Постанова 4806 № 308/15371/23

Справа № 308/15371/23 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27.11.2024 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., за участю ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/211/24 за апеляційною скаргою захисника-адвоката Бирковича О. І. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.10.2023. Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 06 (шість) років без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн 80 коп. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 410764 від 14.07.2023 та постанови судді від 19.10.2023 вбачається, що 14.07.2023 о 10 год 20 хв в м. Ужгороді на вул. Минайській, 37, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Transporter» державний номерний знак НОМЕР_1 , повторно протягом року будучи позбавленим права керування транспортним засобом, чим порушив ст. 15 Закону України «Про дорожній рух». Правопорушення вчинено повторно протягом року. Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник-адвокат Биркович О. І., посилаючись на незаконність постанови від 19.10.2023, порушує питання про її скасування та закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. Уважає, що розгляд справи, всупереч вимог ст. 268 КУпАП відбувся без участі ОСОБА_1 , без належного повідомлення останнього про час і місце розгляду справи. Окрім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП не доведена. Постанова щодо ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 7333302 від 14.07.2023 за ч. 1 ст. 122 КупАП оскаржена стороною захисту до суду. Крім того звертає увагу на те, що трьохмісячний строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП сплив, оскільки адміністративне правопорушення вчинено 14.07.2023, а постанова судді винесена 19.10.2023. Також захисник просить поновити йому строк на апеляційне -2- оскарження постанови судді від 19.10.2023, оскільки ОСОБА_1 не повідомлявся про час і місце судового розгляду, а справа була розглянута без його участі. Матеріали справи не містять відомостей про надіслання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови судді, копію якої стороною захисту отримано лише - 05.02.2024. Справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 розглядається у відсутності захисника-адвоката Бирковича О. І., який належним чином повідомлений про час та місце її розгляду, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber». Заяву захисника-адвоката Бирковича О. І. про відкладення розгляду справи апеляційний суд не бере до уваги з огляду на те, що у розгляді справи брав участь ОСОБА_1 , який просив розглядати справу щодо нього без участі захисника-адвоката Бирковича О. І. При цьому, апеляційний суд враховує вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи. З урахуванням наведеного, апеляційний суд уважає, що розгляд справи без участі захисника-адвоката Бирковича О. І. не може розцінюватись як порушення прав сторони захисту, передбачених ст. 271 КУпАП. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд приходить до висновку про те, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з таких підстав. Як убачається з матеріалів справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, її розгляд проведено судом першої інстанції без участі ОСОБА_1 , при цьому в матеріалах справи відсутні такі відомості, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Разом з тим, із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що інших доказів, ніж ті, які зазначені в апеляційній скарзі, щодо дати отримання стороною захисту постанови судді від 19.10.2023, а саме 05.02.2024, в матеріалах справи відсутні. З врахуванням наведеного, з метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на захист, доводи захисника щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційний суд вважає поважними, а клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови таким, що підлягає до задоволення і такий строк поновлюється. Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Статтею 280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було -3- вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Суд, відповідно до приписів ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Апеляційний суд вважає, що вищевказані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченим ст. 283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 цього адміністративного правопорушення. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 410764 від 14.07.2023, ОСОБА_1 14.07.2023 о 10 год 20 хв в м. Ужгороді на вул. Минайській, 37, керував транспортним засобом «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 , повторно протягом року, будучи позбавленим права керування транспортним засобом, чим порушив ст. 15 Закону України «Про дорожній рух». У матеріалах справи міститься інформація, за якою відносно ОСОБА_1 12.02.2023 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС № 6537008 за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. Вищенаведені докази є належними, достовірними та достатніми, у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП. Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено будь-яких даних, які би давали підстави вважати, що працівник патрульної поліції ОСОБА_3 , який оформляв матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , був упередженим під час складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП та оформленні інших матеріалів справи. У матеріалах справи про адміністративне правопорушення також відсутні будь-які дані, які би свідчили про зацікавленість поліцейського у результатах розгляду справи, - у підтвердження таких даних також відсутні які-небудь належні докази як у матеріалах справи, так їх і не додано до апеляційної скарги. Не встановлено під час розгляду апеляційної скарги й будь-яких відомостей про застосування щодо ОСОБА_1 незаконних методів, примусу чи інших дій, які призвели до примусової згоди підписати протокол про адміністративне правопорушення чи відмовитись від надання пояснень з приводу обставин, що мали місце, на такі дані також не вказується в апеляційній скарзі. -4- Тому, апеляційний суд приходить до висновку проте, що поліцейський при виконанні свої посадових обов`язків діяв виключно у межах наданих йому повноважень. Відповідно до пп. «а» п. 2.1 Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями ст. 15 Закону України «Про дорожній рух України» № 3353-XII вiд 30.06.1993. Частина 5 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року. На переконання апеляційного суду та всупереч доводів апеляційної скарги, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП доведена наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 410764 від 14.07.2023, складеним з дотриманням вимог, передбачених ст. 254-256 КУпАП; копією постанови серії ЕАС № 7333302 від 14.07.2023 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення вимог п. 15.9 Правил дорожнього руху України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП; розпискою ОСОБА_1 про залишення транспортного засобу на місці зупинки; інформацією про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч. 4 ст. 121 КУпАП на підставі рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 20.10.2022 з накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 03 (три) місяці; інформацією про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП на підставі постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС № 6537008 від 12.02.2023; витягом щодо транспортного засобу «Мерседес-Бенц», державний номерний знак НОМЕР_2 ; відеозаписом з місця події. Твердження захисника про те, що матеріали справи не містять доказів, які б підтвердили наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, апеляційним судом оцінюються критично, оскільки такі спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення і такі відхиляються. При цьому, апеляційний суд бере до уваги те, що стороною захисту не надано жодних доказів, які б спростовували факт притягнення 12.02.2023 ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Апеляційний суд вважає, що відсутність у матеріалах справи копії постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП, не спростовує факту притягнення ОСОБА_1 12.02.2023 до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, що підтверджується довідкою старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Закарпатській області ДПП Норожнової Д., в якій чітко зазначено, що 12.02.2023 щодо ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП серії ЕАС № 6537008 (а. с. 8). Також апеляційний суд звертає увагу на те, що вказана довідка видана та підписана уповноваженою на те особою, а відповідно є офіційним документами, що в свою чергу дає можливість врахувати її як доказ під час провадження у справі про адміністративне правопорушення. При цьому, в апеляційного суду відсутні підстави для сумнівів у достовірності зазначених у вказаній довідці відомостей. Разом з тим, до апеляційного суду від сторони захисту не надходило жодних клопотань, зокрема про витребування копії постанови серії ЕАС № 6537008, з метою -5- спростування відомостей, зазначених у довідці старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Закарпатській області ДПП Норожнової Д. щодо притягнення ОСОБА_1 12.02.2023 до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Також стороною захисту не надано будь-яких доказів про те, що така постанова не виносилась, або була скасована чи оскаржена і долучена стороною захисту постанова Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.07.2024 цих обставин не спростовує. Крім того апеляційний суд звертає увагу на те, що трьохмісячний строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП сплив, оскільки адміністративне правопорушення вчинено 14.07.2023, а постанова судді винесена 19.10.2023 Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП не доведена, є необґрунтованими і такі відхиляються, оскільки підстав для визнання вказаних тверджень слушними, апеляційний суд не вбачає. Таким чином, винуватість ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується сукупністю досліджених доказів, які є логічними, послідовними, належними та достатніми і узгоджуються між собою. З урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП. Не спростовують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом 14.07.2023 о 10 год 20 хв по вул. Минайській, 37 у м. Ужгороді, повторно протягом року, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, та відповідно не впливають на висновки суду першої інстанції про доведеність вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, і доводи апеляційної скарги про те, що постанова щодо ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 7333302 від 14.07.2023 за ч. 1 ст. 122 КупАП оскаржена стороною захисту до суду. При цьому, стороною захисту не надано доказів того, що вказана постанова є скасованою. Будь-яких доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в оскаржуваній постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, стороною захисту не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Тому, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, апеляційний суд визнає законними, обґрунтованими та належним чином умотивованими. При цьому, апеляційним судом враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків тощо; те, що стороною захисту не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, в тому числі про витребування доказів, не заявлялось. -6- Однак, апеляційним судом встановлено, що, вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, судом першої інстанції залишено поза увагою вимоги ч. 2 ст. 38 КУпАП, якою передбачено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті. Як вбачається з матеріалів справи, вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, мало місце 14.07.2023, а оскаржувана постанова винесена 19.10.2023, тобто після спливу трьох місяців з дня вчинення правопорушення, що свідчить про те, що судом першої інстанції накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення поза межами строків, встановлених ч. 2 ст. 38 КУпАП. Тому, доводи апеляційної скарги в цій частині підлягають до задоволення. Пунктом 7 статті 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. За таких обставин, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП щодо ОСОБА_1 на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 38 цього Кодексу. Керуючись ст. 247, 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Клопотання захисника-адвоката Бирковича О. І. про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити, поновити захиснику-адвокату Бирковичу О. І. строк на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.01.2024. Апеляційну скаргу захисника-адвоката Бирковича О. І. задовольнити. Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.10.2023 щодо ОСОБА_4 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя