Постанова Волинський апеляційний суд № 161/8012/24

Справа № 161/8012/24 Головуючий у 1 інстанції: Пушкарчук В. П. Провадження № 22-ц/802/1169/24 Доповідач: Здрилюк О. І. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 листопада 2024 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Здрилюк О. І., суддів - Бовчалюк З. А., Карпук А. К., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 , поданою від його імені представником ОСОБА_3 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 жовтня 2024 року, В С Т А Н О В И В : У квітні 2024 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 , в якому просить витребувати у відповідача належний йому на праві власності автомобіль. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 квітня 2024 року відкрито провадження у справі, а ухвалою суду від 17 вересня 2024 року замінено первісного відповідача ОСОБА_5 на належного відповідача ОСОБА_2 03 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд» відповідач ОСОБА_2 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6 , у якому просив стягнути з ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти та проценти за користування ними. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 жовтня 2024 року відмовлено у прийнятті зустрічного позову та його об`єднання в одне провадження із первісним позовом. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 від імені відповідача ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить цю ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_7 від імені позивача ОСОБА_1 , посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги та законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України справу розглянуто без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 5 ст. 268, ст. 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін з таких підстав. Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації. Відповідно до ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. Згідно з ч. 2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень. Взаємний зв`язок первісного і зустрічного позову може виявлятись у тому, що зустрічна вимога виключає вимогу первісну, або обидва випливають з однієї підстави, або взаємний зв`язок виникає з однорідності обставин виникнення взаємних матеріально-правових вимог між позивачем і відповідачем. Первісний і зустрічний позов можуть бути взаємозв`язаними і тоді, коли підстава зустрічного позову паралізує підставу первісного позову, а тому задоволення вимог відповідача виключає задоволення вимог позивача. За змістом статті 193 ЦПК України прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним відноситься до дискреційних повноважень суду, при цьому сам суд першої інстанції визначає взаємопов`язаність позовів (зокрема, виникнення із одних правовідносин, випадок коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тощо), а, крім цього, додатково повинен визначитися із доцільністю такого спільного розгляду, що є оціночним поняттям у кожній окремій справі та оцінку цьому може дати виключно суд, що розглядає справу як суд першої інстанції. Доцільно їх розглядати в одному процесі тоді, коли це дозволить більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємини сторін, виключити винесення взаємосуперечливих або взаємовиключних судових рішень. І, навпаки, недоцільно розглядати ці вимоги сумісно тоді, коли це затягне розгляд справи, а вимоги повністю можуть бути розглянуті окремо. У постанові від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У цій справі предметом первісного віндикаційного позову ОСОБА_1 є вимога власника витребувати автомобіль у незаконного володільця, не власника ОСОБА_2 .. Предметом заявленого зустрічного позову ОСОБА_2 є стягнення з ОСОБА_1 безпідставно набутих грошових коштів та процентів за користування ними. Подання зустрічного позову не виключає ні повністю, ні частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним і первісним позовами не можуть зараховуватися. Із підстав зустрічного позову вбачається, що його задоволення може мати місце лише у випадку задоволення первісного позову, як і навпаки. Ураховуючи наведене, суд першої інстанції правильно визначився із нормами процесуального права та дійшов вірного висновку, що недоцільно розглядати зустрічні позовні вимоги сумісно, оскільки це затягне розгляд справи і вимоги зустрічного позову повністю можуть бути розглянуті окремо. Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами страви та не містять встановлених законом підстав для скасування ухвали, постановленої з додержанням норм процесуального права. Згідно з ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Керуючись ст. ст. 268 ч. ч. 4, 5, 367, 369, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 , подану від його імені представником ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 жовтня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Судді