Постанова 4818 № 619/5740/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 619/5740/23 Головуючий 1 інстанції: Калиновська Л.В. Провадження №33/818/1477/24 Доповідач: Шабельніков С.К. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 листопада 2024 року м. Харків Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., при секретарі Вакула Н.С., за участю захисника ОСОБА_1 адвоката Голован Я.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Дергачівського районного суду Харківської області від 11 вересня 2024 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та йому призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 гривень. Постановою встановлено, що ОСОБА_1 18.11.2024 року серії ААД №012530 ОСОБА_1 18.11.2024 о 20 год.15 хв. в смт Черкаська Лозова по вул. Шевченко, керував транспортним засобом «ВАЗ 21011» номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження медичного огляду в КНП ХОР «ОНД» та від продуття газоаналізатора Драггер на місці зупинки відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову судді Дергачівського районного суду Харківської області від 11 вересня 2024 року, провадження по справі №619/5740/23 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Судовий збір покласти на Головне управління Національної поліції України в Харківській області. В обґрунтування зазначив: 1) протокол про адміністративне правопорушення містить недостовірні дані стосовно часу зупинки ОСОБА_1 , місця зупинки та місця складання протоколу. 2) працівниками поліції грубо порушений порядок огляду на стан сп`яніння, оскільки йому не роз`яснений порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, у який спосіб необхідно пройти огляд на стан сп`яніння. Більш того, з самого початку поліцейський пропонував пройти освідчення не в установленому порядку, а «на вибір»: або за допомогою газоаналізатору «Drager», або у медзакладі у м. Харкові. Також, працівник поліції в протоколі зазначив, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медогляду в м.Харкові, вул. Ахієзерів, 18а, а потім від продуття газоаналізатору «Drager», що свідчить про порушення п.п6, 22 розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції від 09.11.2015 №1452/735. 3) зазначає, що доданий працівниками поліції відеозапис, не може вважатися належним та допустимим, оскільки не є повним, не містить моменту складання протоколу, акту огляду на стан алкогольного сп`яніння, направлення на огляд водія транспортного засобу. 4) судом не допитано свідків, а саме ОСОБА_2 та інспектора рибоохорони ОСОБА_3 для прояснення розбіжностей. Проте, на неодноразові виклики до суду ані ОСОБА_2 , ані ОСОБА_3 не з`явились, причини неявки в судові засідання не повідомили, у приводі цих свідків судом відмовлено. 5) зазначає, що його зупинили незаконно, оскільки він ПДР не порушував, а йому не повідомили про причину зупинки, будь-яких доказів, що доводять законні підстави зупинки поліцією не надано. 6) зазначає, що він не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння саме у момент зупинки його поліцейськими на дамбі. Він вжив алкоголь вже після того, коли його привезли від місця події додому за документами. В судове засідання в суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином. Зокрема, 11 листопада 2024 року на адресу Харківського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності. Крім того, у заяві зазначено, що його захист буде здійснювати адвокат Голован Я.І., який уповноважений представляти його інтереси. ОСОБА_1 зазначив, що доводи поданої апеляційної скарги підтримує у повному обсязі. У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції захисник Голован Я.І. повідомив, що ОСОБА_1 повідомлений про дату, час та місце розгляду його апеляційної скарги, та не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без участі ОСОБА_1 , а правова позиція між ними узгоджена. Враховуючи наведене, а також вимоги ст. 268 КУпАП, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 без його участі за обов`язковою участю захисника адвоката Голован Я.І. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши доводи захисника Голован Я.І., який підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_1 та просив її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Згідно з вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів цієї справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху, передбачених п.2.5. Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апеляційним судом не встановлено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Так, п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, пункт 1.3 яких передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, диспозиція якої передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, з системного аналізу вищезазначених норм вбачається, що проходження в установленому порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності того підстав, є обов`язком водія, а не його правом. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами, а саме: відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №012530 від 18 листопада 2023 року, в якому зазначено про те, що 18 листопада 2023 року 20 годині 15 хвилин водій ОСОБА_1 керував автомобілем Ваз, д/н НОМЕР_1 в с. Ч.Лозова, вул. Шевченка з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження медогляду в КНП ХОР «ОНД», м. Харків, вул. Ахієзерів, 18-А відмовився, від продуття газоаналізатору «Drager» ARШ-0190 водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (арк.1). Відомостями акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу до КНП ХОР «ОНД», згідно з якими ОСОБА_1 під час події мав ознаки сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; нестійка хода; почервоніння очей. Від огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився (а.с.2,3). В матеріалах справи також містяться письмові пояснення свідка ОСОБА_3 від 18 листопада 2023 року, у яких зазначено, що 18 листопада 2023 року приблизно о 20 годині 00 хвилин він у складі рейдової групи Харківського рибоохоронного патруля прибули на ставок без назви поблизу вул. Шевченка с. Черкаська Лозова Харківського району Харківської області, де виявили двох осіб, які знімали заборонені знаряддя лову, а саме сітки з рибою. Побачивши їх, один із даних осіб сів за кермо автомобіля Ваз 21011, д/н НОМЕР_1 червоного кольору, та намагався втекти з місця події. У цей момент йому назустріч виїхав наряд поліції на автомобілі Хюндай, д/н НОМЕР_2 , перегородивши дорогу, щоб зупинити. В ході перевірки громадянина було встановлено ОСОБА_1 , 26.08.1960, останній знаходився з ознаками алкогольного сп`яніння, запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. В його присутності водій відмовився від проходження медогляду та продуття газоаналізатора «Drager» (арк.4). З письмових пояснень ОСОБА_4 від 18 листопада 2023 року, наявними в матеріалах справи, вбачається, що він взяв на себе керування транспортним засобом Ваз, д/н НОМЕР_1 , має посвідчення водія НОМЕР_3 від 17 січня 2017 року, а також те, що автомобіль Ваз, д/н НОМЕР_1 , буде знаходитись за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання громадянина ОСОБА_1 (арк.5). Відповідно до відеозапису з назвою «WhatsApp Video 01» вбачається, що у темну пору доби біля ставку стоїть автомобіль, за кермом якого знаходиться водій. Працівник поліції просить надати водія документи, для встановлення його особи. Водій, вийшовши із-за керма, почав поводити себе агресивно, у зв`язку з чим працівники поліції зробили йому зауваження. Згодом, поліцейським було втсановлено, що це є ОСОБА_1 . З відеозапису з назвою «WhatsApp Video 2023-11-21 at 18.04.23» вбачається, що у темну пору доби, знаходячись біля двору приватного будинку, працівник поліції повідомляє водію, що останній керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, та запропонував пройти огляд в установленому Законом України порядку, а саме продути газоаналізатор «Drager» на місці зупинки чи прослідувати з працівниками поліції до відповідного медичного закладу для здачі аналізів. ОСОБА_1 повідомив, що йому було дуже погано та він щойно випив горілки, а також був не згоден з тим, що він був за кермом. Працівники поліції повідомили, що здійснюється фото та відеофіксація, а також те, що саме ОСОБА_1 зупинили під час керування ним транспортним засобом та одразу до нього підійшли. Більш того, працівник поліції зазначив, що саме водій повідомив їм про те, що у нього цукровий діабет та треба зробити ін`єкцію інсуліну. Працівник поліції неодноразово пропонував ОСОБА_5 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як за допомогою газоаналізатору «Drager» на місці зупинки, так і в медичному закладі, або відмовитись від проходження такого огляду. ОСОБА_1 зазначив, що він знає, що у нього є «перегар», а тому відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, як за допомогою газоаналізатору «Драгер», так і в медичному закладі. Отже, з відомостей цього відеозапису об`єктивно вбачаються обставини події та хід спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння, законну вимогу працівника поліції на проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також відмову ОСОБА_1 від проходження зазначеного огляду. Необхідно врахувати, що саме відмова від вимоги поліцейського пройти в установленому порядку огляду на стан сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, незалежно від того, чи був водій в стані алкогольного сп`яніння чи ні. При цьому, належить врахувати те, що ОСОБА_1 був ознайомлений з відомостями цього протоколу, про що свідчить його власноручний підпис у цьому протоколі в графах: «Особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи»; «Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав, внесені про мене дані правильні)»; «Тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом отримав», «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності», де останній також поставив свій підпис. Будь-яких заперечень щодо відомостей, які зазначені в протоколі або зауважень щодо незаконних дій працівників поліції, ОСОБА_5 не зазначив ані в протоколі про адміністративне правопорушення, ані в інших документах, доданих працівниками поліції до цього протоколу. Апеляційний суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Однак, ОСОБА_1 , скориставшись своїм правом на захист, звернувшись за допомогою до адвоката, не скористався своєю процесуальною можливістю та не звернувся із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва, відповідно до ст.267 КУпАП, з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі. Більш того, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 подавав заяву в порядку, передбаченим чинним КПК України, до правоохоронних органів щодо фальсифікації цих матеріалів справи або про перевищення працівниками поліції своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов`язків при складанні адміністративного матеріалу відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП. Також стороною захисту не надано відомостей про те, що він звертався до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій працівників поліції. Цих відомостей не надано суду і під час апеляційного розгляду. Отже, враховуючи відсутність будь яких скарг з боку ОСОБА_1 щодо дій працівників поліції під час проведення ними огляду останнього на стан алкогольного сп`яніння, а також складення ними протоколу, апеляційний суд дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в письмових доказах, що долучені до матеріалів справи, відповідають дійсності та заслуговують на увагу. Поряд із цим, з метою перевірки всіх обставин справи, суд апеляційної інстанції за власною ініціативою викликав в судове засідання працівника поліції ОСОБА_2 , який складав протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , а також акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу, щоб з`ясувати обставини події, які він зафіксував в протоколі. У судовому засіданні Харківського апеляційного суду працівник поліції ОСОБА_2 зазначив, що у цей день вони виїхали на виклик у с. Черкаську Лозову, у зв`язку із заявою рибнадзора про те, що хтось на ставку незаконно ловить рибу. Точний час він не пам`ятає, це було близько 20-ї години, можливо, трохи пізніше. Коли приїхали на місце, одразу почали обслідувати територію даного водоймища. Їм назустріч виїхав автомобіль, здається, ВАЗ червоного кольору. Оскільки транспортний засіб виїхав чітко їм назустріч, вони одразу вийшли зі свого автомобілю, та з колегами підійшли до водія. Водій в автомобілі знаходився сам, ним був ОСОБА_1 . При спілкуванні з ним, було зрозуміло, що він має ознаки алкогольного сп`яніння, а саме явно виражений запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, очей, нестійка хода. Попросили водія надати документи на транспортний засіб, яким він керував на той час, а також посвідчення водія, на що водій повідомив, що у нього при собі нічого не має. Водій вийшов з автомобіля, намагався відходити від місця події та покинути місце зупинки транспортного засобу, у зв`язку з чим, доводилось його зупиняти. Після цього, водій повідомив їм, що він погано себе почуває, оскільки хворіє на цукровий діабет та йому терміново треба вколоти ліки. Водій зателефонував дружині та попросив її винести йому на вулицю, на подвір`я, де він проживає, документи. Оскільки водій повідомив про наявність у нього хвороби, було прийнято рішення про поліцейське піклування, у зв`язку з чим на своєму службовому автомобілі доставили водія до його місця проживання. Його автомобіль залишився знаходитись на місці зупинки транспортного засобу в районі ставка. Приїхавши на місце проживання даного громадянина, на вулиці їх вже чекали дружина, якийсь молодий хлопець, він ще керував Део Ланос, і, зі слів водія, якийсь сусід. Дружина передала водію документи, а саме посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, які водій надав працівникам поліції. Вони встановили особу водія, після чого запропонували пройти огляд в установленому законом порядку, а саме пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатору «Драгер» або проїхати до відповідного медичного закладу. Водій відмовився це робити. Після цього, вони всі повернулися на місце події, склали адміністративний матеріал та передали керування транспортним засобом водію, який був без ознак сп`яніння. Ніякого тиску з боку працівників поліції до водія не було. ОСОБА_1 для них був сторонньою особою. Більш того, працівник поліції вказав про те, що примусово провести огляд на стан сп`яніння вони не мають процесуального права. Крім того, працівник поліції вказав про те, що протокол про адміністративне правопорушення був складений на місці зупинки транспортного засобу, а стан сп`яніння даного громадянина чітко бачила його дружина, сусід та інші люди. Такі пояснення працівника поліції, вочевидь, узгоджуються з іншими фактичними відомостями, які містяться в матеріалах справи, що свідчить про обґрунтованість висновків та рішення суду першої інстанції щодо порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху. Поряд із цим, належить врахувати, що сторона захисту в суді апеляційної інстанції не заявляла клопотань щодо допиту свідка ОСОБА_3 , який працює в Харківському рибоохоронному патрулі, проте, в матеріалах справи є його письмові пояснення, які він надав безпосередньо працівникам поліції на місці події, а оскільки його присутність на місці події ОСОБА_1 не заперечується, вочевидь, вбачається, що ОСОБА_3 був свідком події та відомості, які він зазначив в своїх письмових поясненнях заслуговують на увагу. Крім того, відеозапис з місця події дійсно містить розбіжності в часі, такі розбіжності у часті не є істотними та не спростовують зазначені у протоколі обставини, оскільки з відомостей відеозапису вбачається, що на ньому зафіксовано саме ті події, які зафіксовані в протоколі. Більш того, відповідно до Розпорядження Харківської обласної військової адміністрації від 21 березня 2022 року №14В, забороняється з 21 березня на період дії правового режиму воєнного стану на території Харківської області використання відеореєстраторів та інших пристроїв для фото- і відеофіксації під час використання автомобільного та мототранспорту для фото- і відеозйомки доріг загального користування, об`єктів загального призначення, об`єктів інфраструктури, блокпостів, укріплень, розташування, зосередження чи переміщення військових частин (підрозділів) сил оборони. Таким чином, системний аналіз змісту цього розпорядження свідчить про те, що в ньому не йдеться про заборону фото- і відеозйомки лише для цивільного населення. Мова йде саме про заборону використання фото і відеозйомки під час використання будь-якого автомобільного транспорту та мототранспорту, що, вочевидь, спростовує такі твердження апелянта. Крім того, відеозапис доданий до оспорюваного протоколу відображає відомості для встановлення процесуально визначальних фактів для об`єктивного розгляду цієї справи, а саме встановлення факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Поряд із цим, вказаний відеозапис не є єдиним доказом у справі, цей запис узгоджується з іншими доказами, наявними в матеріалах справи. Крім цього, посилання ОСОБА_1 на те, що відеозапис є неналежним доказом, оскільки він не є безперервним, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою бодікамери працівника поліції, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Суд апеляційної інстанції вважає належним зазначити, що вимоги статей 130 та 266 КУпАП, а також п.2.5 Правил дорожнього руху, в їх невід`ємному взаємозв`язку встановлюють відповідальність саме за відмову від проходження огляду яка настає у випадку відмови водія від будь-якого, визначеного законом порядку, та запропонованого (в разі наявності підстав) огляду, а недійсним є безпосередньо огляд, проведений з порушенням проведення його порядку. Як слідує із долученого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису, на ньому чітко зафіксована вимога працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, та відмова водія ОСОБА_1 від проходження такого огляду, тобто всі події, що стосуються безпосередньо складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, зафіксовані на відео, що не мають розриву у часі. Більш того, судом першої інстанції з метою отримання повного відеозапису відповідною постановою від 31 липня 2024 року було витребувано відеозапис до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №012530 від 18 листопада 2023 року. У відповідь на вказану постанову надано лист за підписом заступника начальника ВП №3 з превентивної діяльності ХРУП №3 ГУНП в Харківській області Кібалкіна Є. від 09 серпня 2024 року №14318, в якому повідомлено, що строк зберігання відеозаписів становить 30 діб, у зв`язку з чим надати копію запитуваного відеозапису неможливо. (арк.83) Поряд із цим, наявним в матеріалах справи відеозапису, спростовуються доводи ОСОБА_1 про те, що працівники поліції запропонували йому пройти спочатку огляд у відповідному медичному закладі, а потім за допомогою газоаналізатору «Драгер», з якого вбачається, що працівник поліції неодноразово пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння спочатку за допомогою газоаналізатора «Драгер», а вже потім в спеціальному медичному закладі, ОСОБА_1 чітко та безумовно відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, що стало підставою для складання протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП, з яким останній був ознайомлений та підписав його власноручно. Вказаний факт в суді апеляційної інстанції підтвердив і працівник поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення. Доводи ОСОБА_1 про розбіжності у місці складанні протоколу є необґрунтованими, та спростовуються поясненнями працівника поліції ОСОБА_2 , який в суді апеляційної інстанції пояснив, що після встановлення особи водія та відмови останнього пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, вони повернулись на місце зупинки транспортного засобу, склали адміністративний матеріал та передали керування транспортним засобом водієві, який був без ознак сп`яніння, що також підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_4 (арк.5). Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це зазначено в ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Таким чином, саме сукупністю вказаних вище доказів, підтверджується винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а не лише взятими окремо доказами. Крім того, на спростування доводів апелянта, апеляційний суд зазначає, що жодних порушень процедури проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, як це передбачено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з боку працівників поліції встановлено не було, діяли вони у відповідності до вимог закону та у межах своїх повноважень, оскільки матеріали справи не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а підставою для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 стало, як зазначив працівник поліції ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції, було надходження заяви від рибоохоронного патруля про незаконний вилов риби. Більш того, правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться в причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними, враховуючи факт відмови від проходження огляду у встановленому законом порядку. Твердження апелянта щодо вживання алкоголю після зупинки транспортного засобу, є суб`єктивним, оскільки в судовому засіданні Харківського апеляційного суду працівник поліції ОСОБА_2 , який складав протокол про адміністративне правопорушення, пояснив, що, зупинивши транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 та під час спілкування з ним, у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: явно виражений запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, очей, нестійка хода. Поряд із цим ОСОБА_1 дії працівників поліції не оскаржував, а тому у суду апеляційної інстанції не має будь-яких відомостей, які свідчать про необ`єктивність дій працівників поліції. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп`яніння ще до того, як працівники поліції відвезли його додому. Поряд із цим, відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії. Так, ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_4 (арк.7), що свідчить про позитивне складення ним іспиту на знання вимог Правил дорожнього руху, а тому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що останній знає Правила дорожнього руху, в тому числі п. 2.5. Апеляційний суд вбачає, що ОСОБА_1 свідомо ігнорував Правила дорожнього руху, що також свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст.10 КУпАП. Доводи захисника в суді апеляційної інстанції про не роз`яснення ОСОБА_1 працівниками поліції про його прав та обов`язків спростовуються відомостями протоколу про адміністративне правопорушення, де у відповідній графі про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, містить підпис ОСОБА_1 . Посилання сторони захисту на інші порушення, зазначені в апеляційній скарзі, не впливають на висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки подія та склад, вчиненого ним адміністративного правопорушення знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції. Невизнання ОСОБА_1 своєї провини у вчиненому є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується матеріалами справи. Отже, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено. Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у не з`ясуванні судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху та вірно притягнуто за ч.1 ст.130 КУпАП до відповідальності, а тому посилання сторони захисту на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції є безпідставною. Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини. В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. У зв`язку з викладеним, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає. Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Дергачівського районного суду Харківської області від 11 вересня 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя С.К. Шабельніков