Постанова Одеський апеляційний суд № 522/12540/24

Номер провадження: 33/813/2433/24 Номер справи місцевого суду: 522/12540/24 Головуючий у першій інстанції Циб І.В. Доповідач Назарова М. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06.11.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Назарової М.В., за участю секретаря Соболєвої Р.М. особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в с т а н о в и в: Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2024 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 (нуль) копійок. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави. ОСОБА_1 постановою суду визнано винуватим у тому, що він 10 липня 2024 року о 09 год. 30 хв. в м. Одеса, бульвар Французький, 16, керуючи транспортним засобом «LAND ROVER FREELANDER», д/н НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «INFINITI G25», д/н НОМЕР_2 , який рухався попереду та здійснював поворот ліворуч. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП. Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2024 року як незаконну, необгрунтовану та прийняти нове рішення, яким визнати його невинним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та закрити провадження у справі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд не врахував той факт, що зіткнення транспортних засобів сталося на смузі зустрічного руху. Вважає, що водій транспортного засобу «INFINITI G25» порушив вимоги п. 10.1. ПДР, оскільки останній, рухаючись в колоні автомобілів, здійснив поворот ліворуч без належного попередження. В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Потерпілий ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. Заслухавши доповідь судді, осіб, що брали участь у судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Частиною 1статті 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до відповідальності та інше. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення при обов`язковому з`ясуванні вини даної особи у вчиненні адміністративного правопорушення та того чи підлягає вона адміністративній відповідальності, суддя зобов`язаний з`ясувати також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до п. 13.1. ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Згідно ст. 124 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, характеризується діями, спрямованими на порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Отже, відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими доказами та матеріалами справи. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки такий висновок підтверджується дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи. З протоколу про адміністративне правопорушення серії АБА № 113433 від 10 липня 2024 року, вбачається, що складений він за обставин того, що ОСОБА_1 10 липня 2024 року у м. Одеса бульвар Французький, 16, керуючи транспортним засобом «LAND ROVER FREELANDER», д/н НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «INFINITI G25», д/н НОМЕР_2 , котрий рухався попереду та здійснював поворот ліворуч. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 13.1. ПДР України, за що відповідальність передбачена за ст. 124 КУпАП. Протокол підписаний особисто ОСОБА_1 , зауважень чи заперечень від останнього не надходило (а.с. 1). В матеріалах справи міститься схема ДТП від 10 липня 2024 року, із зазначенням місця розташування транспортних засобів «LAND ROVER FREELANDER», д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «INFINITI G25», д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 (а.с. 2). Згідно вказаної схеми автівки отримали пошкодження: «INFINITI G25», д/н НОМЕР_2 пошкодження заднього бамперу, лівої сторони…, кришка багажника, ліва фара задня, ліве заднє крило. «LAND ROVER FREELANDER», д/н НОМЕР_1 пошкодження переднього бамперу, фонар бампера зліва. Вказана схема підписана обома учасниками ДТП без зауважень. Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 10 липня 2024 року, останній зазначив, що він здійснив поворот ліворуч з повторювачами повороту за адресою Французький бульвар, 16, як у той самий час другий автомобіль марки «LAND ROVER FREELANDER», д/н НОМЕР_1 здійснив зіткнення з його автомобілем у задню частину (а.с. 3). В письмових поясненнях ОСОБА_1 від 10 липня 2024 року зазначено, що він рухався по Французькому бульвару, при обгоні автомобіля, який їхав попереду без увімкнення повороту, повернув наліво на в`їзд до супермаркету, сталося зіткнення в бік, задню частину автомобіля «INFINITI G25», д/н НОМЕР_2 (а.с. 4). В суді першої інстанції ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснив, що він не порушував правил дорожнього руху та через бруківку не встиг загальмувати, щоб уникнути зіткнення з транспортним засобом, який здійснював маневр повороту ліворуч. Потерпілий ОСОБА_2 в суді першої інстанції, пояснив, що ОСОБА_1 винний у ДТП, оскільки він під час руху дотримався правил дорожнього руху, перед зміною напрямку руху завчасно включив покажчик лівого повороту та впевнився у безпечності маневру та не міг очікувати, що водій, що рухався позаду нього на зустрічній смузі допустить з ним зіткнення. Судом вірно зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, яким встановлено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «INFINITI G25», д/н НОМЕР_2 , який рухався попереду та здійснював поворот ліворуч. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Доводи апеляційної скарги про те, що причиною ДТП є порушення п. 10.1. ПДР України, допущене іншим учасником, свідчить про небажання ОСОБА_1 нести відповідальність за порушення ним Правил дорожнього руху. Крім того, матеріали справи не містять даних щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення правил ПДР, у тому разі і ті, на які посилається ОСОБА_1 . Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Посилання захисника ОСОБА_1 на те, що саме водій автомобіля «INFINITI G25», д/н НОМЕР_2 порушив Правила дорожнього руху при здійсненні повороту ліворуч, а саме - не включив покажчик повороту, здійснюючи маневр поворот ліворуч, не заслуговують, оскільки не спростовують висновків суду, що причиною зіткнення було недодержання водієм транспортного засобу «LAND ROVER FREELANDER», д/н НОМЕР_1 ОСОБА_2 безпечної дистанції руху. При цьому, саме порушення водієм транспортного засобу «LAND ROVER FREELANDER», д/н НОМЕР_1 вимог п.13.1. ПДР України знаходяться у прямому причинному зв`язку з наслідками, що сталися у вигляді пошкодження транспортних засобів. Надуманим та таким, що не узгоджується із первісними поясненнями ОСОБА_1 про те, що він при обгоні автомобіля, який їхав попереду без включення повороту, раптово повернув ліворуч на в`їзд до супермаркету, є його пояснення в апеляційній скарзі, де він зазначає вже про рух його автомобіля в колоні і про те, що він здійснював обгін двох транспортних засобів, які рухалися дуже повільно, а водій INFINITI G25», д/н НОМЕР_2 рухався в колоні цих авто і здійснив поворот без належного попередження та без переконання в безпечності цього маневру. Змінюючи таким чином свої пояснення щодо обставин ДТП, ОСОБА_1 жодним чином не спростовує порушення ним вимог п. 13.1. ПДР. Саме ОСОБА_1 мав завчасно зменшити швидкість руху свого автомобіля та уникнути зіткнення із автомобілем під керуванням потерпілого, проте цього не зробив, а навпаки коли автомобіль розпочав маневр повороту ліворуч, здійснив маневр з його обгону (зіткнення сталося на полосі зустрічного для обох водіїв руху), що свідчить про нехтування ОСОБА_1 як водієм вимог п. п. 13.1 ПДР України, що спричинило ДТП та пошкодження транспортних засобів. Крім того, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 визнав, що первісно на місці ДТП він намагався вирішити виникле питання відшкодування наслідків ДТП ОСОБА_2 , проте наразі він пояснює таке не бажанням нівелювати завдані ним негативні наслідки ДТП, а тим, що він поспішав. Суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яке підтверджується доказами дослідженими в їх сукупності та з точки зору їх достатності під час розгляду матеріалів адміністративної справи. Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. Досліджені та перевірені місцевим судом обставини свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року). Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому постанова суду є законною та обґрунтованою, а помилкові доводи апеляційної скарги таких висновків суду не спростовують, тому її слід залишити без задоволення. Керуючись ст. 285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду М.В. Назарова