Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 727/8893/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 727/8893/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Одовічен Я.В. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 19 листопада 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. , за участю: секретаря судового засідання: Гавриленко І.А., представника відповідача: Подгорецької О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Комунального підприємства Чернівецьке тролейбусне управління на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Чернівецьке тролейбусне управління про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства Чернівецьке тролейбусне управління про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07.10.2024 позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову №016905 від 09.08.2024 року про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_2 за ст.135 КпАП України, а справу про адміністративне правопорушення відносно неї - закрито. Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як встановлено судом першої інстанції, постановою №016905 у справі про адміністративне правопорушення від 09.08.2024 року « ОСОБА_3 » було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.135 КпАП України. Відповідно до вказаної постанови, за результатами проведеної контрольної перевірки транспортного засобу №0396 маршруту №5 о 09 год. 54 хв. виявлено правопорушення, а саме: безквитковий проїзд, чим « ОСОБА_4 » порушила ст.135 КпАП України, а також ст.41 ЗУ «Про автомобільний транспорт». Накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 280 гривень (а.с.23). Суд звертає увагу на те, що в оскаржуваній постанові прізвище особи правопорушника не вірно вказано як « ОСОБА_5 ». Не погодившись з вказаною постановою, позивач оскаржила її до суду. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні будь-які об`єктивні і беззаперечні докази наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.135 КпАП України, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст.245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з ст.280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Порядок реалізації проїзних квитків та контролю за оплатою проїзду встановлюється відповідними підзаконними нормативними актами: Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Мінтрансзвязку України від 27.12.2006 р. №1196, Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 р. № 176, Правилами надання населенню послуг з перевезень міським електротранспортом, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2004р. № 1735 та іншими. Відповідно до положень зазначених нормативних актів, пасажир здійснює оплату транспортних послуг за встановленим тарифом (вартістю). Тарифи та вартість проїзних квитків встановлюються відповідно до законодавства. Пунктом 1 ч. 2 ст. 41 ЗУ «Про автомобільний рух» передбачено, що пасажир зобов`язаний: мати при собі квиток на проїзд, на перевезення багажу, за наявності права пільгового проїзду - відповідне посвідчення чи довідку, на підставі якої надається пільга, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - зареєструвати електронний квиток. Безквитковий проїзд пасажира, в тому числі проїзд без реєстрації або компостування проїзного документа, а так само провезення без квитка дитини віком від семи до шістнадцяти років тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст.135 КУпАП. Відповідно до положень ст. 135 КУпАП - безквитковий проїзд пасажира, в тому числі проїзд без реєстрації або компостування проїзного документа, а так само провезення без квитка дитини віком від семи до шістнадцяти років: у поїздах приміського, місцевого або дальнього сполучення - тягне за собою накладення штрафу в десятикратному розмірі від вартості проїзду; в міському транспорті - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості проїзду. Правилами користування пасажирським транспортом у Чернівецькій міській територіальній громаді №300/18 від 07.06.2022 року передбачено, що право проїзду міським пасажирським транспортом надає відповідним чином валідований електронний або паперовий квиток разового проїзду. Валідація електронного квитка здійснюється пасажирами самостійно після входу до транспортного засобу. Окрім того, пасажир зобов`язаний завчасно до моменту отримання транспортних послуг, придбати (отримати, встановити) носій електронного квитка та поповнити його транспортний ресурс. В підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.135 КпАП України, на думку відповідача, свідчать надані відеозаписи з місця події. Суд не погоджується в цій частині з доводами відповідача, оскільки з наданих до суду доказів, вбачається, що позивач надала контролеру підтвердження оплати проїзду. Так, на наданому суду диску наявні три відеозаписи. Відеозапис №00000-00000020240809095406_0012В розпочинається о 09 год. 54 хв. 06 сек. та контролери перебувають на вулиці на зупинці. О 09 год. 54 хв. 22 сек. контролери заходять до маршрутного транспортного засобу. Відео №00000-00000020240809095542_0013В розпочинається о 09 год. 55 хв., на ньому зафіксовано як кондуктор почав перевіряти проїзні квитки. О 09 год. 56 хв. кондуктор підійшла до ОСОБА_1 , яка показала на телефоні підтвердження оплати проїзду. Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що позивач здійснила оплату за проїзд вже під час перевірки інспектором, оскільки такі доводи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Позивачем до позовної заяви було долучено роздруківку електронного квитка серії 199756820, відповідно до якого позивач здійснила оплату проїзду в міському транспортному засобі №043 (0396) 09.08.2024 року о 09 год. 54 хв. 59 сек. Отже, на час перевірки контролером о 09 год. 56 хв. проїзного квитка у ОСОБА_1 , останньою було оплачено проїзд о 09 год. 54 хв. 59 сек. 09.08.2024 року. Тобто, ОСОБА_1 не здійснювала безквитковий проїзд. Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які об`єктивні і беззаперечні докази наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.135 КпАП України, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив неправильного застосуванням норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Комунального підприємства Чернівецьке тролейбусне управління залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 жовтня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.