Постанова Волинський апеляційний суд № 156/1247/24

Справа № 156/1247/24 Провадження №33/802/799/24 Головуючий у 1 інстанції:Малюшевська І. Є. Доповідач: Клок О. М. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 листопада 2024 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря судових засідань Білоуса І.Л., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Тростянчук Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не працює на постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 31 жовтня 2024 року, В С Т А Н О В И В Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. ОСОБА_1 на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 01 жовтня 2024 року о 21 год 32 хв, на вул. Незалежності у с. Павлівка, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21094» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (даліПДР). Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій вказує на її незаконність через невідповідність висновків судді фактичним обставинам вчиненого. Стверджує, що у нього не було виявлено жодної із ознак алкогольного сп`яніння, а від проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я він не відмовлявся. Через виниклий у ОСОБА_1 із поліцейським ОСОБА_2 конфлікт ще до зупинки транспортного засобу під його керуванням, перший в самостійному порядку змушений був звернутись до закладу охорони здоров`я (КП «Іваничівська багатопрофільна лікарня»), де і отримав висновок № 73 від 01 жовтня 2024 року про відсутність у нього ознак алкогольного сп`яніння. У зв`язку із цим, просить постанову судді першої інстанції від 31 жовтня 2024 року стосовно нього скасувати, провадження по даній справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю у його діях складу даного адміністративного правопорушення. Перевіривши доводи скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника адвоката Тростянчук Т.В., доходжу такого висновку. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом дотримано. Відповідно до 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. ?Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність як за керування, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за ознакою правопорушення - відмова від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, повністю стверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні суду першої інстанції доказами. Зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 140883 від 01 жовтня 2024 року стосовно ОСОБА_1 , актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів і направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01 жовтня 2024 року до КПН «Іваничівська БПЛ», у якому також зафіксовано наявні у нього ознаки алкогольного сп`яніння, на момент зупинки транспортного засобу, під його керуванням поліцейським, зокрема: запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, а також відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, довідкою Володимирського РВП ВПД №1 (сел. Іваничі) про те, що 19 липня 2008 року ОСОБА_1 видано посвідчення водія. Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно із п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Іструкції). У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими. Відеозаписом з нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліції, який значиться як додаток до протоколу та з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП є належним та незалежним від будь-якого суб`єктивного сприйняття доказами вини ОСОБА_1 , попри доводи поданої ним апеляційної скарги, з достатньою повнотою стверджується факт вчинення ним даного адміністративного правопорушення, за ознакою порушення ним вимоги п. 2.5 ПДР. Із цього відео видно, що після зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 , який не заперечував факт вживання пива, у ході розмови із поліцейським, було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння через відчутний із його ротової порожнини запах алкоголю, від проходження якого він як на місці зупинки транспортного засобу, так і у найближчому закладі охорони здоров`я відмовився, зазначивши: «Та нікуда я не поїду». Аналіз перебігу вищеописаної події вчиненого є свідченням повної відповідності дій поліцейських вищенаведеним положенням Інструкції, що регулюють порядок проходження водієм огляду на стан алкогольного сп`яніння який, в силу власного суб`єктивного сприйняття, виявив та озвучив наявні у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, на підставі чого, у подальшому, озвучив вимогу про проходження ним огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, яка останнім виконана не була, що і слугувало законною підставою для оформлення стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Тому, за обставин вчиненого, дії ОСОБА_1 були вірно оцінені поліцейськими, як порушення ним п. 2.5 ПДР - відмова від проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. А твердження ОСОБА_1 про проходження ним із власної ініціативи, виключно через попередньо виниклий конфлікт із поліцейським ОСОБА_2 ще до моменту зупинки транспортного засобу під його керуванням, 01 жовтня 2024 року о 22 год 56 хв огляду на стан сп`яніння в КП «Іваничівська багатопрофільна лікарня», у якому зазначено висновок лікаря «ознак сп`яніння не виявлено», жодним чином не спростовують правильних висновків судді, так як за змістом оскарженої постанови, першого притягнуто до адміністративної відповідальності не за факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння, а за відмову від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння, у тому числі, у закладі охорони здоров`я, саме на вимогу поліцейського, що є окремим та самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Тому, зазначений висновок лікаря КП «Іваничівська багатопрофільна лікарня» щодо результатів медичного огляду ОСОБА_2 був підставно не взятий до уваги суддею, визнаний неналежним та недопустимим доказом у даній справі. Нових доказів, у спростування зазначених у постанові судді обставин, також надано не було, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 31 жовтня 2024 року стосовно нього - без зміни. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: