LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4857300/2721/24

від 21.11.2024 ·

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 300/2721/24 пров. № А/857/25191/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Качмара В.Я., Кузьмича С.М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року, головуючий суддя Григорук О.Б., ухвалене у м. Івано-Франківську, у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- В С Т А Н О В И В : Позивач ФОП ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ГУ ДПС в Івано-Франківській області, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.09.2023 року №009589/0706, №009590/0706. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що фактична перевірка, результати якої оформлені вказаним актом перевірки, призначена та проведена з недотриманням вимог Податкового кодексу України. Зокрема зазначено, що відповідачем порушено приписи п. 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, оскільки у наказі Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 01.09.2023 року № 1513-п "Про проведення фактичної перевірки" відсутні підстави для проведення такої перевірки. Крім того, оскаржені податкові повідомлення-рішення позивач вважала протиправними, оскільки проведена з порушенням пунктів 2, 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР, статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" №481/95-ВР, ст. 226 Податкового кодексу України, зафіксовані у акті фактичної перевірки, встановлені не в порядку і не у спосіб, що передбачений законом - за минулий період, а не за період, у який проводилась фактична перевірка. Тобто, поза межами предмету фактичної перевірки, оскільки перевірка система обліку даних РРО за минулий період часу носить характер документальної перевірки. У свою чергу, проведення перевірки у приміщенні контролюючого органу на підставі даних система обліку даних РРО вважається камеральною перевіркою. Також, отримання інформації з власних програм контролюючого органу за попередні періоди не є предметом фактичної перевірки, що здійснюється за місцем провадження господарської діяльності, що не узгоджується з положеннями пп. 75.1.3. п. 75.1 ст. 75 ПК України. Вважала, що такий акт фактичної перевірки не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності. Крім іншого, зазначено, що постановою Івано-Франківського міського суду від 23.11.2023 у справі № 344/17312/23 та податковим повідомленням-рішенням №009589/0706 від 20.09.2023 року, позивача притягнуто до адміністративної та фінансової відповідальності за одне й те ж порушення, встановлене актом перевірки від 04.09.2023 року, тобто проведення розрахункових операцій через РРО без використання для підакцизних товарів режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №009589/0706 від 20.09.2023 в частині застосованих штрафних фінансових санкцій в розмірі 18 467,60 грн; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС в Івано-Франківській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове судове рішення в цій частині, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідно до даних електронних копій розрахункових документів РРО, що надійшли до системи обліку даних РРО ДПС України, встановлено реалізацію алкогольних напоїв без зазначення цифрового значення марок акцизного податку, а також відповідних реквізитів при проведенні розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу. Приймаючи оскаржене рішення суд попередньої інстанції надав перевагу доводам позивача, не прийнявши до уваги доказів відповідача, порушив принципи закріплені у статті 2 КАС України щодо законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі. На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 з 11.02.2020 року зареєстрована як фізична особа-підприємець, перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області. Основним видом діяльності позивача є: 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Згідно листа Державної податкової служби України від 15.05.2023 року № 10933/7/99-00-07-04-02-07, з метою виконання функцій визначених законом та протидії порушенням в частині проведення розрахунків при продажі підакцизних товарів Державна податкова служба України вважала за необхідне: організувати та провести фактичні перевірки відповідно до вимог п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України господарських об`єктів, зазначених у додатку 1, зокрема: ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) магазин "Добрий день", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . З метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій та дозвільних документів, вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки), дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, на підставі ст. 20, пп. 80.2.2, пп. 80.2.5, пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, КЗпП України, Законів України від 06.07.1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про ліцензування видів господарської діяльності", від 19.12.1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року №148 та інших нормативно-правових актів, що підлягають перевірці, наказу Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області від 01.09.2023 року №1513-п "Про проведення фактичної перевірки" та на підставі направлень від 01.09.2023 року №№ 2470, 2471 проведена фактична перевірка магазину "Добрий день", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , суб`єкта господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . За результатами перевірки, складено Акт фактичної перевірки №9792/09/15/РРО/ НОМЕР_1 від 04.09.2023 року. Згідно висновків акту перевірки (п.3.1), встановлено порушення п. 2, п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР; ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" № 481/95-ВР; ст. 226 Податкового кодексу України. Відповідно до п. 2.2.20 Акта фактичної перевірки № 9792/09/15/РРО/2718623809 від 04.09.2023 року при проведенні вказаної фактичної перевірки встановлено наступні порушення: - проведення розрахункових операцій через РРО без використання для підакцизних товарів режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а саме: згідно електронних копій розрахункових операцій РРО ЗФН 3000768362 реалізовано алкогольні напої та тютюнові вироби (22.08.2022 року о 8 год. 31 хв. коньяк Український Гадуарі 0,5л., 5 зірок) без зазначення коду товарної підкатегорії, згідно УКТ ЗЕД (додаток 1); - видача розрахункових документів не встановленої форми та змісту, а саме: згідно електронних копій документів РРО ЗФН 3000768362 реалізовано алкогольні напої без зазначення марки акцизного податку встановленого зразка. Загальна сума проведених розрахункових операцій та видача розрахункових документів не встановленої форми та змісту становить 12328,40 грн. Порушення вчинене вперше згідно фіскального чека на суму 50 грн. Повторне на загальну суму 12278,40 грн. (додаток 2); - роздрібна торгівля алкогольними напоями без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме: за даними системи обміну даних РРО ДПС України в магазині "Добрий день" ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) реалізовано алкогольні напої з однаковими марками акцизного податку, номера та серії яких дублюються у фіскальних чеках РРО на загальну суму 5962 грн. (додаток 3). На підставі акта перевірки № 9792/09/15/РРО/2718623809 від 04.09.2023 року Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області прийняті податкові повідомлення-рішення (Форма "С") від 20 вересня 2023 року: № 009589/0706, яким на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України і п. 1, п. 7 ст. 17 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР, застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) - 23567,60 грн; № 009590/0706, яким на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України і абз. 20 ч. 2 ст. 17 ЗУ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" № 481/95-ВР, застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) - 17000,00 грн. Відповідно до розрахунку фінансових санкцій по акту фактичної перевірки, загальна сума фінансових санкцій становить 40 567,60 грн., у тому числі: 18 467,60 грн. - на підставі п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР; 5 100,00 грн. - на підставі п. 7 ст. 17 Закону № 265/95-ВР; 17 000,00 грн. - на підставі ст. 17 Закону № 481/95-ВР. Відповідно до постанови Івано-Франківського міського суду від 23.11.2023 року у справі №344/17312/23, яка набрала законної сили 05.12.2023 року, позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП - порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85,00 грн. Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не обґрунтував підстав застосування штрафу саме у розмірі 150 відсотків вартості проданих товарів. Доказів встановлення факту вчинення правопорушення вперше та притягнення до відповідальності позивача суду не надано. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне. У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом №265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Згідно із пунктами 1 та 2 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти). Отже, за змістом наведених вимог суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції. За визначенням, наведеним у статті 2 Закону № 265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну. Відповідальність за порушення вимог Закону № 265/95-ВР суб`єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), встановлена статтею 17 цього Закону. Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення. Пункт 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР. Отже, саме наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) утворює склад правопорушення. Таким чином, проведення розрахункової операції через РРО без видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання фінансової санкції, передбаченої пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР. Матеріалами справи підтверджено, що фактично у магазині позивача розрахункові операції здійснювалися із роздрукуванням фіскальних чеків, однак за висновками контролюючого органу, такі не приймаються через відсутність в окремих із них реквізиту цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9), а саме відсутні серія і номер марки акцизного податку. Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів (Положення №13). Відповідно до пунктів 1, 2 розділу II Положення №13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Серед обов`язкових реквізитів - код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9). Установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (пункт 3 розділу І Положення №13). При цьому, згідно об`єктивної сторони складу правопорушення, а саме дії, які складають суть протиправної поведінки платника податків, то в контексті пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР відповідальність настає за дії, які за своєю суттю та способом спрямовані на приховування належного обліку здійсненої розрахункової операції на повну суму з використанням реєстраторів розрахункових операцій тощо. Відтак, суд попередньої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відсутність певного елементу змісту у такому розрахунковому документі, який в свою чергу у повному обсязі надає можливість не тільки відтворити, зрозуміти та ідентифікувати розрахункову операцію за місцем її проведення не приховуючи її сутність за допомогою реєстратора розрахункових операцій (тощо), але і підтвердити її виконання, не може бути правовою підставою для притягнення такого платника податків за пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, а саме як за невидачу такого розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції. Також, як слідує з матеріалів справи, розраховуючи штрафні санкції згідно перевірки, відповідач застосував штраф у розмірі 150 відсотків вартості товарів проданих, як вважав відповідач, з порушеннями, встановленими пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР. Згідно з пунктом 111.4 статті 111 ПК України особа вважається такою, що вчинила правопорушення повторно, якщо вона була притягнута до відповідальності у встановленому цим Кодексом порядку. Суд зазначає, що диспозиція пункту 1 частини першої статті 17 Закону № 265/95-ВР надає підстави для висновку, що кваліфікуючою ознакою згідно якої можна віднести правопорушення до повторного є його виявлення контролюючим органом за наслідками проведеної перевірки протягом одного календарного року, в якому аналогічне правопорушення по тому ж платнику було зафіксовано контролюючим органом. Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що застосування до позивача санкції за допущене правопорушення у сфері РРО як за таке, що вчинено повторно є протиправним, оскільки позивач до цього не притягувалась до відповідальності за аналогічне правопорушення протягом останнього календарного року. Наведене свідчить про неправомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за порушення пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення №009589/0706 від 20.09.2023 року в частині застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу на підставі п. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР у розмірі 50,00 (100%*50) грн. за видачу розрахункового документа невстановленого зразка вперше та 18 417,60 (150% * 12 278,40) грн. за видачу розрахункового документа невстановленого зразка за кожне наступне порушення є протиправним та підлягає скасуванню. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про часткову підставність та обґрунтованість позовних вимог, відтак такі підлягають задоволенню в цій частині. В іншій частині судове рішення сторонами не оскаржується. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді. З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року у справі №300/2721/24 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. Я. Качмар С. М. Кузьмич

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»