Постанова 4820 № 675/333/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 листопада 2024 року м. Хмельницький Справа № 675/333/24 Провадження № 33/4820/726/24 Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А. розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому спільну апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Іванова А.Б.на постанову судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця, інваліда ІІ групи, який проживає: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та ВСТАНОВИЛА: Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини Відповідно до постанови судді, 28 лютого 2024 року о 13 год. 43 хв. в м. Ізяслав Шепетівського району Хмельницької області по вул. Козацькій, поблизу буд. № 9, ОСОБА_1 керував автомобілем «Ford Escort», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння: порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, сповільненість мови, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я водій відмовився. 08 квітня 2024 року о 14 год. 46 хв. на 2 км автодороги С-230725 (м. Ізяслав Шепетівського району Хмельницької області вул. Лісна) об`їзна, ОСОБА_1 керував мотоциклом «VIPER ZS 110», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , з ознаками наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, неприродна блідість, сповільненість, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в лікувальному закладі водій відмовився. 09 квітня 2024 року в м. Ізяслав Шепетівського району Хмельницької області по провулку Славутському, поблизу буд. 4/4, ОСОБА_1 керував мотоциклом «VIPER ZS 110», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , з ознаками наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, порушення координації рухів, затягнуте мовлення. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в лікувальному закладі водій відмовився. Постановою судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2024 року адміністративні справи № № 675/333/24, 675/554/24, 675/618/24, провадження № № 3/675/179/2024, 3/675/265/2024, 3/675/294/2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності об`єднано в одне провадження. ОСОБА_1 визнанийвинним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Іванов А.Б. подали спільну апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову судді суду першої інстанції, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП. Вважають, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Апелянти також заявляють, що у матеріалах справи відсутні докази щодо правомірності використання працівниками поліції приладів відеофіксації, а тому відеозаписи, що містяться у матеріалах справи, не можуть братися судом до уваги. Зазначають, що 28.02.2024 року та 08.04.2024 року працівники поліції безпідставно зупинили ОСОБА_1 , оскільки відсутні відомості, що ним були порушені Правила дорожнього руху. Стверджують, що події 09.04.2024 року свідчать про законність підстав до зупинки працівниками поліції транспортного засобу яким керував ОСОБА_1 , однак ніяк не свідчать про законність вимоги пройти огляд. Позиції учасників судового провадження У судове засідання особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Іванов А.Б. не з`явилися, були належним чином повідомленні про дату, час та місце апеляційного розгляду, про поважні причини неявки не повідомили, що відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП не перешкоджає апеляційному розгляду. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Мотиви суду Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. У поданій апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та захисник оскаржують процедуру проведення та фіксації огляду на стан наркотичного сп`яніння, а відтак і доведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП. Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до диспозиції частини 1статті 130 КУпАП відповідальність спеціального суб`єкта - водія транспортного засобу настає, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За змістом статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки, зокрема, стану наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу (серед яких звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, порушення мови, координації рухів, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що особа перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан наркотичного сп`яніння. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Наведені вимоги закону свідчать, що повноваження поліцейського уповноваженого підрозділу НПУ самостійно виявляти та оцінювати наявність ознак сп`яніння у водія транспортного засобу, є виключними, ніхто інший не має повноважень оцінювати наявність у водія тих чи інших ознак сп`яніння. У зв`язку з чим, якщо у поліцейського виникають підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп`яніння, то поліцейський має законне право вимагати від водія пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, при цьому закон не вимагає, щоб ці ознаки сп`яніння були підтверджені свідками або зафіксовані на відео, а також окремої процедури огляду на наявність таких ознак сп`яніння. Слід зазначити, що на відеозаписах від 28.02.2024 року, 08.04.2024 року та 09.04.2024 року зафіксовано, як поліцейський проводить огляд ОСОБА_1 на наявність ознак наркотичного сп`яніння, які також зафіксовані у протоколах про адміністративні правопорушення серії ААД № 476915 від 28.02.2024 року (а/с 1), серії ААД № 668124 від 08.04.2024 року (а/с 34), серії ААД № 09.04.2024 року (а/с 49), тому доводи захисту про відсутність у ОСОБА_1 ознак сп`яніння та безпідставній вимозі поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння не заслуговують на увагу. За змістом пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. В рамках провадження у справі про адміністративне правопорушення для кваліфікації діяння за частиною 1 статті 130 КУпАП необхідно встановити та довести факт керування особою транспортним засобом та факт перебування водія під час керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, для кваліфікації діяння за частиною 1 статті 130 КУпАП, яке полягало у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно встановити та довести факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак сп`яніння, пропозиція/вимога поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Суддею суду першої інстанції у ході судового розгляду встановлено, що 28 лютого 2024 року о 13 год. 43 хв. в м. Ізяслав Шепетівського району Хмельницької області по вул. Козацькій, поблизу буд. 9, ОСОБА_1 керував автомобілем «Ford Escort», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння: порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, сповільненість мови, почервоніння обличчя, на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Крім того, 08 квітня 2024 року о 14 год. 46 хв. на 2 км автодороги С-230725 (м. Ізяслав Шепетівського району Хмельницької області вул. Лісна) об`їзна, ОСОБА_1 керував мотоциклом «VIPER ZS 110», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , з ознаками наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, неприродна блідість, сповільненість, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я водій відмовився. Також 09 квітня 2024 року в м. Ізяслав Шепетівського району Хмельницької області по провул. Славутському, поблизу буд. 4/4, ОСОБА_1 керував мотоциклом «VIPER ZS 110», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , з ознаками наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, порушення координації рухів, затягнуте мовлення та від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в лікувальному закладі водій відмовився. Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху України - відмова водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Факт керування транспортним засобом 28.02.2024 року, 08.04.2024 року та 09.04.2024 року ніким з учасників справи не оспорюється, до того ж є зафіксованим належним чином на доданому до матеріалів справи відеозаписі. Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень, суд першої інстанції взяв до уваги наступні докази: протоколи про адміністративні правопорушення серії ААД № 476915 від 28.02.2024 року (а/с 1), серії ААД № 668124 від 08.04.2024 року (а/с 34), серії ААД № 09.04.2024 року (а/с 49); направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.04.2024 року (а/с 35), 09.04.2024 року (а/с 51), відеозаписи, додані до протоколів про адміністративні правопорушення від 28.02.2024 року, 08.04.2024 року та 09.04.2024 року, на яких зафіксовано як факт керування транспортним засобом, так і факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Апеляційний суд вважає долучені до справи докази належними та допустимими, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення. Так, на відеозаписах від 28.02.2024 року повністю зображена процедура виявлення поліцейським у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння (порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, сповільненість мови, почервоніння обличчя), від 08.04.2024 року - звужені зіниці очей, неприродна блідість, сповільненість, від 09.04.2024 року - звужені зіниці очей, порушення координації рухів, затягнуте мовлення, внаслідок чого ОСОБА_1 було запропоновано проїхати до закладу охорони здоров`я та пройти огляд на наркотичне сп`яніння, на що ОСОБА_1 чітко та категорично відмовився. Поліцейські пояснили йому, що такі дії тягнуть за собою адміністративну відповідальність, однак ОСОБА_1 не змінив свою позицію. На переконання суду, відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на особу, яка керувала транспортним засобом з виявленими ознаками наркотичного сп`яніння та відмовилась від проходження огляду в установленому законом порядку. Слід зазначити, що надані відеозаписи сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки не містять ознак фальсифікації чи фабрикації, повністю відтворюють обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушень. На відео чітко зафіксовано увесь перебіг подій, які підтверджують обставини справи, а саме: факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 28.02.2024 року, 08.04.2024 року та 09.04.2024 року, виявлення поліцейськими ознак наркотичного сп`яніння, пропозиція ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я та його відмова від проходження такого огляду. Апеляційний суд визнає відеозаписи належними та допустимими доказами, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення, що разом із протоколами про адміністративні правопорушення є достатнім для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. На підставі цих же відеозаписів, доходжу висновку, що огляд водія було проведено з дотриманням порядку, передбаченого статтею 266 КУпАП та Інструкції №1452/735. Протоколи про адміністративні правопорушення складені уповноваженою особою, відповідно до вимог статті 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Так, згідно з вимогами статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батьковіособи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (уразі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. Положеннями пункту 8 та пункту 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, а також регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Необхідно наголосити, що відповідно до статті 31 Закону України № 580-VIII поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. Статтею 40 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою: запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Враховуючи наведені вимоги закону щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, вважаю доводи апеляції про відсутність у протоколі вказівки, яким саме пристроєм був зроблений відеозапис, неспроможними, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону та не тягнуть за собою визнання долученого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису недопустимим доказом. При цьому сторона захисту не пояснила, яке істотне значення для розгляду цієї справи має відсутність відомостей про технічні засоби відеофіксації в протоколі, чи яким чином це може впливати на вирішення питання щодо допустимості вказаного доказу, а також як це може спростувати факт відмови водія ОСОБА_1 від встановленого для нього обов`язку проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу працівників поліції. Також, вважаю безпідставними доводи про неправомірну зупинку 28.02.2024 року та 08.04.2024 року поліцейськими транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1ПДРУкраїни. Тоді як згідно пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Окрім того, у зв`язку з вторгненням російської федерації на територію нашої держави з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, згідно указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з наступними змінами. Згідно з Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану,затвердженим постановою КМУ від 29 грудня 2021 року №1456, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби та вимагати пред`явлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також документів, що підтверджують відповідне право особи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ), якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення. Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції зупиняти транспортний засіб, перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів та вимагати пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції кореспондується із обов`язками водія, передбаченими вказаними Правилами дорожнього руху. Таким чином, працівники поліції, зупинивши транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , діяли в межах своїх повноважень, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху незгода водія із причинами зупинки транспортного засобу або ненадання працівниками поліції доказів вчинення водієм іншого адміністративного правопорушення, не позбавляє водія обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння. В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. Тож, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодився виконувати додатково покладені на нього обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і пунктом 2.5. Правила дорожнього руху України, яким зобов`язано водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, вважаю, що в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Сукупність зібраних та досліджених доказів за своїм змістом та якістю дозволяють суду констатувати наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Отже, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, визначив вид стягнення і його розмір у межах, установлених частиною 1 статті 130 КУпАП, у межах передбаченого статтею 38 КУпАП строку. З урахуванням наведеного, доходжу висновку про відмову у задоволенні спільної апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Іванова А.Б. на постанову судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2024 року, оскільки відсутні підстави для скасування цієї постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апеляційні доводи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И Л А: Спільну апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Іванова А.Б. залишити без задоволення. Постанову судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя