Постанова Одеський апеляційний суд № 521/2027/24

Номер провадження: 22-ц/813/6169/24 Справа № 521/2027/24 Головуючий у першій інстанції Бобуйок І. А. Доповідач Кострицький В. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26.11.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Кострицького В.В., суддів: Назарової М.В., Лозко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Булацевської Я.В. учасники справи: позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" представник позивача - ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 червня 2024 року, ухвалене у складі судді Бобуйка І.А., у приміщенні того ж суду, у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,- встановив: Короткий зміст обставин справи 15.02.2024 року позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми боргу за договором у загальному розмірі 66028,69 грн. та судових витрат, посилаючись на такі обставини. Згідно позовної заяви, відповідач звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 30.06.2022 року. Відповідач при підписанні заяву підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які згідно до позовної заяви розміщені на сайті: www.privatbank.ua. Отже, позивач вважає, що підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України, був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України). Згідно позовної заяви, банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову, а відповідачеві надано у користування кредитну картку. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався Договором, на підставі якого відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни (збільшення або зменшення) за рішенням та ініціативою банку. Таким чином позивач вважає, що свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачеві можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Позивач зазначає, що відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором. Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку, яка додається до позовної заяви. В редакції Умов та Правил, що діяла з 01.03.2019 року згідно п. 2.1.1.2.12 сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнт з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також, проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості у розмірі 40,8% - для картки «Універсальна голд». Позивач зазначає, що відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором. Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку, яка додається до позовної заяви. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 29.01.2024 року має заборгованість 66028,69 грн., яка складається з наступного: - 52850,91 грн. - заборгованість за тілом кредиту; - 13177,78 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; Згідно позовної заяви, на даний час, відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовною заявою. Короткий зміст судового рішення Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 05 червня 2024 року позов акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» заборгованість за договором № б/н від 24.01.2018 року за тілом кредиту в сумі 52850,91 (п`ятдесят дві тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 91 копійка. В обґрунтування рішення суд першої інстанції зазначав, що з урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем, АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд зазначає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Таким чином, суд вважає за необхідне частково задовольнити позов АТ КБ «ПриватБанк», оскільки наявні обґрунтовані правові підстави для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 52850,91 грн. Доводи апеляційної скарги. Не погодившись з рішенням суду, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05.06.2024 в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками в розмірі 13177,78 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, задовольнивши позовні вимоги АТ КБ "ПРИВАТБАНК" в цій частині повному обсязі та стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за відсотками в розмірі 13177,78 грн., в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 52850.91 грн. рішення суду першої інстанції не оскаржується. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що з зазначеним рішенням АТ КБ "ПРИВАТБАНК" не згодний в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками, вважає, що воно в цій частині прийняте без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі та з порушенням норм процесуального і матеріального права. Вказує, що 30.06.2022 при отриманні картки №5168742245066216, тип «Універсальна Голд», відповідач був письмово ознайомлений з умовами кредитування в банку шляхом підписання ним заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг. У вказаній заяві були викладені істотні умови кредитного договору. Таким чином, підписавши вказану заяву, відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, в т.ч. і розміром відсоткової ставки за користування кредитними коштами. Із розрахунку заборгованості вбачається, що Відповідачу відсотки нараховувалися за ставкою 40,8 % річних, що відповідало типу картки, яку він отримав. Відповідач, якій діє на підставі власного волевиявлення, згідно із ст. 634 ЦК України, підписанням 30.06.2022 року у вищезазначений установлений законом спосіб вищезазначеної заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг визнав, що він приєднується до Умов та правил надання послуг. Вищенаведене свідчить про укладення та підписання між Банком та Відповідачем у встановлений законом спосіб вищезазначеного договору, у тому числі в частині умов про відсотки (шляхом проставляння ними електронного цифрового підпису (аналога власноручного підпису). А тому, не можна говорити, що відсотки нараховані починаючи з 30.06.2022 року,- не були погоджені сторонами, в даному випадку починаючи з 30.06.2022 року розмір відсоткової ставки було погоджено сторонами. Враховуючи зазначене, суд надав невірну оцінку доказам у справі та безпідставно відмовив у стягненні заборгованості за відсотками. Щодо явки сторін Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Отже, розгляд цивільної справи з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім справ зазначених в ч. 4 ст. 274 ЦПК України, у суді апеляційної інстанції у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи є загальним правилом, визначеним у ЦПК України. Із матеріалів справи вбачається, що ціна позову в даній справі становить 66028,69 грн. і є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа відноситься до категорії малозначної справи в силу вимог закону. Враховуючи вищезазначене, апеляційний розгляд вказаної справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, виходячи з такого. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Отже предметом апеляційного перегляду, з огляду на вимоги ч.1 ст. 367 ЦПК України, є заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 червня 2024 року лише в частині відмови в задоволенні позову АТ КБ «Приватбанк» про стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками у заявленому позивачем розмірі за вказаним вище кредитним договором. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам заочне рішення суду в оскаржуваній частині не відповідає. Судом першої інстанції встановлені та підтверджуються матеріалами справи такі обставини у справі. 30.06.2022 ОСОБА_2 підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг в АТ КБ «Приватбанк», на підставі якої банк відкрив картковий рахунок відповідачу. Умовами зазначеної вище заяви, підписаної позичальником, передбачено серед іншого основні умови кредитування, саме тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія; сума/ліміт кредиту розмір кредитного ліміту розмір кредитного ліміту не перевищує: 200000 грн для карт «Універсальна», 200000 для карт «Універсальна Gold»; строк кредитування 12 місяців з пролонгацією; мета отримання кредиту споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту безготівковим шляхом; можливі види (форми) забезпечення кредиту без забезпечення; процентна ставка, відсотків річних 42% для карт «Універсальна», 40,8% - для карт «Універсальна Gold»; тип процентної ставки фіксована; порядок зміни змінюваної процентної ставки змінюваної ставки немає. (а.с. 21-) 30 червня 2022 року ОСОБА_2 підписав паспорт споживчого кредиту (а.с.16-20). Відповідачу було видано картку «Універсальна Голд» з НОМЕР_1 строком дії до березня 2024 року. З виписки по картковому рахунку за договором №б/н, за період 01 серпня 2022 року 29 січня 2024 року убачається, що відповідач користувався кредитним коштами, здійснюючи розрахунки за покупки, знімав кошти у банкоматах, здійснював переказ коштів на інші картки, а також здійснював поповнення кредитної картки (а.с. 35-38). Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого банком, станом на 29 січня 2024 ОСОБА_2 має заборгованість, зокрема, за простроченими відсотками у розмірі 13177,78 грн (а.с. 11-15). Ухвалюючи рішення в оскаржуваній частині, суд першої інстанції виходив із того, що у заяві позичальника від 30 червня 2022 року процентна ставка не зазначена, тому дійшов висновку про відмову в задоволенні вказаних вище вимог банку. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, з огляду на таке. За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статей 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно ч. 1 ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунку), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язанні з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2 ст. 1069 ЦК України). Положеннями ч. 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язуватися повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦК України). За статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77 ЦПК України). Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Як встановлено судом 30 червня 2022 сторони уклали кредитний договір, шляхом підписання заяви про приєднання до умов та правил надання послуг. 30 червня 2022 року відповідач підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, згідно умов якої, сторони погодили істотні умови кредитування, у тому числі процентну ставку для карт «Універсальна Голд» у розмірі 40,8% річних, на підставі якого, у них відповідно до ст. 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які витікають із договору споживчого кредиту. З наданих банком доказів, убачається, що відповідачеві були видані картки типу «Універсальна Голд», якою ОСОБА_2 користувався про що свідчить виписка з рахунку останнього. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263 ЦПК України). У постанові Верховного Суду від 30 червня 2023 року в справі №274/7221/19 (провадження N 61-1513св23) зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно з цим Законом підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Водночас, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року N 75 виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Відповідно виписка за рахунком, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом заборгованості позичальника за сумою кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами. Подібні висновки Верховний Суд виклав у постановах від 16 вересня 2020 року у справі N 200/5647/18 (провадження N 61-9618св19), від 20 жовтня 2020 року у справі N 456/3643/17 (провадження N 61-9882св20), від 28 жовтня 2020 року у справі N 760/7792/14-ц (провадження N 61-16754св19), від 17 грудня 2020 року у справі N 278/2177/15-ц (провадження N 61-22158св19). Таким чином, виписка з карткового рахунку, яка додана банком до позовної заяви є належним та допустимим доказом, на підтвердження наведених вище обставин. Виписка по рахунку містить інформацію по тій карті, яка була видана відповідачу згідно довідки, наданої банком. Отже позивачем доведено суду, що між сторонами було досягнуто домовленості щодо усіх його істотних умов, у тому числі щодо процентної ставки за користування кредитними коштами. Виписка по картковому рахунку та довідка, які надані банком свідчать про те, що відповідач користувався тими типами кредитних карток, щодо яких сторонами було погоджено розмір відсотків, а останні нараховувалися у межах розміру процентної ставки, визначеної умовами кредитного договору. Наведеного суд першої інстанції не врахував, і дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» про стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 13177,78 грн з вказаних вище підстав. Підсумовуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про задоволення апеляційної скарги АТ КБ «Приватбанк», та скасування заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 червня 2024 року в оскаржуваній частині, і ухвалення в цій частині нового судового рішення про задоволення вказаних позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 13177,78 грн. На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3633,60 грн. З огляду на висновки до яких дійшов апеляційний суд за результатами апеляційного перегляду, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача судового збору потрібно змінити, збільшивши стягнуту з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» суму судового збору з 1938,94 грн до 2422,40 грн. Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. За положеннями ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст.ст. 367,374,376,382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити. Заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 червня 2024 року в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення. Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за простроченими відсотками - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 13177,78 грн за кредитним б/н від 30 червня 2022 року та судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3633,60 грн. Заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21 травня 2024 року в частині судових витрат змінити, збільшивши стягнуту з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) суму судового збору з 1938,94 грн до 2422,40 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 26.11.2024. Головуючий суддя В.В. Кострицький Судді М.В. Назарова Ю.П. Лозко