Постанова Київський апеляційний суд № 755/4222/24

справа № 755/4222/24 головуючий у суді І інстанції Котющенко В.П. провадження № 22-ц/824/14960/24/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О. П О С Т А Н О В А Іменем України 20 листопада 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Фінагеєва В.О., суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А., за участю секретаря Кияшко К.О., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕСАЙМЕНТ» на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 10 липня2024 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕСАЙМЕНТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІСТА», ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Публічне акціонерне товариство «ФІДОБАНК», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін Максим Анатолійович, про визнання права кредитора, іпотекодержателя, та застосування наслідків нікчемного правочину, шляхом визнання недійсним похідних договорів відступлення права вимоги за кредитом та іпотекою, та скасування державної реєстрації зміни іпотекодержателя,- В С Т А Н О В И В: У березні 2024 року ТОВ «ФК «ЕСАЙМЕНТ» звернулося до суду із позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІСТА», ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Публічне акціонерне товариство «ФІДОБАНК», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін Максим Анатолійович, про визнання права кредитора, іпотекодержателя, та застосування наслідків нікчемного правочину, шляхом визнання недійсним похідних договорів відступлення права вимоги за кредитом та іпотекою, та скасування державної реєстрації зміни іпотекодержателя. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 10 липня 2024 року позовну заяву ТОВ «ФК «ЕСАЙМЕНТ» залишено без розгляду. В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «ЕСАЙМЕНТ» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги ТОВ «ФК «ЕСАЙМЕНТ» зазначає, що в позовній заяві позивач зазначив, що спосіб інформування про розгляд справи визначає листуванням, а отже інформування просить проводити засобами поштового зв`язку саме з ТОВ «ФК «ЕСАЙМЕНТ», а в даному випадку саме ухвала суду підтверджує, що тільки представника інформували про засідання без інформування позивача, а отже з врахуванням ситуації в країні суд не врахував, що представники з не залежних від них обставин можуть не мати можливості передавати своєму колишньому клієнту інформацію про стан розгляду справи. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного. Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно не з`явився в судове засідання, повідомлений належним чином, заяв про розгляд справи без участі позивача не подавав. Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно із статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами. Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Згідно зі статтею 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його не з`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з`явлення не перешкоджає розгляду справи. Обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною 5 статті 223, пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Отже, за змістом наведених правових норм суд залишає позов без розгляду у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його неявка перешкоджає розгляду справи. Такий висновок, узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19 (провадження № 61-21428св19), від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21), від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21), від 05 вересня 2022 року у справі № 325/218/21-ц (провадження № 61-4672св22). Згідно зі статтею 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка-повідомлення повинна бути вручена завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції вважав представника позивача таким, що належним чином повідомлений про судове засідання та зазначив в оскаржуваній ухвалі, що про день, час та місце розгляду справи на 18 квітня 2024 року, 29 травня 2024 року та на 10 липня 2024 року уповноважений представник позивача повідомлялася належним чином. Разом з тим, як вбачається з довідки, яка міститься у справі (а.с. 77), документ «Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній» на 29 травня 2024 року о 09 год. 30 хв., яке передувало засіданню, на якому було постановлено ухвалу про залишення позову без розгляду (10 липня 2024 року) надіслано представнику позивача Тітаренко М.Д. , у додаток Viber на номер телефону НОМЕР_1 . Відповідно до пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику SMS-повідомленням лише після подання ним до суду відповідної заявки. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21) зазначено, що «обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 березня 2019 року в справі № 201/6092/17 (провадження № 61-48215св18) вказано, що «у матеріалах справи міститься довідка про доставку SMS (а. с. 114), згідно якої ОСОБА_5 було доставлено SMS-повідомлення про судове засідання, призначене на 25 липня 2018 року на 12 год 25 хв. Проте ця довідка не може вважатися доказом належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання, оскільки згідно пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом Учаснику SMS-повідомленням лише після подання ним до суду заявки про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом роздруковування та заповнення Учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України. У матеріалах справи відсутня заява ОСОБА_5 про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. За таких обставин не можна вважати, що апеляційний суд належним чином повідомив ОСОБА_5 про дату, час і місце судового засідання». Матеріали справи не містять доказів того, що представник позивача Тітаренко М.Д. подавав до суду першої інстанції заяву про направлення йому повісток SMS-повідомленням. Довідка про доставку SMS, складена невідомою відповідальною особою щодо повідомлення за номером телефону про зазначений розгляд справи, не є належним повідомленням, оскільки не було передумов, передбачених частинами 9, 13 статті 128 ЦПК, для застосування такого способу сповіщення учасника справи про судовий розгляд, адже у матеріалах справи немає відповідних заяв про виклик цього учасника до суду за допомогою засобів мобільного зв`язку. Те ж саме правило стосується і мобільного додатку «Viber». Отже, в суду першої інстанції не було процесуальних підстав залишати позов без розгляду, оскільки матеріали справи не містять доказів належного повідомлення позивача про судове засідання на 29 травня 2024 року о 09 год. 30 хв. З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що неявка представника позивача в судове засідання 10 липня 2024 року не може розцінюватися, як повторна неявка позивача, належним чином повідомленого про час та місце судового розгляду справи. З огляду на викладене, у суду першої інстанції були відсутні підстави для залишення позову без розгляду, що є підставою до скасування ухвали та направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. На підставі викладеного та керуючись ст. 374, 376, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕСАЙМЕНТ» задовольнити. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 10 липня 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий Фінагеєв В.О. Судді Кашперська Т.Ц. Яворський М.А.