Постанова 4813 № 947/31940/23

Номер провадження: 22-ц/813/6253/24 Справа № 947/31940/23 Головуючий у першій інстанції Калініченко Л.В. Доповідач Коновалова В. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 24.10.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А., суддів: Карташова О.Ю., Назарової М.В., за участю секретаря судового засідання Чеботар А.Г., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - фізична особа-підприємць ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , на рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 травня 2024 року, за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди в с т а н о в и в: Короткий зміст позовних вимог У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, в обґрунтування якої зазначила що ОСОБА_1 належить на праві власності нежитлова будівля, загальною площею 139,9 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 01.02.2019 року позивачем було укладено з ФОП ОСОБА_2 договір оренди нежитлового приміщення, на підставі якого позивач передала ФОП ОСОБА_2 належну на праві власності нежитлову будівлю, загальною площею 139,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 в оренду. ФОП ОСОБА_2 прийнято вказане приміщення на підставі укладеного договору в оренду, що підтверджується актом приймання-передачі вказаного об`єкту нерухомості від 01.02.2019 року. В подальшому, в зв`язку з укладенням шлюбу, ОСОБА_2 змінила прізвище на " ОСОБА_2 ". 02.03.2022 року у вказаній нежитловій будівлі сталась пожежа, за наслідком чого передана в оренду нежитлова будівля знищена. Причиною пожежі зазначено аварійний режим роботи електричної печі. Позивач в позові зазначила, що після 31.01.2022 року орендар не звільняла приміщення, ключі не віддала, акт про передачу об`єкта оренди в належному стані (про повернення об`єкта оренди) сторони не складали та не підписували, а навпаки відповідач продовжувала користуватися отриманим в оренду об`єктом, її чоловіком сплачувалась орендна плата, що з урахуванням умов договору оренди, свідчить про пролонгацію договору оренди. За наслідком викладеного, позивач вважає, що обов`язок з відшкодування шкоди за завдані збитки, внаслідок пожежі, яка мала місце у приміщенні належному позивачу та переданому в оренду відповідачці, полягає на останній. У відповідності до акту про пожежу від 02.03.2022 року встановлено побічні збитки у розмірі 188318 грн. Додатково з метою встановлення реальних збитків заданих вказаною пожежею, під час звернення до суду з даним позовом позивач звернулась із відповідною заявою від 29.06.2023 року до судового експерта з метою проведення відповідної будівельно-технічної експертизи. Разом з тим, після проведення ряду консультацій із відповідними спеціалістами, позивач оцінює розмір прямих збитків на рівні повної кошторисної вартості ремонтно-будівельних робіт в сумі 2922551 грн. Позивач вважає, що майнова шкода від пожежі щодо якої оформлено акт від 02.03.2022 року складається з прямих та побічних збитків, що становить в цілому 3110869 грн (2922551 грн + 188318 грн = 3110869 грн). Крім завдання позивачу майнової шкоди, внаслідок вказаної пожежі, завдано також моральну шкоду, яка полягає у тому, що внаслідок пожежі, належне їй нерухоме майно фактично повністю знищено, для його відновлення необхідно докласти багато зусиль та часу. Відповідач в добровільному порядку не відшкодував завдані збитки, внаслідок чого об`єкт протягом вже двадцяти місяців неможливо використовувати за цільовим призначенням або продати. Позивач стверджує, що орендна плата за оренду зазначеного приміщення була джерелом доходу позивача. Позивач стверджує, що зазнала та досі зазнає сильних душевних страждань у зв`язку зі знищенням об`єкта оренди з вини відповідача. Враховуючи зазначене та актуальну правозастосовну практику, позивач оцінює моральну шкоду завдану їй відповідачем у розмірі 200000 грн. Позивач, керуючись ч. 1 ст. 785 ЦК України та зазначаючи про сплинув строку дії договору 31.01.2022 року, та не повернення відповідачем об`єкту оренди позивачу, за наслідком чого за період з дати закінчення договору та до подання позову, розмір неустойки складає 40000,00 грн. Позивач просила суд стягнути з ФОП ОСОБА_2 на її користь майнову шкоду в розмірі 3110869 грн; неустойку за договором оренди нежитлового приміщення від 01 лютого 2019 року в розмірі 40000 грн; моральну шкоду в розмірі 200000 грн; судові витрати. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Київський районний суд м. Одеси рішенням від 29 травня 2024 року позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, задовольнив частково. Стягнув з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , майнову шкоду, завдану внаслідок пожежі, яка мала місце 02 березня 2022 року, у загальному розмірі 3110869 грн; неустойку за договором оренди нежитлового приміщення від 01 лютого 2019 року в розмірі 40000 грн; моральну шкоду в розмірі 100000 грн. У задоволенні решти вимог про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовив. Стягнув з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , судовий збір в розмірі 13018,74 грн та витрати з проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 26700 грн, що в цілому складає 39718,74 грн. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на те, що позивач зазнав збитків внаслідок пожежі, пожежа сталася з вини відповідача, що підтверджується належними і допустимими доказами, між збитками позивача і протиправною поведінкою відповідача є причинний зв`язок, суд вважав наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача у відшкодуванні завданих збитків в розмірі 3110869 грн, що дорівнює повній кошторисній вартості капітального ремонту нежитлової будівлі та вартості завданих побічних збитків внаслідок пожежі. Щодо вимоги позивача про стягнення неустойки за договором оренди, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за договором оренди нежитлового приміщення від 01 лютого 2019 року, за період з лютого 2022 року по жовтень 2023 року, що становить 40000 грн. Щодо розміру моральної шкоди суд врахував характер та обсяг душевних страждань позивача, їх тривалість, виходячи із засад розумності та справедливості. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_2 просить рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 травня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ (1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_2 посилається на те, що встановлений судом першої інстанції факт поновлення строку дії договору оренди по 31 грудня 2025 року прямо суперечить тому, що судом задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки за договором оренди від 01 лютого 2019 року в сумі 40000 грн, адже відповідач добросовісно продовжував користуватися нежитловим приміщенням на тих самих умовах, тому у позивача були відсутні правові підстави, щоб її вимагати. Скаржник зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним у частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у загальному розмірі 3110869 грн, оскільки воно ґрунтується на неналежних та недопустимих доказах, яким зокрема є висновок експерта №29-06/23 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, складений судовим експертом ОСОБА_6 від 19 жовтня 2023 року, так як договір №29-06/23 від 29.06.2023 року на надання послуг з проведення судової будівельно-технічної експертизи укладено між судовим експертом ОСОБА_6 та адвокатом Рябоконь Кирилом Юрійовичем. Відповідач звертає увагу суду на те, що відповідно до статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до повноважень адвоката не входять повноваження укладати від власного імені будь-які договори в інтересах третіх осіб. Крім того, договір про надання правничої допомоги від 10 травня 2023 року, укладений між позивачем та адвокатом Рябоконь Кирилом Юрійовичем не містить положень, які наділяють адвоката повноваженнями на укладення будь-яких видів договорів, у тому числі договорів на надання послуг з проведення судової будівельно-технічної експертизи. Позивачем також не надано жодних нотаріально посвідчених довіреностей від позивача чи належним чином засвідчених їх копій, які наділяли б адвоката Рябоконь Кирила Юрійовича повноваженнями на укладення будь-яких видів договорів, у тому числі договорів на надання послуг з проведення судової будівельно-технічної експертизи. Також скаржник зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги інформацію, зазначену у висновку № 15/15/02/03.2022 від 08 березня 2022 року з дослідження технічної причини виникнення пожежі, що виникла 02 березня 2022 року в повному обсязі. На думку відповідача, рішення суду першої інстанції є незаконним у частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок пожежі, яка мала місце 02 березня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 грошових коштів у загальному розмірі 3110869 грн через відсутність неправомірної поведінки та дій відповідача, а саме, вини, та причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та завданою позивачеві шкодою. Щодо стягнення моральної шкоди вважає рішення суду першої інстанції незаконним, оскільки позивачем не було надано до суду належних та допустимих доказів завдання йому моральної шкоди та понесених моральних страждань. Крім того, позивачем не доведено наявність причинного зв`язку між шкодою, заподіяною його майну в результаті пожежі та діями відповідача, які підтверджували б його вину. (2) Позиція інших учасників справи Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.07.2024 року відкрито провадження у справі та ОСОБА_1 роз`яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу. Копію ухвали про відкриття провадження ФОП ОСОБА_2 отримала в особистому кабінеті Електронного суду 08.07.2024 року, що підтверджується довідкою. Копію ухвали про відкриття провадження представник ФОП ОСОБА_2 - адвокат Гудзима О.В. отримав в особистому кабінеті Електронного суду 08.07.2024 року, що підтверджується довідкою. Копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги представник ОСОБА_1 - адвокат Рябоконь К.Ю. отримав в особистому кабінеті Електронного суду 08.07.2024 року та 02.07.2024 року відповідно, що підтверджується довідками. Від ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, який мотивований тим, що відповідач ніяк не пояснює яким чином факт встановлення судом поновлення строку дії договору оренди нежитлового приміщення від 01.02.2019 року може суперечити задоволенню судом позовної вимоги про стягнення неустойки і до чого добросовісне користування орендарем приміщенням, яке було знищене ним. Відповідно до ч. 3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Пунктом 2.1. договору про надання правової допомоги від 10.05.2023 року укладеного позивачем та адвокатом К.Ю. Рябоконем, який міститься в матеріалах справи, встановлено, що адвокат користується без винятку усіма правами, що передбачені положеннями Цивільного процесуального кодексу України. Крім того, згідно з п. 2.1.1. того ж договору адвокат має право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам. Враховуючи окреслені приписи процесуального закону та положення договору про надання правової допомоги, очевидно, що представник позивача - адвокат Рябоконь К.Ю. вправі замовляти експертизу та укладати відповідний договір з експертом в інтересах свого клієнта, рівно як і ставити питання такому експерту, що беззаперечно свідчить про допустимість вказаного висновку експерта як доказу. Звертає увагу, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що пожежа, яка відбулася в орендованому ФОП ОСОБА_2 приміщенні, внаслідок якої майно позивача зазнало пошкоджень, сталась не з її вини, а внаслідок дій інших осіб. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином і в установленому законом порядку, відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК України. Представник ОСОБА_1 - адвокат Рябоконь К.Ю. в судовому засіданні просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити. ФОП ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином і в установленому законом порядку, шляхом отримання судової повістки за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС «Електронний суд» в Електронному кабінеті 19.07.2024 року о 19:45 годині, що підтверджується довідкою. Представник ФОП ОСОБА_2 - адвокат Гудзима О.В. в судовому засіданні доводи аеляційної скарги підтримав. Одеський апеляційний суд ухвалою від 24.10.2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , про призначення судової пожежно-технічної експертизи відмовив. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходи з того, що 01 лютого 2019 року між ОСОБА_1 , як фізичною особою, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір оренди нежитлового приміщення. В період дії договору оренди від 01.02.2019 року, а саме 02.03.2022 року о 06 год. 08 хв. в нежитловому приміщенні належному ОСОБА_1 , кафе, за адресою: АДРЕСА_1 , сталась пожежа. Суд вважав, що підписання відповідачем, як орендарем, договору оренди від 01.02.2019 року без будь-яких зауважень, за своїм правовим наслідком породжує для відповідача обов`язок належного виконання своїх договірних зобов`язань щодо забезпечення збереження об`єкта оренди та відповідальність за дотримання у орендованому приміщенні, зокрема, правил пожежної безпеки та утримування в належному стані системи електропостачання. Судом зазначено, що висновок №15/15/02.03.2022, складений 08.03.2022 року, судом не відповідає положенням статті 102 ЦПК України. Під час розгляду вправи стороною відповідача в порушення вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України не надано жодних доказів на підтвердження того, що пожежа, яка відбулась в орендованому ФОП ОСОБА_2 приміщенні, внаслідок якої майно позивача зазнало пошкоджень, сталась не з її вини, а внаслідок дій інших осіб орендодавця, компанії, що здійснює постачання електроенергії чи інших осіб. Відповідачем під час розгляду справи не надано жодних доказів на підтвердження проведення за період з моменту отримання в оренду орендованого приміщення - з 01.02.2019 року по день пожежі - 02.03.2022 року, тобто за три роки, будь-яких дій з перевірки справності наявної електричної мережі, у тому числі підключених до електричної системи електроприладів, якими користувався відповідач.Стороною відповідача не вчинялись дії з доведення власних доводів про відсутність вини у спірній пожежі шляхом надання належних доказів, у тому числі шляхом заявлення відповідного клопотання про призначення судової пожежно-технічної експертизи. Ураховуючи викладені обставини суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач зазнав збитків внаслідок пожежі, яка сталася з вини відповідача, що підтверджується належними і допустимими доказами, між збитками позивача і протиправною поведінкою відповідача є причинний зв`язок, тому наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача у відшкодуванні завданих збитків в розмірі 3110869 грн, що дорівнює повній кошторисній вартості капітального ремонту нежитлової будівлі та вартості завданих побічних збитків внаслідок пожежі. Щодо вимоги позивача про стягнення неустойки за договором оренди, то суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за договором оренди нежитлового приміщення від 01 лютого 2019 року, за період з лютого 2022 року по жовтень 2023 року, що становить 40000 грн (20 місяців х 1000 грн х 2). Суд першої інстанції, врахувавши характер та обсяг душевних страждань позивача, їх тривалість, виходячи із засад розумності та справедливості вважав, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 100000 грн. Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі із договорів. За змістом ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Статтею 795 ЦК України визначено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна нежитлової будівлі, загальною площею 139,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1400708951101, номер запису про право власності №23233236 від 03.11.2017 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за №341769752 від 07.08.2023 року. 01 лютого 2019 року між ОСОБА_1 , як фізичною особою, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір оренди нежитлового приміщення, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення загальною площею 139,9 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення для розміщення кафе. Строк оренди становить два роки одинадцять місяців від дня підписання договору. Пунктом 3 договору оренди передбачено, що за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, місячний розмір якої становить 1000,00 грн. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісяця, з 1-го по 11-е число поточного місяця. Вартість комунальних послуг за спожиті орендарем електроенергію та воду не включається до орендної плати та сплачується орендарем окремо за чинними тарифами відповідних організацій. У разі підвищення тарифів на ці комунальні послуги орендар оплачує повну вартість (передоплату за необхідності) зазначених послуг відповідно до тарифів організацій-постачальників. Пунктами 4.2, 4.3 договору оренди передбачено, що орендар зобов`язаний забезпечити належне збереження, експлуатацію та санітарний стан об`єкта оренди та не допустити його пошкодження й псування. Орендар зобов`язаний відповідно до вимог Закону України «Про пожежну безпеку» розробити комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки об`єкта оренди. Забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки, стандартів, норм, правил, а також виконання вимог розпоряджень та постанов органів державного пожежного нагляду. Утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту та зв`язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням. Проводити службове розслідування у разі пожеж, надавати орендодавцю документи розслідування. Відповідно до пункту 4.8 договору оренди, орендар зобов`язаний забезпечити утримання в належному стані інженерних комунікацій (систем водопостачання, каналізації, електропостачання та опалення, переданих в оренду разом з об`єктом оренди). У разі аварій та проведення планових ремонтних робіт повідомляти про це орендодавця. Пунктом 6.2 договору оренди передбачено, що орендар відшкодовує орендодавцю збитки, завдані неналежними ремонтними роботами або експлуатацією об`єкта оренди. У разі погіршення стану або знищення об`єкта оренди з вини орендаря він відшкодовує орендодавцю збитки в розмірі вартості ремонту або відновлення майна. Відшкодування збитків, передбачене цим пунктом договору, здійснюється лише за умови, що зазначені ризики не застраховано або розмір страхового відшкодування менше розміру завданих збитків. Пунктом 10 договору оренди передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання приміщення та діє до 31 січня 2022 року. Усі зміни та доповнення до цього договору оформляються у письмовій формі та набирають чинності з моменту підписання обома сторонами. Договір припиняється у разі: закінчення строку, на який було укладено договір; втрати об`єкта оренди. Договір може бути розірвано за згодою сторін. На вимогу однієї зі сторін договір може бути достроково розірвано у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань. 01.02.2019 року між ОСОБА_1 , як фізичною особою, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено акт приймання-передавання об`єкту нерухомості до договору оренди від 01.02.2019 року, яким сторони засвідчили передання з боку ОСОБА_1 , та отримання з боку ФОП ОСОБА_2 нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , з відсутністю будь-яких приміток стосовно, зокрема технічного стану: стель; вікон; внутрішній дверей, у тому числі замків; підлоги; вхідних дверей, у тому числі замків; внутрішніх комунікацій, водопостачання та каналізації; котла; умивальників; кранів; змішувачів; унітазів; електричних мереж; розеток; вимикачів; телефонної мережі; фасаду. Зазначені обставини свідчать про те, що починаючи з 01.02.2019 року належне позивачеві нежитлове приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , передано в оренду ФОП ОСОБА_2 , для розміщення кафе, за договором оренди від 01.02.2019 року зі строком його дії по 31 січня 2022 року. ФОП ОСОБА_2 , змінила прізвище на « ОСОБА_2 » за наслідком реєстрації шлюбу. Відповідно до статті 764 ЦК України якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Судом першої інстанції встановлено і сторонами підтверджено, що після закінчення строку договору оренди, орендар продовжував користуватися орендованими приміщеннями на умовах визначених договором оренди, тому відповідно до положень статті 764 ЦК України договір оренди укладений між сторонами від 01.02.2019 року, вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, а саме строком по 31.12.2025 року. В силу ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Згідно положеннями ст. 780 ЦК України, шкода, завдана третім особам у зв`язку з користуванням річчю, переданою у найм, відшкодовується наймачем на загальних підставах. Шкода, завдана у зв`язку з користуванням річчю, відшкодовується наймодавцем, якщо буде встановлено, що це сталось внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати. Умова договору про звільнення наймодавця від відповідальності за шкоду, завдану внаслідок особливих властивостей чи недоліків речі про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати, є нікчемною. В порядку ч. 1 та ч. 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6 вказав на те, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина. У деліктних правовідносинах обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою покладається на позивача. Натомість відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. 02.03.2022 року о 06 год. 08 хв. в нежитловому приміщенні належному ОСОБА_1 , кафе, за адресою: АДРЕСА_1 , сталась пожежа. Отже пожежа сталася в період дії договору оренди від 01.02.2019 року. У відповідності до акту про пожежу від 02.03.2022 року, складеного провідним інспектором відділу запобігання НС по Київському району ОМТГ ОРУ ГУ ДСНС України в Одеській області лейтенантом служби цивільного захисту ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 засвідчено виникнення вказаної пожежі. Зазначено, що місцем виникнення пожежі є приміщення кухні. Пожежею знищено: електричну техніку, піч, комп`ютер, витяжку, кондиціонери, камери відео-спостереження, аудіо системи. Пошкоджено: стіни, стелі, дах, на площі 100 кв.м. Встановлені побічні збитки вказаною пожежею становлять 188318,00 грн. В акті від 02.03.2022 року причиною пожежі зазначено аварійний режим роботи електричної печі. Суд першої інстанції зазначив, що акт про пожежу констатує факт пожежі та визначає як причину - аварійний режим роботи електричної печі, а так само і не свідчить про відсутність вини відповідача у наслідках даної пожежі. В звіті про причину виникнення пожежі, складеного 05.03.2022 року провідним інспектором ВЗНС по Київському району ОМТГ ОРУ ГУ ДСНС України в Одеській області лейтенантом служби цивільного захисту ОСОБА_7 зазначено, що найбільш ймовірною причиною виникнення пожежі може бути: Аварійний режим роботи електричної печі (баномату). Відповідно до ст. 12 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Статтею 106 ЦПК України передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи. Частиною 6 ст. 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Представником відповідача під час розгляду справи в суді першої інстанції надано висновок №15/15/02.03.2022 з дослідження технічної причини виникнення пожежі, що виникла 02.03.2022 року в кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_1», за адресою: АДРЕСА_1 , складений 08.03.2022 року інженером ДВЛ АРЗ СП ГУ ДСНС України в Одеській області ст. лейтенантом служби цивільного захисту ОСОБА_10 , погоджений начальником ДВЛ АРЗ СП ГУ ДСНС України в Одеській області підполковником служби цивільного захисту ОСОБА_11 . Вказаним висновком встановлено, осередок пожежі, яка сталась 02.03.2022 року в кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_1», за адресою: АДРЕСА_1 , знаходився в приміщенні кухні, в районі розташування північно-східної стіни кухні, де здійснювалось з`єднання алюмінієвого та мідного проводу. Найбільш ймовірною причиною виникнення даної пожежі в приміщенні кухні кафе-бару є аварійний режим роботи електромережі (великий прохідний опір), що призвело до виникнення та розповсюдження пожежі. Приймаючи до уваги пояснення та свідчення працівників кафе-бару, мешканців житлових будинків, що розташовувались поряд з кафе-баром, де виникла пожежа, свідків, що перші виявили пожежу, можливо зробити припущення, що виникненню аварійного режиму роботи, що призвело до виникнення пожежі, сприяли перепади електричної напруги, що спостерігались на протязі останнього часу та в момент виникнення пожежі. У дослідницькій частині висновку зафіксовано, що в розподільному електричному щиті кафе-бару, частина автоматичних розмикачів були зафіксовані в положенні «Увімкнено». Зазначено, що це свідчить про те, що на момент виникнення пожежі в приміщенні кафе-бару електромережа знаходилась під напругою та деяке електрообладнання працювало. Висновок здійснено інженером ДВЛ АРЗ СП ГУ ДСНС України в Одеській області ст. лейтенантом служби цивільного захисту ОСОБА_10 до пред`явлення позову у цій справі, не містить інформації про те, що особа, якою складено висновок попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, як і не містить належної кваліфікації її виконавцем на проведення відповідного дослідження, тому звіт не є висновком експерта, проте за своїм змістом є письмовим доказом. Судом першої інстанції надано належну оцінку висновку № 15/15/02.03.2022, який містить міркування його виконавця з запропонованих трьох варіантів причин пожежі, власні думки виконавців, посилання на показання сусідів стосовно коливань електричної енергії, не містить офіційних даних та доказів, тому не може прийматися судом в якості належного та достовірного доказу. Ураховуючи викладені обставини доводи апеляційної про те, що судом першої інстанції не взято до уваги інформацію, зазначену у висновку № 15/15/02.03.2022 від 08.03.2022 року є не обґрунтованими, оскільки судом першої інстанції надано належну оцінку вказаному висновку. Доводи апеляційної скарги про те, що подача електричного струму на баномат (піч) не здійснювалася, судом не встановлено чи були механічні втручання в роботу баномату (печі) з боку третіх осіб та яка модель рубильника (автомата) встановлена в приміщенні кафе не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем у визначеному законом порядку доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надавалося. Судом першої інстанції взято до уваги покази свідка ОСОБА_7 , яким складено акт про пожежу від 02.03.2022 року, які узгоджуються з визначеними у акті даними, та не спростовані сторонами. Відповідно до ст. 780 ЦК України шкода завдана у зв`язку з користуванням річчю, відшкодовується наймачем на загальних підставах, наймодавцем така шкода відшкодовуються лише у визначених законом випадках. А саме наймодавець буде нести обов`язок лише у разі доведення обставин, що шкоду заподіяно внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати. Згідно ч.2,3 ст.55 Кодексу цивільного захисту населення, діяльність із забезпечення пожежної безпеки та запобігання пожежам є складовою діяльності посадових осіб і працівників суб`єктів господарювання. Зазначена вимога встановлюється у трудових договорах (контрактах), посадових інструкціях, статутах і положеннях. Забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб`єкта господарювання, а щодо фізичних осіб - підприємців - особисто. Пунктом 6 вказаних Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року № 1417 (далі - Правила № 1417) визначено, що у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди. Відповідно до ч. 1 ст. 773 Цивільного кодексу України, наймач зобов`язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Умовами договору оренди укладеного між сторонами від 01.02.2019 року визначений обов`язок відповідача забезпечити належне збереження, експлуатацію та санітарний стан об`єкта оренди, не допустити його пошкодження й псування, розробити комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки об`єкта оренди, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки, стандартів, норм і правил, утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту та зв`язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, орендар зобов`язаний утримувати в належному стані інженерних комунікацій (систем водопостачання, каналізації, електропостачання та опалення, переданих в оренду разом з об`єктом оренди). Ураховуючи викладені положення саме орендар зобов`язаний забезпечити збереження об`єкту оренди, вживати заходів для запобігання пошкодження та псування об`єкту оренди, а також нести відповідальність за дотримання на об`єкті оренди правил пожежної безпеки та утримування в належному стані системи електропостачання. Судом першої інстанції правильно зазначено, що підписання відповідачем, як орендарем, договору оренди від 01.02.2019 року без будь-яких зауважень, за своїм правовим наслідком породжує для відповідача обов`язок належного виконання своїх договірних зобов`язань щодо забезпечення збереження об`єкта оренди та відповідальність за дотримання у орендованому приміщенні, зокрема, правил пожежної безпеки та утримування в належному стані системи електропостачання. Судом враховано, що відповідачем під час розгляду справи не надано жодних доказів на підтвердження проведення за період з моменту отримання в оренду орендованого приміщення - з 01.02.2019 року по день пожежі - 02.03.2022 року, тобто за три роки, будь-яких дій з перевірки справності наявної електричної мережі, у тому числі підключених до електричної системи електроприладів, якими користувався відповідач. Також під час розгляду справи, стороною відповідача не вчинялись дії з доведення власних доводів про відсутність вини у спірній пожежі шляхом надання належних доказів, у тому числі шляхом заявлення відповідного клопотання про призначення судової пожежно-технічної експертизи. Правильними є висновки суду першої інстанції, що відповідачем у встановленому законом порядку, не спростовано, що пожежа, яка сталася 02.03.2022 року у орендованому у позивача нежитловому приміщенні, за адресою: АДРЕСА_1 , виникла не з її вини. Отже відповідачем як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, не зважаючи на вимоги ст. 81 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не надано суду доказів на підтвердження обставин того, що пожежа, яка відбулась 02.03.2022 року в орендованому ФОП ОСОБА_2 приміщенні, внаслідок якої майно позивача зазнало пошкоджень, сталась не з вини відповідача, а внаслідок дій інших осіб орендодавця, компанії, що здійснює постачання електроенергії чи інших осіб не наданосуд же згідно ст. 13 ЦПК України розглядає цивільні права в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Відповідно до висновку експерта № 29-06/23 за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи, складеного 19.10.2023 року судовим експертом ОСОБА_6 повна кошторисна вартість капітального ремонту нежитлової будівлі загальною площею 139,9 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , складає 2922551 грн. Посилання в апеляційній скарзі на те, що висновок експерта № 29-06/23 від 19.10.2023 року є недопустимим доказом, оскільки складений за зверненням адвоката Рябоконь К.Ю., а не самої позивачки не заслуговують на увагу, з огляду на таке. Відповідно до ч. 3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Згідно частини першої статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. На підставі п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань. Відповідно до ч. 1 статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Пунктом 2.1. договору про надання правової допомоги від 10.05.2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Рябоконь К.Ю., передбачено, що адвокат користується без винятку усіма правами, що передбачені положеннями Цивільного процесуального кодексу України. У відповідності до ордеру про надання правової допомоги серії ВН № 1232199 адвокат Рябоконь Кирило Юрійович на підставі договору про надання правової допомоги від 10.05.2023 року надає правову допомогу ОСОБА_1 у Київському районному суді м. Одеси, та діє без обмежень повноважень. Отже представник позивача - адвокат Рябоконь К.Ю., який здійснює від імені позивача його процесуальні права та обов`язки та повноваження якого відповідно до ордеру про надання правової допомоги серії ВН № 1232199 не обмежені, у відповідності до вимог ЦПК України та положень договору про надання правової допомоги від 10.05.2023 року звернувся до судового експерта із заявою про проведення судово-будівельної експертизи. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. (ч. ч. 5, 6 ст. 106 ЦПК України). У висновку експерта зазначається, що висновок складено для подання до Київського районного суду м. Одеси у справі № 947/31940/23 (провадження 2/947/4798/23), та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України. Отже висновок експерта № 29-06/23, складено експертом ОСОБА_6 у відповідності до статті 106 ЦПК України, в якому зазначено, що висновок експерта підготовлено для подання до суду, експерт обіцяний про кримінальну відповідальність за дачу свідомо неправдивого висновку по ст. 384 КК України. Посилання в апеляційній скарзі на те, що експертиза проведена у червні 2023 року після спливу 15 місяців з дня виникнення пожежі та за цей час до приміщення могли незаконно потрапити сторонні особи, здатні вчинити акти вандалізму, які могли супроводжуватися пошкодженням мана, цілісності об`єкта оренди та пошкодження ліній електромереж, не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем на підтвердження вказаних обставин належних та достатніх доказів не надано. Встановивши, що позивач зазнав збитків внаслідок пожежі, яка сталася з вини відповідача, що підтверджується належними і допустимими доказами, між збитками позивача і протиправною поведінкою відповідача є причинний зв`язок, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь позивачки у відшкодування завданих збитків 3110869 грн, що дорівнює повній кошторисній вартості капітального ремонту нежитлової будівлі та вартості завданих побічних збитків внаслідок пожежі. Щодо вимоги про стягнення неустойки за договором оренди Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення. Після спливу строку дії договору, невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві. Однією із основних умов застосування положень статті 785 ЦК України щодо сплати неустойки є встановлення факту припинення дії договору та користування річчю поза межами дії договору без наявності на те правових підстав. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 344/7849/15-ц. З встановлених судом першої інстанції обставин, які сторонами не заперечувалися, вбачається, що після закінчення строку договору оренди, орендар продовжував користуватися орендованими приміщеннями на умовах визначених договором оренди, тому відповідно до положень статті 764 ЦК України договір оренди укладений між сторонами від 01.02.2019 року, вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, а саме строком по 31.12.2025 року. Суд першої інстанції, встановивши обставини поновлення сторонами договору оренди від 01.02.2019 року на строк, який був раніше встановлений договором, а саме строком по 31.12.2025 року, не врахував належно положення ст. 785 ЦК України, які передбачають сплату неустойки лише у разі припинення дії договору оренди, та дійшов помилково висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за договором оренди за період з лютого 2022 року по жовтень 2023 року у розмірі 40000 грн. Ураховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що вимоги ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення неустойки за договором оренди нежитлового приміщення не підлягають задоволенню. Щодо стягнення моральної шкоди Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України). Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Згідно з частинами першою та другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦК України). Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджено. В обґрунтування моральної шкоди позивач посилається на те, що зазнає душевних страждань у зв`язку зі знищенням об`єкта оренди з вини відповідача, який відмовляється у добровільному порядку відшкодувати збитки. Орендна плата була доходом позивача. Виходячи зі змісту положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що внаслідок пожежі 02.03.2022 року, в результаті якої пошкоджено належне позивачці нерухоме майно, останній завдана моральна шкода. Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22). Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (Stankov v. Bulgaria, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року). При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21)). Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини перша-четверта статті 12 ЦПК України). Разом з тим, визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції належним чином не врахував, що грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості. Приймаючи до уваги обсяг моральних переживань позивача у зв`язку з пошкодженням нерухомого майна нежитлового приміщення, яке було джерелом доходу відповідача, при цьому, враховуючи, що договір оренди від 01.02.2019 року продовжено до 31.12.2025 року, необхідність звернення до суду за захистом своїх прав, з`явлення почуття розпачу, тривоги та страху, колегія суддів з урахуванням засад розумності і справедливості, глибини заподіяних позивачу моральних страждань вважає, що ОСОБА_1 підлягає відшкодування моральна шкода у розмірі 10000 грн. Щодо суті апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України). Апеляційний суд вважає, що рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 травня 2024 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення неустойки за договором оренди нежитлового приміщення слід скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні вимоги. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 травня 2024 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди змінити, зменшивши розмір стягнутої моральної шкоди з 100000 грн до 10000 грн. В іншій частині позовних вимог рішення суду залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , задовольнити частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 травня 2024 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення неустойки за договором оренди нежитлового приміщення скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення неустойки за договором оренди нежитлового приміщення відмовити. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 травня 2024 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди змінити, зменшивши розмір стягнутої моральної шкоди з 100000 грн до 10000 грн. В іншій частині позовних вимог рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Головуючий В.А. Коновалова Судді М.В. Назарова О.Ю. Карташов