Постанова Київський апеляційний суд № 754/17640/18

справа № 754/17640/18 головуючий у суді І інстанції Сенюта В.О. провадження № 22-ц/824/13476/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 листопада 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді - Березовенко Р.В., суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І., з участю секретаря Щавлінського С.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 30 травня 2024 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,- В С Т А Н О В И В: У грудні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 522 701, 94 грн та витрат по проведенню авто-технічного дослідження в сумі 1 000 грн. Посилався на те, що 03 червня 2017 року приблизно о 04 год. 30 хв. за адресою: м. Київ, вул. Данькевича, 16, сталося займання автомобіля Mercedes-Benz, р. н. НОМЕР_1 , який належить відповідачу ОСОБА_1 . Внаслідок даної пожежі було пошкоджено належний йому транспортний засіб - автомобіль Tayota Land Cruiser 120 Prado, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Згідно висновку пожежно-технічної експертизи №14-441 від 13 квітня 2018 року, яка проводилась в рамках кримінального провадження №12017100030007165, осередок пожежі знаходився в автомобілі Mercedes-Benz, р. н. НОМЕР_1 . Причиною виникнення пожежі є займання горючих матеріалів (гумові патрубки, шланги, ізоляція електричних проводів, пластикових елементів корпусу блоку фари тощо), в зоні осередку пожежі, внаслідок теплової дії електричної енергії (електрична дуга) на них, у результаті виникнення короткого замикання електричних проводів електромережі автомобіля. Згідно висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів №11-1/345 від 06 липня 2017 року, яка проводилась в рамках кримінального провадження №12017100030007165, на наданих на дослідження зразках обвуглених речовин слідів нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів не виявлено, у межах чутливості використаних методів дослідження. Згідно Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №3410 від 03 червня 2017 року, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Tayota Land Cruiser 120 Prado, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 522 701,94 грн. За виготовлення звіту про визначення вартості матеріального збитку сплачено ФОП ОСОБА_3 1 000 грн. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 26 червня 2020 року за клопотанням ОСОБА_1 , з метою з`ясування причин виникнення пожежі, призначено судову пожежно-технічну експертизу. Оскільки станом на 26 лютого 2021 року оплату вартості експертизи відповідачем проведено не було, вищевказана ухвала суду залишилась без виконання, а матеріали справи повернуто до суду. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 червня 2022 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 522 701,94 грн майнової шкоди та 1 000 грн за оплату звіту №3410 від 03 червня 2017 року. Вирішено питання відшкодування судових витрат. Після виплати ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 522 701,94 грн майнової шкоди, 1 000 грн оплати звіту № 3410 від 03.06.2017 та 5 227,02 грн судового збору, зобов`язано ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 автомобіль Tayota Land Cruiser 120 Prado, реєстраційний номер НОМЕР_2 . 26 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із заявою про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Заява обґрунтована тим, що після ухвалення рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року заявнику стали відомі обставини, які є істотними для справи, і які не були і не могли бути йому відомі під час розгляду цієї справи. Зазначив, що він, як власник автомобіля Mercedes-Benz, р. н. НОМЕР_1 , звернувся з позовом про стягнення збитків, завданих йому внаслідок недоліків продукції (дефект виробника) з Daimler AG (Даймлер АГ) та постачальника автомобіля в Україну ТОВ «Авто-Бренд» (справа №754/14476/20). 26 квітня 2023 року під час розгляду цивільної справи №754/14476/20, заявнику стало відомо, що загоряння автомобіля Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відбулося внаслідок діяльності людини (підпалу) і не пов`язане з функціонуванням транспортного засобу. Згідно висновку експерта №1-15/02 пожежно-технічної експертизи від 15 лютого 2023 року Українського центру судових експертиз, причиною виникнення пожежі 03 червня 2017 року в автомобілі Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , стало займання пароповітряної суміші, яка утворилася при випаровуванні займистої рідини з його зовнішніх поверхонь правої частини переднього та середнього бамперів, а також з дорожнього покриття автомобільної стоянки безпосередньо біля даного АТЗ, від дії на вказану суміш теплової енергії, подібної енергії полум`я сірника, запальнички, смолоскопу тощо, яка виникла внаслідок діяльності людини і не пов`язана з функціонуванням транспортного засобу. Вважав, що вказана обставина є істотною для справи, що не була і не могла бути відомою під час розгляду даної справи. За наслідками перегляду рішення за нововиявленими обставинами просив скасувати рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 травня 2020 року та ухвалити нове про відмову в позові. Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 07 серпня 2023 року задоволено клопотання заявника ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Поновлено строк на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Задоволено заяву про перегляд за нововиявеними обставинами рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 червня 2022 року. Скасовано рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відмовлено. Судові витрати покладено на позивача. Постановою Київського апеляційного суду від 26 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 серпня 2023 року скасовано. Справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, заподіяних внаслідок пошкодження автомобіля при пожежі направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 30 травня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд судового рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 травня 2021 року у справі № 754/17640/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, за нововиявленими обставинами. Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 19 червня 2024 року засобами поштового зв`язку подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 30 травня 2024 року та постановити нову, якою вимоги заявника задовольнити у повному обсязі. Вказав, що місцевий суд в оскаржуваній ухвалі продублював висновки апеляційного суду, викладені у постановою Київського апеляційного суду від 26 березня 2024 року та зазначив, що матеріали справи не містять судового рішення, яке набрало законної сили, та яким встановлено причини виникнення пожежі, яка мала місце 03 червня 2017 року в автомобілі Mersedes-Benz ML 350, 2008 року випуску з посиланням на експертний висновок №1-15/02, а тому звернення заявника з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є передчасним. Однак, штучно створені процесуальні перепони унеможливлюють прийняття справедливого судового рішення, яке б забезпечувало правовий захист сторони і надало можливість відновити права та законні інтереси скаржника. Вважає, що обставини описані у висновку експерта №1-15/02 є нововиявленими, а сам висновок експерта є доказом того, що причиною виникнення пожежі 03 червня 2017 року в автомобілі Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , стала діяльність людини і не пов`язана з функціонуванням транспортного засобу. Під час розгляду справи суд відхилив клопотання про виклик експерта для дачі роз`яснення щодо експертного висновку №1-15/02, а також призначення комплексної пожежно-інженерно-технічної експертизи. Також під час розгляду справи позивач приховав той факт, що автомобілі сторін перебували по АДРЕСА_1 , що є місцем автостоянки КП «Київтранспарксервіс», що перебувала у користуванні і експлуатації ФОП ОСОБА_4 . Вважає, що наведене вплинуло на об`єктивність та неупередженість, та як наслідок призвело до помилкового судового рішення. Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 серпня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 30 травня 2024 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу. Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи. У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_1 - адвокат Харченко Микола Васильович вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити. У судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат Моценко Олександр Вікторович заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважаючи ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою. Заслухавши думку учасників справи, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції вважав, що наведені ОСОБА_1 у заяві обставини щодо перегляду рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року, в розумінні положень ст. 423 ЦПК України, не є нововиявленими обставинами. Оскільки матеріали справи не містять судового рішення, яке набрало законної сили, та яким встановлено причини виникнення пожежі, яка мала місце 03 червня 2017 року в автомобілі Mersedes-Benz ML 350, 2008 року випуску з посиланням на експертний висновок №1-15/02, звернення заявника з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є передчасним. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала означеним вище вимогам відповідає, виходячи з наступного. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини перша-третя статті 12 ЦПК України). Так, відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 423 ЦПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову. Отже, перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв`язку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення. Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» визначено, що нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Відповідно до пункту 4 вказаної постанови, вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухвалені судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Пунктом 7 вищевказаної постанови передбачено, що обставини, які є підставою для перегляду судового рішення це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Зазначені висновки викладені Вищим спеціалізованим судом України в ухвалі від 08 червня 2017 року у справі №231/32/2012. Згідно з практикою ЄСПЛ процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення «Праведная проти Росії» від 18 листопада 2004 року). За обставинами цієї справи предметом доказування є наявність/відсутність в діях ОСОБА_1 складу цивільно-правового делікту, який містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок експерта №1-15/02 пожежно-технічної експертизи від 15 лютого 2023 року не може вважатися нововиявлено обставиною у цій справі, адже істотними обставинами справи вважаються ті, що взагалі не були предметом розгляду у вказаній цивільній справі, у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи. Неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і неподання суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи не є нововиявленими обставинами, а тому і не можуть тягнути за собою перегляд судового рішення з зазначених підстав. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 червня 2024 року у справі №372/4154/18. У даній справі суд першої інстанції сприяв відповідачу у реалізації його процесуальних прав та ухвалою від 26 червня 2020 року задовольнив клопотання ОСОБА_1 про призначення судової пожежно-технічної експертизи. Однак, дії відповідача, який недобросовісно реалізовував свої процесуальні права, обумовили врахування судом при ухваленні 20 травня 2021 року рішення про задоволення позовних вимог, саме наявних експертних висновків наданих позивачем, оскільки оплату вартості призначеної судової пожежно-технічної експертизи відповідачем проведено не було. Крім того, як уже було зазначено, переоцінка доказів не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, а два протилежні за змістом висновки експертів як раз слугуватимуть підставою для переоцінки доказів. Отже, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, місцевий суд правомірно вважав, що наведені заявником обставини в розумінні статті 423 ЦПК України не є нововиявленими обставинами, за яких може бути скасовано судове рішення за правилами Розділу V Глави 3 ЦПК України. Доводи апелянта таких висновків суду не спростовують та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду, а зводяться виключно до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням. При цьому апеляційний суд враховує, що, як неодноразово відзначав Європейський суд з правом людини (далі - ЄСПЛ), рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торія проти Іспанії», заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99). Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення ЄСПЛ у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.). Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення ЄСПЛ у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2). Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги процесуального права при його постановленні, тому ухвалу суду, відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 30 травня 2024 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 14 листопада 2024 року. Головуючий: Р.В. Березовенко Судді: О.Ф. Лапчевська Г.І. Мостова