Постанова 4818 № 646/7219/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 12 листопада 2024 року м. Харків справа № 646/7219/23 провадження № 22-ц/818/2447/24 Харківський апеляційний суд у складі: головуючого - Тичкової О.Ю., суддів колегії - Маміної О.В., Пилипчук Н.П., за участю секретаря - Волобуєва О.О. учасники справи: позивач - Акціонерне товариство «Кредобанк» відповідач - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харків апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2024 року, ухвалене суддею Шеховцовою А.О., В С Т А Н О В И В : У жовтні 2023 року АТ "Кредобанк" звернулось до суду з позовом до відповідача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № CL-294246 від 12.11.2020 у розмірі 266051,30 грн, а також судовий збір у розмірі 3990,77 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.11.2020 між акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №CL-294246, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 200000 грн, а відповідач зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором повернути кредит шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі 7 121,00 грн, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту ( надалі Договір Кредиту). Відповідно до умов Договору Кредиту у випадку прострочення погашення кредиту або іншого порушення графіку повернення кредиту та сплати відсотків позичальником, кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту. В свою чергу, позичальник зобов`язаний достроково погасити кредит та інші нарахування. Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту, проте позичальник своїх зобов`язань за Договором Кредиту належним чином не виконав. З метою досудового врегулювання спору 15 травня 2023 року на адресу відповідача направлена досудова вимога щодо виконання договірних зобов`язань, яка залишена відповідачем без реагування, борг не оплачений, тому станом на 08.08.2023 у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 266051,30 грн, з яких: 176 113,02 грн - тіло кредиту; 89938,28 грн - відсотки. Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2024 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» - задоволено. Стягнуто ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № СL-294246 від 12.11.2020 у розмірі 266051 грн 30 коп та судовий збір у розмірі 3990 грн 77 коп. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не повно встановлені обставини у справі та зроблені висновки що не відповідають дійсним обставинам у справі та вимогам закону. Відповідно до правового висновку викладеного у п. 54 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 від 28.03.2018 року право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Матеріли справи містять дані про направлення відповідачу досудової вимоги, що свідчить про те, що строк дії Договору кредиту закінчився 20.06.2023. Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково стягнув проценти за користування кредитом нараховані у період після 20.06.2023 по 08.08.2023 тобто ще протягом 50 календарних днів. Тобто суд не взяв до уваги, що наданий позивачем станом на 08.08.2023 розрахунок заборгованості за Договором кредиту є невірним й незаконним. У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до п.п. 1,3,4 ч.1, ч.2ст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Судом першої інстанції встановлено, що 11 листопада 2020 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було підписано Анкету-Заяву №СL-294246 фізичної особи на отримання готівкового кредиту на рефінансування кредитів на суму 200000,00 грн., строком на 60 місяців, з процентною ставкою 35,00% річних, щомісячним платежем 7098,06 грн. (а.с. 16). 12 листопада 2020 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № СL-294246, відповідно до умов якого банк зобов`язується надати у власність позичальникові грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов`язується використовувати кредит на цілі, вказані в цьому кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим кредитним договором. Кредит видається виключно на цілі зазначені в цьому кредитному договорі (а.с.9-11). Відповідно до п. 2.1. Договору Кредиту банк видає позичальнику кредит розмірі 200000,00 грн на строк до 11 листопада 2025 року. Згідно п. 2.4 Договору позичальник доручив банкові здійснити переказ кредитних коштів на наступні цілі: на поточні потреби у розмірі 52483,62 грн, решту коштів у сумі 147 516,38 грн на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості перед АТ «Кредобанк». Пунктами 4.1, 4.2 Договору передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки за процентною ставкою 35 % річних. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360», за ставкою визначеною у п. 4.1 цього договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього Договору. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 41,19% річних (п. 4.5 Договору). Позичальник зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим Договором та/або додатками до нього. Позичальник здійснює погашення заборгованості за цим Договором відповідно до Графіку платежів (Додаток №1 до цього Договору). Всього Позичальник зобов`язаний здійснити 60 щомісячних платежів по 7157,00 грн. щомісячно, кожного останнього числа відповідного місяця, впродовж 60 місяців з дати укладення Кредитного договору. Позичальник щомісячно здійснює повернення суми заборгованості за кредитом, сплачує проценти за користування кредитом. Погашення заборгованості за Кредитним договором здійснюється у наступній черговості: у першу чергу: прострочені платежі по сплаті процентів користування Кредитом; прострочені платежі по поверненню кредиту (основного боргу); у другу чергу: поточні платежі по сплаті нарахованих процентів за користування Кредитом; поточні платежі по поверненню Кредиту (основного боргу); у третю чергу: прострочені платежі по сплаті комісії та інших платежів, які передбачені Кредитним договором; поточні платежі по сплаті комісії та інших платежів, які передбачені Кредитним договором; пеня, штрафи та інші види неустойки; дострокові платежі по поверненню Кредиту (основного боргу) на наступний місяць/місяці (п.п. 6.1, 6.2, 6.3, 6.6 Договору кредиту). Пунктами 6.9, 6.10 Договору кредиту визначено, що банк у випадках передбачених п. 3.3 цього Договору вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за Кредитним договором, про що письмово повідомляє Позичальника. Позичальник зобов`язаний після отримання повідомлення банку, передбаченого п. 6.9 Кредитного договору, усунути порушення умов Кредитного договору, вказані у повідомленні, протягом 30 календарних днів із дня отримання такого повідомлення. Якщо позичальник не усунув вказані порушення, то він зобов`язаний достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за Кредитним договором не пізніше 31-го календарного дня після отримання письмового повідомлення банку (п. 6.9 Договору Кредиту). Також банком надано копію підписаного позичальником Паспорту споживчого кредиту від 12.11.2020 (а.с.12-13). На виконання умов Договору кредиту банк перерахував ОСОБА_1 200000,00 грн, що підтверджується меморіальними ордерами № 61682955 від 12.11.2020 на суму 147516,38 грн та №61682957 від 12.11.2020 на суму 52483,62 грн (а.с.43-44). В той же час ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором кредиту належним чином не виконував, в результаті чого . 09.05.2023 АТ «Кредобанк» надсилав позичальнику досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, відповідно до змісту якої банк вимагав від відповідача протягом 30 календарних днів з моменту отримання даної вимоги, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання вимоги, усунути порушення умов Кредитного договору та погасити прострочену заборгованість в розмірі 102766,75 грн. А у випадку невиконання даної вимоги у визначений строк достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі 249114,85 грн та сплатити всі нараховані і не сплачені проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, передбачені Кредитним договором (а.с.27). Вказану вимогу АТ «Кредобанк» направило за адресою зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , вказану ним в Договорі кредиту, що підтверджено Описом вкладення у цінний лист з відбитком штемпеля АТ «Укрпошта», Списком згрупованих відправлень Укрпошта Стандарт, фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 15.05.2023 (а.с.28-31). Згідно наданого банком Розрахунку заборгованості за Кредитним договором № СL-294246 від 12.11.2020 станом на 08.08.2023 заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Кредобанк» становила 266051,30 грн., з яких: 176113,02 грн. - тіло кредиту, 89938,28 - відсотки (а.с.32-33). Також на підтвердження видачі та часткового повернення кредиту банком надано виписку руху коштів по рахунку позичальника 12.11.2020 по 08.08.2023 (а.с.35-42). За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України). Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей. Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України). Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст. 527 ЦК України). Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За приписами ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч.ч. 1, 2 ст. 631 ЦК України). Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, у якій припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. У зазначеній постанові Верховний Суд, розглядаючи питання стягнення штрафних санкцій за договором споживчого кредитування, сформував низку правових висновків. Зокрема, Велика Палата розмежувала поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання». Надаючи правову оцінку вказаним поняттям у частині нарахування штрафних санкцій за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього. Відрізняються терміни в тому випадку, коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання. Указаний висновок міститься у п. 35 Постанови. Окрім того, в п. 54 Постанови Верховний Суд вказує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Тобто, згідно з логікою Верховного Суду, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред`явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Отже, з вищенаведених норм чинного законодавства та вже усталеної судової практики вбачається, що після спливу вказаного строку банк не має права на нарахування процентів передбачених договором. З матеріалів справи вбачається, що 05 травня 2023 року позивач направив на адресу відповідача досудову письмову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, в якій банк вимагав протягом 30 календарних днів з моменту отримання вимоги, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов Кредитного договору та погасити прострочену заборгованість в розмірі 102766,75 грн. А у випадку невиконання даної вимоги у визначений строк достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі 249114,85 грн. та сплатити всі нараховані і не сплачені проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, передбачені Кредитним договором, проте дана вимога залишена відповідачем без відповідного реагування. Таким чином, враховуючи умови вимоги, надісланої банком 05 травня 2023 року, останнім днем коли відповідач повинен був сплатити борг за кредитним договором є 20 червня 2023 року. Проте наданий позивачем розрахунок підтверджує, що банк в супереч вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України та висновків Верховного суду щодо її застосування продовжував нараховувати відсотки за кредитним договором після 20 червня 2023 року без будь-якого врахування факту зміни строку виконання зобов`язання. За таких умов обрахована позивачем та стягнута судом сума заборгованості за відсотками у розмірі 89938,28 грн не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону. Враховуючи викладене , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду зміні в частині зміни суми заборгованості. З відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість у розмірі 246394,86 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 176113,02 грн та заборгованості за відсотками за користування кредитом нараховані до 20 червня 2023 року у розмірі 70281,84 грн (89938, 28 - 19656,44). Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Пропорційно до частки задоволених позовних вимог, та враховуючи часткове задоволення вимог апеляційної скарги з відповідача на користь позивача належить стягнути 3695,45 грн судового збору сплаченого в суді першої інстанції та 354,38 грн судового збору сплаченого у суді апеляційної інстанції, а всього 4049,83 грн. Керуючись ст. ст.367,368,374, 376, 381 - 384,389 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2024 року - змінити в частині суми стягнення заборгованості. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (ЄДРПОУ 09807862) заборгованість за кредитним договором № СL-294246 від 12.11.2020 у розмірі 246394 ( двісті сорок шість гривень триста дев`яносто чотири) грн 86 коп., яка складається з 176113,02 грн - заборгованості за тілом кредиту, 70281,84 грн - заборгованості за відсотками. Здійснити перерозподіл судових витрат. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (ЄДРПОУ 09807862) судовий збір у розмірі 4049 ( чотири тисячі сорок дев`ять) грн 83 коп. Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення виготовлено 12 листопада 2024 року. Головуючий - О.Ю. Тичкова Судді - О.В. Маміна Н.П. Пилипчук