Постанова 4815 № 567/1203/23

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 листопада 2024 року м. Рівне Справа № 567/1203/23 Провадження № 22-ц/4815/935/24 Головуючий у Острозькому районному суді Рівненської області: суддя Василевич О.В. Рішення (вступна і резолютивна частини) проголошено: о 08 год. 32 хв. 17 квітня 2024 року у місті Острог Рівненської області Повний текст рішення складено: 26 квітня 2024 року Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий: Хилевич С.В. судді: Ковальчук Н.М., Шимків С.С. секретар судового засідання: Андрошулік І.А. учасники справи: позивач ОСОБА_1 ; відповідач Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області; за участі: ОСОБА_1 та представників сторін адвоката Януль-Сидорчук Христини Вікторівни і ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Острозького районного суду Рівненської області від 17 квітня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області; про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, допомоги по тимчасовій непрацездатності і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в с т а н о в и в: У червні 2023 року в суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до Відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі ВП "Хмельницька АЕС" або підприємство) про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, допомоги по тимчасовій непрацездатності та середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні. Мотивуючи вимоги, позивачем вказувалося, що з травня 2018 року він працював охоронником ВП «Хмельницька АЕС». Згідно із наказом генерального директора підприємства № 2693-к від 30.05.2023 його було звільнено з посади охоронника 1 розряду з 31 травня 2023 року на підставі п.2 ст. 40 КЗпП України, причина звільнення - виявлення невідповідності працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації. Звільнення з роботи вважав незаконним та необґрунтованим. Не погоджувався із твердженнями відповідача в оспорюваному наказі про його звільнення щодо недостатньої кваліфікації, виявленої невідповідності займаній посаді, оскільки вважає, що правових підстав для його атестації та перевірки знань з охорони праці у роботодавця не було. Вважав, що обов`язкова перевірка знань з охорони праці проводиться лише у випадках, передбачених, зокрема, ч. 2 ст. 18 Закону України "Про охорону праці", пунктами 1-13 наказу Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі» №263/121 від 23.09.1994, пунктами 3.2, 3.7 Типового положення про порядок проведення перевірки з питань праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці №15 від 26.01.2015. Натомість законодавство, на якому ґрунтувалося підприємство, не передбачає проведення перевірки знань з охорони праці/атестації займаної ним посади охоронника першого розряду. Всупереч вимог нормативно-правових актів роботодавцем не було належним чином організовано навчання з питань охорони праці, плани-графіки навчання не оприлюднювалися, будь-яких лекцій, семінарів та консультацій з охорони праці перед перевіркою знань не проводилося. Крім того, його не було ознайомлено з новим переліком питань (білетів) перед перевіркою знань у грудні 2022 року. Тому перевірка його знань з питань охорони праці 13 грудня 2022 року проводилася без дотримання відповідного порядку, без попереднього навчання, яке повинно було бути забезпечене відповідачем, без надання переліку питань з метою підготовки до перевірки знань. Роботодавець не створив умов для підготовки до іспиту на робочому місці, а він не був завчасно попереджений про проведення перевірки знань. При цьому до моменту звільнення він працював на посаді понад п`ять років, тоді як ВП "Хмельницька АЕС" не мав будь-яких зауважень до виконання ним обов`язків, його кваліфікації і рівня знань. На його думку, комісія з перевірки знань з питань охорони праці була щодо нього необ`єктивною та упередженою. Протягом останнього року, що передував звільненню, щодо нього здійснювалося цькування (мобінг) його безпосереднім керівництвом та з приводу неправомірних дій його безпосереднього керівника він неодноразово звертався зі скаргами до генерального директора підприємства, зокрема 28 листопада 2022 року, 14 грудня 2022 року і 02 січня 2023 року. За результатами їх розгляду 05 січня 2023 року він отримав відповідь, якою не встановлено належного реагування роботодавцем на його скарги. Також головою комісії з питань охорони праці було неправомірно призначено його безпосереднього керівника - начальника ЗВВО ОСОБА_3 , що не відповідає ч.6 ст.11 Закону України «Про професійний розвиток працівників», за правилами якої безпосередній керівник не може бути членом атестаційної комісії. Звертав увагу, що в порушення вимог ч.2 ст.40 КЗпП Українийому не було запропоновано переведення на іншу роботу в день попередження про звільнення, а також в період до звільнення, хоча, як йому відомо, існували вакантні посади, на які він міг бути працевлаштований. Крім іншого, відповідачем не дотримано вимог закону про розрахунок з працівником при його звільненні. Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 13 жовтня 2023 року замінено ВП «Хмельницька АЕС» належним відповідачем Державним підприємством «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі ДП "НАЕК "Енергоатом"). Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 10 листопада 2023 року залучено до участі у справі Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 17 квітня 2024 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову до Акціонерного товариства "Національна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі АТ "НАЕК "Енергоатом"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області; про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, допомоги по тимчасовій непрацездатності і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим, що полягало у недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав установленими, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушенні норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права, просить його скасувати, а позов задовольнити повністю. Обґрунтовуючи її, зазначалося про помилковість висновку суду щодо того, що при проведенні оцінювання знань позивача з питань охорони праці та в подальшому при його звільненні роботодавцем було дотримано вимог Закону України "Про охорону праці", Положення 6101 і трудового законодавства, а тому підстави для визнання незаконним та скасування оспорюваного наказу №2693-к від 30 травня 2023 року є відсутніми. Не погоджувався із твердженнями про те, що ОСОБА_1 було правомірно змушено пройти чергову перевірку знань, оскільки він був ознайомлений з датою її проведення 13 грудня 2022 року, адже обов`язкова перевірка знань з охорони праці проводиться лише у випадках, передбачених законодавством. Так, він працював на займаній посаді понад п`ять років, зауважень щодо виконання своїх функціональних обов`язків, щодо кваліфікації та знань не надходило. Навпаки, йому було оголошено подяку за сумлінне виконання обов`язків. Частиною 2 ст. 18 Закону України "Про охорону праці" передбачено проходження за рахунок роботодавця спеціальні навчання та перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці, де працівники зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі. При цьому у наказі Міністерства охорони здоров`я України від 23 вересня 1994 року №263/121 дано чіткий перелік робіт, де є потреба у професійному доборі (пункти 1-13). Натомість робота охоронника атомної електростанції у цьому переліку відсутня. Заявник звертає увагу на безпідставність посилань суду щодо проходження навчання відповідно до "Програми навчання персоналу загону ВВО на робочих місцях (підтримка кваліфікації) на 2022 рік", що стверджується сукупністю доказів, у т.ч. і показаннями свідка ОСОБА_4 . Вважає, що перед першою перевіркою знань у грудні 2022 року його не ознайомлено із переліком питань/білетів, а підготовку до перевірки знань здійснював згідно із екзаменаційними білетами для перевірки знань з ОП контролера, охоронника загону ВВО, затверджених начальником загону ВВО ОСОБА_5 22 січня 2014 року, котрі перебували на робочому місці з моменту прийняття на роботу. Тому перевірка відповідних знань 13 грудня 2022 року проводилася без додержання відповідного порядку, без попереднього навчання, яке мало бути забезпечене роботодавцем, без надання переліку питань з метою належної підготовки до перевірки, а протокол перевірки не містить відомостей щодо можливості оскарження рішення комісії з перевірки знань. Цей факт підтверджено АТ "НАЕК "Енергоатом" у листі від 05 січня 2023 року за підписом генерального директора підприємства. При цьому копію переліку питань №66-11-520 для перевірки знань з ОП охоронника 1, 2,3 розряду загону відомчої воєнізованої охорони 0.ОВ.6160.КХ-22 заявник отримав 09 січня 2023 року, тоді як датою затвердження даного переліку вказано 14 грудня 2022 року, тобто наступного дня після проведеної перевірки. Отже, часу для підготовки до повторної перевірки 20 січня 2023 року з огляду на значну кількість питань було недостатньо, про що повідомив роботодавця. Натомість АТ "НАЕК "Енергоатом" було відмовлено у проханні забезпечити відповідне навчання. На його думку, атестація проводилася з порушенням ст. 11 Закону України "Про професійний розвиток працівників", адже головою комісії з питань охорони праці неправомірно призначено безпосереднього керівника працівника начальника ЗВВО ОСОБА_6 . Разом з тим в оскаржуваному рішенні не надано оцінки неправомірним діям цієї особи, оскільки протягом року, що передував перевірці знань позивача, щодо ОСОБА_1 здійснювалося цькування (мобінг). Так, начальник ЗВВО ОСОБА_7 неодноразово погрожував йому звільненням з роботи, чинив тиск, принижував перед іншими працівниками, лаявся нецензурною лайкою, висловлювався про влаштування корисної для нього людини, тоді як заявник жодної вигоди не приносить. З цього приводу він тричі 28 листопада 2022 року, 14 грудня 2022 року і 02 січня 2023 року звертався до роботодавця, однак його звернення залишено без відповідного вирішення. Покликався на неправильність висновків суду про виконання АТ "НАЕК "Енергоатом" вимог ст. 492 КЗпП України в частині визначених законом гарантій працевлаштування ОСОБА_1 , а також неврахування ч. 2 ст. 40 КЗпП України неможливості звільнення працівника у разі переведення його за згодою на іншу роботу. Суд помилково зазначав, що позивач щоразу після ознайомлення з переліком вакантних посад не висловлював наміру та не проявляв готовності чи ініціативи на зайняття іншої посади із запропонованих, аніж охоронника ВВО. Отже, йому не пропонувалося переведення на іншу роботу в день попередження про звільнення і протягом періоду до звільнення, крім слюсаря-ремонтника, освіта для роботи на якій у нього відсутня. Між тим, він неодноразово 25 квітня 2023 року, 11 травня 2023 року і 23 травня 2023 року звертався до роботодавця з проханням працевлаштування. Таким чином судом не додержано правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 01 квітня 2015 року у справі №6-40цс15. Крім іншого, відповідачем порушено положення ст.ст. 47, 116, 117 КЗпП України щодо проведення розрахунку з працівником при його звільненні. Так, відповідно до пункту І протоколів рішення комісії з призначення страхових виплат із загальнообов`язкового державного соціального страхування ЗВВО ВП "Хмельницька АЕС" №209 від 22.03.2023, №253 від 31.03.2023 та №337 від 26.04.2023 заявник перебував на лікування у період з 07.02.2023 по 14.02.2023, з 15.02.2023 по 23.02.2023, з 24.02.2023 по 03.03.2023, з 04.03.2023 по 10.03.2023, з 11.03.2023 по 17.03.2023, з 18.03.2023 по 20.03.2023, з 07.04.2023 по 11.04.2023. Проте з пункту ІІ цих протоколів видно, що кількість днів, яка збігається із кількістю днів тимчасової непрацездатності, роботодавцем не оплачена. При цьому причина відмови у виплаті наказ роботодавця суперечить ст.ст. 12, 16 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", ст. 27 Закону України "Про охорону праці", Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100. У поданому відзиві АТ "НАЕК "Енергоатом", вважаючи оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із відсутності правових і фактичних підстав для задоволення вимог позивача, оскільки результатами засідань комісії з чергової перевірки знань ОСОБА_1 з питань охорони праці підтверджено незадовільний стан його знань у цій галузі, що засвідчено відповідними протоколами від 13 грудня 2022 року №66-180 і від 20 січня 2023 року №66-15. При цьому позивач проходив навчання за розділом ІІІ "Охорона праці та пожежна безпека" "Програми навчання персоналу загону ВВО на робочих місцях (підтримка кваліфікації) на 2022 рік" від 22 вересня 2021 року, що було попередньо забезпечено роботодавцем, та працівнику було вручено перелік питань для перевірки знань з охорони праці охоронника 1, 2, 3 розряду загону відомчої воєнізованої охорони №66-11-520 від 14 грудня 2022 року. Щодо працевлаштування позивача до звільнення з посади охоронника, то 24 січня 2023 року, 25 квітня 2023 року і 22 травня 2023 року ВП "Хмельницька АЕС" його особисто ознайомлено із переліком вакансій для можливості переведення за його згодою на іншу роботу, яка відповідає кваліфікації і досвіду. Так, йому пропонувалися посади тесляра 3 розряду в РБУ ЕРП ВП "Хмельницька АЕС" та слюсаря-ремонтника комунального господарства ВП "Хмельницька АЕС", однак за результатами співбесіди встановлено недостатність знань для переведення працівника на ці посади. Разом з тим від запропонованих посад у інших відокремлених підрозділах ДП "НАЕК "Енергоатом" він відмовився, мотивуючи тим, що доглядає за матір`ю похилого віку. Тому ці обставини за повторним погодженням з Первинною профспілковою організацією роботодавця та дирекцією з фізичного захисту і спеціальної безпеки ДП "НАЕК "Енергоатом" були підставою для звільнення ОСОБА_1 30 травня 2023 року з посади охоронника загону відомчої воєнізованої охорони 1 розряду непромислової групи внаслідок виявлення невідповідності працівника займаній посаді через недостатню кваліфікацію (п. 2 ст. 40 КЗпП України). Оскільки звільнення ОСОБА_1 роботодавцем проведено з додержанням вимог законодавства про працю, тому підстав для визнання його незаконним і скасування оспорюваного наказу стосовно розірвання трудових відносин між сторонами, а також поновлення працівника на роботі судом встановлено не було. Отже, не встановлено й підстав для задоволення похідних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, допомоги по тимчасовій непрацездатності і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, адже їх вирішення залежить від наслідків вирішення основної вимоги. З такими висновками погоджується і колегія суддів. Як з`ясовано судом, відповідно до наказу від 08 травня 2018 року №1197-к «Про прийняття на роботу» ОСОБА_1 11 травня 2018 року було прийнято на роботу на посаду сторожа загону відомчої воєнізованої охорони ВП «Хмельницька АЕС» (тимчасова робота). Вступний інструктаж з питань охорони праці згідно з контрольним листом проведено старшим інспектором відділу охорони праці 19 квітня 2018 року (т.1 а.с.166). Наказом від 15 січня 2019 року №65-к «Про переведення на іншу роботу» позивача з 21 січня 2019 року переведено з посади сторожа на посаду охоронника 1 розряду загону відомчої воєнізованої охорони (постійна робота) (т.1 а.с.162). При переведенні ОСОБА_1 проведено початкове навчання та вихідний контроль знань, що підтверджується розпорядженням начальника загону ВВО №66-09-182 від 08 травня 2018 року та протоколом вихідного контролю знань №66-12-204 від 15 травня 2018 року (т.1 а.с.163-165). З посвідчення про періодичну перевірку знань №306 від 31 січня 2019 року, виданого позивачу, видно, що в ньому міститься запис про проходження працівником перевірки знань з охорони праці, про що свідчить протокол засідання комісії з перевірки знань від 14 грудня 2021 року № 66-148 (т.1 а.с.157-158). Відповідно до графіку перевірки знань з питань охорони праці персоналу команди № НОМЕР_1 загону ВВО на 2022-2023 роки ОСОБА_1 (№ з/п 16) проходив перевірку знань з охорони праці 14 грудня 2021 року та йому встановлено дату наступної перевірки знань 13 грудня 2022 року, про що він особисто ознайомлений (т.1 а.с.159). Змістом «Програми навчання персоналу загону ВВО на робочих місцях (підтримка кваліфікації) на 2022 рік» від 22 вересня 2021 №294 стверджується, що позивач проходив навчання за розділом III «Охорона праці та пожежна безпека» (т.1 а.с.154-156). 13 грудня 2022 року при черговій перевірці знань з питань охорони праці ОСОБА_1 показав їх незадовільний рівень, що вбачається з протоколу засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від того ж дня №66-180 (т.1 а.с.136). Перевірку знань проведено цеховою комісією, створеною наказом ВП "Хмельницька АЕС" від 10 березня 2022 року №439 «Про призначення голови та членів цехової комісій з перевірки знань ПОП, ППБ та ПТЕ персоналу ЗВВО» (т.1 а.с.137). За наслідками перевірки знань з питань охорони праці розпорядженнями начальника загону ВВО від 13 грудня 2022 року № 66-09-519 та від 10 січня 2023 року № 66-09-14 ОСОБА_1 відсторонено від роботи з 15 грудня 2022 року, зобов`язано пройти навчання у вартовому приміщенні ЗВВО та 20 січня 2023 року пройти повторну перевірку знань з питань охорони праці в загальноцеховій комісії ЗВВО. З цими розпорядженнями його було ознайомлено, про що свідчить особистий підпис працівника (т.1 а.с.134-135). Встановлено, що позивач отримав питання для перевірки знань з охорони праці охоронника 1, 2, 3 розряду загону відомчої воєнізованої охорони № 66-11-520 від 14 грудня 2022 року, а його підпис на переліку питань №66-11-520 09 січня 2023 року вказує про ознайомлення з датою проведення повторної перевірки знань 20 січня 2023 року (т.1 а.с.129-133). На виконання пункту 3.3.2 «Положення про порядок проведення навчання, інструктажів та перевірки знань з питань охорони праці» 0.ТБ.6101.ПЛ-18 розпорядженням начальника загону ЗВВО від 10 січня 2023 року №66-09-14 «Про призначення повторної перевірки знань ОСОБА_1 » було призначено повторну перевірку знань з питань охорони праці в загальноцеховій комісії ЗВВО на 20 січня 2023 року, з яким позивач ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис (т.1 а.с.134). 20 січня 2023 року при повторній перевірці знань з охорони праці було встановлено незадовільний рівень знань ОСОБА_1 , результат перевірки зафіксовано як «не знає», що підтверджується протоколом засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 20 січня 2023 року №66-15. При цьому від підпису у протоколі він відмовився, що засвідчено підписами всіх членів комісії та присутніх (т.1 а.с.124). На підставі наказу ВП "Хмельницька АЕС" від 24 січня 2023 року №354-к позивача відсторонено від роботи з 24 січня 2023 року без збереження заробітної плати у зв`язку з незадовільними знаннями при повторній перевірці знань з питань охорони праці згідно з протоколом засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці 20 січня 2023 №66-15. З цим наказом його ознайомлено 24 січня 2023 року (т.1 а.с.123). Того ж дня відповідно до пункту 3 вказаного наказу від 24 січня 2023 року №354-к ОСОБА_1 особисто ознайомлено з переліком вакансій у ВП «Хмельницька АЕС» з метою можливості переведення за його згодою на іншу роботу, яка відповідає його кваліфікації та досвіду, що видно з акту про ознайомлення з вакансіями від 24 січня 2023 року (т.1 а.с.117- 122). При цьому роботодавцем було запропоновано позивачу посаду тесляра 3-го розряду в РБУ ЕРП ВП «Хмельницька АЕС», проте за результатами співбесіди та вхідного контролю знань комісією ЕРП складено протокол від 25 січня 2023 року, за змістом якого висновувано про те, що його знання недостатні для переведення на посаду тесляра 3-го розряду РБУ ЕРП. З цим протоколом ОСОБА_1 ознайомлено того ж дня, що підтверджується власноручно виконаним ним підписом (т.1 а.с.116). 26 січня 2023 року у зв`язку з невідповідністю займаній посаді, відсутністю вакансій, які б відповідали його кваліфікації для його переведення на іншу роботу за його згодою, ВП "Хмельницька АЕС" надіслано подання в Первинну профспілкову організацію роботодавця №51-157/1330 від того ж дня для отримання згоди на звільнення охоронника 1 розряду непромислової групи загону ВВО ОСОБА_1 на підставі п.2 ст. 40 КЗпП України, а саме внаслідок виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі через недостатню кваліфікацію, які перешкоджають продовженню цієї роботи (т.1 а.с.115). Між тим, у відповідь на дане подання представлено лист від 02.02.2023 № 053-20/24 з повідомленням про неприйняття профспілковим комітетом первинної профспілкової організації рішення про надання згоди на звільнення позивача (т.1 а.с.114). Протягом часу з 07 лютого 2023 року по 23 лютого 2023 року та з 24 лютого 2023 року по 20 березня 2023 року ОСОБА_1 був відсутній на роботі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, а з урахуванням того, що тимчасова непрацездатність настала під час його перебування у щорічній відпустці, її було продовжено до 21 квітня 2023 року. Згодом після виходу позивача з відпустки 25 квітня 2023 року його було повторно (вдруге) ознайомлено з переліком вакансій у ВП «Хмельницька АЕС», про що складено акт про ознайомлення з вакансіями від того ж дня. ОСОБА_1 було направлено для проведення співбесіди та вхідного контролю знань на роботу за професією слюсар-ремонтник в комунальне господарство ВП «Хмельницька АЕС». При цьому позивачу було надано час для підготовки до співбесіди та згідно з протоколом результатів співбесіди та вхідного контролю знань від 01 травня 2023 року встановлено, що його знання є недостатніми для переведення слюсарем-ремонтником. З цим протоколом ОСОБА_1 ознайомлено того ж дня, що засвідчено власноручно виконаним підписом (т.1 а.с.108-113, 106). Як убачається з наданих роботодавцем доказів, інші вакансії, які б можна було запропонувати ОСОБА_1 згідно з його кваліфікацією та досвідом роботи на підприємстві відсутні. 02 травня 2023 року у зв`язку з невідповідністю позивача займаній посаді і відсутністю вакансій, які б відповідали його кваліфікації для його переведення на іншу роботу за його згодою, ВП "Хмельницька АЕС" вдруге надіслано подання в Первинну профспілкову організацію роботодавця №51-19-510/7346 від 02 травня 2023 року для отримання згоди на звільнення охоронника 1 розряду непромислової групи загону ВВО ОСОБА_1 на підставі п.2 ст. 40 КЗпП України, а саме внаслідок виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі через недостатню кваліфікацію, які перешкоджають продовженню цієї роботи (т.1 а.с.115). Витягом з протоколу профспілкового комітету ВП "Хмельницька АЕС" від 16 травня 2023 року підтверджено факт прийняття рішення про перенесення розгляду подання на звільнення позивача на одне з наступних засідань у зв`язку з його зверненням про відкладення розгляду подання на його звільнення до розгляду генеральним директором його заяви (т.1 а.с.105). Внаслідок його звернення до роботодавця із заявою від 11 травня 2023 року про відкликання подання ВП "Хмельницька АЕС" з Первинної профспілкової організації на його звільнення та надання йому іншої роботи у зв`язку з неможливістю працювати в сфері охорони 17 травня 2023 роботодавцем направлено позивачу лист № 51-19-566/8369 з пропозицією з`явитися у відділ кадрів для ознайомлення з переліком вакансій для можливості переведення його на іншу роботу, яка відповідатиме його кваліфікації та досвіду роботи (т.1 а.с.102-104). 22 травня 2023 року ОСОБА_1 втретє ознайомлено з переліком вакансій у ВП «Хмельницька АЕС», про що було складено акт про ознайомлення з вакансіями від того ж дня, яким встановлено, що вакансії, які відповідають освіті та досвіду його роботи у ВП «Хмельницька АЕС», відсутні. З цим актом позивач ознайомлений того ж дня, про що свідчить власноручно виконаний ним підпис (т.1 а.с.96-101). З витягу з протоколу №27 засідання профспілкового комітету ВП "Хмельницька АЕС" від 23 травня 2023 року вбачається, що за результатами розгляду подання на звільнення ОСОБА_1 профспілковим комітетом надано згоду на його звільнення з посади охоронника 1 розряду непромислової групи загону ВВО, рішення прийнято одноголосно (т.1 а.с.95). Листом від 25 травня 2023 № 01-10324/09-вих дирекція з фізичного захисту та спеціальної безпеки ДП «НАЕК «Енергоатом» ствердило про відсутність заперечень щодо звільнення позивача на підставі п.2 ст. 40 КЗпП України з посади охоронника 1 розряду непромислової групи загону ВВО ВП «Хмельницька АЕС» (т.1 а.с.94). 30 травня 2023 наказом ВП "Хмельницька АЕС" №2693-к ОСОБА_1 звільнено з 31 травня 2023 з посади охоронника 1 розряду непромислової групи загону відомчої воєнізованої охорони у зв`язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації згідно з п.2 ст. 40 КЗпП України (т.1 а.с.11). Листом від 31 травня 2023 №51-19-613/9160 (рекомендований з повідомленням про вручення) роботодавець повідомив позивача про відсутність вакансій у ВП «Хмельницька АЕС», які б можна було йому запропонувати згідно з його кваліфікацією та досвідом роботи, і запрошено у відділ кадрів для ознайомлення з наказом про звільнення та отримання трудової книжки (т.1 а.с.91). З акту про направлення ОСОБА_1 оспорюваного наказу від 30 травня 2023 року видно, що у день звільнення 31 травня 2023 року працівник відділу кадрів ВП «Хмельницька АЕС» повідомила позивача у телефонному режимі про звільнення відповідно до наказу від 30 травня 2023 №2693-к та його було запрошено з`явитися 31 травня 2023 року у відділ кадрів для ознайомлення з наказом про звільнення та отримання трудової книжки. Водночас позивач повідомив, що зможе з`явитися у відділ кадрів ВП «Хмельницька АЕС» лише 01 червня 2023 року, оскільки знаходиться за межами населеного пункту, де розташований ВП "Хмельницька АЕС", та не має можливості приїхати у м.Нетішин Хмельницької області. Відповідно до ст.7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136-ІХ від 15.03.2022 з ОСОБА_1 у телефонному режимі було досягнено домовленості (згоди) про направлення наказу від 30.05.2023 №2693-к про звільнення з використанням мобільного додатку-месенджера «Viber» з метою ознайомлення з наказом згідно з чинним законодавством у день звільнення. 31 травня 2023 року о 09 год. 46 хв. наказ від 30 травня 2023 року №2693-к «Про звільнення ОСОБА_1 » направлено інженером відділу кадрів у присутності трьох інших працівників для позивача з використанням мобільного додатку-месенджера «Viber» на належний йому номер мобільного телефону. Пізніше, 31 травня 2023 року о 10 год. 21 хв., між інженером відділу кадрів і позивачем повторно відбулась розмова, в ході якої він підтвердив отримання та ознайомлення з наказом про його звільнення, що було здійснено ним з використанням мобільного додатку-месенджера «Viber» (т.1 а.с.87-90). Як установлено судом, позивач в судовому засіданні не заперечував проти наведених обставин щодо повідомлення та отримання ним 31 травня 2023 року наказу про його звільнення з використанням мобільного додатку-месенджера «Viber» у зв`язку з неможливістю особисто прибути 31 травня 2023 року у відділ кадрів. 01 червня 2023 року ОСОБА_1 прибув у відділ кадрів підприємства, де йому було особисто вручено письмову копію наказу від 30.05.2023 №2693-к про звільнення його з займаної посади охоронника 1 розряду з 31 травня 2023 року, повідомлення про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, та трудову книжку. З наказом про звільнення та повідомленням про нараховані суми позивач ознайомився, що підтверджується власноручно виконаним ним підписом того ж дня. Трудову книжку позивач також отримав 01 червня 2023 року, про що розписався в особовій картці та в Журналі обліку руху трудових книжок ВП "Хмельницька АЕС" (т.1 а.с.80-86). Згідно з повідомленням про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, позивачу належала до виплати вихідна допомога у розмірі 8 831,66 гривень (т.1 а.с.85). При цьому із досліджених доказів убачається, що позивачу була нарахована і виплачена вихідна допомога в розмірі середнього місячного заробітку, що складає 8 831,66 гривень. Ця сума була перерахована ОСОБА_1 на його картковий рахунок 31 травня 2023 року в день звільнення, що засвідчено витягом із списку до платіжного доручення № 4591 від того ж дня на суму 301 725,96 гривень, платіжним дорученням від 31 травня 2023 року № 4591, довідкою ВП "Хмельницька АЕС" від 09.08.2023 №297 (т.2 а.с.212-216). З листа ВП «Хмельницька АЕС» №51-19-38/194 від 05 січня 2023 року видно, що ОСОБА_1 був повідомлений про те, що скасування висновку комісії з перевірки знань з охорони праці відповідно до Положення про порядок проведення навчання, інструктажів та перевірки знань з питань охорони праці не передбачено. При незадовільних результатах перевірки знань з питань охорони праці працівники протягом місяця мають пройти повторне навчання і повторну перевірку знань згідно з актуальним переліком питань для перевірки знань працівників, з урахуванням специфіки виробництва, затвердженим головою комісії (т.1 а.с.29). З повідомлення Центрально-Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці від 22 березня 2023 року вбачається, що позивача повідомлено про неможливість здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) з питань, що зазначені ним у зверненні, а саме щодо мобінгу, у зв`язку з введенням воєнного стану (т.1 а.с.35-36). Повно і правильно з`ясувавши обставини справи та встановивши, що при вирішенні спірних правовідносин до застосування не підлягають норми матеріального права, на застосуванні яких наполягав позивач, суд першої інстанції обгрунтовано залишив вимоги ОСОБА_1 без задоволення. Згідно зі ст.ст. 3, 51, 21, пунктом 2 ч. 1, ч. 2 ст. 40, ст.ст. 159, 235 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, вільний вибір виду діяльності; правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи; правовий захист від мобінгу (цькування), дискримінації, упередженого ставлення у сфері праці, захист честі та гідності працівника під час здійснення ним трудової діяльності, а також забезпечення особам, які зазнали таких дій та/або бездіяльності, права на звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та до суду щодо визнання таких фактів та їх усунення (без припинення працівником трудової діяльності на період розгляду скарги, провадження у справі), а також відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок таких дій та/або бездіяльності, на підставі судового рішення, що набрало законної сили. Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації. Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2і 6цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Працівник зобов`язаний: знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; додержувати зобов`язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації; проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди; співробітничати з роботодавцем у справі організації безпечних та нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров`ю або людей, які його оточують, і навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або посадову особу. У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Норми статті 18 Закону України "Про охорону праці" передбачають, що працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії. Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці. Посадові особи, діяльність яких пов`язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок. Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці. Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці. У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань. Вивчення основ охорони праці, а також підготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці з урахуванням особливостей виробництва відповідних об`єктів економіки забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки, в усіх навчальних закладах за програмами, погодженими із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1, ч. 2 ст. 5, ч. 1 ст. 8 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" цей Закон визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України"Про правовий режим воєнного стану". На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачених статтями 43, 44Конституції України. У період дії воєнного стану норми статті 43Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів. У період дії воєнного стану не залучаються до роботи в нічний час без їх згоди: вагітні жінки і жінки, які мають дитину віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота. Приходячи до переконання про залишення оскаржуваного рішення без змін, колегія суддів також бере до уваги те, що за правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Так, згідно з пунктом 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи. Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі - це документально підтверджена неможливість продовжувати виконання роботи працівником за умови, що така робота потребує певної кваліфікації чи стану здоров`я. Роботодавцеві надано право самостійно визначати, чи відповідає працівник роботі, на яку його прийнято. Висновок роботодавця про невідповідність працівника роботі має бути обґрунтованим і документально підтвердженим (постанова Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі № 753/22115/18 (провадження № 61-4959св20)). У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року у справі № 654/941/17 (провадження № 61-576сво18) зазначено, що тлумачення пункту 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України свідчить, що підставою для розірвання трудового договору з цієї підстави є саме виявлена невідповідність працівника займаній посаді». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року у справі № 212/2982/21 (провадження № 61-2483св22) зроблено висновок, що суд може визнати звільнення працівника за пунктом 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України правильним, якщо встановить, що воно здійснене на підставі фактичних даних, які підтверджують недостатній рівень знань працівника з питань охорони праці під час складання ним відповідного іспиту. У постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі № 6-33цс14 вказується, що змістом частини першої ст. 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом. Порядок та підстави перевірки знань з питань охорони праці за посадою охоронника 1 розряду передбачені положеннями Закону України «Про охорону праці», Переліком робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженого наказом Міністерством охорони здоровя України від 23.09.1994, Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Державного комітету України з нагляду та охорони праці у ВП "Хмельницька АЕС" 0.ТБ.6160.КХ-22, Робочою інструкцією для охоронника 1, 2, 3 розряду непромислової групи загону відомчої воєнізованої охорони 0.ОВ.6160.КХ-22. Згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників (розділ 2), затвердженим наказом Мінпраці України від 29.12.2004 №336, визначено кваліфікаційні вимоги до посади охоронника, які передбачають необхідність знань норм та правил з охорони праці. Обов`язковість перевірки знань персоналу загону відомчої воєнізованої охорони, як і всього персоналу ВП "Хмельницька АЕС", визначається у п.1.8 Положення про порядок проведення інструктажів та перевірки питань охорони праці 0.ТБ.6101.ПЛ-18 (Положення 6101), а конкретні терміни перевірки знань охоронника загону відомчої воєнізованої охорони визначені п.2.2 «Робочої інструкції для охоронника 1, 2, 3 непромислової групи загону відомчої воєнізованої охорони» 0.ОВ.6160.КХ-2 (Інструкція 6160), яка містить вимоги до кваліфікації, обсяг знань, обов`язки, взаємини, права та відповідальність охоронника 1, 2, 3 розряду непромислової групи загону воєнізованої охорони ВП "Хмельницька АЕС". Згідно з п.3.3.1 Положення 6101 чергова перевірка знань проводиться для підтримки рівня знань з питань охорони праці і проводиться всьому персоналу відповідно до їх посадових обов`язків. Відповідно до п.4.1.7 Правил внутрішнього трудового розпорядку ВП «Хмельницька АЕС» 0.ОК.1880.ПЛ-20 (Правила 1880) працівники зобов`язані своєчасно проходити перевірку знань в обсязі і порядку, встановленому посадовими інструкціями, робочими інструкціями - відповідно до займаної посади, професії. Згідно з підпунктом 1 п.2.2.1 «Робочої інструкції для охоронника 1, 2, 3 непромислової групи загону відомчої воєнізованої охорони» 0.ОВ.6160.КХ-2 (Інструкція 6160) чергову перевірку знань охоронник проходить в обсязі знань розділу 8 цієї Інструкції в цеховій комісії відповідно до вимог положень (2.4 - Положення про порядок проведення навчання, інструктажів і перевірки: питань охорони праці 0.ТБ.6101.ПЛ-18), 4.9 таблиці 8.1), зокрема з питань охорони праці - один раз на рік. Графіком перевірки знань з питань охорони праці персоналу команди № 3 загону ВВО на 2022-2023 роки, посвідченням про періодичну перевірку знань №306 від 31 січня 2019 року, протоколом засідання комісії з перевірки знань від 14 грудня 2021 року № 66-148 встановлено, що ОСОБА_1 проходив перевірку знань з охорони праці 14 грудня 2021 року та був ознайомлений з наступною датою перевірки знань 13 грудня 2022 року. Позивач проходив навчання відповідно до «Програми навчання персоналу загону ВВО на робочих місцях (підтримка кваліфікації) на 2022 рік», що підтверджується перевіреними судом доказами, в т.ч. показаннями свідка ОСОБА_4 , та спростовує пояснення ОСОБА_1 про те, що його не було забезпечено можливістю для навчання та не надано відповідних навчальних матеріалів. Відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, що затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 26 січня 2005 року № 15, організацію навчання та перевірки знань з питань охорони праці працівників на підприємстві здійснюють працівники служби кадрів або інші спеціалісти, яким роботодавцем доручена організація цієї роботи; перед перевіркою знань з питань охорони праці на підприємстві для працівників організується навчання: лекції, семінари та консультації. Перевірка знань працівників з питань охорони праці проводиться за нормативно-правовими актами з охорони праці, додержання яких входить до їхніх функціональних обов`язків. Перевірка знань працівників з питань охорони праці на підприємстві здійснюється комісією з перевірки знань з питань охорони праці (далі - комісія) підприємства, склад якої затверджується наказом (розпорядженням) роботодавця. В разі потреби створення комісії в окремих структурних підрозділах їх очолюють керівник відповідного підрозділу чи заступник. До складу комісії підприємства входять спеціалісти служби охорони праці, представники юридичної, виробничих, технічних служб, представник профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці. Встановлено, що перевірку знань ОСОБА_1 з охорони праці проводила цехова комісія, створена наказом ВП "Хмельницька АЕС" від 10.03.2022 №439 «Про призначення голови та членів цехової комісій з перевірки знань ПОП, ППБ та ПТЕ персоналу ЗВВО», тоді як позивачем не надано доказів на підтвердження порушення порядку затвердження складу такої комісії. З протоколу засідання комісії перевірки знань з питань охорони праці від 13 грудня 2022 року №66-180 видно, що при проходженні чергової перевірки знань з питань охорони праці ОСОБА_1 показав незадовільні знання з питань охорони праці. Пунктом 2.2.3 "Робочої інструкції для охоронника 1, 2, 3 непромислової групи загону відомчої воєнізованої охорони" 0.ОВ.6160.КХ-2 (Інструкція 6160) передбачено, що охоронник, який не пройшов чергової перевірки знань у встановлений термін чи одержав незадовільну оцінку при черговій перевірці знань до роботи не допускається. Ця норма збігається із правилом ч. 1 ст. 46 КЗпП України, за яким відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається, зокрема, у разі відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством. За наслідками перевірки знань з питань охорони праці на підставі розпорядження керівника від 13 грудня 2022 року №66-09-519 ОСОБА_1 було відсторонено від роботи з 15 грудня 2022 року, зобов`язано його пройти навчання у вартовому приміщенні загону відомчої воєнізованої охорони і пройти повторну перевірку знань з питань охорони праці в загальноцеховій комісії загону відомчої воєнізованої охорони. Позивач протягом місяця проходив навчання в загоні відомчої воєнізованої охорони відповідно до «Положення про порядок проведення навчання, інструктажів та перевірки знань з питань охорони праці» 0.ТБ.6101.ПЛ-18, що, на переконання суду попередньої інстанції, і з чим погоджується колегія суддів, є достатнім часом для належної підготовки. Окрім того, йому було надано перелік питань та завчасно 09 січня 2023 року ознайомлено з датою проведення повторної перевірки знань 20 січня 2023 року, що також спростовує доводи ОСОБА_1 про ненадання підприємством можливості для навчання та відсутність відповідних навчальних матеріалів. Отже, роботодавцем було дотримано в повному обсязі процедуру підготовки до повторної перевірки знань відповідно до вимог «Положення про порядок проведення навчання, інструктажів та перевірки знань з питань охорони праці» 0.ТБ.6101.ПЛ-18. 20 січня 2023 року цеховою комісією загону відомчої воєнізованої охорони було проведено повторну перевірку знань ОСОБА_1 з охорони праці та згідно з протоколом засідання комісії з перевірки знань з питань охорони від того ж дня №66-15 визнано результат перевірки як «не знає». Від підпису у протоколі позивач відмовився, що засвідчили своїми підписами всі члени комісії та присутні. Пунктом 3.4.2 Положення 6101 передбачено, що якщо працівник одержав незадовільну оцінку при повторній перевірці знань, подальше виконання його обов`язків на виробництві вирішується у встановленому законодавством порядку. Відповідно до п.3.8.18 Положення 6101 при незадовільних результатах повторної перевірки знань питання подальшої роботи на посаді вирішується згідно з чинним законодавством. Відповідно до п. 4.1.7.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку ВП «Хмельницька АЕС» 0.ОК.1880.ПЛ-20 (Правила 1880) працівник, який не пройшов перевірку знань, до роботи не допускається. Крім того, відповідно до п.4.37 Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом від 09 вересня 2021 року № 617-н не допускаються до роботи (виконання навчальних практичних завдань) працівники, у т.ч. посадові особи, які не пройшли навчання, інструктажі і перевірку знань з питань охорони праці. Отже, суд визнав правильним звільнення відповідно до пункту 2 ст. 40 КЗпП України працівника, який повторно не склав іспиту з питань охорони праці, якщо неможливо перевести його, за згодою, на іншу роботу або відмови працівника від такого переведення. Проте наявність законної підстави для звільнення працівника, за наявності спору про звільнення, не звільняє роботодавця від тягаря доведення додержання порядку такого звільнення, зокрема, що воно здійснене на підставі фактичних даних, які підтверджують недостатній рівень знань працівника з питань охорони праці під час складання ним відповідного іспиту. Як убачається, відповідачем було виконано обов`язок щодо проведення навчання позивача як працівника з питань охорони праці. При цьому він не пройшов чергову та повторну перевірки знань з питань охорони праці, що є невід`ємним елементом його посадових обов`язків. Підставою для прийняття рішення відповідачем (роботодавцем) для розірвання трудового договору з позивачем був протокол засідання комісії з перевірки знань ОСОБА_1 з питань охорони праці від 20 січня 2023 року №66-15, що підтверджує його невідповідність займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, та є підставою для звільнення з роботи згідно з п.2 ч.1 ст. 40 КЗпП україни. При цьому рішення комісії ним у комісію по трудових спорах та в судовому порядку не оскаржувалось, об`єктивних і переконливих доказів неправомірності цього рішення надано не було, а матеріали справи їх не містять. Тому судом першої інстанції правильно встановлено, що при проведенні оцінювання знань позивача з охорони праці та в подальшому при його звільненні роботодавцем було дотримано вимог законодавства про працю. При цьому не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 стосовно відсутності підстав для проведення його атестації, адже з`ясовано, що у ВП «Хмельницька АЕС» проводилась не атестація позивача, а перевірка його знань з охорони праці. Отже, не можна погодитися із твердженнями ОСОБА_1 про порушення внаслідок членства в атестаційній комісії його безпосереднього керівника положень ч. 6 ст. 11 Закону України "Про професійний розвиток працівників", позаяк ця норма закону стосується атестації, а не перевірки знань з охорони праці. Як зазначалося у постановах Верховного Суду України від 07 листопада 2011 року у справі № 6-45цс11 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17, власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 492 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають цим вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом ч. 3 ст. 492 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення. Між тим, роботодавець дотримався вказаних вимог та ним не було допущено порушення вимог 492 КЗпП України в частині визначених законом гарантій працевлаштування ОСОБА_1 на іншу посаду (роботу), адже працівник тричі - 24 січня 2023 року, 25 квітня 2023 року і 22 травня 2023 року був ознайомлений з переліком вакантних посад у ВП «Хмельницька АЕС», а також йому було запропоновано відповідачем інші вакантні посади, які існували на день звільнення. Однак після проходження співбесіди та вхідного контролю знань було встановлено, що його знання є недостатніми для переведення на вакантні посади. При цьому позивач щоразу після ознайомлення з переліком вакантних посад не висловлював наміру та не проявляв готовності чи ініціативи щодо зайняття ним іншої посади з переліку запропонованих, ніж охоронника загону ВВО. З акту про ознайомлення з вакантними посадами від 25 квітня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від вакантних посад в інших відокремлених підрозділах ДП «НАЕК «Енергоатом», аніж ВП «Хмельницька АЕС». Окрім іншого, колегія суддів зауважує, що на період воєнного стану в Україні виконання Первинною профспілковою організацією роботодавця вимог ч.ч. 1, 6 ст. 43 КЗпП України унеможливлюється нормою ч. 2 ст. 5 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", тобто згода цієї організації на звільнення працівника на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України є необов`язковою та юридично зайвою. Однак саме по собі погодження 23 травня 2023 року подання ВП "Хмельницька АЕС" на звільнення позивача після попередньої відмови 02 лютого 2023 року у наданні такої згоди за обставинами справи свідчить про додаткову обгрунтованість розірвання між сторонами трудових відносин. Щодо доводів апеляційної скарги про недодержання судом норм процесуального права, то з ними погодитися не можна. Так, відповідно до абз. другого ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Однак будь-яких фактів про процесуально-правові дефекти, що потягли би помилкове розв`язання трудового спору, заявник не надав, матеріали справи їх не містять, а апеляційним судом здобуто не було. Також встановлено й відсутність обставин, які свідчили би про обов`язкове скасування судового рішення внаслідок існування підстав, передбачених ч. 3 ст. 376 ЦПК України. Не грунтуються на обставинах справи посилання про неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, адже спростовуються правильністю висновків суду попередньої інстанції. З приводу незастосування при вирішенні спірних правовідносин правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 01 квітня 2015 року у справі №6-40цс15, то ці твердження ОСОБА_1 є необгрунтованими, оскільки постанова Верховного Суду України на відміну від постанови Верховного Суду не є тим висновком, який має бути врахований при вирішенні спірних правовідносин (ч. 4 ст. 263 ЦПК України). Решта аргументів заявника стосовно незаконності і необгрунтованості оскаржуваного рішення також не заслуговують на увагу, аджезводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, що, зокрема, суперечить встановленій практиці Великої Палати Верховного Суду. При цьому апеляційний суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїз Торія проти Іспанії", §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії"). Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при його ухваленні. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Острозького районного суду Рівненської області від 17 квітня 2024 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено: 26.11.2024 Головуючий: С.В. Хилевич Судді: Н.М.Ковальчук С.С.Шимків