Постанова Волинський апеляційний суд № 161/15809/24

Справа № 161/15809/24 Провадження №33/802/735/24 Головуючий у 1 інстанції:Шестернін В. Д. Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 листопада 2024 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Рущака В.М., розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Також ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень. Крім того, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень. На підставі ч.2 ст.36 КУпАП накладено на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн., 60 коп. ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 16.08.2024, о 14:31, в м. Луцьк, вул. Соборності, 24, керував транспортним засобом Volvo XC60, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора Alkotest Drager 7510 (результат позитивний - 0,96‰). Такими діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Крім того, 16.08.2024, о 14:31, в м. Луцьк, вул. Соборності, 24, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volvo XC60, д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом, не переконався що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на транспортний засіб Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_2 , та транспортний засіб Audi Q5, транзитні номерні знаки НОМЕР_3 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП. Крім того, 16.08.2024, о 14:31, в м. Луцьк, вул. Соборності, 24, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volvo XC60, д.н.з. НОМЕР_1 , вчинив дорожньо-транспортну пригоду, однак на порушення встановлених правил залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний. Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 122-4 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі захисник Рущак В.М., не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_1 за ст.ст.124, 122-4 КУпАП, вважає постанову судді в частині визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП незаконною. Посилається на те, що ОСОБА_1 не був зупинений поліцейськими під час керування транспортним засобом, а безпосередньо повернувся на місце ДТП після того, як вжив спиртне. Зазначає, що висновок суду про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, є передчасним, оскільки відсутні докази того, що водій вживав алкогольні напої до ДТП. Просить постанову судді в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримували подану апеляційну скаргу та просили скасувати постанову судді в частині визнання винним ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП і закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав. Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Положеннями ст.280 КупАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124, ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, в керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, а також порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного рішення. Як вбачається з доводів апеляційної скарги вина у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди за участі ОСОБА_1 , а також факт залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої останній був причетний не заперечується. Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.122-4, ст.124 КУпАП підтверджується, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №113029 від 16.08.2024, серії ЕПР1 №113014 від 16.08.2024 і серії ЕПР1 №113034 від 16.08.2024; схемою місця ДТП від 16.08.2024; письмовим пояснення ОСОБА_3 від 16.08.2024; письмовим пояснення ОСОБА_4 від 16.08.2024; фототаблицями з місця ДТП; рапортом поліцейського від 16.08.2024; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 16.08.2024, з якого вбачається, що ОСОБА_1 згоден з результатами огляду - 0,96 ‰ (міститься його підпис); письмовим результатом тестування на алкоголь технічним засобом «Alcotest Drager 7510», згідно якого результат огляду - 0,96 ‰; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.08.2024; відеозаписом (dvd-диск), на якому зафіксовані: обставини вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди, які зазначені в протоколі серії ЕПР1 №113014 від 16.08.2024; проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, з результатами якого (0,96 ‰) він погодився, а також іншими матеріалами справи. Дослідивши під час апеляційного розгляду матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що суддя дійшов до обґрунтованого висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.122-4, ст.124 КУпАП. Не заслуговують на уваги доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В п.1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Так, п.2.9 «а» ПДР забороняє водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проте, ОСОБА_5 вимоги вказаного пункту ПДР дотримано не було. Відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає за ч.1 ст.130 КУпАП. Процедура проведення огляду на визначення в особи стану алкогольного сп`яніння повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання. Як вбачається з відеозапису з бодікамер поліцейських, у ОСОБА_1 при прибуттю на місце ДТП були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, на запитання працівника поліції чи вживав ОСОБА_1 алкоголь він чітко відповів про те, що після ДТП не вживав алкогольні напої. На місці був проведений огляд на стан алкогольного сп`яніння, результат якого був 0,96‰, ОСОБА_1 не заперечував та був згідний щодо результату огляду (а.с.14). Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги. Крім того, апеляційний суд зазначає, що і у протоколі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП також наявний підпис ОСОБА_1 , отже він був ознайомлений зі змістом протоколу та не оскаржував його (а.с.1). При складанні протоколу будь-яких зауважень з приводу допущених порушень порядку огляду ОСОБА_1 не висловив і в подальшому зі скаргами на дії поліцейських щодо оформлення протоколу не звертався. Тому доводи апеляційної скарги про неправильність юридичної кваліфікації діяння особи, не підтверджуються будь-якими об`єктивними даними та суд розцінює як такі, що спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .. Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, апеляційний суд дійшов висновку, що твердження захисника з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як не встановлено й істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт. Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що судом першої інстанції було в повному обсязі досліджено надані матеріали та прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення. При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Підстав для скасування судового рішення та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає. На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника Рущака В.М. - залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов