Постанова Київський апеляційний суд № 759/19220/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 759/19220/23 Головуючий у І інстанції Твердохліб Ю.О. Провадження №22-ц/824/14902/2024 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О. ПОСТАНОВА Іменем України 28 листопада 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Таргоній Д.О., Голуб С.А., Слюсар Т.А., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Гаращука Сергія Вікторовича на рішення Святошинського районногосуду м. Києва від 20 червня 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2023 року представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з даним позовом, який мотивовано тим, що 21 грудня 2022 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 4946906, який підписано електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер телефону відповідача. 11 травня 2023 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 11-05/2023 у відповідність до умов якого ТОВ «МАНІФОЮ» передає ТОВ "ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «МАНІФОЮ» права вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників. 02 січня 2023 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 72172663 за яким позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджених умовах договору, шляхом перерахунку на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики та сплатити плату (проценти) від суми позики. 14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21 у відповідність до умов якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників. Всупереч умовам кредитних договорів, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала своїх зобов`язань, після відступлення права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів. У зв`язку з викладеним ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просили стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 4946906 в розмірі 20 906,00 грн, з яких 7 000,00 грн - сума заборгованості за основним боргом, 13 906,00 грн - сума заборгованості за процентами за користування позикою, 0,00 грн - сума заборгованості за процентами на прострочену позику та за договором позики № 72172663 в розмірі 48 000,00 грн, з яких 12 000,00 грн - сума заборгованості за основним боргом, 36 000,00 грн - сума заборгованості за відсотками, а такожвитрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 20 червня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 4946906 від 21 грудня 2022 року у розмірі 20 906,00 грн та за договором позики № 72172663 від 02 січня 2023 року у розмірі 48 000,00 грн, а всього 68 906,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Гаращук С.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовнихвимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема те, що позивачем не надано належних та достатніх доказів, які б підтверджували наявність заборгованості, зокрема оригіналів або копій первинних документів оформлених відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», які є належними та достатніми доказами проведення господарської операції, зокрема, отримання коштів за договором. Представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - Ревун Р.О. звернувся до суду апеляційної інстанції з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність її доводів, наголошує на тому, що що у справі № 759/19220/23 предметом спору є захист порушеного права ТОВ «ФК «ЄАПБ», яке полягає у невиконання договірних зобов`язань ОСОБА_1 за відповідними договорами шляхом стягнення заборгованості за ними. Тобто в даному випадку не є предметом спору визнання відповідних договорів недійсними чи розірвання відповідних договорів на підставі істотного порушення їх умов. Звертає увагу на те, що твердження апелянта (про не надання доказів отримання кредитних коштів) за своєю суттю створює наслідок розірвання відповідних кредитних договорів та договорів позики, оскільки, у відповідності до вимог ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Однак, вищезазначені договори укладені з ОСОБА_1 в судовому порядку не були розірвані. Крім того, вказані договори у відповідності до вимог чинного законодавства недійсними не визнані, тобто в силу ст. 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину. Представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - Ревун Р.О. вважає, що надані позивачем докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження надання/перерахування коштів позичальнику та обґрунтування розміру заборгованості відповідача за кредитними договорами, отже позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» є законними та обґрунтованими. Згідно з ч. 1 ст.369 ЦПК України, розгляд справи судом апеляційної інстанції здійснюється без повідомлення учасників справи. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що доказів того, що ОСОБА_1 виконала належним чином зобов`язання після відступлення права вимоги, сплатила грошові кошти для погашення заборгованості суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону. З матеріалів справи вбачається, що 21 грудня 2022 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 4946906, який підписано електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер телефону відповідача. 11 травня 2023 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 11-05/2023 у відповідність до умов якого ТОВ «МАНІФОЮ» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «МАНІФОЮ» права вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 11.05.2023 року до договору факторингу №11-05/2023 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20 906,00 грн, з яких: 7 000,00 грн - сума заборгованості за основним боргом, 13 906,00 грн - сума заборгованості за процентами за користування позикою, 0,00 грн - сума заборгованості за процентами на прострочену позику. 02 січня 2023 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 72172663 за яким позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджених умовах договору, шляхом перерахунку на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики та сплатити плату (проценти) від суми позики. 14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21 у відповідність до умов якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 8 від 26 липня 2023 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 липня 2021 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 48 000,00 грн, з яких 12 000,00 грн - сума заборгованості за основним боргом, 36 000,00 грн - сума заборгованості за відсотками. Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії НОМЕР_1 , Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» є юридичною особою зареєстрованою в передбаченому Законом порядку. Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Ч. 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Ст. 512 ЦК України, передбачено можливість зміни кредитора у зобов`язанні, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За правилом ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У відповідності до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства. За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Ст. 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором. Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 4946906, який підписано електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер телефону відповідача (п.9 договору). Згідно п.п. 2.1. договору позики, позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти, а позичальник приймає на себе обов`язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору. Відповідно до п.п. 2.5. договору позики, позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті. Підписуючи договір, відповідач підтвердила, що в чіткій та зрозумілій формі отримала інформацію, передбачену ч. 2 ст. 12 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також інформацію щодо своїх прав та обов`язків згідно з ЗУ «Про захист прав споживачів» та ЗУ «Про Захист персональних даних» (п.п. 10.1.3. договору позики). Згідно з п.п. 9.1. договір позики укладається в інформаційно-телекомунікаційній системі позикодавця в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом попереднього розміщення позикодавцем в особистому кабінеті позичальника договору позики для вивчення прийняття його умов позичальником шляхом введення одноразового ідентифікатора з метою підписання запропонованого позикодавцем договору у відповідне поле. Відповідно до п.п. 10.1.5. та п.п. 10.1.6. договору позики відповідач підтвердила, що вивчила та повністю погоджується з умовами правил надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІФОЮ», які є невід`ємною частиною договору, також вивчив та повністю погоджується з умовами цього договору позики. Також, під час укладення вищевказаного договору позики, відповідачем підписано електронними підписами з одноразовими ідентифікаторами паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови надання ТОВ «МАНІФОЮ» кредитних коштів відповідачу, де обчислено загальну вартості позики та реальну річну процентну ставки за договором надання грошових коштів у позику, в якому відображені: дата видачі позики/дата платежу, кількість днів у розрахунковому періоді, чиста сума позики/сума платежу за розрахунковий період, сума позики за договором/погашення суми позики, проценти за користування позикою, реальна річна процентна ставка, загальна вартість позики. Між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 72172663, який підписано електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер телефону відповідача. Згідно з п. 1 договору позики позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку Позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Відповідно до п. 20 погоджена технологія (порядок) укладення договору. Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»). Згідно із ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилами ч. 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори між відповідачем та первісними кредиторами не було б укладено. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18. На підставі вищенаведених правових норм, беручи до уваги те, що вказані вище кредитні договори підписані відповідачкою електронним підписом, наявність якого разом з електронними підписами первісних кредиторів підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх, є доведеним факт укладення між сторонами кредитних договорів, та про те, що позичальник всі умови договорів цілком зрозуміла та своїм підписом письмово підтвердила та закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору. З досліджених судом доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем доведено неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитними договорами, у відповідача утворилась заборгованість, яка становить за договором позики № 4946906 в розмірі 20 906,00 грн, з яких 7 000,00 грн - сума заборгованості за основним боргом, 13 906,00 грн - сума заборгованості за процентами за користування позикою, 0,00 грн - сума заборгованості за процентами на прострочену позику та за договором позики № 72172663 в розмірі 48 000,00 грн, з яких 12 000,00 грн - сума заборгованості за основним боргом, 36 000,00 грн. Таким чином, суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Посилання в апеляційній скарзі на те, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не надано суду доказів отримання відповідачем кредитних коштів від первісних кредиторів апеляційний суд відхиляє, якпомилкові та безпідставні, оскільки факти їх надання підтверджуються, власне, наявними у матеріалах справи кредитними договорами, які є дійсними в силу приписів ст. 204 ЦК України про правомірність правочинів. При цьому вимог щодо визнання зазначених правочинів недійсними чи встановлення факту їх неукладеності до суду заявлено не було. Зазначені правочини підтверджують факт наявності відповідних правовідносин, їх зміст та погоджені сторонами обставини щодо передання в позику чи кредит відповідачу коштів у погодженому розмірі. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а зводяться до незгоди з висновком суду першої інстанції стосовно оцінки зібраних у справі доказів, зокрема доказів, поданих позивачем на підтвердження його доводів про наявність укладеного з відповідачем кредитного договору. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції надана вірна оцінка доказам, що були предметом дослідження в судовому засіданні суду першої інстанції, ним повно і об`єктивно з`ясовані дійсні обставини справи, перевірені доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким надана належна правова оцінка. Оскаржуване рішення постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Враховуючи відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що понесені сторонами витрати на цій стадії розгляду справи компенсації не підлягають. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гаращука Сергія Вікторовича залишити без задоволення. Рішення Святошинського районногосуду м. Києва від 20 червня 2024 рокроку залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України. Повний текст постанови складений 28 листопада 2024 року. Суддя-доповідач Д.О. Таргоній Судді: С.А. Голуб Т.А. Слюсар