Ухвала Велика Палата ВС № 123283340

УХВАЛА 20 листопада 2024 року м. Київ справа № провадження № 13-38зк24 Велика Палата Верховного Суду у складі: судді-доповідача ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , розглянула заяву засудженого ОСОБА_20 про перегляд вироку Київського міського суду від 26 січня 2001 року та ухвали судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 17 травня 2001 року щодо нього, в с т а н о в и л а: Як убачається зі змісту заяви ОСОБА_20 , вироком Київського міського суду від 26 січня 2001 року його було засуджено до довічного позбавлення волі. Ухвалою судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 17 травня 2001 року вказаний вирок щодо ОСОБА_20 залишено без зміни. Наразі засуджений ОСОБА_20 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) із заявою про перегляд зазначених судових рішень. У заяві засуджений вказує на те, що під час досудового слідства було порушено його право на захист. Обґрунтовуючи підставу для перегляду судових рішень, засуджений посилається на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Гелетей проти України» від 24 квітня 2018 року (заява № 23040/07), в якій було констатовано порушення пункту 1та підпункту «с» пункту 3статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) у зв`язку з ненаданням заявнику правової допомоги під час відтворення обстановки та обставин події 22 серпня 2004 року (пункти 66, 72) та у справі «Салдуз проти Туреччини» від 27 листопада 2008 року (заява № 36391/02), в якій зазначено, що право на захист буде в принципі непоправно порушено, якщо зізнавальні показання, отримані від особи під час допиту правоохоронними органами без забезпечення доступу захисника, використовуватимуться з метою її засудження. Велика Палата, перевіривши подану заяву, дійшла висновку, що у відкритті провадження за нею належить відмовити з огляду на таке. Згідно із ч. 1 ст. 36 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені кримінальним процесуальним законом, котрий імперативно встановлює випадки, в яких перегляд судових рішень здійснює саме Велика Палата, а також правові підстави для цього. З огляду на приписи Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) Велика Палата переглядає: судові рішення за виключними обставинами з підстави, визначеної п. 2 ч. 3 ст. 459 цього Кодексу; ухвалені нею рішення з підстав, передбачених пунктами 1 та 3 ч. 3 ст. 459 вказаного Кодексу (ч. 5 ст. 33 КПК), та за нововиявленими обставинами (ч. 4 ст. 33 КПК); судові рішення в касаційному порядку - лише в разі передачі кримінального провадження на розгляд цієї палати за процедурою статей 4341, 4342 згаданого Кодексу. За чинним нормативним регулюванням на розгляд Великої Палати передається кримінальне провадження, яке розглядається у касаційному порядку Касаційним кримінальним судом, а питання про передачу справи вирішується цим судом за власною ініціативою або за клопотанням учасників провадження. Проте у заяві до Великої Палатизасуджений просить переглянути судові рішення, вказуючи на рішення ЄСПЛ у справах «Гелетей проти України» від 24 квітня 2018 року (заява № 23040/07) та «Салдуз проти Туреччини» від 27 листопада 2008 року (заява № 36391/02), які безпосередньо його не стосуються, адже були постановлені щодо інших осіб. Водночас відсутні дані про те, що ЄСПЛ прийняв рішення на користь ОСОБА_20 , і таких відомостей заява засудженого також не містить. Крім того, доводи заявника зводяться по суті до його незгоди з постановленими судовими рішеннями та вимог про повторний розгляд справи з метою інакшого її вирішення, що не передбачено кримінальним процесуальним законом. Враховуючи наведене, Велика Палата вважає, що у відкритті провадження за заявою засудженого ОСОБА_20 слід відмовити. Керуючись статтями 459, 463, 464 Кримінального процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду у х в а л и л а: Відмовити у відкритті провадження за заявою засудженого ОСОБА_20 про перегляд вироку Київського міського суду від 26 січня 2001 року та ухвали судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 17 травня 2001 року щодо нього. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_4 ОСОБА_13 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_14 ОСОБА_15 ОСОБА_16 ОСОБА_17 ОСОБА_18 ОСОБА_19