Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/14777/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/14777/23 Головуючий першої інстанції Брагар В.С. Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса Повний текст судового рішення складений 13.02.2024р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, - ВСТАНОВИВ: 06.12.2023р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 25.07.2023р. №№0187795-2410-1428-UA-48020090000069919 про визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021р. у розмірі 101608,60грн.; 0187793-2410-1428-UA-48020090000069919 про визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021р. у розмірі 17590,50грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковим органом протиправно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки застосована ставка податку не визначена відповідним рішенням органу місцевого самоврядування. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.02.2024р. позов задоволений з підстав того, що у відповідача відсутні умови обчислення та нарахування податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно за 2021р. у відповідності до рішення Горохівської сільської ради Миколаївської області від 13.07.2020р. №2 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на 2021 рік», яким не встановлена ставка податку для будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства (код 1271). Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Апелянт зазначає, що позивач не довів використання об`єкту нерухомого майна саме в сільськогосподарській діяльності, а тому не має права користуватись пільгою для звільнення від сплати податку. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія судців вважає, що вона не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить майновий комплекс МТФ загальною площею 6773,9кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та майновий комплекс ЦРМ загальною площею 1172,7кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 . /а.с.11-14, 119-120/ Згідно результатів технічної інвентаризації вищезазначені об`єкти нерухомого майна відносяться до класу: «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000. /а.с.15-16/ 25.07.2023р. Головним управлінням ДПС в Одеській області у відповідності до пп.54.3.3. п.54.3. ст.54 та пп.266.7.2 п.266.7. ст.266 Податкового кодексу України винесені податкові повідомлення-рішення №№0187795-2410-1428-UA-48020090000069919 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021р. у розмірі 101608,60грн.; 0187793-2410-1428-UA-48020090000069919 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021р. у розмірі 17590,50грн. /а.с.9-10/ Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом. Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази надані сторонами, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав. Статтею 8 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) передбачено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад. Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі (п.10.3 ст.10 ПК України). Згідно п.п.12.3.1-12.3.3 ст.12 ПК України 12.3.1. встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору. Сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, надсилають у десятиденний строк з дня прийняття рішень, але не пізніше 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та/або зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та/або зборів, в електронному вигляді інформацію щодо ставок та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України, та копії прийнятих рішень про встановлення місцевих податків та/або зборів та про внесення змін до таких рішень. Якщо в рішенні органу місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також податкових пільг з їх сплати не визначено термін його дії, таке рішення є чинним до прийняття нового рішення. Контролюючі органи не пізніше 25 серпня поточного року складають зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та/або зборів на відповідних територіях, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги та подають її в електронній формі центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Горохівської сільської ради Миколаївської області від 13.07.2020р. №20 встановлено ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2021 рік. Отримання вищеозначеного рішення органу місцевого самоврядування контролюючим органом підтверджується зведеною інформацією про ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що встановлені для фізичних осіб на 2021р. за даними Головного управління ДПС у Миколаївській області, оприлюдненою на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України, що свідчить про безпідставність доводів апелянта. У відповідності до пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України). Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп.266.3.1 п.266.3 ст.266 ПК України). Відповідно пп.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Отже, за загальним правилом, об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Згідно п.266.5.1. ст.266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Рішенням Горохівської сільської ради Миколаївської області від 13.07.2020р. №20 не встановлено ставку податку із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - для будівель сільськогосподарського призначення: лісництва та рибного господарства (код 1271). Таким чином, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що у відповідача відсутні підстави для обчислення та нарахування позивачу податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно на вищевказані об`єкти нерухомості за 2021р., оскільки відповідно до рішення Горохівської сільської ради Миколаївської області від 13.07.2020р. №2 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на 2021 рік» відсутня (не встановлена) ставка податку для будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства (код 1271). Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність спірних податкових повідомлень - рішень. На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін. Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року залишити без змін. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління ДПС у Миколаївській області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Суддя-доповідач А.В. Крусян Судді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв