Постанова 4856 № 680/596/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 680/596/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Яцина О.І. Суддя-доповідач - Капустинський М.М. 26 листопада 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : у вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в Новоушицького районного суду Хмельницької області із позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою поліцейського 2 взводу 2 роти 1 бат. БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП капрала поліції Міняйла Дениса Валерійовича серії ЕНА №2973767 від 03 вересня 2024 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за ч.1 ст.132-1 КУпАП за те, що він 03 вересня 2024 року о 17:21:12 годині в с.Каскада, по вулиці Українській, керував ТЗ трактором колісним з дисковою бороною «Incite 5124», при цьому трактор колісний перевищував ширину 2,6 м, ширина якого складала 4,5 м, при цьому рухався без автомобіля супроводу, чим порушив п.22.7 ПДР - порушення правил проїзду великогабаритних ТЗ автомобільними дорогами, вулицями або залізничним переїздами. Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною, так як у працівників Національної поліції відсутні права на здійснення габаритно-вагового контролю, відповідач без залучення працівників Укртрансінспекції, не в місцях габаритно-вагового контролю, без проведення перевірки та замірів, без залучення фахівців з Уктрансбезпеки притягнув позивача до адміністративної відповідальності. Окрім того, транспортний засіб позивача був безпідставно зупинений поліцейським, який здійснював патрулювання, а не знаходився у місцях габаритно-вагового контролю. Не було складено документів передбачених «Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879. Зазначає, що винесення постанови безпосередньо на місці вчинення правопорушення (на дорозі), а не за місцезнаходженням відповідного органу, без складення протоколу про адміністративне правопорушення, забезпечення права на професійну правничу допомогу та без надання часу на реалізацію відповідних прав, є порушенням прав особи, яка притягається до відповідальності. За таких обставин вважає дії поліцейського протиправними, а постанову незаконною, тому вона має бути скасована. Окрім того, просив суд стягнути на його користь судові витрати. Рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2024 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що ухвалюючи рішення від 22.10.2024 року у даній справі, суд першої інстанції порушив вимоги п.1.10 ПДР України; пунктів 1, 2, 3, 12, 13, 15, 16 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879; пунктів 3 та 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затверджений наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.10.2013 №1007/1207; пункту 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 №1395. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року справу призначено у відкритому судовому засіданні на 26 листопада о 14 год. 00 хв. Сторони в судове засідання не з`явились. Згідно з ч.2 ст.313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст.311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 03 вересня 2024 року поліцейський 2 взводу 2 роти 1 бат. БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП капрал поліції Міняйло Денис Валерійович виніс постанову серії ЕНА №2973767 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.132-1 КУпАП, та застосував до позивача адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень. Із даної постанови вбачається, що 03 вересня 2024 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він цього дня о 17:21:12 годині в с. Каскада, по вулиці Українській, керував ТЗ трактором колісним CASE IH STEIGER 500 з н.з. НОМЕР_1 з дисковою бороною «Incite 5124», при цьому трактор колісний перевищував ширину 2,6 м, ширина якого складала 4,5 м, при цьому рухався без автомобіля супроводу, чим порушив п.22.7 ПДР /порушення правил проїзду великогабаритних ТЗ автомобільними дорогами, вулицями або залізничним переїздами. Вважаючи протиправною постанову відповідача, позивач оскаржив її до суду. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до діючого законодавства, адміністративне стягнення накладено органом, який має на це повноваження, строк накладення стягнення не сплив та що в діях позивача наявний склад правопорушення, передбачений ч.1 ст. 132-1 КУпАП, порушення його прав не знайшло свого підтвердження. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні правовідносини регулюються нормами Закону України «Про дорожній рух», Постанови Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 «Про правила дорожнього руху» (далі - ПДР), Постанови Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами», Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Згідно із п.22.7. ПДР України сільськогосподарська техніка, ширина якої перевищує 2,6 м, повинна обладнуватися знаком «Розпізнавальний знак транспортного засобу». Сільськогосподарська техніка, ширина якої перевищує 2,6 м, повинна рухатися в супроводі автомобіля прикриття, який рухається позаду та займає крайнє ліве положення відносно габаритів сільськогосподарської техніки і який обладнується з додержанням вимог стандартів проблисковим маячком оранжевого кольору, ввімкнення якого не дає переваги в русі, а є тільки допоміжним засобом інформації для інших учасників руху. Під час руху такій техніці заборонено хоча б частково займати смугу зустрічного руху. На супровідному автомобілі також встановлюється дорожній знак «Об`їзд перешкоди з лівого боку», який повинен відповідати вимогам стандартів. Обов`язковим також є встановлення габаритних вогнів по ширині габаритів сільськогосподарської техніки зліва та справа. Забороняється рух сільськогосподарської техніки, ширина якої перевищує 2,6 м, колоною та в умовах недостатньої видимості. Відповідно до п.22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м). За висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м). за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м). фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т). навантаження на одиночну вісь - автобусів, тролейбусів - 11,5 г), здвоєні осі -16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т. строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. №30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами». Відповідно до п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Згідно з пунктом 27 «Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 встановлено, що супровід автомобілем прикриття обов`язковий у разі, коли ширина великогабаритного транспортного засобу спеціального призначення перевищує 3,5 чи довжина 24 метри. Під час супроводу автомобіль прикриття обладнується з додержанням вимог стандартів проблисковим маячком оранжевого кольору, ввімкнення якого не дає переваги в русі, а є тільки допоміжним засобом інформації для інших учасників руху. На автомобілі прикриття встановлюється дорожній знак «Об`їзд перешкоди з лівого боку», який повинен відповідати вимогам стандартів. Відповідно до п.3 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 31 травня 2022 року №2296-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення функцій технічного регулювання у сфері агропромислового комплексу та машинобудування для агропромислового комплексу» рух (переміщення) сільськогосподарської техніки за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст здійснюється без обмеження за габаритами таких транспортних засобів у супроводі автомобіля прикриття суб`єкта господарювання. Така сільськогосподарська техніка та автомобілі прикриття обладнуються проблисковими маячками оранжевого кольору без дозволу на їх встановлення. Згідно із ч.1 ст.132-1 КУпАП порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до положень ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху, зокрема частини першої ч.1 ст.132-1 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Згідно із п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Положеннями п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР України його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Відповідно до п.1 та п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху; якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення. Положеннями п.9 ч.1 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Приписами ч.1 ст.6 КАС України визначено: кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Відповідно до п.п.1,3 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Згідно із ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З`ясовані по справі обставини та зазначене законодавство дає можливість дійти до висновку, що рух транспортного засобу, трактора CASE IH STEIGER 500 з н.з. НОМЕР_1 , по автомобільній дорозі з фактичними розмірами по ширині 4 метри 50 сантиметрів мало б здійснюватися із супроводом автомобіля прикриття, обладнаним з додержанням вимог стандартів, а також із закріпленими маячками оранжевого кольору. В той же час, всупереч зазначеному, трактор CASE IH STEIGER 500 з н.з. НОМЕР_1 рухався без супроводу автомобіля прикриття. Колегія суддів не бере до уваги посилання позивача про необхідність складення документів передбачених «Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879, з огляду на те, що вказаний підзаконний акт не застосовується до спірних правовідносин. Апеляційний суд критично оцінює доводи позивача про відсутність у працівників поліції повноважень на здійснення габаритно-вагового контролю без залучення працівників Укртрансінспекції та не місцях габаритно-вагового контролю, без проведення перевірки та замірів. Вказані посилання спростовуються нормами Закону України «Про дорожній рух», «Про Національну поліцію», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853. З огляду на наявні у справі матеріали та встановлені обставини, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що факт вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.132-1 КУпАП об`єктивно підтверджується відеозаписом, який правомірно було покладено відповідачем в основу для винесення оскаржуваної постанови, а відтак підстав для задоволення адміністративного позову не вбачається. Так, із відеозапису із бодікамери встановлено, що трактор був зупинений правомірно, так як він рухався без автомобіля супроводу та своїми габаритами займав частину смуги зустрічного руху. Поліцейський здійснив заміри трактора та виявив, що його ширина становить 4 метри 50 сантиметрів. Під час проведення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачу було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Від позивача не надходила будь яких клопотань чи заперечень, позивач визнав обставини встановлені поліцейським. Доказів, які могли б спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено. Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1ст.132-1 КУпАП. У той же час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Отже, враховуючи зазначене вище слідує, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до діючого законодавства, адміністративне стягнення накладено органом, який має на це повноваження, строк накладення стягнення не сплив та що в діях позивача наявний склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП, порушення його прав не знайшло свого підтвердження. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Постанова суду складена в повному обсязі 26 листопада 2024 року. Головуючий Капустинський М.М. Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.