LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала ККС ВС443/2055/21

від 11.11.2024 · Кримінальна

УХВАЛА 11 листопада 2024 року м. Київ справа № 443/2055/21 провадження № 51-5067ск24 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 ? адвоката ОСОБА_5 на вирок Жидачівського районного суду Львівської області від 10 травня 2024 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року щодо ОСОБА_4 , встановив: У касаційній скарзі порушується питання про перегляд вказаних судових рішень у касаційному порядку. Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог цієї статті. Відповідно до ч.1 ст.438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК), невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК), даний перелік є вичерпним. Верховний Суд звертає увагу, що, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК, касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень. Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судом при ухваленні судового рішення, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції. При цьому, слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Водночас касатор у касаційній скарзі значну увагу приділяє достовірності доказів та невідповідності висновків фактичним обставинам, що не є предметом касаційного розгляду, в той же час посилаючись на неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність та на порушення норм КПК, не конкретизує в чому виразились істотні порушення вимог КПК, як вони вплинули на законність прийнятих рішень. В касаційній скарзі захисник вказуючи на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону як на підставу для скасування судового рішення, зокрема недотримання вимог статей 370, 419 КПК, в касаційній скарзі не навів обґрунтування такої підстави, з огляду на положення ст. 412 КПК. Також адвокат в касаційній скарзі не вказує конкретних порушень закону, допущених апеляційним судом при постановленні ухвали за результатами розгляду апеляційної скарги на вирок, зважаючи на приписи статей 404, 409, 419 КПК, відповідно до яких суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги та у своїй ухвалі надає вичерпну відповідь на ті доводи, що наведені в ній. Крім того, у касаційній скарзі містяться протиріччя у прохальній частині, так захисник просить скасувати вирок Жидачівського районного суду Львівської області та ухвалу Львівського апеляційного суду, однак призначити справу до розгляду просить у суді апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участь у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Однак подана касаційна скарга не містить жодних застережень щодо цієї обставини. Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху та встановити строк, необхідний для усунення зазначених в ухвалі недоліків. Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 441 КПК, Верховний Суд постановив: Касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 ? адвоката ОСОБА_5 на вирок Жидачівського районного суду Львівської області від 10 травня 2024 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року щодо ОСОБА_4 залишити без руху та надати скаржнику 7 днів для усунення виявлених недоліків - з дня отримання ухвали. У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»