LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС200/1647/17

від 23.09.2024 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , …

УХВАЛА 23 вересня 2024 року м. Київ справа № 200/1647/17 провадження № 61-12217ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Маманова Галина Михайлівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності, ВСТАНОВИВ: 23 серпня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 червня 2024 року. Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частин першої, другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності. Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Вказану касаційну скаргу заявник подав до Верховного Суду з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження і заявляє клопотання про поновлення цього строку. В обґрунтування вказує, що копію оскаржуваної постанови отримав 26 липня 2024 року. До касаційної скарги, на підтвердження зазначеного, додано заяву ОСОБА_1 про видачу повного тексту ухвали від 26 червня 2024 року по справі № 200/1647/17. Як вбачається з вищезазначеної заяви, повний текст ухвали Дніпровського апеляційного суду від 26 червня 2024 року отримано ОСОБА_3 Належними доказами отримання копії постанови можуть бути, зокрема, скріншот електронної поштової скриньки, конверт, в якому судом направлено копію оскаржуваної постанови, безпосередньо надіслана заявнику копія постанови суду апеляційної інстанції або супровідний лист, які містили б відмітку про дату та вхідний номер поштового відправлення; розписка про отримання копії судового рішення, тощо. Надана заявником заява не може бути належним доказом, оскільки заявник у своїй касаційній скарзі оскаржує постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 червня 2024 року, а в заяві просить видати повний текст ухвали від 26 червня 2024 року. Крім того, повний текст ухвали отримано ОСОБА_3 , матеріали касаційного провадження не містять відомостей щодо вищезазначеної особи. Отже для усунення зазначених недоліків заявнику необхідно надіслати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 26 червня 2024 року, в якій вказати поважність причин пропуску вказаного строку та надати належні докази. За таких обставин касаційна скарга відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України залишається без руху з наданням заявнику права надати протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали відповідні докази. Якщо заявником у встановлений судом строк не буде подано доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України. Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У касаційній скарзі заявником зазначено, що оскільки він є правонаступником ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а вона була звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки була особою з інвалідністю ІІ групи, на нього розповсюджуються вимоги пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору. Однак такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до статті 55 ЦК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. Разом із тим, відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). За змістом статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. Таким чином, пільги щодо сплати судового збору не можуть бути успадковані ОСОБА_1 , оскільки не входили до складу спадщини ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі статті 1219 ЦК України. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. Як вбачається зі змісту касаційної скарги заявник оскаржує судові рішення в частині вирішення судами першої та апеляційної інстанцій однієї вимоги немайнового характеру (про визнання недійсним договору купівлі-продажу) та однієї вимоги майнового характеру (визнання права власності на квартиру). Згідно з пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на час подання позову, за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (640 грн). Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 600 грн. Тому за подання касаційної скарги в частині оскарження судових рішень щодо вирішення вимоги немайнового характеру заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 280 грн (640х200%), про що потрібно надати відповідний документ або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна. Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на час подання позову, за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (640 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8 000 грн). Подана касаційна скарга та зміст оскаржуваних судових рішень не містить відомостей щодо ціни позову (вартості квартири). Слід зазначити, що без надання заявником відомостей щодо ціни позову, касаційний суд позбавлений можливості визначити розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги. За таких обставин заявнику необхідно надати докази, які б підтвердили вартість спірної квартири, вказати ціну позову, а також сплатити судовий збір за подання касаційної скарги, виходячи з 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, яка становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону за подання та розгляд касаційної скарги. Судовий збір за подання касаційної скарги має бути зараховано за платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Маманова Галина Михайлівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності залишити без руху. Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків. Якщо заявником у встановлений судом строк не буде подано доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження. У разі невиконання у встановлений судом строк інших вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя С. О. Карпенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»