Постанова Вінницький апеляційний суд № 148/2243/23

Справа № 148/2243/23 Провадження № 22-ц/801/2099/2024 Категорія: 41 Головуючий у суді 1-ї інстанції Саламаха О. В. Доповідач:Ковальчук О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 листопада 2024 рокуСправа № 148/2243/23м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Ковальчука О. В., суддів: Сала Т. Б., Панасюка О. С., за участю секретаря судового засідання Луцишина О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області, ухвалене у цій справі 25 липня 2024 року у м. Тульчинсуддею цього суду ОСОБА_2 , дата складання його повного тексту відповідає даті його ухвалення, В С Т А Н О В И В: У жовтні 2023 року АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи його тим, що monobank це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїздить за адресою зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank чинні на дату підписання анкети-заяви, опубліковані на офіційному сайті банку та доступні для ознайомлення. Сторони домовилися, що банк має право на власний розсуд переглядати ліміт. Відповідач 19.08.2018 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Дана анкета-заява разом з Умовами, Тарифами та Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірник у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. В анкеті-заяві відповідач підтвердила, що усе листування щодо цього договору просить здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали. На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 30000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Свої зобов`язання за договором банк виконав у повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах кредитного ліміту. Відповідач не надавала своєчасно банку коштів для погашення заборгованості за кредитом, порушивши умови зобов`язання. Позивачем 28.12.2022 направлено повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та необхідність сплатити заборгованість. Однак, відповідач дане повідомлення проігнорувала. Як вказує позивач, загальний залишок заборгованості відповідача за наданим кредитом (тілом кредиту) станом на 22.08.2023 становить 126 342, 26 грн. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав позивача. Пославшись на викладені обставини, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість, яка склалась станом на 22.08.2023 за договором надання банківських послуг "monobank" від 19.08.2018 у розмірі 126342,26 грн. та судові витрати. 25 липня 2024 року рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області позовні вимоги задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за кредитом (тілом кредиту), яка утворилась станом на 22.08.2023 за договором надання банківських послуг "monobank" від 19.08.2018 у розмірі 126342,26 грн. Стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2684 грн. Не погодившись із ухваленим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. У скарзі зазначає, що наданий позивачем витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» не є доказом того, що саме такі умови та правила розуміла відповідач, ознайомилася і погодилась із ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг АТ «Універсал Банк», оскільки такі Умови набули чинності 27.11.2021 року, а анкета-заява була підписана 19.08.2018 року. Також вказує на те, що названі документи, на момент отримання їх відповідачем, взагалі не містили умови, зокрема щодо сплати пені та штрафів за порушення строків виконання зобов`язання із повернення кредиту, та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Роздруківка із сайту банку належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й постановою Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15), і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи. Також скаржник вказала, що сама Анкета-заява позичальника не містить умов та порядку нарахування відсотків, пені та штрафів у випадку порушення строку виконання основного зобов`язання. На підставі викладеного, вважати розмір заборгованості за порушення грошового зобов`язання, що визначені у наданих суду витягах із Умов та правил надання банківських послуг, неможливо. Розрахунок заборгованості сам по собі, без надання доказів погодження розміру відсоткової ставки, не може бути належним та допустимим доказом наявності та розміру заборгованості. Враховуючи наведене, скаржник вважає, що позивачем не доведено факт погодження усіх істотних умов договору та обґрунтованості розрахунку заборгованості. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. Належним чином повідомлені учасники справи у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явились. Згідно положень ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У постанові від 22 травня 2023 року у справі № 523/13340/20 Верховний Суд вказав, що якщо належним чином повідомлені сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він вправі, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи. Таким чином, колегія суддів вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності належним чином повідомлених учасників справи, оскільки неявка учасників справи не перешкоджає апеляційному розгляду справи, а відкладення її розгляду призведе до порушення строків розгляду апеляційної скарги. Апеляційний суд, згідно з вимогами ст. 367 ЦПК України, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити з огляду на таке. Статтею 376 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції не у повній мірі відповідає цим вимогам. З матеріалів справи вбачається, що 19.08.2018 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг "Monobank/Universal Bank", у якій просила відкрити поточний рахунок на своє ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у Додатку до договору. Погодилась, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого вона підтверджує і зобов`язується виконувати. Засвідчила, що особистим ключем буде використовуватись у мобільному додатку з метою посвідчення його дій згідно з договором. Визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису (а.с. 15). Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача надав копію Умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank (а.с. 16-28), паспорт споживчого кредиту (а.с. 31-33), копію статуту (а.с. 40, 41), розрахунок заборгованості за договором № б/н від 22.08.2023, укладеного між сторонами станом 19.08.2018 (а.с. 7-14), відповідно до якого заборгованість за тілом кредиту становить 126 342, 26 грн. Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Згідно з ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. У відповідності до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Згідно із вимогами п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу. Відповідно до вимог ст.ст. 3, 6, 11, 525, 627 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно із вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (предмет договору, умови, визначені законом як істотні, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди). Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмовій формі (ст.ст. 1054, 1055 ЦК України). Відповідно до вимог ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Частиною 3 ст. 642 ЦК України встановлено, що особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції. Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Відповідно до вимог ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з вимогами ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, що визначені змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до вимог ч.1 ст.623 ЦК України, боржник, що порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Згідно з вимогами ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до вимог ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів. Згідно із вимогами ст. 1054 ЦК України, банк зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, що встановлені договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. Згідно із вимогами ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг на офіційному веб-сайті АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 19.08.2018 року заповнила і підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Підпис анкети-заяви здійснений відповідачем за допомогою аналогу власноручного підпису, тобто, факсимільного відтворення власного підпису за допомогою засобів електронного копіювання. Анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема дату її народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта ОСОБА_1 , які скопійовані нею та надані до анкети в електронному вигляді. У анкеті-заяві міститься прохання відповідача відкрити поточний рахунок у гривні на її ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку відповідно до умов договору та наведених нижче умов. Відтак, апеляційний суд вважає встановленим той факт, що між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування грошові кошти на умовах їх повернення. Позичальник умови договору належним чином не виконував, а тому банк має право вимагати стягнення заборгованості з ОСОБА_1 і реалізував це право, звернувшись до суду. Водночас, позивачем на підтвердження його вимог надано Витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів монобанк з додатками у вигляді Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорта споживчого кредиту в редакції, яка набула чинності 27.11.2021 року, у той час як Анкета-заява підписана 19.08.2018 року. Враховуючи відсутність підпису відповідача на наданому позивачем витягу з Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», такий не є доказом того, що саме такі умови та правила розумів відповідач, ознайомилася і погодилася із ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», а також те, що вказані документи, на момент отримання їх відповідачем, взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати пені та штрафів за порушення строків виконання зобов`язання із повернення кредиту, та, зокрема, саме у зазначених в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Надані позивачем Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної з сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору (такий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17). Роздруківка із сайту банку належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й постановою Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15), і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи. Також у постанові від 03 липня 2019 року у справі №14-131цс19 Верховним Судом викладена правова позиція про неможливість застосування до аналогічних спірних правовідносин норм, що викладені у ч. 1 ст. 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті банку (www.monobank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк», як з моменту виникнення спірних правовідносин, так і до моменту звернення до суду із вказаним позовом. Внаслідок цього, кредитор міг додати до позовної заяви Витяг із Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих суду доказів про конкретні, запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися судом як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. В даному випадку Анкета-заява позичальника не містить умов та порядку нарахування відсотків, пені та штрафів у випадку порушення строку виконання основного зобов`язання. З урахуванням наведених вище норм матеріального права та правових позицій Верховного Суду, розмір заборгованості за порушення грошового зобов`язання, що визначені у наданих суду витягах із Умов та правил надання банківських послуг, неможливо вважати правильним. Водночас, розрахунок заборгованості за договором від 19.08.2018 року, укладеним між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 , наданий суду позивачем, є належним та допустимим доказом стосовно надання банком кредитних коштів клієнту, отримання і використання таких коштів клієнтом, а також часткове погашення позичальником заборгованості за кредитним договором. Зокрема вказаним розрахунком підтверджується те, що ОСОБА_1 активувала платіжну картку, активно користувалася кредитними коштами і здійснювала періодичне погашення кредиту. З розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 22.08.2023 року ОСОБА_1 було сплачено 68 917, 3 грн, які були спрямовані банком на погашення відсотків. Тобто кошти, які сплачувалися відповідачем в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту, були зараховані банком на погашення заборгованості по відсоткам, які сторонами не погоджувалися. Зважаючи на недоведеність правомірності нарахування відсотків за користування кредитними коштами та штрафів, такі суми не можуть включатися до загальної суми заборгованості, яка підлягає стягненню. З огляду на вищевказані обставини (безпідставність нарахування відсотків за користування кредитними коштами), сплачена відповідачем сума таких відсотків повинна бути зарахована в якості погашення заборгованості за тілом кредиту. Аналогічна позиція з цього приводу висловлена Верховним Судом в постанові від 18.05.2022 у справі № 697/302/20. Судова практика у цій категорії справ є незмінною, що не може свідчити про порушення прав банку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17). Наведеного суд першої інстанції не врахував та дійшов неправильного висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, та стягнення з відповідача на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованості у сумі 57 427, 96 грн = (126 342, 26 грн 68 917, 3 грн), яка складається з тіла кредиту. Наведене також узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 02.10.2019 року по справі № 545/2248/17. З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити, зменшивши розмір стягнутої з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом (тілом кредиту) з 126 342, 26 грн до 57 427, 96 грн. Також частиною 1, 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. За таких обставин, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог та частковим задоволенням вимог апеляційної скарги, відповідно до положень ст. 141, п. п. «в» п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог (54,54%), вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1463,85 грн, а з позивача на користь відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2195,78 грн. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 25 липня 2024 року змінити, зокрема зменшити розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК»заборгованості за кредитом (тілом кредиту), яка утворилась станом на 22.08.2023 року за договором надання банківських послуг "monobank" від 19.08.2018 року, з 126 342, 26 грн до 57 427, 96 грн, а також зменшити розмір стягнутого з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК»судового збору за подання позовної заяви з 2684 грн до 1 463, 85 грн. Стягнути з Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК»(код ЄДРПОУ 21133352) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2195,78 грн. Постанова набирає законної сили із дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий О. В. Ковальчук Судді: Т. Б. Сало О. С. Панасюк