Постанова 4857 № 260/2950/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 260/2950/24 пров. № А/857/15391/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Глушка І.В., Довгої О.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року (суддя Калинич Я.М., ухвалене в м. Ужгороді) у справі № 260/2950/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, та просила суд визнати протиправною відмову Головного управління державної міграційної служби у Закарпатській області в особі територіального підрозділу - Ужгородського відділу №1 ГУ ДМС у Закарпатській області, щодо видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, та зобов`язати Головне управління державної міграційної служби у Закарпатській області в особі територіального підрозділу - Ужгородського відділу №1 ГУ ДМС у Закарпатській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року позов задоволено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржило Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзив, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, неповнолітня дитина ОСОБА_2 разом з його законним представником ОСОБА_1 звернулися до Ужгородського відділу №1 ГУ ДМСУ в Закарпатській області із заявою, в якій просили оформити та видати неповнолітньому ОСОБА_2 паспорт громадянина України у вигляді книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ. Проте, листом Ужгородського відділу №1 ГУ ДМСУ в Закарпатській області від 06.04.2024 року за №Б-4/6/2110-24/2110/5-24 надана відповідь про результати розгляду звернення, в якій відповідач відмовив заявникам у задоволенні такої з підстав недосягнення ОСОБА_2 , станом на день подання заяви, 16-річного віку. Вважаючи відмову суб`єкта владних повноважень у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки протиправною та з метою захисту порушеного права, позивачі звернулися в суд з даним позовом. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Згідно з частиною першою статті 92 Конституції України, виключно законами України, зокрема, визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; громадянство, правосуб`єктність громадян, засади регулювання демографічних та міграційних процесів. Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи визначено Законом України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус №5492-VI від 20.11.2012 ( далі Закон № 5492-VI). За змістом частини першої статті 4 Закону № 5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина. Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування. Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 5492-VI документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України. За приписами частини третьої статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій. Згідно з частинами першою, другою статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у частині сьомій статті 21 Закону № 5492-VI, відповідно до якої такий містить, зокрема, унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи. Відповідно до пунктів 1, 2, Положення про паспорт громадянина України», затвердженим постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт громадянина України (далі паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Згідно з пунктами 12, 13 Положення видача та обмін паспорта провадиться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина. Для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; у необхідних випадках документи, що підтверджують громадянство України. Кабінетом Міністрів України 25.03.2015 прийнято постанову №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України» (далі Постанова № 302, Порядок №302 відповідно). Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 745 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №302» (далі Постанова № 745), яка набрала чинності з 01.11.2016, внесено зміни до Постанови № 302, і з цієї ж дати паспорт громадянина України оформляється у формі картки з безконтактним електронним носієм з використанням бланка, затвердженого Постановою №

302. Згідно з підпунктом 1 пункту 7 Порядку № 302 (у редакції Постанови № 745), оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто. Пунктом 131 вказаного Порядку також передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація, зокрема, як: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи. Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 398 внесено зміни до пункту 3 Постанови № 302 (далі Постанова № 398), доповнивши його абзацом такого змісту: «Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.». Пунктом 3 Тимчасового порядку передбачено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі територіальні підрозділи ДМС), зокрема, особі, яка досягла 16-річного віку, на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто. За приписами пунктів 4, 5 Тимчасового порядку оформлення і видача паспорта здійснюються протягом 30 календарних днів з дня подання особою до територіального підрозділу ДМС заяви та документів для оформлення і видачі паспорта. Заява та документи для оформлення і видачі паспорта (у тому числі для вклеювання фотокартки) подаються заявником до територіального підрозділу ДМС за зареєстрованим місцем проживання особи. Питання права особи по досягненню нею 14-річного віку на отримання паспорта України у формі книжечки відповідно до Положення, у зв`язку з ненаданням нею згоди на обробку персональних даних, було предметом дослідження Верховного Суду за наслідками якого сформовано висновок у постановах від 18.11.2021 у справі № 420/4049/20, від 21.12.2022 у справі № 420/5353/20 та у подальшому підтримано у постановах від 17.05.2023 у справі № 420/12574/21 та від 09.11.2023 у справі № 380/16510/22 за подібних правовідносин із справою, що розглядається. Висновки, наведені у вказаних постановах, є релевантними до обставин цієї справи. Вказані висновки апеляційного суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 20 березня 2024 року у справі № 560/3366/23. За таких обставин апеляційний суд вважає обґрунтованим висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 у зв`язку з досягненням 14-річного віку має право на отримання паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, а тому заявлені позовні вимоги підставно задоволені судом першої інстанції. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року у справі №260/2950/24 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга