Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/1322/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/1322/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І. Суддя-доповідач - Боровицький О. А. 13 листопада 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Боровицького О. А. суддів: Шидловського В.Б. Курка О. П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з заявою, в якій просив встановити судовий контроль за виконанням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі № 560/1322/24 у повній відповідності до його дійсного змісту та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області упродовж 10 днів подати звіт про виконання цього судового рішення в повному обсязі. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року у задоволені заяви відмовлено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву у повному обсязі. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.02.2024 року у справі № 560/1322/24, яке забрало законної сили, адміністративний позов - задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у здійсненні перерахунку та виплати довічного грошового утримання ОСОБА_1 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2024 року Законом України "Про Державний бюджет на 2024 рік" та суддівської винагороди. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з 01 січня 2024 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2024 року Законом України "Про Державний бюджет на 2024 рік" та суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше виплачених сум. Положеннями Кодексу адміністративного судочинства України визначено загальні та спеціальні способи судового контролю. Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється у порядку, встановленому статтями 287 та 382 Кодексу адміністративного судочинства України, а спеціальний - закріплений у статті 383 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Вказані процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.07.2018 у справі №235/7638/16-а. Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Разом з тим, суд враховує, що у силу частини 1 статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. З огляду на викладене, рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, у першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Вирішуючи питання стосовно необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає, що на виконання рішення суду у справі №560/1322/24 Хмельницьким окружним адміністративним судом 09 серпня 2024 року видано виконавчий лист, проте з матеріалів поданої заяви суд встановив, що виконавчий лист поданний ОСОБА_1 на момент звернення до суду із заявою про встановлення судового контролю перебуває на стадії відкриття виконавчого провадження відповідно до Постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.08.2024 ВП №75882900. Тобто виконання рішення суду у справі №560/1322/24 наразі забезпечується шляхом застосування заходів його примусового виконання у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження". Таким чином, подана заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №5560/1322/24 не містить відомостей про те, що у загальному порядку виконання судового рішення вжиті всі можливі та необхідні заходи, але такі заходи не дали очікуваного результату. У постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №806/2594/16 вказано, що необхідність такого застосування має бути належним чином обґрунтована стороною у справі з огляду на доцільність вжиття такого процесуального механізму або потребує наявності певних сумнівів у суду щодо виконання суб`єктом владних повноважень його рішення, чи інших значущих підстав. Саме по собі застосування судового контролю виконання судових рішень за відсутності очевидної необхідності не є виправданим. Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, а також те, що докази застосування загального порядку виконання судового рішення не дали очікуваного результату, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №560/1322/24. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Боровицький О. А. Судді Шидловський В.Б. Курко О. П.