Постанова Київський апеляційний суд № 756/8828/24

Єдиний унікальний номер №756/8828/24 Апеляційне провадження №33/824/4277/2024 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 жовтня 2024 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 07 серпня 2024 року, прийняту відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В : Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №855705 12.06.2024 року ОСОБА_1 приблизно об 11 год. 55 хв. у м. Києві на вул. З. Гайдай, 2, керував автомобілем «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд для визначення стану сп`яніння проведено приладом «Драгер» у встановленому законом порядку. Водій ОСОБА_1 , порушивши п.2.9 «а» ПДР, вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 07 серпня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Оболонського районного суду м. Києва від 07 серпня 2024 року і закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Переглянувши справу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Основними доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 були: - наявний у справі відеозапис не фіксує того, що він керував транспортним засобом; - у протоколі відсутня відмітка про роз`яснення прав; - у нього не було ознак алкогольного сп`яніння; - його не було відсторонено від керування транспортним засобом; Суд не може прийняти вказані доводи апелянта як підставу для скасування чи зміни оскаржуваної постанови з огляду на наступне: Відповідно до вимог ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Зважаючи на вказану норму, обов`язок відеофіксації встановлений лише щодо огляду на стан сп`яніння. Необхідність відеофіксації факту керування транспортними засобами чинним законодавством не передбачено. При цьому в суді апеляційної інстанції, апелянт сам підтвердив, що до вимоги про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння він здійснював керування транспортним засобом і на місце проведення огляду ОСОБА_1 приїхав на власному авто. Не можуть бути прийняті й доводи апелянта стосовно не підтвердження наявності у нього ознак алкогольного сп`яніння. Зовнішні ознаки за своєю суттю не можуть в повній мірі відображатися у відеозаписі. При цьому такі зовнішні ознаки надають працівникам поліції лише підстави для виникнення сумнівів стосовно стану, в якому перебуває водій. З метою спростування такої суб`єктивної підозри, яка сама по собі не має жодного юридичного значення і не може підтвердити чи спростувати стан, в якому перебуває водій, працівники поліції і заявляють вимогу щодо проходження водієм огляду на стан сп`яніння. Саме результати огляду й мають підтвердити чи спростувати обґрунтованість вказаної суб`єктивної оцінки. За таких такі твердження апелянта в цій частині не спростовують обґрунтованість та належність оскаржуваної постанови. Окрім того, в даному випадку при пред`явленні вимоги про проведення огляду працівник поліції зазначив ОСОБА_1 , у зв`язку з чим у нього є підозри щодо стану, в якому перебуває водій. Не відповідають дійсності доводи апелянта й стосовно того, що у протоколі відсутня відмітка про роз`яснення прав особи. Відповідна графа міститься у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення. Вона була заповнена при складанні протоколу, після чого протокол було підписано ОСОБА_1 Жодних зауважень з цього приводу він не висловлював. Не має вирішального значення в даній справі і питання відсторонення чи не відсторонення водія від керування транспортним засобом, оскільки таке відсторонення є лише наслідком встановлення та фіксації складу адміністративного правопорушення, відтак дане питання вирішувалося вже після того, як інкриміноване адміністративне правопорушення було вчинене та належним чином підтверджене. Суд розглядає справу в межах доводів і вимог апеляційної скарги, інших доводів скарги не містить, відтак розгляд скарги здійснюється в межах вищевказаних доводів апеляційної скарги. Враховуючи зазначене, апеляційним судом встановлена невідповідність дійсності тих обставин, якими апелянт обґрунтовує свою апеляційну скаргу, відтак порушень судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду під час апеляційного перегляду справи, апеляційний суд не вбачає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргуОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 07 серпня 2024 року, прийняту відносно ОСОБА_1 , залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя С.О. Журба