Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/1989/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/1989/24 пров. № А/857/10283/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коваля Р. Й., суддів Гуляка В. В., Ільчишин Н. В., з участю секретаря судового засідання Ханащак С. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року (прийняте в м. Ужгороді суддею Дору Ю. Ю.; дата складення рішення в повному обсязі не вказана) в адміністративній справі № 260/1989/24 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, В С Т А Н О В И В : У березні 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі позивач, ГУ ПФУ в Закарпатській області) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області (далі відповідач, Західне МРУ МЮ) та просило скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Міснік Н. В. про накладення штрафу від 15.03.2024 у розмірі 10 200 грн у виконавчому провадженні № 74093645. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 19 березня 2024 року на адресу ГУ ПФУ в Закарпатській області надійшла постанова про накладення штрафу від 15.03.2024 у виконавчому провадженні № 74093645, відповідно до якої на боржника накладено штраф у розмірі 10 200,00 грн за невиконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду № 260/8290/23 без поважних причин. Позивач вважає таку постанову безпідставною, оскільки, листом від 14.02.2024 № 0700-0504-5/10957 ГУ ПФУ в Закарпатській області повідомляло відповідача, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі № 260/8290/23 виконано в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження. Зазначено, що після набрання рішенням суду законної сили у справі № 260/8290/23 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Служби зовнішньої розвідки України від 02.05.2023 № 881 з 01 серпня 2021 року з урахуванням раніше проведених виплат. Оскільки, починаючи з 01.08.2021 розмір пенсії вже був обрахований у максимальному розмірі, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на виконання попередніх рішень судів, що вже перевищував максимальний розмір 10 прожиткових мінімумів, встановлений законодавством, отже доплата різниці в пенсії відсутня. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржив позивач, який вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте без урахування фактичних обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Вимоги апеляційної скарги ГУ ПФУ в Закарпатській області обґрунтовує тим, що суд у рішенні в справі № 260/8290/23 не визначав окремого порядку проведення перерахунку пенсії позивачу. Зокрема, суд відмовив в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 в частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром. Враховуючи вищезазначене, рішення Закарпатського окружного адміністративного від 28 листопада 2023 року в справі № 260/8290/23 виконане згідно норм чинного законодавства України в сфері пенсійного забезпечення та в межах покладених зобов`язань. За умови дотримання ГУ ПФУ в Закарпатській області встановленого порядку виконання судового рішення, рішення щодо накладення штрафу на управління є необґрунтованим та безпідставним. У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) не здійснювалося. Також за приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судом, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду № 260/8290/23 від 28 листопада 2023 року зобов`язано ГУ ПФУ в Закарпатській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Служби зовнішньої розвідки України від 02.05.2023 № 881, починаючи з 01.08.2021, з урахуванням виплачених сум. 05 лютого 2024 року Закарпатським окружним адміністративним судом по цій справі видано виконавчий лист № 260/8290/23/2023. На підставі вказаного виконавчого документа постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 08 лютого 2024 року відкрито виконавче провадження ВП № 74093645 щодо виконання вказаного судового рішення. Серед іншого, у цій постанові зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, надати обґрунтовану відповідь та документальне підтвердження щодо виконання рішення суду (а. с. 5). Листом від 14 лютого 2024 року № 0700-0504-5/10957 ГУ ПФУ у Закарпатській області повідомило державного виконавця, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду № 260/8290/23 від 28 листопада 2023 року ГУ ПФУ в Закарпатській області провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Служби зовнішньої розвідки України від 02 травня 2023 року, з 01 серпня 2021 року, з урахуванням раніше проведених виплат. Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 29 лютого 2024 року в рамках виконавчого провадження ВП № 74093645 накладено штраф у розмірі 5100 грн на боржника у зв`язку з невиконанням рішення суду і зобов`язано останнього протягом десяти робочих днів виконати останнє. 12.03.2024 ГУ ПФУ в Закарпатській області оскаржена ця постанова шляхом подання позовної заяви до Закарпатського окружного адміністративного суду. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 у справі № 260/1478/24 у задоволенні позову ГУ ПФУ в Закарпатській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу відмовлено. 15 березня 2024 року головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Міснік Н. В. в рамках виконавчого провадження № 74093645 за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, наклала штраф на боржника - ГУ ПФУ в Закарпатській області у розмірі 10 200 грн. Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що рішення суду у справі № 260/8290/23, на підставі якого видано 05 лютого 2024 року виконавчий лист № 260/8290/23/2023, ГУ ПФУ в Закарпатській області не виконано, оскільки не здійснено виплату суми здійсненого перерахунку пенсії стягувачу на підставі довідки Служби зовнішньої розвідки України від 02.05.2023 №

881. Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з такого. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно зі статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців. Положеннями пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Як передбачено частиною шостою статті 26 цього Закону, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню). Частиною першою статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено підстави, за яких виконавче провадження підлягає закінченню. Зокрема, відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 вказаного Закону, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. При цьому, згідно з частиною четвертою статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Частиною четвертою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Згідно пункту 16 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. Відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, аналіз вказаних вище норм Закону України «Про виконавче провадження» дозволяє дійти висновку, що невиконання боржником рішення без поважних причин у визначений строк є підставою для накладення на боржника штрафу, а у разі повторного невиконання - штрафу в подвійному розмірі. Як видно з матеріалів справи, оскаржувана постанова про накладення штрафу у розмірі 10 200 грн від 15 березня 2024 року в рамках виконавчого провадження ВП № 74093645 постановлена у зв`язку з повторним невиконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду, що ухвалене у справі № 260/8290/23 від 28 листопада 2023 року. При цьому судом першої інстанції під час постановлення рішення суду враховано, що постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 29 лютого 2024 року в рамках виконавчого провадження ВП № 74093645 накладено штраф у розмірі 5100 грн на боржника у зв`язку з невиконанням рішення суду і зобов`язано останнього протягом десяти робочих днів виконати останнє. 12.03.2024 ГУ ПФУ в Закарпатській області оскаржена ця постанова шляхом подання позовної заяви до Закарпатського окружного адміністративного суду. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 по справі № 260/1478/24 у задоволенні позову ГУ ПФУ в Закарпатській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу відмовлено. Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що на час розгляду цієї справи в суді апеляційної інстанції постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 29 лютого 2024 року в рамках виконавчого провадження ВП № 74093645, якою на ГУ ПФУ в Закарпатській області накладено штраф у розмірі 5100 грн, скасована постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року в справі № 260/1478/24. Відтак, ураховуючи, що постанову 29 лютого 2024 року в рамках виконавчого провадження ВП № 74093645 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн за невиконання рішення суду скасовано у судовому порядку, суд дійшов висновку про відсутність підстав у державного виконавця про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн за повторне невиконання рішення боржником. Відтак, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову. Згідно з частиною першою статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 229, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області задовольнити. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року в адміністративній справі № 260/1989/24 скасувати. Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Міснік Н. В. від 15 березня 2024 року про накладення штрафу в розмірі 10 200 грн у виконавчому провадженні № 74093645. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин Повне судове рішення складено 06.11.24