Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 686/16353/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 686/16353/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Заворотна О.Л. Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В. 12 листопада 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови щодо притягнення до адміністративної відповідальності, В С Т А Н О В И В : І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ЗАЯВИ 09.07.2024 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Голдзіцька О.К. звернулася із заявою до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, в якій просить ухвалити додаткове рішення в частині стягнення з відповідача витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 15 000 грн. ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.07.2024 заяву представника позивача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі 686/16353/24 за позовом ОСОБА_1 до Департамету патрульної поліції, Управління патрульної поліції у Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволено частково. Ухвалено в адміністративній справі №686/16353/24 додаткове рішення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 3000 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу. В решті вимог, а саме щодо стягнення 15 000 грн відмовлено. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу не є співмірною із спором, що розглядався, оскільки предмет спору не є складним, існує усталена судова практика щодо вирішення аналогічних правовідносин, обсяг і складність складених адвокатом процесуальних документів не є значними, справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, а тому справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу від заявленої представником позивача суми. ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні заяви про стягнення судових витрат повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що в заяві позивач вказала що понесла витрати в сумі 15000 грн., однак вони в 44 рази перевищують суму накладеного стягнення та є не співмірними та необгрунтованими. Доказів розрахунку ОСОБА_1 з адвокатом Годзінською О.К. по договору від 30.05.2024 до суду та відповідачу не надано, тобто витрати не є фактичними. ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що на підтвердження фактично понесених позивачем витрат на правничу допомогу до суду подано Акт виконаних робіт від 08.07.2024 за Договором про надання правничої допомоги. Акт виконаних робіт від 08.07.2024, наданий позивачем, містить усі визначені законодавством реквізити, відтак набув статусу первинного документа та засвідчує факт здійснення господарської операції. V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою суду від 23.08.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. 05.09.2024 до суду надійшла відповідь на відзив у якій вказано, що документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Проте, жодних з перелічених документів позивачем не було додано. Зазначено, що опрацювання документів та надання консультації не входить до переліку робіт викладених в п.1.1 Договору, щодо яких передбачена оплата. Також вказано, що заявником не спростовано та не аргументовано, яка була необхідність в підготовці запитів до КП «БРЕД» та УПП в Хмельницькій області, якщо відповіді не були долучені до матеріалів вказаної судової справи, а в позовній заяві на них немає жодного посилання, що ставить під сумнів доцільність вказаних дій. Відповідачем зауважено, що суд першої інстанції хоч і зменшив розмір витрат до 3000, проте не надав оцінку аргументам вказаним відповідачем та незрозумілим є, які саме витрати на послуги адвоката суд першої інстанції вважав обґрунтованими, а які ні. Крім того до позовної заяви ОСОБА_1 , було додано копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 2 гр. інвалідності, що в силу положень п.1 ч.1 ст.14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» надає право користуватися безоплатною вторинною правничою допомогою. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, а також клопотання апелянта про розгляд справи без участі його представника, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.07.2024 в адміністративній справі №686/16353/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задоволено. Постанову серії ЕНА № 2266119 від 16.05.2024р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП скасовано, провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно п. 3 ч. 1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Частиною 3 ст. 252 КАС України встановлено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2). Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4). Водночас за змістом частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6). Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7). Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 7 ст. 139 КАС України). Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04.02.2020 у справі №280/1765/19. У постанові від 05.09.2019 у справі №826/841/17 Верховний Суд зробив висновок про те, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19. Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц). Згідно матеріалів справи позивачем надано договір про надання правничої допомоги від 30.05.2024. Відповідно до п. 3 даного договору розмір гонорару встановлюється з розрахунку 2000 за 1 годину часу. Клієнт сплачує Адвокату гонорар відповідно до умов цього договору готівкою, про що складається Акт виконаних робіт. Оскаржуючи додаткове рішення відповідач вказує про те, що у матеріалах справи відсутні належні докази, які підтверджують достовірність понесених витрат, зокрема відсутні квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження. Разом з тим колегія суддів зазначає, що перелік правових послуг та їх вартість чітко визначена актом виконаних робіт від 08.07.2024 за договором про надання правничої допомоги від 30.05.2024, при тому за змістом положень пункту 1 частини другої статті 134 та частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу за результатами розгляду справи підлягають не лише фактично сплачені стороною витрати на професійну правничу допомогу, а й ті, які мають бути сплачені в майбутньому. Аналогічний підхід щодо застосування положення частини сьомої статті 139 КАС України у разі відсутності документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за умови погодження сторонами при укладанні договору про надання правничої допомоги оплати таких витрат у майбутньому, застосовано Верховним Судом у постанові від 26.06.2019 у справі №813/481/18, де сформовано висновок про помилковість посилання суду апеляційної інстанції у якості аргументу для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення на відсутність документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки договором про надання правової допомоги обумовлено час оплати протягом кількох місяців після ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по суті. В даному випадку договором про надання правничої допомоги від 30.05.2024. передбачено, що розмір гонорару встановлюється з розрахунку 2000 за 1 годину часу. При цьому вказано, що клієнт сплачує Адвокату гонорар відповідно до умов цього договору готівкою, про що складається Акт виконаних робіт. При цьому в акті виконаних робіт вказано, що всього клієнтом оплачено 15 000 грн. Акт підписано адвокатом та клієнтом. Таким чином у суду відсутні сумніви щодо сплати позивачем гонорару в розмірі 15 000 грн. Згідно акту виконаних робіт адвокатом вчинено такі дії: - Адвокатом опрацьовано документи, надані Клієнтом. Надано правову консультацію Клієнту - 0,5 год 1000 грн; - Адвокатом підготовлено та подано адвокатський запит до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області, здійснено виїзд безпосередньо до приміщення управління для отримання матеріалів справи про притягнення до адміністративної відповідальності -1 год. 2000 грн; - Адвокатом підготовлено та подано адвокатський запит до Комунального підприємства «Бред» про надання Схеми організації дорожнього руху по вул. Володимирська м. Хмельницький. Здійснено виїзд до приміщення підприємства для отримання листа-відповіді 1 год. 2000 грн; - Адвокатом підготовлено позовну заяву про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності 3 год 6000 грн; - Адвокатом взято участь в судовому засіданні 19.06.2024 у справі № 686/16353/24 1 год 6000 грн; - Адвокатом підготовлено письмові пояснення у справі 1 год 2000 грн. Всього Клієнтом оплачено Адвокату витрати на професійну правничу допомогу згідно пункту 1.1., пункту 3.1 Договору про надання правничої допомоги від 30.05.2024 15000 грн. При цьому заявником долучено до заяви копії відповіді управління патрульної поліції в Хмельницькій області від 04.06.2024 та відповіді КП «БРЕД» від 06.06.2024 надані на адвокатські запити. Вказані відповіді підтверджують здійснення адвокатом відповідних запитів. Твердження апелянта про те, що заявником не спростовано та не аргументовано, яка була необхідність в підготовці запитів до КП «БРЕД» та УПП в Хмельницькій області не спростовує факту вчинення таких дій адвокатом. В апеляційній скарзі також вказано, що до позовної заяви ОСОБА_1 , було додано копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 гр. інвалідності, що в силу положень п.1 ч.1 ст.14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» надає право користуватися безоплатною вторинною правничою допомогою. Проте вказана обставина не позбавляє позивача права користуватися правовою допомогою адвоката Голдзіцької О. К. Відповідачем зауважено, що суд першої інстанції хоч і зменшив розмір витрат до 3000, проте не надав оцінку аргументам вказаним відповідачем та незрозумілим є, які саме витрати на послуги адвоката суд першої інстанції вважав обґрунтованими, а які ні. Стосовно таких тверджень колегія суддів зазначає, що реальність вказаних в акті виконаних робіт послуг адвоката підтверджується матеріалами справи. Проте колегія суддів враховує, що складність даної справи є найпростішою для розгляду, справи даної категорії не підлягають навіть касаційному оскарженню, термін розгляду таких справ 10 днів. Не зважаючи на це в рахунку виставляється вартість години як і для будь-якої більш складної справи, а отже розмір вартості години роботи представника позивача є завідомо не співмірною зі складністю справи. Суд також враховує, що в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. У постанові від 01.02.2023 у справі №160/19098/21 Верховний Суд виклав позицію, згідно якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Судом першої інстанції вірно вказано, що заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу не є співмірною із спором, що розглядався, оскільки предмет спору не є складним, існує усталена судова практика щодо вирішення аналогічних правовідносин, обсяг і складність складених адвокатом процесуальних документів не є значними. Також, дана адміністративна справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін (представник позивача, представник відповідача подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності), що свідчить про те, що така справа належить до справ незначної складності, що також вказує на необґрунтовано завищену вартість наданих послуг. Дана категорія справ не підлягає оскарженню в суді касаційної інстанції, а термін розгляду цієї категорії справ скорочений відповідно до ст. 286 КАС України. При цьому надання позивачу правничої допомоги адвокатом підтверджується матеріалами справи. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 3000 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу. VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 липня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.