людини. Окрім цього, про безпідставність вимоги поліцейських до ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння вказують і інші обставини зафіксовані на відеозаписі з нагрудних камер поліцейських. Зокрема, з відеозапису вбачається (clip-2 час 00:12:35-00:12:55-00:14:03, 00:14:15), як в салоні службового автомобіля поліцейські спілкуючись між собою та оформлюючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , вигадують, які ознаки алкогольного сп`яніння написати в протокол про адміністративне правопорушення. Один з них радить іншому «дописати ще будь-яку ознаку з переліку». Що стосується Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3), він не має вирішального значення, оскільки цей документ складається лише за результатами проведеного огляду (п.10 р.ІІ Інструкції). У даному випадку огляд не проводився внаслідок відмови водія. Крім того, у даний акт внесені відомості щодо ознак алкогольного сп`яніння, які не знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду. За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду першої інстанції не підтверджуються наявними у справі належними та допустимими доказами. Таким чином, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 07 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати. Провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ф.С. Шигірт