Постанова 4856 № 240/2034/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/2034/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова Оксана Гнатівна Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М. 08 листопада 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, В С Т А Н О В И В : І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог. 1.1 29 січня 2024 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Волинської митниці Держмитслужби України, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000542/2 від 04.08.2023 та картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/005973 від 04.08.2023. 1.2 В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору разом з митною декларацією він надав до митниці необхідні і достатні документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Однак митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів на підставі інформації, наявної в митному органі.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. 2.1 20.01.2016 між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та Gruplast Gruba Spolka Jawna (Польща) (постачальник) укладено контракт №20012016. Згідно з пунктом 1.1 контракту, його предметом є поставка стретч-плівки ПЕ, поліетиленових пакетів та інших поліетиленових виробів. Поставка товару здійснюється відповідно до замовлення покупця. Кожне замовлення укладається у формі Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього контракту. 2.2 20.01.2016 між ФОП ОСОБА_1 та Gruplast укладено Специфікацію №211 до контракту №20012016 від 20.01.2026. За даною Специфікацією Gruplast зобов`язувався поставити ФОП ОСОБА_1 товар, а саме стрейч-плівку з різними технічними характеристиками на загальну суму 27236,42 євро. 2.3. 03.08.2023 позивач з метою імпорту товару на територію України до Волинської митниці подав митну декларацію, а на підтвердження заявленої митної вартості позивачем було надано: пакувальний лист б.н. від 01.08.2023; рахунок-фактуру (інвойс) №FVEXP/0181/23 від 01.08.2023; автотранспортна накладна б.н. від 01.08.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару, форми EUR/1 №PL/MF/AT 0311547 від 01.08.2023; калькуляцію транспортних витрат від 03.08.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №03082023-3 від 03.08.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б.н. від 01.08.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 27.12.2018; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4 від 31.07.2019; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №7 від 24.12.2020; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація 211 від 01.08.2023; зовнішньоекономічний контракт №20012016 від 20.01.2016; рішення суду по справі №240/6723/23 від 11.07.2023; копія митної декларації країни відправки №23PL445010Е1999627 від 01.08.2023. 2.4. 04.08.2023 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000542/2 від 04.08.2023 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/005973 від 04.08.2023. 2.5. Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. 3.1 Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 позов задоволено. 3.2 Визнано протиправними та скасовано прийняте Волинською митницею Рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000542/2 від 04.08.2023 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/005973 від 04.08.2023. 3.3 Стягнуто з Волинської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211 грн 20 коп.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. 4.1 Відповідач просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 та ухвалити постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. 4.2 Як на підстави для апеляційного оскарження рішення суду, відповідач посилається на мотиви, викладені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. 4.3 Відзив/заперечення на апеляційну скаргу. Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

5. Рух справи у суді апеляційної інстанції. 5.1 Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року з Житомирського окружного адміністративного суду витребувано адміністративну справу. 5.2 23 липня 2024 року ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі та призначено її до судового розгляду в порядку письмового провадження. ІІ.

Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків. 1.1 Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 1.2 Статтею 52 МК України, визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу. 1.3 Статтею 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Тобто, перелік документів, визначених статтею 53 МК України є вичерпним для митного органу та не є вичерпним для декларанта. 1.4 Норми статей 53, 54, 57, 58 МК України породжують обов`язок декларанта щодо доведення заявленої митної вартості товару. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. 1.5 Статтею 57 Митного кодексу України унормовано, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. 1.6 Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). 1.7 Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. 1.8 У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. 1.9 У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. 1.10 Частинами другою та третьою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи. 1.11 За приписами частин четвертої п`ятої статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті-це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. 1.12 Зміст наведених правових норм в сукупності з положеннями статті 53 МК України свідчать про наявність у митного органу обов`язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності; крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв`язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов`язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв`язку. 1.13 З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вбачається, що підставами для здійснення відповідачем спірного коригування митної вартості стало те, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана, у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містить наступні розбіжності: - числове значення, зазначене в рахунку-фактурі від 01.08.2023 №FVEXP/0181/23 - 27236,43 євро, курс валют EUR/PLN 4,4135 що в перерахунку становить 120 208 злотих (27236,42*4,4135) суперечить вартості товару, вказаній в декларації країни відправлення від 01.08.2023 №23PL445010Е1999627 - 121 180 злотих; - п.3.1 зовнішньоекономічного контракту від 20.01.2016 №20012016 передбачає попередню форму оплати або у формі оплати після відвантаження, в специфікації №211 від 01.08.2023 передбачено відтермінування оплати, однак не зазначено чітку дату здійснення розрахунків; платіжний документ, що підтверджує вартість товару не подано до митного оформлення. 1.14 Декларантом на вимогу митниці надано: висновок про вартісні характеристики товару від 04.08.2023 №В-2108; витяг ICIS про відображення річних коливань ці на поліетилен від 28.07.2023; переклад прайс листа від 01.08.2023; лист №0408-9 від 04.08.2023; повідомлення ІЕ599-підтвердження вивозу від 01.08.2023; лист №0408-5 від 04.08.2023; лист б.н. від 01.08.2023. 1.15 У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також в зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР, митниця, відповідно до положень ст.55 та ст.57 МКУ, з декларантом провела письмову консультацію щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно з рівнем на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар 1 - на рівні 1,74 дол. США/кг за МД №UA100100/2023/430052 від 24.04.2023. 1.16 Колегія суддів не погоджується з доводами відповідача, що виявлена розбіжність, а саме: числове значення, зазначене в рахунку-фактурі від 01.08.2023 №FVEXP/0181/23 - 27236,43 євро, курс валют EUR/PLN 4,4135 що в перерахунку становить 120208 злотих (27236,42*4,4135) суперечить вартості товару, вказаній в декларації країни відправлення від 01.08.2023 №23PL445010Е1999627 - 121180 злотих, є підставою для коригування митної вартості товарів. 1.17 Суд апеляційної інстанції вважає слушними доводи позивача про те, що в декларації країни відправлення №23PL445010E1999627 від 01.08.2023 - сума в 121 180 злотих є статистичною вартістю у національній валюті країни виробника (постачальника) - польських злотих, по курсу 4,44920, що відповідає ціні товару, визначеній в інвойсі №FVEXP/0181/23 від 01.08.2023 - 27 236,42 EUR. Офіційний переклад декларації країни відправлення підтверджує ці доводи позивача. 1.18 Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини 6 статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. 1.19 Щодо доводів відповідача, що причиною коригування митної вартості товарів є виявлена розбіжність в рахунку-фактурі та договорі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність впливу умов оплати щодо терміну її здійснення на визначення числових показників заявленої митної вартості товарів. Як зазначено позивачем, розбіжність у рахунку-фактурі та договорі сторонами «оплата після відвантаження товару» трактується сторонами контракту як можливість «відтермінування оплати». Крім того, рахунок-фактура (інвойс) №FVEXP/0181/23 від 01.08.2023, де зазначена сума, яка підлягає сплаті - 27 236,42 EUR, встановлює термін сплати - 08.08.2023, що спростовує доводи відповідача про незазначення чіткої дати здійснення розрахунків. 1.20 У постанові від 25 червня 2020 року у справі № 826/3096/16 Верховний Суд зазначив, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості. 1.21 Крім того, за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄЛІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. 1.22 Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, якими зазначено, що спрацювання ризиків АСУР не може бути достатньою підставою щодо твердження під час перевірки показників МД наявності у митного органу сумнівів та наявність підстав для витребування додаткових документів, оскільки згідно Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, такий розроблено з метою забезпечення вибірковості митного контролю шляхом застосування системи управління ризиками, поліпшення ефективності роботи Держмитслужби під час митного контролю, прискорення митного оформлення за рахунок застосування методів управління ризиками, у тому числі аналізу ризиків із використанням інформаційних технологій, та здійснення таргетингу та цей Порядок встановлює єдиний підхід до здійснення митними органами (їх структурними підрозділами) аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю. Тобто, сам спрацьований АСУР не є достатнім доказом порушення декларантом положень МК України, а є тим розробленим методом, який покращує ефективність роботи митниці під час перевірки та оформлення МД, та посадові особи під час застосування СУР як системи управління ризиками мають діяти у відповідності до МК України. 1.23 Відповідно до висновків Верховного Суду наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору (постанови Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15). 1.24 Також, за змістом п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Однак в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч.2 ст.55 МК України. 1.25 Зазначена позиція відповідає висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.01.2020 у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 у справі №804/7761/16. 1.26 Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано належних та достатніх аргументів і доказів з приводу того, що подані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, чи є недостатніми для визначення митної вартості товару за основним методом (ціною договору). 1.27 Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги 2.1 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. 2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 2.3 Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.