Ухвала КЦС ВС № 128/2660/21

УХВАЛА 28 листопада 2024 року м. Київ справа № 128/2660/21 провадження № 61-15602ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шевчук Наталії Миколаївни, на постанову Вінницького апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про припинення права власності на частку житлового будинку та визнання права власності на частку житлового будинку, ВСТАНОВИВ: У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним вище позовом. Заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 17 квітня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Вінницького апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шевчук Н. М., залишено без задоволення, рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 17 квітня 2024 року залишено без змін. 22 листопада 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шевчук Н. М., шляхом формування документа у системі «Електронний суд», звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Вінницького апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року, у змісті якої просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд.

1. Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції із пропуском строку на касаційне оскарження. Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. У клопотанні, викладеному у змісті касаційної скарги, заявником порушується питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження судового рішення. На обґрунтування поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, представник ОСОБА_1 - адвокат Шевчук Н. М., зазначає, що отримала паперову копію повного тексту оскаржуваної постанови Вінницького апеляційного суду у приміщенні Вінницького районного суду Вінницької області лише 23 жовтня 2024 року, на підтвердження чого надає копію повного тексту постанови Вінницького апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року, на якій вказана дата виготовлення останньої, а саме 23 жовтня 2024 року. Інших обґрунтувань пропуску строку на касаційне оскарження заявником не вказано. Водночас зазначені докази не свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень з огляду на наступне. Частиною п`ятою статті 14 ЦПК України встановлено, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (частина шоста статті 14 ЦПК України). Відповідно до частини сьомої статті 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Зі змісту оскаржуваної постанови Вінницького апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року, вбачається, що участь у судовому засіданні у суді апеляційної інстанції брала, зокрема, адвокат Шевчук Н. М., відповідно, останній, в силу вимог процесуального закону, копія повного тексту оскаржуваного судового рішення направлялась до електронного кабінета користувача системи «Електронний суд». Саме по собі отримання саме паперової копії повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не свідчить про поважність підстав пропуску строку на звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою, оскільки з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що повний текст постанови Вінницького апеляційного суду надіслано судом для оприлюднення 03 жовтня 2024 року, а забезпечено надання загального доступу 04 жовтня 2024 року. Матеріали касаційного провадження хоча і містять докази на підтвердження дати виготовлення копії повного тексту постанови Вінницького апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року, водночас, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, без надання доказів на підтвердження обставин того, що заважало звернутися із касаційною скаргою у встановлений законом строк, з урахуванням, що саме заявник касаційної скарги оскаржив судове рішення в апеляційному порядку, був повідомлений про існування оскаржуваної постанови Вінницького апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року, а також з урахуванням дати складення повного тексту оскаржуваної постанови (01 жовтня 2024 року) та забезпечення надання загального доступу (04 жовтня 2024 року), може свідчити про штучне збільшення строку на касаційне оскарження. У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження. При цьому саме на заявника покладено обов`язок доведення наявності в нього об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення. У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). Відповідно до частин першої - п`ятої статті 272 ЦПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення. У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Так, заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що апеляційним судом було порушено порядок вручення копії цього судового рішення, передбачений статтею 272 ЦПК України, а також не зазначено про обставини, що об`єктивно перешкоджали отримати вказане судове рішення і подати касаційну скаргу в передбачений ЦПК України строк, з урахуванням дати складення повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції. Таким чином, на підтвердження наведених обставин пропуску строку слід надати відповідні докази, про що зазначено вище. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений судом строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Таким чином заявникові необхідно на підтвердження наведених обставин надати суду відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту, довідка із суду, поштового відділення зв`язку тощо, або навести інші підстави з відповідними доказами.

2. Також подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У випадку визначення заявником підставою касаційного оскарження судових рішень пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовної практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Таким чином оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень. Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 904/3807/19. Крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується заявник, із зазначенням конкретної норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах. При цьому суд звертає увагу заявника, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, в яких подібними є: предмети спору; підстави позову; зміст позовних вимог; встановлені судом обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 523/6003/14-ц, від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16, від 20 червня 2018 року у справі № 755/7957/16-ц, від 26 червня 2018 року у справі № 2/1712/783/2011, від 26 червня 2018 року у справі № 727/1256/16-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 522/2732/16-ц). Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Шевчук Н. М., в повній мірі не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, заявник, як на підставу касаційного оскарження судового рішення узагальнено посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. Зміст касаційної скарги в першу чергу зводиться до незгоди заявника саме із рішенням суду першої інстанції, при цьому Верховний Суд враховує, що постановою Вінницького апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін, що також не дає можливості встановити підстави касаційного оскарження судового рішення. Саме по собі цитування у змісті касаційної скарги змісту постанов Верховного Суду та норм законодавства України не є належним виконанням вимог закону, оскільки також не дозволяє встановити підстави касаційного оскарження заявником судового рішення. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37). Таким чином, заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу із чітким посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження постанов відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України.

3. Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом, оскільки вона в повній мірі не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначених статтею 392 ЦПК України. Відповідно до частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається скарга; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); рішення (ухвала), що оскаржується; підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); клопотання особи, яка подає скаргу; перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги; дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується. Так, зі змісту прохальної частини касаційної скарги вбачається, що заявником оскаржується виключно постанова Вінницького апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року, якою апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шевчук Н. М., залишено без задоволення, а заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 17 квітня 2024 року залишено без змін. Проте питання щодо скасування рішення суду першої інстанції заявником не порушується.

4. Касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження також з огляду на наступне. Частиною шостою статті 43 ЦПК України визначено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Пунктом 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Шевчук Н. М., сформована у системі «Електронний суд», водночас, заявником до касаційної скарги не додано доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій цієї касаційної скарги. Прикріплення заявником до касаційної скарги примірників електронних документів у системі «Електронний суд» у кількості, що відповідає кількості інших учасників справи не є виконанням приписів частини сьомої статті 43 ЦПК України щодо обов`язку заявника надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. За таких обставин, заявникові необхідно надати до суду докази надсилання листом з описом вкладення копій касаційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Таким чином, заявнику необхідно: 1) на підтвердження поважності наведених обставин пропуску строку надати суду відповідні докази, або навести інші підстави з відповідними доказами; 2) уточнити касаційну скаргу з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України, уточнити прохальну частину касаційної скарги в частині зазначення як оскаржуваних судових рішень, так і викласти вимоги її прохальної частини відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статті 409 ЦПК України та надати суду уточнену редакцію касаційної скарги разом з її копіями та доданими матеріалами відповідно до кількості учасників справи. У разі подання уточненої касаційної скарги шляхом формування документа у системі «Електронний суд» заявникові також необхідно надати суду докази надсилання уточненої касаційної скарги на адреси інших учасників справи. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 43, 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Визнати наведені представником ОСОБА_1 - адвокатом Шевчук Наталією Миколаївною, підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шевчук Наталії Миколаївни, на постанову Вінницького апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року залишити без руху. Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Д. Д. Луспеник