Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/2180/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 140/2180/24 пров. № А/857/16440/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Сеника Р.П., суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі №140/2180/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - суддя в 1-й інстанції Сорока Ю.Ю., час ухвалення рішення 28.05.2024, місце ухвалення рішення м.Луцьк, дата складення повного тексту рішення не зазначено, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 21.02.2024 року №907410133913 про відмову у перерахунку пенсії перехід на пенсію згідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 року; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити переведення з 13 лютого 2024 року на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 року, з врахуванням довідок від 13.02.2024 року за вих. №29/1.16/2-24 та №30/1.16/2-24, виданих Управлінням соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-IV). До того отримувала пенсію по інвалідності згідно Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу». 13.02.2024 позивач звернулася до територіального управління ПФУ за місцем проживання із заявою про переведення на пенсію по віку згідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VII, який набув чинності 1 травня 2016 року. За принципом екстериторіальності його документи були направлені на розгляд до ГУ ПФУ у Донецькій області, яким було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 21.02.2024 року №907410133913, у зв`язку з тим, що право на призначення пенсії за цим Законом мають особи, яким пенсія не призначалася відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу». З таким діями відповідачів позивач не погоджується, вважає їх неправомірними та такими, що не відповідають діючому законодавству, порушують її конституційне право на пенсійне забезпечення, оскільки на момент звернення за призначенням пенсії як державному службовцю позивачу виповнилося 66 років, має необхідний стаж понад 20 років державної служби, а тому має право на призначення пенсії по віку як державному службовцю. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі №140/2180/24 адміністративний позов задоволено повністю; Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 21.02.2024 року №907410133913; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області перевести ОСОБА_1 з 19.12.2022 на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 року, з врахуванням довідок від 13.02.2024 року за вих. №29/1.16/2-24 та №30/1.16/2-24, виданих Управлінням соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області судові витрати у сумі 1211 гривень 20 копійок. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оскаржило його в апеляційному порядку та просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що судом першої інстанції не враховано те, що законодавець визначає лише те, що відповідно до Закону України «Про державну службу» №889 передбачається збереження права державних службовців лише на призначення (а не на перерахунок) на умовах статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII. З 01.05.2016 набрав чинності Закон №889 та згідно з пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону втратив чинність Закон України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993, окрім статті 37, що застосовується до призначення пенсій державним службовцям. Законом №889 не передбачено можливість здійснення перерахунків вже призначених пенсій державним службовцям. Відтак, згідно з пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889, збережено право державних службовців лише на призначення (не перерахунок) на умовах статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ. До того ж перехід на пенсію як державному службовцю можливий лише за документами, вже наявними в електронній пенсійній справі, за якими раніше було розраховано пенсію за Законом України «Про державну службу». Згідно з даними електронної пенсійної справи позивач була отримувачем пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» до 01.05.2020, станом на 01.05.2020 оклад - 5341.39 грн., розрахунок пенсії 80% від окладу становив 4273.11 грн. З 01.05.2020 було проведено автоматичний перерахунок «Індексація заробітку». За результатами перерахунку з?ясувалося, що розмір пенсії за віком відповідно до Закону №1058 (4685,83 грн.) став більший, ніж розмір пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» (4385,09 грн.), у зв?язку з чим позивача було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 з 01.05.2020. Апелянт вважає, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про врахування довідок від 13.02.2024 року за вих. №29/1.16/2-24 та №30/1.16/2-24, виданих Управлінням соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, оскільки Законом №889 не передбачено можливість здійснення перерахунків раніше призначених пенсій (за новими довідками) державним службовцям, а передбачає лише право поновлення в розмірі раніше призначеної пенсії відповідно до Закону №3723. Позивач правом подання відзиву на апеляційні скарги не скористалася. Відповідно до ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Враховуючи те, що апеляційні скарги подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України. У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що у ГУ ПФУ в Донецькій області не було фактичних та правових підстав для відмови у переведенні на інший вид пенсії позивача, у якої наявні умови для реалізації права на одержання пенсії державних службовців згідно із розділом ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII та відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, оскільки на дату набрання чинності Законом №889-VIII (01.05.2016) позивач мала понад 20 років стажу державної служби, на дату звернення позивача із заявою про переведення із пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця їй виповнилося 66 років, тобто умова щодо віку виконується (60 років), та остання мала загальний страховий стаж понад 40 років, тобто умова щодо наявності відповідного страхового стажу теж виконується. Щодо позовної вимоги про визначення розміру пенсії на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 13.02.2024 року за вих. №29/1.16/2-24 та №30/1.16/2-24, виданих Управлінням соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації, то суд першої інстанції виходив із того, що позивач на час звернення за призначенням пенсії не займала посаду державної служби, тому з урахуванням положень ст.37 Закону №3723-ХІІ розмір пенсії позивача підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тому прийшов до висновку, що пенсія позивача підлягає обчисленню у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у вказаних довідках. Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 02.12.2019 отримує пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV. Водночас, з матеріалів справи вбачається, що в період з 18.03.2014 по 01.12.2019 отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII. 13.02.2024 ОСОБА_1 звернулася із заявою до ГУ ПФУ у Волинській області про перехід на інший вид пенсії, на пенсію за віком по Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 13.02.2024 року за вих. №29/1.16/2-24 та №30/1.16/2-24, виданих Управлінням соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації. Рішенням ГУ ПФУ у Донецькій області від 21.02.2024 року №907410133913 відмовлено позивачу у перерахунку пенсії - перехід з пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з тих підстав, що їй вже була призначена пенсія відповідно до Закону №3723-ХІІ, а проведення перерахунків пенсії державним службовцям діючим законодавством не передбачене. Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернулась до суду із цим позовом. З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Право на пенсійне забезпечення державних службовців визначено Законом №889-VIII, який набув чинності 01.05.2016. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Відповідно до статті 37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і нормами Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Як підтверджено матеріалами справи, у позивача наявний страховий стаж (понад 40 років), стаж державної служби (понад 20 років станом на 01 травня 2015 року); вона досягла пенсійного віку (їй виповнилось 66 років). Таким чином, на дату набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 (01.05.2016), позивач мала понад 20 років стажу державної служби та понад 40 років страхового стажу. Постановою ВС від 25.05.2023 у справі № 580/3805/22 зроблено правовий висновок, що визначальною умовою для збереження за позивачем права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у випадку, коли вперше призначалася пенсія за нормами ЗУ «Про державну службу» № 3723-ХІІ є встановлення додаткових умов, а саме: наявність в цієї особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади держслужби або 20 років стажу держслужби не залежно від того чи працювала станом на 01.06.2016 на держслужбі). Враховуючий достатній стаж роботи на посадах державного службовця, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачка має право на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», а відтак рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 21.02.2024 року №907410133913 про відмову позивачу у перерахунку пенсії - перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» є протиправним. Щодо позовної вимоги про визначення розміру пенсії на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 13.02.2024 року за вих. №29/1.16/2-24 та №30/1.16/2-24, виданих Управлінням соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації, колегія суддів зазначає наступне. Порядок призначення пенсій згідно з Законом №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб». Пунктом 4 вказаного Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на

60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Пунктами 5 та 6 Порядку №622 передбачено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою. Вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за № 180/30048. Такими довідками є: про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь- які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. Довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), які видані Управлінням соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації, складені за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям». На підставі вищевказаного, апеляційний суд приходить до переконання, що подані позивачем разом з заявою про призначення пенсії довідки про складові заробітної плати підлягають урахуванню відповідачем при переведенні позивача на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-XII. Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає. Керуючись ст. 241, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі №140/2180/24 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк