LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Дніпровський апеляційний суд242/3904/19

від 13.11.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 19 грудня 2023 року залишити без змін.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6878/24 Справа № 242/3904/19 Суддя у 1-й інстанції - Черков В. Г. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 листопада 2024 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Агєєва О.В., суддів Бондар Я.М., Корчистої О.І., за участю секретаря судового засідання Лідовської А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №242/3904/19 за позовом ОСОБА_1 до АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» про визнання незаконним відключення від електричної мережі, відшкодування матеріальної та моральної шкоди та зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 19 грудня 2023 року, ухвалене у складі судді Черкова В.Г., - ВСТАНОВИВ: В липні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» про визнання незаконним відключення від електричної мережі, відшкодування моральної шкоди та зобов`язання вчинити певні дії, в обґрунтування якого зазначила, що позивач є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно договору про постачання електричної енергії вона є споживачем послуг електропостачання, особистий рахунок № НОМЕР_1 . В 2014 році в зв`язку з проведенням бойових дій (АТО/ООС) в м. Авдіївка Донецької області вона разом із сім`єю була вимушена виїхати до родичів в інше місто. 08.10.2018 року позивач повернулась із сім`єю в будинок, який розташований в АДРЕСА_1 , де виявили пошкодження будинку та пошкодження приладу обліку електроенергії. Донька позивача ОСОБА_2 звернулась до начальника Авдіївського ЦОК ОСОБА_3 з приводу пошкодження приладу обліку електроенергії в результаті артобстрілу, який її роз`яснив, що треба написати заяву до Авдіївського ЦОК та додати до неї довідку поліції, яка підтвердить наявність пошкодження. Крім того, начальник Авдіївського ЦОК власноручно написав, що ні якої заборгованості за споживчу електроенергію за вищевказаною адресою станом на 22.02.2014 р. не має, та те, що за особистим рахунком є переплата у розмірі 1218 грн. 00 коп. 09.10.2018 приблизно о 13.00 год. відповідачем було направлено на її адресу бригаду працівників Авдіївського РЕМ та Авдіївського ЦОК, які своїми незаконними діями, без жодного попередження, припинили енергопостачання будинку за адресою: АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що вони отримали усну вказівку від начальника Авдіївського РЕМ та начальника Авдіївського ЦОК, та те, що у неї існує непогашена заборгованість. Після чого, вони відрізали кабель на дві частини, яку з одної частини забрали з собою. Позивач написала заяву на ім`я начальника Авдіївського ЦОК та додала всі необхідні документи, які свідчать, що прибор обліку електроенергії та домоволодіння постраждали в наслідок артобстрілу в січні 2015 року. На підставі вищевказаного було розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 258 КК України. 16.10.2018 року донька позивача зателефонувала на гарячу лінію ДТЕК, які її пояснили, що допомогти не можуть, оскільки 14.10.2018 року робітниками Авдіївського ЦОК був складений Акт про зняття показників прибору обліку електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 , без підпису абонента та відповідно цього Акту є велика заборгованість. Однак, вищевказане є безпідставними, та як борг по оплаті послуг електропостачання у позивача немає. На останній квитанції зазначено строк сплати послуг 19.10.2015 року. На підставі зазначеного, позивач звернулась з заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, які у відповіді зазначили, що дії АТ «ДТЕК донецькі електромережі» щодо припинення електропостачання на об`єкт споживача без попередження та вимоги перенести засіб обліку з фасаду будинку на опору не відповідають вимогам ПРРЕЕ, КСР, ККО та обов`язали електропостачальника відновити електровижлення та змінити прибор обліку електроенергії споживачу за вищевказаною адресою. Однак, на сьогоднійшній час Авдіївський РЕМ та Авдіївський ЦОК так і не відновили електропостачання до зазначеного будинку. В зв`язку з протиправними діями відповідача, вона була змушена впродовж 8 місяців безпідставно бути без світла, враховуючи те, що будинок опалюється газом, а газовий котел електрозалежний, то вона була вимушена палити камін та використовувати генератори, температура у будинку в зимовий період не перевищувала 10-15 градусів. Враховуючи вищевикладені обставини, позивач зазнала за неправомірні дії відповідача моральну шкоду, яка виразилась в емоційних та душевних стражданнях та хвилюваннях, негативно позначилося на її психічному стані, змусило сильно нервувати та переживати. У зв`язку з викладеним, позивач просила суд визнати дії АТ «ДТЕК «Донецькі електромережі в особі Авдіївського РЕМ по відключенню 09.10.2018 року її як споживача послуг з електропостачання домоволодіння, від електричної мережі за адресою: АДРЕСА_1 , незаконними; стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 500 000 грн. 00 коп.; в рахунок відшкодування матеріальної шкоди за вимушене прибдання двох генераторів у розмірі 15 000 грн. 00 коп.; в рахунок відшкодування матеріальної шкоди за придбане пального для генераторів у розмірі 247 305 грн. 00 коп., та стягнути судовий збір у розмірі 776 грн. 08 коп. Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 19 грудня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», третя особа: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання незаконним відключення від електричної мережі, відшкодування моральної шкоди та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково - визнано неправомірними дії Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» в особі Авдіївського РЕМ по відключенню ОСОБА_1 від послуг елетропостачання за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», ЄДРПОУ 00131268 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, ухваленим із порушенням норм матеріального права подала апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що відносини щодо відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок одержання чи припинення послуги або недоліку продукції, регулюються Законом України «Про захист прав споживачів». При цьому, відповідно до ч.2 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача, суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Послалась на судову практику. Вважає, що суд першої інстанції вирішуючи спір не застосував закон, який підлягає застосуванню ст.ст.22 та 611 ЦК України, тим самим звільнив відповідача від передбаченої цими статтями відповідальності. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасника справи, який не з`явився в судове засідання, оскільки, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , відкритий особистий рахунок № НОМЕР_1 . Згідно довідки від 11.10.2018 року, виданої Авдіївським відділенням поліції Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області 09.10.2018 року зареєстровано заяву від ОСОБА_2 за фактом пошкодження будинку за адресою АДРЕСА_1 , в наслідок артобстрілу в січні 2015 року м.Авдіївки Донецької області, за №4103 від 09.10.2018 року. Відомості за фактом терористичного акту були долучені до Єдиного реєстру досудового розслідувань за №12015050140000074, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.258 КК України. Згідно листа від 09.10.2018 року АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» повідомили, що за показниками приладу обліку №19825 о/р 0307074 мається переплата в розмірі 1218,08 грн. на 22.02.2014р. Згідно листа від 07.11.2018 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг повідомило ОСОБА_2 , що АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» мають встановити новий засіб обліку на місці знятого (пошкодженого) засобу обліку та відновити електропостачання за адресою АДРЕСА_1 . Згідно епікрізу №420 ОСОБА_1 25.10.2018 року поступила в лікарню м. Авдіївка. Згідно товарного чеку від 15.10.2018 року придбано генератор «Focte» 5,5 кВт. на сум 7200 грн, та «Focte» 5,5 кВт. на суму 7800 грн., загальна сума 15 000 грн. Згідно заяві від 14.12.2018 року ОСОБА_2 звернулась до Начальника Авдіївського ЦОК, повідомила, що у зв`язку з артобстрілом м.Авдіївка у 2015 році був пошкоджений прибор електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 , та просить встановити новий прилад обліку електроенергії придатний за власні кошти. Згідно листа від 10.01.2019 року Головне управління Держпродспоживслужби в Донецькій області повідомив ОСОБА_1 , що на її адресу рекомендованим листом АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» було направлено лист від 20.12.2018 року № 33/9346/IC з проханням погодити дату виконання відновлення обліку електричної енергії та підключення будинку до електричної мережі. Таким чином, пропонують погодити дату і час із заступником начальника Авдіївського РЕМ або у Авдіївському РЕМ. Згідно Акту №1518231 від 06.09.2019 року за адресою АДРЕСА_1 встановлено прилад обліку №0540144, показання 000839.6 на фасаді будинку. Знятий прилад № 1362437 показання 028010,1, зауваження до нього: паспортна частина ПУ розбита, щит обліку розбитий, рахунковий механізм розбитий. Відповідно до акту про порушення (ПРРЕЕ) №224523 від 06.09.2019 року, складеного за адресою АДРЕСА_1 , за участю онука ОСОБА_5 встановлено, що споживач ОСОБА_1 при користуванні електричною енергією за вищевказаною адресою порушила Правила користування електричною енергією для населення та умови Договору, а саме: пошкодження розрахункового засобу обліку електроенергії; пошкоджена цілість корпусу приладу обліку, розбито смотрове скло, збитий розрахунковий механізм, відсутня пломба з відтисками про перевірку засобів обліку, розбитий ящик, відсутня пломба з відбитком енергопостачальника на щиту обліку. Згідно акту обстеження від 08.02.2019р. за адресою АДРЕСА_1 встановлено, самовільне підключення після відключення з порушенням схеми обліку, накид проводів навантаження на лінію освітлення, мінус прибор обліку. Згідно акту обстеження від 06.09.2019р. за адресою АДРЕСА_1 встановлено, що ЗКУЕ на опоре напроти цього будинку Нік 2102-02 №2485012 показ. 008988,8 ПУ встановлено для дублювання ПУ встановленого на фасаді будинку. Згідно акту-повідомлення від 06.09.2019 року, направлено на експертизу лічильник електроенергії типу Нік 2102-02 №1362437 встановленого за адресою АДРЕСА_1 . Згідно повідомлення виповнення заявки на відключення №830 від 11.03.2014р., відключення виконано 13.03.2014 за адресою АДРЕСА_1 . За змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів зазначений в ст.16 ЦК України. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст.714 ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», «Правилами роздрібного ринку електричної енергії», затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312. Відповідно до частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Відповідно до п.1.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312 Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку. Відповідно до п.2.3.1. ПРРЕЕ на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається. Відповідно до п.5.1.1. ПРРЕЕ оператор системи має право: отримувати своєчасно плату за надання послуги з розподілу або передачі електричної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України; на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до розрахункових засобів вимірювання електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживачів; проводити (за пред`явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії;на безперешкодний доступ (за пред`явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності; контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил; складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та порушення вимог законодавства України у сфері енергетики; на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача. Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ закріплені обов`язки споживача електричної енергії, зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача тощо. Пунктом 7.5. ПРРЕЕ передбачено, що припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи. Позивач по справі заперечує факт відключення належного їй домоволодіння від енергопостачання у зв`язку з наявністю заборгованості, заперечує отримання повідомлення про припинення постачання електричної енергії та вважає, що підстав для відключення її домоволодіння від електроенергії у відповідача не було, тому твердження відповідача про самовільне підключення до електропостачання після відключення є безпідставними. Заперечуючи проти наведених вище позивачем обставин відповідач по справі посилався на те, що ОСОБА_1 є споживачем елетричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , на яку відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Згідно даного особового рахунку за вказаною адресою виконувалась поставка електричної енергії, яку позивач сплачувала не в повному обсязі. Таким чином між енергопостачальником та споживачем є зобов`язання. Позивач стверджує, що 09.10.2018 року представник Авдіївського РЕМ незаконно припинено електропостачання, та зазначає, що заборгованість за спожиту електричну енергію була відсутня. Однак, станом на 2014 рік споживачем не в повному обсязі сплачувались кошти за спожиту електричну енергію. Таким чином, станом на березень 2014 року у позивача утворилась заборгованість у розмірі 1566,22грн. про що позивачу надсилались повідомлення 29.11.2013, 20.01.2014, 14.02.2014 року. Споживачем заборгованість не погашена, а також позивач не зверталась щодо укладання графіку погашення заборгованості. 13.03.2014 року позивача було відключено від електропостачання. Після відключення споживача 13.03.2014р., відповідно до Акту №1518231 від 06.09.2019 року споживання електричної енергії споживачем продовжувалось, хоча споживач не звертався до Авдіївського РЕМ з заявою про підключення до електромережі. При перевірках відключеного стану по вищевказаному адресу, а саме 17.03.2014р., 05.10.2018р., 09.10.2018р., 11.10.2018р. представника Авдіївського РЕМ за місцем проживання позивача було виявлено порушення, що виразилося у самовільному підключенні електроприладів, токоприймачів або електропроводки до електричної мережі після відключення. Позивача постійно відключали при вказаних перевірках. Також перше відключення відбулось через несплачену заборгованість споживача. Виходячи з вищевикладеного, позивачу було відомо про те, що його домоволодіння було відключено в 2014 році від мережі постачальника, однак останній не звертався до Авдіївського РЕМ з заявою про підключення. Відповідно до листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг №9680/20/9-18 від 07.11.2018р. АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» було рекомендовано встановити новій засіб обліку на місці пошкодженого засобу обліку. Авдіївський РЕМ неодноразово звертався на адресу позивача про погодження дати вказаних робіт, але позивач ігнорував звернення та не допускав представників до приладу обліку, про що свідчать листи №33/9346/210 від 20.12.2018р., №33/9260/ис від 18.12.2018 року. Від позивача на адресу Авдіївського РЕМ також було написано дві заяви, а саме про заміну приладу обліку від 11.10.2018р. та про огляд приладу обліку від 05.10.2018р., але не надано доступу к приладу обліку. Крім того, представниками АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» 06.09.2019 року в домоволодінні позивача було замінено прилад обліку про що складено Акт №1518231 про заміну приладу обліку, та адреса позивача була підключена до електромережі. Акт про порушення ПРРЕЕ №224523 від 06.09.2019 року є списаним. Щодо відшкодування моральної та матеріально шкоди, зазначено, що відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ЦК України, Правилами роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затвердженими Постановою НКРЕКУ №312 від 14.03.2018р., тому ці норми не передбачають відшкодування моральної шкоди в разі порушення зобов`язання з постачання електричної енергії. Енергопостачальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну споживачу або його майну, в розмірі й порядку, визначених законодавством. У разі тимчасового припинення електропостачання з вини енергопостачальника він несе відповідальність згідно умовами договору в розмірі двократної вартості недовідпущеної споживачу електричної енергії. У разі порушення прав споживачів енергопостачальник несе відповідальність згідно із законодавством та договором. Однак, згідно з діючим законодавством особа несе відповідальність за завдану моральну шкоду у випадках, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або у випадках, передбачених відповідними статтями ЦК України, а також іншими нормами законодавства, які встановлюють відповідальність за завдання моральної шкоди. Положення п.5 ч.1 ст.4 ЗУ «Про захист прав споживачів», згідно з якою споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди, завданої небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією, у випадках передбачених законодавством. Однак, норми закону не передбачають випадків відшкодування моральної шкоди. Позивачем не надано до матеріалів справи належних та допустимих доказів, які свідчили б про протиправність дій відповідача по відношенню до позивача, а також доказів на підтвердження наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та шкодою, на яку посилається позивач. Крім того, позивач не визначив чому саме полягає моральна шкода, недотримано вимоги п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, також не надано доказів, що могли б підтвердити існування та розмір вказаних витрат, а також доказів вини АТ «ДТЕК Донецькі електромережі». Враховуючи викладене, просять суд відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі. Суд першої інстанції, надавши оцінку поданим відповідачем доказам, дійшов висновку про те, що позивач був незаконно відключений від електроенергії 13.03.2014 року, оскільки долучене до матеріалів справи повідомлення про відключення не є належним допустимим доказом, оскільки не вбачається чи направлялось воно позивачу. Попередження не містить підстав, дати і часу, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвища, ім`я, по батькові, підпису відповідальної особи, якою оформлено попередження, найменування (прізвища, ім`я, по батькові) абонента та його адреси. Доказів вручення відповідачу вказаного повідомлення у визначеному порядку відповідачем не надано і матеріали справи інших даних не містять. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не був належним чином попереджений відповідачем про відключення від електропостачання, у зв`язку з чим вимоги позивача щодо визнання дій відповідача неправомірними щодо відключення будинку позивача від електропостачання є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що витрати здійсненні позивачем з метою придбання генераторів та їх заправкою не є майновою шкодою в розумінні ст.ст.22, 611 ЦК України. Внаслідок здійснених витрат позивачем були набуті у власність матеріальні цінності для задоволення власних потреб, які з моменту придбання залишаються в його власності та користуванні, а відтак відсутні правові підстави для висновку, що придбання генератора завдало позивачу матеріальної шкоди. Вказані витрати не можна віднести до витрат, здійснених для відновлення порушеного права на отримання електроенергії від відповідача, як це передбачено вказаними нормами закону, а тому їх не можна вважати збитками. Судом також відхиляються доводи апеляційної скарги щодо компенсації моральної шкоди, з огляду на наступне. Відповідно до частин першої, третьої статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Згідно із роз`ясненнями, викладеними у п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони на інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом. Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Суд виходив з того, що позивачем не надано доказів спричинення моральної шкоди. Колегія суддів зауважує, що наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції. Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимог ст.89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Згідно із статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Отже, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, зводяться до переоцінки доказів і правильності висновків суду не спростовують. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає. Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 19 грудня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту. Судді: Повний текст постанови складено 14.11.2024р. Головуючий суддя О.В. Агєєв

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»