Постанова Волинський апеляційний суд № 165/4150/24

Справа № 165/4150/24 Провадження №33/802/764/24 Головуючий у 1 інстанції:Ушаков М. М. Доповідач: Подолюк В. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 грудня 2024 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., з участю особи, щодо якої складено протокол ОСОБА_1 та його захисника Просимціва А.Р. (в режимі відеоконференції), розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, щодо якої складено протокол ОСОБА_1 адвоката Свередюк Юлії Анатоліївни на постанову судді Нововолинського міського суду Волинської області від 24 жовтня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1ст.130 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1(один) рік. Також з ОСОБА_1 в дохід держави стягнуто 605 ( шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 01 вересня 2024 року о 21:42 год. по бульвару Шевченка в м. Нововолинську керував автомобілем марки "Renault Trafic", реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись із таким рішення суду захисник Свередюк Ю.А. подала апеляційну скаргу, в якій вважає його необґрунтованим та незаконним, оскільки воно винесене з грубим порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, що потягло за собою неповне з`ясування судом фактичних обставин справи та постановленням на її думку незаконного рішення. Вказує, що в матеріалах справи не міститься належних та допустимих доказів на підтвердження факту порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху і як наслідок його законне зупинення за таке порушення. Звертає увагу і на те що ОСОБА_1 не було роз`яснено його право на професійну правову допомогу. Зазначає про те, що нею було подано до місцевого суду характеризуючи дані ОСОБА_1 , які дають можливість призначити покарання за аналогією закону відповідно до ст. 69 КК України. Однак, суд призначаючи покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, не обґрунтував відмову у задоволенні її клопотання. З огляду на вищевикладене просить оскаржуване рішення в даній справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Просимціва А.Р., які апеляційну скаргу підтримали з викладених у ній мотивів, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. За положеннями статтей 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 року«Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Судом вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з`ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КУпАП. ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона якого, відповідно до диспозиції цієї норми закону, серед іншого, полягає у діях особи, яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, спрямованих на ухилення від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння. Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 003453 від 01.09.2024 року, за змістом якого ОСОБА_1 01 вересня 2024 року о 21:42 год. по бульвару Шевченка в м. Нововолинську керував автомобілем марки "Renault Trafic", реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився (а.с.1); - рапортом з якого вбачається, що 01.09.2024 року отримано заяву та зареєстровано ЄО за №6986 від 01.09.2024 року як порушення ПДР, в результаті опрацювання вказаної інформації встановлено, що на лінію 102 надійшло повідомлення про те, що 01.09.2024 року о 22:14 год. за адресою: м. Нововолинськ, вул. Кобзаря, нарядом ГРПП ВП №1(м. Нововолинськ) було зупинено водія Рено Трафік білого кольору д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який перебував з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду відмовився (а.с.2);. - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у яких зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від огляду з використанням спеціальних технічних засобів та в закладі охорони здоров`я (а.с.3-4); - письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 01.09.2024 року, з яких окрім іншого вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факту керування ним 01.09.2024 року о 21:42 год. транспортним засобом "Renault Trafic", д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.6); - довідкою інспектора САП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Федорук В., з якої вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав посвідчення водія за місцем проживання серії НОМЕР_2 від 10.04.2018 року (а.с.9). Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення доводиться і відеозаписами представленими працівниками поліції, з яких окрім іншого вбачається, що він керував автомобілем марки "Renault Trafic", д.н.з. НОМЕР_1 , а також те, що працівником поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки в працівника поліції були підстави вважати, що у ОСОБА_1 були ознаки алкогольного сп`яніння, роз`яснивши його порядок та процедуру, однак на місці зупинки (події) транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, або в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Після цього, було складено протокол про адміністративне правопорушення. Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме ухиленні особи, яка керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння, оскаржувана постанова судді є законною та мотивованою, а накладене на нього безальтернативне стягнення відповідає повністю вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП. Твердження сторони захисту, що в матеріалах справи не міститься належних та допустимих доказів на підтвердження факту порушення водієм правил дорожнього руху і як наслідок його законне зупинення за таке порушення, є безпідставними, та спростовуються вищенаведеними відеозаписами з бодікамери та відео реєстратора працівників поліції, з яких вбачається, що транспортний засіб "Renault Trafic", д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 було зупинено за порушення ПДР України, а саме за те, що не світився задній лівий габаритний вогонь, за що водію було винесено усне попередження. А тому, зупинка транспортного засобу в даному випадку була цілком законною. Доводи сторони захисту про можливість не застосовувати до ОСОБА_1 стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, є необґрунтованими. Так, згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 130 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Таким чином, даний Закон передбачає обов`язкове позбавлення права керування транспортними засобами, а посилання апелянта на застосування аналогії закону, а саме вимог ст..69 КК України, є безпідставним. Доводи сторони захисту стосовно неправомірних, провокаційних дій працівників поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП апеляційним судом не приймаються, як не підтверджені доказами. Крім того, з долучених до матеріалів справи працівниками поліції відеозаписів, будь яких неправомірних, провокаційних дій працівників поліції не встановлено. Не знайшли свого підтвердження і посилання сторони захисту в тій частині, що працівниками поліції при процедурі проходження огляду на стан сп`яніння та при складанні протоколу не було роз`яснено право ОСОБА_1 на професійну правову допомогу, оскільки вони спростовуються наданими працівниками поліції відеозаписами, з яких зокрема вбачається, що останніми було усно роз`яснено ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, в тому числі його право скористатись юридичною допомогою адвоката. Проте, ОСОБА_1 таким своїм правом не скористався. Більше того, як вбачається з переглянутих відеозаписів наданих працівниками поліції ОСОБА_1 будь яких клопотань про залучення йому адвоката не заявляв. Згідно п.п.2,3,7 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № №1452/735, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння були вказані поліцейським в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння та направленні водія для огляду на стан сп`яніння, а також в протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, зазначено про запах алкоголю з порожнини рота. Таким чином, усі доводи сторони захисту, які викладені в апеляційній скарзі та наведені в ході апеляційного розгляду справи щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП шляхом закриття провадження у справі. Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просить сторона захисту, апеляційний суд не вбачає. А тому, постанова судді Нововолинського міського суду Волинської області від 24 жовтня 2024 року підлягає залишенню без змін відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника особи, щодо якої складено протокол ОСОБА_1 адвоката Свередюк Юлії Анатоліївни залишити без задоволення, а постанову судді Нововолинського міського суду Волинської області від 24 жовтня 2024 року, щодо ОСОБА_1 , без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.А. Подолюк