Постанова 4824 № 755/5308/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 755/5308/21 № апеляційного провадження: 22-ц/824/13837/2024 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 листопада 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача Слюсар Т.А., суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О., за участю секретаря судового засідання Гладкої І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Чеховської Дар`ї Ростиславівни в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 05 червня 2024 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у складі судді Арапіної Н.Є., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ірпінської міської ради, Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузори Вікторії Тимофіївни про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу із спадкодавцем на час відкриття спадщини,- В С Т А Н О В И В : У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_2 , Ірпінської міської ради, Київської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Під час розгляду справи 05 червня 2024 року представницею позивачки було подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просила: - накласти арешт на квартиру загальною площею 56,1 кв.м., житловою площею 32,7 кв.м., яка находиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 451826080000; - накласти арешт на квартиру загальною площею 39,6 кв.м., житловою площею 16,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 383419932109, номер запису про право власності 6060166; - заборонити Київському державному нотаріальному архіву вчиняти нотаріальні дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі №6/2020 щодо майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 будь-яким особам та/або передавати спадкову справу №6/2020 щодо майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 іншому приватному нотаріусу або державній нотаріальній конторі до прийняття остаточного рішення у даній справ. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05 червня 2024 року у задоволенні заяви представниці позивачки про забезпечення позову відмовлено. В апеляційній скарзі адвокат Чеховська Д.Р. в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 05 червня 2024 року, просить скасувати її та ухвалити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер громадянин України ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_3 заяви про прийняття спадщини подали: ОСОБА_2 до Шостої київської державної нотаріальної контори; ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузори В.Т., спадкова справа №6-2020. Вказує, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 не перебувала, однак з 1989 року у них склалися фактичні шлюбно-сімейні відносини, а з 01 травня 2014 року вони постійно проживали однією сім`єю. ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу із спадкодавцем на час відкриття спадщини, судова справа № 755/5308/21. ОСОБА_2 вважає себе двоюрідною сестрою ОСОБА_3 і звернулась із позовною заявою до Ірпіського міського суду Київської області про встановлення факту родинних відносин, судова справа №367/4893/21. Звертає увагу суду на те, що на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , претендують позивачка та ОСОБА_2 . Посилається на те, що у випадку задоволення позовної заяви ОСОБА_2 у Ірпінському міському суді Київської області у цивільній справі №367/4893/21 і встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_2 і померлим, а саме, що вона є його двоюрідною сестрою, то Київським державним нотаріальним архівом може бути видано свідоцтво про право на спадщину за законом на усе спадкове майно ОСОБА_2 або визначено іншого нотаріуса, який видасть свідоцтво про спадщину і ОСОБА_2 можуть бути вчинені дії, направлені на відчуження спадкового майна. Вказано, що у разі вчинення дій направлених на відчуження спадкового майна позивач буде змушена звертатися до суду з новим позовом про перерозподіл спадщини, передання частини майна в натурі або сплати грошової компенсації, і це може значно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі. Вважає, що дані обставини свідчать про очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам скаржниці у даній справі і що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Чучковська О.В. в інтересах ОСОБА_2 , просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 05 червня 2024 року - залишити без змін. Зазначає, що позивачка не надала до суду доказів того, що відповідачка має реальні наміри на вселення/відчуження/перереєстрацію/передачу в оренду спадкового майна та не довела, що існує реальна загроза невиконання рішення суду чи ускладнення його виконання. ОСОБА_1 , приватний нотаріус КМНО Кузор В.Т. та представники Ірпінської міської ради, Київської міської ради в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи судом повідомлялися належно. Від представника ОСОБА_1 адвоката Чеховської Д.Р. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на зайнятість у іншій справі. Між тим вказане клопотання не підлягає до задоволення, оскільки у відповідності до ст. 372 ЦПК України причину неявки в судове засідання колегією суддів визнано неповажною. Позивачка та її представниця належно повідомлені про розгляд справи. При цьому, колегія суддів враховує тривалість перебування справи на розгляді у районному суді (з листопада 2022 року) та наявність у позивачки можливості забезпечити явку іншого адвоката, який приймав участь у справі в той час як відомості про розірвання договору з яким у справі відсутні. Зокрема, адвокати Джус В.С. та Захаревська Н.П. також представляли інтереси позивачки під час провадження справи в районному суді. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за явки учасників, що з`явилися у судове засідання. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката Чучковської О.В. в інтересах ОСОБА_2 , яка просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів дійшла наступних висновків. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Саме по собі накладення арешту на об`єкт нерухомого майна без наміру власника його відчужити та заборона їх відчуження жодним чином не впливає на правовий статус цих прав і на права і законні його інтереси. Відповідно до частини 5 статті 151 ЦПК України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів. Відповідно до частини 2 статті 150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Відповідно до частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується, серед іншого накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. У цій справі ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом в якому просила про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини. Заяву про забезпечення позову мотивувала тим, що після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, а саме: кв. АДРЕСА_3 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , й на яке ОСОБА_2 під час розгляду справи може бути отримано свідоцтво про спадщину, що ускладнить виконання рішення у разі задоволення позову. Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Встановивши, що позивачка не надала належні та достатні докази на підтвердження того, що її права можуть бути порушені у разі не вжиття заходів про які вона просить у своїй заяві, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову. Забезпечення позову повинно застосовуватися із врахуванням принципу рівноправності сторін у спорі і не повинно призводити до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, так як справа по суті ще не вирішена та факт порушення законних прав позивачки не встановлений. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на ту обставину, що по справі заявлено вимоги немайнового характеру, а самі лише твердження позивачки про потенційну можливість ускладнення чи навіть унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Приведені в апеляційній скарзі доводи скаржника не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду, а також стосуються обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та, які підлягають встановленню під час розгляду справи по суті. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Чеховської Дар`ї Ростиславівни в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 05 червня 2024 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 11 листопада 2024 року. Суддя-доповідач: Судді: