Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/2442/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 листопада 2024 року справа №200/2442/24 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року (головуючий суддя І інстанції Шинкарьова І.В.), складеного в повному обсязі 19 червня 2024 року, у справі № 200/2442/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розрахунку розміру пенсії позивача, відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 20.01.2023. зобов`язати відповідача донараховати та сплачувати розмір пенсії позивачу, у відповідності із ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 20.03.2024. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка полягає у незастосуванні ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" при призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, відповідно до ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у розмірі 80% його середньої заробітної плати, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність з дня призначення пенсії, а саме, 20.03.2024, з урахуванням раніше виплачених сум. Не погодившись з судовим рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що позивачу призначено пенсію з 20.03.2024 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням Донецького окружного адміністративного суду від 07.12.2023 №200/4449/22. Вказує, що зміст мотивувальної й резолютивної частин рішення суду конкретизує встановлені судом зобов`язання, в межах яких органи Пенсійного фонду України виконують рішення суду. Інші зобов`язання, зокрема, щодо зарахування певних періодів до стажу роботи, що дає право на обчислення пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря чи зобов`язання щодо обчислення пенсії з урахуванням цих положень в рішенні суду відсутні. Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином. Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справу в паперовому вигляді не формувалась. Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд». Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд». Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.03.2023 у справі №200/4449/22 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання до вчинення певних дій задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 20.09.2022 № 052530003493 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 13.09.2022 із зарахуванням до страхового стажу періоду з 16.07.2002 по 30.07.2002, а також до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періодів з 01.01.1999 по 22.11.2000, з 23.11.2000 по 14.05.2002, з 16.07.2002 по 30.07.2002, з 01.08.2002 по 06.10.2002, з 02.12.2002 по 04.05.2004, з 19.06.2004 по 06.12.2004, з 10.01.2005 по 10.08.2005, з 08.09.2005 по 24.12.2008, з 30.03.2009 по 28.03.2010, з 27.03.2012 по 13.08.2012, з 01.04.2010 по 13.03.2012, з 01.09.2012 по 25.02.2013, з 03.11.2014 по 16.09.2017, з 27.09.2017 по 13.09.2022 із застосуванням роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №

8. В іншій частині позовних вимог відмовлено. 12.05.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення № 052530003493 про відмову в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю у позивача необхідного пільгового стажу 25 років. Як вбачається з рішення №052530003493 від 11.04.2024 позивачу з 20.03.2024 призначено пенсію «У зв`язку з уточненням даних в ЕПС» відповідно до ч.3 ст.114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З наданого витягу щодо розрахунку стажу позивача вбачається, що за ним обліковується стаж у кількості 26 років 2 місяці 17 днів роботи підземні, професії за постановою №202 з урахуванням кратності. Пільговий стаж роботи без врахування кратності - 22 роки 06 місяців 07 днів, з яких: - пільговий підземний стаж роботи ч.3 ст. 114 Закону № 1058 на провідних професіях становить 14 років 08 місяців 29 днів; - пільговий підземний стаж роботи ч.3 ст.114 Закону № 1058 на професіях відповідно до Постанови КМУ від 31.03.1994 №202 становить 6 років 3 місяці 16 днів;- військова служба 1 рік 5 місяців 22 дні. Не погоджуючись з протиправною бездіяльністю відповідача, яка полягає у не застосуванні ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при призначенні йому пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до суду із цим позовом. Приймаючи спірне рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про зобов`язання управління здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, відповідно до ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у розмірі 80% його середньої заробітної плати, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність з дня призначення пенсії, а саме, 20.03.2024, з урахуванням раніше виплачених сум. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина. Згідно ст. 1 Закону України від 2 вересня 2008 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон № 345-VI), який набрав законної сили 16 вересня 2008 року, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей. Згідно ст. 8 цього Закону мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Відповідно до п. 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону № 345-VI дія ст. 8 цього Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом. Аналіз зазначених норм дає можливість дійти висновку, що дія Закону № 345-VI поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей, зокрема, й тих, що здійснюють добування уранових руд та інших підземних робіт. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.03.2023 у справі № 200/4449/22 встановлено, що періоди роботи з 19.06.2004 по 06.12.2004, з 10.01.2005 по 10.08.2005, з 08.09.2005 по 24.12.2008, з 30.03.2009 по 28.03.2010, з 27.03.2012 по 13.08.2012, з 01.04.2010 по 13.03.2012, з 01.09.2012 по 25.02.2013, з 03.11.2014 по 16.09.2017, з 27.09.2017 по 13.09.2022 підлягають зарахуванню до пільгового стажу на підставі записів трудової книжки про зайнятість протягом повного робочого дня на підземних роботах в шахті та індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма - ОК-5). Крім того, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 13.09.2022 із зарахуванням до страхового стажу періоду з 16.07.2002 по 30.07.2002, а також до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періодів з 01.01.1999 по 22.11.2000, з 23.11.2000 по 14.05.2002, з 16.07.2002 по 30.07.2002, з 01.08.2002 по 06.10.2002, з 02.12.2002 по 04.05.2004, з 19.06.2004 по 06.12.2004, з 10.01.2005 по 10.08.2005, з 08.09.2005 по 24.12.2008, з 30.03.2009 по 28.03.2010, з 27.03.2012 по 13.08.2012, з 01.04.2010 по 13.03.2012, з 01.09.2012 по 25.02.2013, з 03.11.2014 по 16.09.2017, з 27.09.2017 по 13.09.2022 із застосуванням роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №

8. З урахуванням рішення суду від 03.03.2023 у справі №200/4449/22 позивачу призначено пенсію з 20.04.2024. Однак, відповідач обчислив розмір пенсії позивача без урахування ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», посилаючись на те, що в рішення суду не містило зобов`язання відповідача виплачувати позивачу пенсію із застосуванням ст. 8 Закону № 345-VI та абз.3 ч.1 ст.28 Закону № 1058-IV. Колегія суддів вважає неприйнятними такі доводи відповідача, оскільки відсутність у судовому рішенні визначення обов`язку відповідача обчислити розмір пенсії з урахуванням положень цього закону не перешкоджає відповідачу діяти відповідно до вимог законодавства України. Як вбачається з розрахунку стажу, пільговий стаж роботи згідно наданих документів та Рішенням суду - 22 роки 06 місяців 07 днів, з яких: - пільговий підземний стаж роботи ч.3 ст. 114 Закону № 1058 на провідних професіях становить 14 років 08 місяців 29 днів; - пільговий підземний стаж роботи ч.3 ст.114 Закону № 1058 на професіях відповідно до Постанови КМУ від 31.03.1994 №202 становить 6 років 3 місяці 16 днів;- військова служба 1 рік 5 місяців 22 дні Відтак, судами встановлено наявність у позивача пільгового стажу за Списком 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, більш ніж 15 років, отже позивач має право на обчислення розміру пенсії із застосуванням положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції , що позовні вимоги підлягають задоволенню. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції. Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі № 200/2442/24 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 28 листопада 2024 року. Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв І.Д.Компанієць