Постанова 4818 № 641/1734/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 641/1734/24 Номер провадження 22-ц/818/3731/24 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 листопада 2024 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Мальованого Ю.М., суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б., за участю: секретаря судового засідання Шевченко В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2024 року в складі судді Латки І.П. у справі 641/1734/24 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», третя особа: Комунальне підприємство «Житлокомсервіс», про відшкодування шкоди, - В С Т А Н О В И В: У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», третя особа: Комунальне підприємство «Житлокомсервіс», про відшкодування шкоди. Позовна заява мотивована тим, що вона є власницею нежитлових приміщень підвальної частини № V,VII, IX, IXa, ІХб Іж загальною площею 106,1 кв м та місця загального користування площею 12,6 кв м, загальною площею 118,7 кв м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . 24 жовтня 2023 року сталося залиття зазначеного нежитлового приміщення. Актом про залиття, аварію, що трапились на системі центрального опалення, гарячого водопостачання, підтверджено факт залиття гарячою водою нежитлових приміщень підвалу (приміщення квіткового магазину, власник ОСОБА_1 ). Причиною залиття нежитлових приміщень є порив трубопроводу централізованого опалення в техпідпіллі через його внутрішню корозію внаслідок тривалої експлуатації без поточного/капітального ремонту При огляді нежитлового приміщення встановлено, що внаслідок залиття пошкоджено: рівень залиття 0,6 - 0,7 (проверить уровень залития ) м; стіни гіпсокартон та декоративна шпаклівка; меблі в кабінетах; двері МДФ. Такі дії є результатом протиправної бездіяльності КП «Харківські теплові мережі», що полягала у незабезпеченні належного стану внутрішньобудинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання у будинку, технічне обслуговування яких покладено на підприємство. З метою визначення дійсної вартості шкоди вона звернулася до ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса» та інших спеціалістів. Висновком експерта № 666 від за результатами товарознавчого дослідження встановлено розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику рухомого майна внаслідок залиття, - 1 021 507,97 грн. Крім того, відповідно до звіту про оцінку матеріального збитку вартість матеріального збитку, спричиненого залиттям гарячою водою з системи центрального опалення житлового будинку нежитлових приміщень підвальної частини № V, VII, IX, IXa, IXб, IXв, IXг, IXд, IXж загальною площею 106,1 кв м в житловому будинку літ. «В-5» за адресою: АДРЕСА_1 станом на 27 жовтня 2023 року становить 379 900,00 грн. Таким чином, загальний розмір заподіяної їй майнової шкоди складає 1 401 407,94 грн. Також нею за проведення експертного дослідження було сплачено 49 980,48 грн та за отримання звіту про оцінку матеріального збитку 4500,00 грн. Крім того, залиттям нежитлових приміщень їй завдано моральних переживань у зв`язку з пошкодженням приміщень, в яких вона разом із чоловіком здійснила ексклюзивний, індивідуальний ремонт з високим рівнем якості оздоблювальних покриттів, витративши на це значні кошти. Зусилля з відновлення попереднього становища тривають значний час, в зв`язку з чим порушено її спокій, погіршується її настрій. Оскільки відповідач не виявляв жодної ініціативи щодо допомоги у відновлені приміщення, це раз за разом створювало нервові переживання для неї та членів її родини, негативно впливало на відносини у сім`ї і призводило до порушення стосунків з членами родини та оточуючими. На момент заподіяння шкоди вона була вагітною, і переживання могли негативно відобразитись на стані її здоров`я. Заподіяну моральну шкоду оцінила в 50 000,00 грн. Просила стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на її користь відшкодування майнової шкоди у розмірі 1 401 407,94 грн, витрати на проведення оцінки майнової шкоди у розмірі 49 980,48 грн та 4500,00 грн, а також у відшкодування моральної шкоди - 50 000,00 грн. Покласти на відповідача судові витрати. 06 травня 2024 року від КП «Харківські теплові мережі» надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову. Відзив мотивований тим, що він не є належним відповідачем, оскільки причиною залиття стало неналежне виконання своїх обов`язків балансоутримувача (управителя) житлового будинку КП «Жилкомсервіс». Вказав, що КП «Харківські теплові мережі» виконує не весь обсяг робіт з утримання будинків, а лише частину - здійснює технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання і виконує роботи з локалізації аварій в цих системах, тоді як забезпечення проведення ремонтів внутрішньобудинкових систем покладено на балансоутримувача та управителя житлового фонду чинним законодавством та публічним договором, укладеним КП «Жилкомсервіс» з власниками житлових та нежитлових приміщень житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Харкова. Крім того, він не погоджується з розміром майнової шкоди. Відомостей щодо пошкодження квітів, іграшок, кондитерських виробів, ноутбуків, принтерів, кавомашини, холодильного обладнання, вартість яких просить відшкодувати позивачка, в акті про залиття від 24 жовтня 2023 року, долученому до позовної заяви, немає. Висновок експерта № 666 є недопустимим доказом, оскільки в ньому не зазначено, що його підготовлено для подання до суду. Крім того, у висновку вказано, що дослідження виконано візуальним обстеженням майна, тобто дефекти від гарячої води встановлені при огляді, а не внаслідок експертного дослідження. Зберігання зрізаних квітів можливе не більше двох тижнів, тоді як експертиза проводилася більше ніж через три місяці після події. Позивачкою не надано до суду жодних підтверджень своїх моральних страждань. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування майнової шкоди грошові кошти у розмірі 379 900,00 грн, в рахунок відшкодування моральної шкоди - 5000,00 грн, 4500,00 грн вартість проведення оцінки майнової шкоди, а всього грошові кошти у розмірі 389 400,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3914,98 грн. Рішення суду мотивоване тим, що саме на КП «Харківські теплові мережі» покладено обов`язок щодо проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових мереж системи централізованого теплопостачання, тому останнє зобов`язане відшкодувати ОСОБА_1 майнову та моральну шкоду, заподіяну залиттям нежитлових приміщень, у розмірі 384 400,00 грн та 5000,00 грн відповідно. При визначенні розміру матеріальної шкоди, що підлягає відшкодуванню, суд керувався даними звіту про оцінку матеріального збитку від 27 жовтня 2023 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 , оскільки визначений у звіті розмір майнової шкоди стосується саме того майна, яке було пошкодженого внаслідок залиття приміщення позивачки з вини відповідача, враховуючи зміст акту про залиття від 24 жовтня 2023 року. Висновок ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса» № 666 від 29 лютого 2024 року за результатами товарознавчого дослідження, відповідно до якого розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику рухомого майна внаслідок залиття, складає 1 021 507,97 грн, суд визнав неналежним доказом, оскільки позивачкою не доведено, що вказане у ньому рухоме майно (квіти, кондитерські вироби, витратні матеріали для флористики та дизайну, іграшки, меблі, побутова та комп`ютерна техніка) пошкоджено внаслідок залиття 24 жовтня 2023 року, адже відомості про таке майно відсутні в акті про залиття від 24 жовтня 2023 року. Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кравцов С.О., 13 вересня 2024 року через систему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, в якій просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди - 1 401 407,94 грн, а також 49 980,48 грн та 4500,00 грн витрат на проведення оцінки майнової шкоди і у відшкодування моральної шкоди - 50 000,00 грн та судові витрати. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не врахував, що звернення до ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса» відбулося саме 24 жовтня 2023 року в день залиття. Посилання суду на те, що в акті про залиття не відображено весь перелік майна, що зазнало руйнації внаслідок залиття, та про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача і пошкодженням рухомого майна не можна вважати належним обґрунтуванням, оскільки в акті зазначено про пошкодження меблів у кабінетах тощо. Залиття відбулося у діючому квітковому магазині, облаштованому всім необхідним для роботи, а наявність 60 см гарячої води у приміщенні призвело все у непридатний стан, оскільки квіти потребують дотримання температурного режиму. Експертиза дійсно проводилася три місяці, проте візуальне обстеження приміщення експертом для належного визначення обсягу пошкодженого майна відбувалося в день залиття. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд не надав належної оцінки обсягу моральних переживань позивачки у зв`язку з пошкодженням належних їй нежитлових приміщень та рухомого майна. Учасники справи правом на подачу відзиву не скористались. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. В судове засідання апеляційного суду сторони-учасники судового розгляду не з`явилися. Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 28 листопада 2024 року надіслані апеляційним судом на адреси: ОСОБА_1 вручено 04 жовтня 2024 року (а.с. 148 том 3); представником ОСОБА_1 адвокатом Кравцовим С.О., КП «Харківські теплові мережі», КП «Житлокомсервіс» отримано в електронних кабінетах 27 вересня 2024 року (а.с. 143-145). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвоката Кравцова С.В. слід задовольнити частково, виходячи з наступного. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є власницею нежитлових приміщень підвальної частини № V, АДРЕСА_2 , загальною площею 106,1 кв м та місця спільного користування № VI, VII, площею 12,6 кв м, в житловому будинку літ. «В-5», загальною площею 118,7 кв м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідченим 20 листопада 2018 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Самощено О.А., зареєстрованим в реєстрі за № 2233 (а.с. 42-44 том 1). 24 жовтня 2023 року сталось залиття вказаних приміщень гарячою водою. Як вбачається з акту від 24 жовтня 2023 року про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання в житловому будинку АДРЕСА_1 , сталося залиття гарячою водою нежитлових приміщень підвалу № V,VIІI, IX, IXa, ІХб, ІХв, ІХг, ІХд, Іж, VI, VII, в житловому будинку літ. «В-5» (приміщення Квіткового магазину, власник ОСОБА_1 ), площа приміщення 154,3 кв м, висота приміщення 2,54 кв м. При огляді нежитлового приміщення квіткового магазину встановлено, що внаслідок залиття пошкоджено: рівень залиття 0,6-0,7м; стіни гіпсокартон та декоративна шпаклівка; меблі у кабінетах; двері МДФ. Комісія прийшла до висновку, що причиною залиття нежитлових приміщень підвалу № V,VIІI, IX, IXa, ІХб, ІХв, ІХг, ІХд, Іж, VI, VII в житловому будинку літ. «В-5» (приміщення квіткового магазину), розташованих в підвалі житлового будинку АДРЕСА_1 , є порив трубопроводу централізованого опалення в техпідпіллі через його внутрішню корозію внаслідок тривалої експлуатації без поточного та/або капітального ремонту (а.с. 27 том 1). Згідно з рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20 грудня 2006 року № 1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова» зі змінами та доповненнями, балансоутримувачем будинку за адресою: м. Харків, вулиця Данилевського, 8, є КП «Жилкомсервіс». Виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначено житлово-експлуатаційні підприємства комунальної власності територіальної громади м. Харкова, зокрема КП «Харківські теплові мережі». 13 лютого 2012 року між КП «Жилкомсервіс» та КП «Харківські теплові мережі» було укладено договір № 15/1, відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець зобов`язався виконувати на свій ризик роботи, пов`язані з технічним обслуговуванням внутрішньобудинкових систем теплопостачання, гарячого водопостачання та бойлерів житлових будинків, які належать до комунальної власності м. Харкова, а замовник зобов`язався прийняти ці роботи та оплатити їх вартість. Пунктом 4.3.2 договору сторони передбачили, що виконавець зобов`язаний забезпечити справність, працездатність, наладку та регулювання інженерних систем внутрішньобудинокових систем теплопостачання, гарячого водопостачання та бойлерів (а.с. 19-24 том 3). Відповідно до Публічного Договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної власності на інших форм власності від 01 липня 2022 року зазначено виконавцем - КП «Харківські теплові мережі», та вказаний договір укладено з метою надання послуг з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання (а.с. 31-37 том 1). Відповідно до пункту 6 Публічного Договору, технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання проводиться відповідно до адрес будинків, зазначених у Додатку 1 та включає комплекс робіт, які визначені на підставі Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10 серпня 2004 року №

150. У Додатку 1 до Публічного договору від 01 липня 2022 року, де міститься Перелік адрес будинків, в яких проводиться технічне обслуговування та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, є адреса: АДРЕСА_1 (а.с. 167-250 том 1, а.с. 1-183 том 2). Пунктом 7 Публічного договору передбачено, що технічне обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання житлового будинку та аварійне обслуговування здійснюється Виконавцем (КП «ХТМ») на ділянці мереж внутрішньобудинкової системи від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового приміщення). Відповідно до пункту 8 Публічного договору технічне обслуговування внутрішньобудинкової системи теплопостачання та поточний ремонт здійснюється Виконавцем відповідно до переліку адрес будинків (додаток 1) та включає в себе перелік послуг: де серед переліку послуг з технічного обслуговування зазначені наступні: укріплення теплової ізоляцій трубопроводів (за потребою); усунення пошкоджень внутрішньобудинкових систем, усунення течії на трубопроводах, приладах та арматурі (при виявленні недоліків); усунення пошкоджень ізоляції на трубах теплопостачання після заміни невеликих ділянок трубопроводу (за потребою); проведення робіт по відновленню конструктивних елементів житлового будинку при їх порушенні під час виконання робіт Виконавцем (при порушенні під час надання послуг); проведення аварійно-відновлювальних робіт на внутрішньобудинкових системах теплопостачання (при виявленні недоліків); проведення робіт по відновленню герметизації вводів внутрішньобудинкових систем при їх порушенні під час виконання робіт виконавцем (при порушенні під час надання послуг); забезпечення регулярного проведення технічного огляду внутрішньобудинкових систем теплопостачання, складання опису несправностей систем, що підлягають усуненню. Необхідність регулярного здійснення опису є основою для складання переліків ремонтних робіт капітального характеру, профілактики і підготовки систем до наступного експлуатаційного періоду (2 рази на рік, навесні та восени). Для визначення розміру завданої матеріальної шкоди ОСОБА_1 звернулась до суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 та до ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса». Як вбачається зі звіту про оцінку матеріального збитку від 27 жовтня 2023 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №5935), вартість матеріального збитку, що нанесено залиттям гарячою водою з системи центрального опалення житлового будинку, нежитлових приміщень підвальної частини № V, АДРЕСА_2 , загальною площею 106,1 кв м, та місць спільного користування № VI, VII, площею 12,6 кв м, в житловому будинку літ. «В-5», загальною площею 118,7 кв м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 27 жовтня 2023 року становить 379 900,00 грн (а.с. 51-64, 65-104 том 1). Вказані збитки в розмірі 379 900,00 грн складаються з витрат на ремонт нежитлового приміщення підвалу у житловому будинку після залиття гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , літ. «В-5», що підтверджується зведеним кошторисним розрахунком вартості об`єкта будівництва № 02-001. З локального кошторису на будівельні роботи № 02-001 та розрахунку № 1-2 загальновиробничих витрат до зведеного кошторисного розрахунку № 02-001 вбачається, що до необхідних робіт і витрат входять: опорядження внутрішнє (улаштування підшивки підвісних стель, опорядження поверхонь стін, шпаклювання, фарбування, улаштування дверних блоків, підлоги та відповідні витратні матеріали); електроосвітлення, сантехнічні роботи, роботи з навантаження і перевезення сміття. З відомості ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва № 02-001 вбачається, що до нього включені витрати на оплату праці робітників, будівельні машини та механізми, механізований інструмент, будівельні матеріали, вироби та конструкції і ресурси, спожиті будівельними машинами, автотранспортом і механізованим інструментом (а.с. 51-64 том 1). За складання звіту ОСОБА_1 сплачено ФОП ОСОБА_3 4500,00 грн, що підтверджується рахунком-фактурою від 25 жовтня 2023 року (а.с. 28 том 1) та платіжною інструкцією № 0.0.3300518240.1 (а.с. 22 том 1). Як вбачається з висновку експерта ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса» № 666 за результатами товарознавчого дослідження від 29 лютого 2024 року, розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику рухомого майна ОСОБА_1 внаслідок залиття за адресою: магазин «Квіти», АДРЕСА_1 , складає 1 021 507,97 грн. У висновку експертом визначено вартість матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок залиття, щодо наступного майна: квіти (87 одиниць) 744 515,00 грн, кондитерські вироби (11 одиниць) 27 015,00 грн, витратні матеріали для флористики та дизайну (7 одиниць) 32 300,00 грн, іграшки (2 одиниці) 2800,00 грн, меблі (14 одиниць) 45 231,97 грн, побутова та комп`ютерна техніка (11 одиниць) 169 646,00 грн (вартість ремонту). Вказано, що обстеження майна проводилось за заявою ОСОБА_1 від 24 жовтня 2023 року. Дослідження виконано методом візуального обстеження майна та співставлення результатів обстеження з наданою документацією. При проведенні огляду майна встановлено, що на дослідження надані об`єкти з дефектами від впливу гарячої води за переліком (а.с. 105-165 том 1). За складання висновку експерта ОСОБА_1 сплачено 49 980,48 грн, що підтверджується квитанцією № НКНО-7К1С-7М50-3КК6 від 01 лютого 2024 року та рахунком № 128 від 31 січня 2024 року (а.с. 26, 166 том 1). Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Частиною другою статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Згідно з частинами 1 та 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Відповідно до презумпції вини особи, яка завдала шкоди (стаття 1166 ЦК України), не позивач доводить вину відповідача, а відповідач доводить відсутність своєї вини. Позивач доводить наявність шкоди, її розмір, наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та спричиненою шкодою. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Зазначений висновок у такій категорії справ підтримано у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 711/7670/16-ц, провадження № 61-23957св18, від 02 грудня 2020 року у справі № 754/16146/17, провадження № 61-6012св20. Відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, та за принципом змагальності сторін доводяться особою, яка звертається із відповідними вимогами. Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Пунктом 9 частини 2 статті 16 ЦК України відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначено як один із способів захисту цивільних прав та інтересів. Згідно з частинами 1, 2 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. У відповідності до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушені нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. При відшкодуванні моральної шкоди необхідно з`ясовувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань, а також в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керується. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) дійшла висновку, що виходячи з положень статей 16і 23 ЦК Українита змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення. У рішенні від 12 липня 2007 року у справі «Stankov v. Bulgaria» Європейський суд з прав людини зазначив, що оцінка моральної шкоди, за своїм характером, є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом. Чинне законодавство не містить методики чи способів обчислення моральної шкоди, та при оцінці розміру відшкодування моральної шкоди необхідно враховувати, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю та спокою особи, а будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22)). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21) вказано, що «абзац другий частини 3 статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати». Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За змістом частин 1, 3 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). З доводів апеляційної скарги вбачається, що позивачка оскаржує рішення суду в частині визначення розміру матеріальної і моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню. Факт залиття, його причина та вина відповідача встановлені судом першої інстанції, та в цій частині рішення суду учасниками справи не оскаржується. Відмовляючи у відшкодуванні матеріальної шкоди у розмірі 1 021 507,97 грн, що визначений висновком експертного товарознавчого дослідження № 666, та не приймаючи такий висновок експерта як належний доказ, суд першої інстанції виходив з того, що у вказаному висновку визначено розмір шкоди, спричиненої пошкодженням рухомого майна, яке не вказано в акті про залиття від 24 жовтня 2023 року, зокрема: квіти, кондитерські вироби, витратні матеріали для флористики та дизайну, іграшки, меблі, побутова та комп`ютерна техніка. Дійсно, в акті про залиття від 24 жовтня 2023 року вказано лише про пошкодження стін гіпсокартону та декоративної шпаклівки, дверей МДФ та меблів у кабінетах, без детального переліку. Разом з тим, факт того, що у належних ОСОБА_1 нежитлових приміщеннях на час залиття був розташований магазин квітів, відповідачем не оспорювався та не спростований. Із загальнодоступних відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, що займається оптовою та роздрібною торгівлею квітами. Пошкодження майна квіткового магазину внаслідок залиття підтверджується висновком експерта за результатами товарознавчого дослідження № 666, в якому вказано, що обстеження майна проводилось експертом за заявою ОСОБА_1 від 24 жовтня 2023 року, та на дослідження надані об`єкти з дефектами від впливу гарячої води. Також пошкодження майна, вказаного у висновку, підтверджується фотографіями, що є додатком до висновку експерта. З урахуванням викладеного колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо того, що між залиттям приміщень і наслідками у вигляді пошкодження рухомого майна відсутній причинно-наслідковий зв`язок, а висновок експерта за результатами товарознавчого дослідження № 666 від 29 лютого 2024 року є неналежним доказом. Доводи відповідача щодо того, що висновок експерта не є належним доказом, оскільки в ньому не зазначено, що його підготовлено для подання до суду; дослідження виконано візуальним обстеженням майна, тобто дефекти від гарячої води встановлені при огляді, а не внаслідок експертного дослідження; експертиза проводилася більше ніж через три місяці після події, що викладені у відзиві на позов, колегія суддів вважає неспроможними. У висновку вказано, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а не зазначення у ньому, що висновок підготовлено для подання до суду, не перешкоджає суду розцінювати його як належний письмовий доказ у сукупності з іншими матеріалами справи. Зазначене відповідає позиції, що викладена в постанові Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі № 640/17047/21, адміністративне провадження № К/9901/44608/21. Огляд майна експертом проведено за заявою ОСОБА_1 від 24 жовтня 2023 року, тобто поданою у день залиття, та застосовані експертом методики не викликають сумніву у правильності висновку. До того ж, предметом дослідження експертом було питання щодо розміру шкоди, а не щодо характеру утворення пошкоджень майна. На спростування висновку експерта відповідач будь-яких доказів не надав, з клопотанням про призначення повторної експертизи до суду не звертався. Витрати на складання висновку експерта у розмірі 49 980,48 грн також відносяться до збитків, завданих залиттям, оскільки позивачка була змушена їх понести для відновлення своїх прав. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 376 ЦПК України). З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про задоволення позову і стягнення з КП «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування майнової шкоди 1 455 888,42 грн, з яких: 379 900 грн 00 коп - витрат на ремонт нежитлового приміщення, 1 021 507 грн 94 коп - шкоди внаслідок залиття рухомого майна, 49 980 грн 48 коп - витрати на складання висновку експерта та 4500 грн 00 коп - витрати на складання звіту про оцінку матеріального збитку. Водночас, підстав для зміни чи скасування рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди колегія суддів не вбачає, адже суд першої інстанції, встановивши факт завдання шкоди позивачці, вимушені зміни у її житті через пошкодження майна і необхідність проведення ремонтних робіт, обґрунтовано визначив розмір грошової компенсації моральної шкоди в сумі 5000,00 грн. Такий висновок суду цілком відповідає обставинам справи, тривалості і характеру порушення майнових прав позивачки та засадам розумності і справедливості. Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України). При зверненні з позовом до суду ОСОБА_1 сплатила судовий збір у сумі 15 140,00 грн (а.с. 1, 1а том 1), а з апеляційною скаргою 23 250,00 грн (а.с. 122 том 3). Оскільки позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 задоволено частково, на 97 % (1 455 888,42 + 5000,00) х 100) : 1 505 888,42), з відповідача на її користь підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 37 238,30 грн (15 140,00 + 23 250,00) * 97%). Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2024 року в частині відшкодування майнової шкоди та стягнення судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (код ЄДРПОУ 31557119, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Мефодіївська, 11) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ) в рахунок відшкодування майнової шкоди грошові кошти у розмірі: 379 900 (триста сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот) грн 00 коп - витрат на ремонт нежитлового приміщення, 1 021 507 (один мільйон двадцять одна тисяча п`ятсот сім) грн 94 коп - шкоди внаслідок залиття рухомого майна, 49 980 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят) грн 48 коп - витрати на складання висновку експерта та 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн 00 коп - витрати на складання звіту про оцінку матеріального збитку, а всього 1 455 888 (один мільйон чотириста п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн 42 коп, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 37 238 (тридцять сім тисяч двісті тридцять вісім) грн 30 коп. В частині відшкодування моральної шкоди рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 02 грудня 2024 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді О.Ю. Тичкова В.Б. Яцина