Постанова 4852 № 340/7417/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 20 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 340/7417/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кропивницької митниці на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року в адміністративній справі №340/7417/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПРО ОЙЛ» до Кропивницької митниці про визнання протиправними і скасування рішення щодо коригування митної вартості товару та картки відмови у митному оформлені товару,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПРО ОЙЛ» звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кропивницької митниці, в якому просило: визнати протиправним і скасувати рішення Кропивницької митниці від 14 липня 2023 року №UA901000/2023/000082/2 про коригування митної вартості товарів; визнати протиправною і скасувати картку відмови у митному оформлені товару Кропивницької митниці від 14 липня 2023 року №UA901020/2023/000143. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем було надано відповідачу усі документи, які встановлювали складові митної вартості товару. Позивач стверджує, що документи не містили розбіжностей і ознак підробки. При цьому, позивач звертає увагу, що до митної вартості товару включено усі витрати транспортування товару до митного кордону України, а тому оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено. Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що подані позивачем документи і відомості в інформаційній базі містили розбіжності та не підтверджували усіх складових митної вартості товару, тому відповідач не зміг визначити митну вартість товару за ціною договору. Митна вартість визначена за ціною договору щодо ідентичних товарів. Вважає висновки суду неправомірними у зв`язку з тим, що судом не досліджено повною мірою надані відповідачем докази. Вважає оскаржувані рішення та картку відмови у митному оформлені товару законними й такими, що не підлягають скасуванню. Позивач надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду без змін як законне та обґрунтоване. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. 23 жовтня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс Глобал Трейдлінкс» (М) SDN BHD (Малайзія) (продавець) і Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПРО ОЙЛ» (покупець) уклали договір купівлі-продажу пальмової продукції (а.с.11-13). 11 травня 2022 року сторони уклали додаткову угоду №7 (а.с.15). Місцем доставки став порт Ізміт (Туреччина). 03 жовтня 2022 року сторони уклали додаток до правочину №280 (а.с.14). Предмет поставки пальмовий олеїн індонезійського або малайзійського походження у кількості 500 метричних тон за ціною 960 доларів США за тону. Загальна вартість товару склала 480000 доларів США. Умова поставки DAP (порт Ізміт). Поставка здійснюється в період з 01 по 31 березня 2023 року (а.с.14). Згідно відомостей комерційних інвойсів товар завантажували у порту Пасир Гуданг Малайзія (а.с.16-18). ТОВ «Транс Глобал Трейдлінкс» (М) SDN BHD (Малайзія) надало детальну інформацію стосовно ціни товару, де зазначило вартість фрахту, перевалки і зберігання (а.с.19). Водночас. продавець повідомив, що вартість товару фіксується на підставі біржових цін на умовах FOB на день підписання додатку до договору з урахуванням вартості і періоду доставки та перевалки. Вартість тони продукції без врахування витрат на доставку становить 870 доларів США (а.с.19). Згідно біржових цін Малайзії на пальмовий олеїн за жовтень 2022 року, поставка якої мала відбутися у січні березні 2023 року, вартість тони продукції склала 850 доларів США (а.с.20-22). Позивач розрахувався з продавцем у безготівковій формі до часу поставки товару (а.с.37-39). 25 серпня 2022 року ТОВ «КАПРО ОЙЛ» (замовник) і фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (перевізник) уклали договір перевезення вантажу (а.с.40-43). 15 листопада 2022 року ТОВ «КАПРО ОЙЛ» (замовник) і фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (перевізник) уклали договір перевезення вантажу (а.с.44-47). 07 липня 2023 року ОСОБА_2 перевіз з порту Ізміт 24,30 т пальмового олеїну (а.с.48, 51, 53). У міжнародній товарно-транспортній накладній зазначено інвойс від 03 липня 2023 року (а.с.48). У інвойсі зазначено про поставку 24,30 т пальмового олеїну на суму 23328 доларів США (а.с.16). Вартість автомобільного перевезення до митного кордону України склала 96819,22 грн (а.с.51, 53). Перевізник пояснив, що навантаження відбулося за рахунок вантажовідправника (а.с.53). 10 липня 2023 року ОСОБА_1 перевіз з порту Ізміт 23 т пальмового олеїну (а.с.49-50, 52). У міжнародній товарно-транспортній накладній зазначено інвойс від 06 липня 2023 року (а.с.49). У інвойсі зазначено про поставку 23 т пальмового олеїну на суму 22080 доларів США (а.с.17). Вартість автомобільного перевезення до митного кордону України склала 91589,22 грн (а.с.50, 52). Перевізник пояснив, що навантаження відбулося за рахунок вантажовідправника (а.с.52). 14 липня 2023 року ТОВ «КАПРО ОЙЛ» подало до Митниці вантажно-митну декларацію (а.с.80). Країна походження вантажу Малайзія. Вага вантажу 47,30 (24,30 + 23) т. Вартість вантажу 45408 доларів США, що становить суму коштів за двома інвойсами (23328 + 22080). Разом з декларацією подано: договір з доповненнями; додаток до договору; банківські платіжні доручення; рахунки-фактури; документи, що містять інформацію біржових організацій про вартість товару; розрахунок ціни; сертифікати якості; інвойси; декларацію країни походження; договори перевезення; міжнародні товарно-транспортні накладні; розрахунки витрат на перевезення; інше (а.с30, 80). Кропивницька митниця зробила висновок, що відомості позивача щодо митної вартості товару не піддаються обчисленню і не підтверджуються документально, так як надано два інвойси і не надано доказів сплати коштів за перевезення вантажу (а.с.77-79). Відповідач запропонував надати платіжні документи, що підтверджують вартість товару; договір із третіми особами, що пов`язані з договором поставки; рахунок про здійснення платежу третім особам; виписку з бухгалтерської документації; документи, що місять відомості про вартість перевезення, перевалку і зберігання товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, які підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію митної декларації країни відправлення; коносамент; сертифікат походження товару. (а.с.30, 79-81). 14 липня 2023 року позивач повідомив, що надав усі обов`язкові документи (а.с.32). 14 липня 2023 Кропивницька митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товару (а.с.77-78), підставою якого стало те, що подані позивачем документи не у повному обсязі, містять розбіжності та не підтверджують усіх складових митної вартості. Митна вартість визначена за ціною договору щодо ідентичних товарів. Вартість тони продукції встановлена на рівні 1110,40 доларів США (а.с.76). До митної вартості товару включена його ціна, вартість фрахту, перевалки і зберігання та перевезення автомобільним транспортом до митного кордону України. 14 липня 2023 року Кропивницька митниця видала картку відмови у митному оформленні товару (а.с.30-31). Вважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу). Відповідно до ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України). Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. На момент прийняття оспорюваних рішень про коригування митної вартості товару зазначені обставини не існували. Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію. Підставою для виникнення сумнівів митного органу щодо митної вартості товару стали ненадання всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи містили розбіжності та не підтверджували всі числові значення складових митної вартості, а також ненадання декларантом витребувані Митницею додаткові документи. Як правильно зазначив суд, переважна більшість документів, які просив надати відповідач, подано разом з митною декларацією, що доводиться змістом картки відмови у митному оформлені товарів. Позивач обрав основний метод визначення (за ціною договору). Разом з цим, надав договір з доповненнями; додаток до договору; банківські платіжні доручення; рахунки-фактури; документи, що містять інформацію біржових організацій про вартість товару; розрахунок ціни; сертифікати якості; інвойси; декларацію країни походження; договори перевезення; міжнародні товарно-транспортні накладні; розрахунки витрат на перевезення; інше. Об`єкт декларування не страхувався. Також надано два інвойси, оскільки одночасно розмитнювали два вантажі, які доставляли різні перевізники. Ціна товару у інвойсах відповідає ціні, яка встановлена контрактом. При цьому, позивачем не було надано докази розрахунку перевезення автомобільним транспортом, оскільки він ще не відбувся. Вартість послуг автомобільного перевезення підтверджена перевізниками і включена до митної вартості товару, що відповідає приписам пункту 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України. Задекларована митна вартість складалась з вартості товару, який поставлявся на умовах DAP (порт Ізміт), і автомобільного перевезення до митного кордону України. За умовами поставки у вартість товару включається фрахт, перевалка і зберігання у порту Ізміт. Автомобільні перевізники пояснили, що навантаження у порту відбулося за рахунок вантажовідправника. Вартість одиниці продукції без врахування витрат на доставку відповідала (для цілей оподаткування) біржовим цінам країни походження (з урахуванням часу доставки) станом на час укладення додатків до контракту. Задекларована вартість перевищувала біржову ціну. Таким чином, документи, які надав позивач не містили жодних розбіжностей і ознак підробки та підтверджували усі числові значення складових митної вартості товару. З огляду на викладене, у відповідача були відсутні підстави визначати митну вартість товару за другорядним методом. Таким чином, позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а відповідачем безпідставно обрано другорядний (резервний) метод. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення. Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Кропивницької митниці на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року в адміністративній справі №340/7417/23 - залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року в адміністративній справі №340/7417/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко