Постанова 4824 № 753/1408/24

Справа № 753/1408/24 № апеляційного провадження: 22-ц/824/16340/2024 Головуючий у суді першої інстанції: Гусак О.С. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 листопада 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Крижанівської Г.В., суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 квітня 2024 року, ухвалене у складі судді Гусака О.С., у справі №753/1408/24 за позовом Товариства з обмеженої відповідальністю «Будсервісматеріали» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- ВСТАНОВИВ: У січні 2024 року ТОВ «Будсервісматеріали» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Зазначило, що ОСОБА_1 є власником машиномісця № НОМЕР_1 (сектор А), в підземній автостоянці за адресою: АДРЕСА_1 . ТОВ «Будсервісматеріали» є надавачем послуги з утримання та обслуговування машиномісць за вказаною адресою. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 неналежним чином виконував свої зобов`язання по оплаті наданих послуг, ТОВ «Будсервісматеріали» просило стягнути з нього заборгованість, яка станом на 01 січня 2024 року склала 28 905,00 грн., а також інфляційну складову в розмірі 6 220,70 грн. та три відсотки річних в розмірі 1 562,25 грн. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 квітня 2024 року позов ТОВ «Будсервісматеріали» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Будсервісматеріали» заборгованість у розмірі 28 905,00 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 6 220,70 грн., трьох відсотків річних у розмірі 1 562,25 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн. Додатковим рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 07 червня 2024 року стягнуто ОСОБА_1 на користь ТОВ «Будсервісматеріали» витрати на правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «Будсервісматеріали». Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що ТОВ «Будсервісматеріали» не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження укладення з ним двостороннього договору з узгодженням всіх істотних умов, надання йому послуг з обслуговування машиномісць та розміру заборгованості. Наданий позивачем розрахунок заборгованості про начебто надання послуг є відображенням його односторонніх арифметичних розрахунків та не може бути правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог. Надані позивачем додатки до позовної заяви не є належними та допустимим доказами у справі, суд не перевіряв та не оглядав у судовому засіданні оригінали документів. Також, зазначає, що якби він був обізнаним про розгляд даної справи, він би не погодився на її розгляд у спрощеному порядку. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами. 23 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 подала клопотання про призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи. Разом з тим, заявником не наведено переконливих доводів, які б виключали розгляд справи без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами. Тому, колегія суддів не вбачає підстав для виходу з письмового провадження. 06 листопада 2024 року ОСОБА_1 подав клопотання про об`єднання в одне провадження цивільних справ № 753/1408/24 та №753/5092/24. В обґрунтування заявленого клопотання вказав, що в провадженні Київського апеляційного суду, окрім даної цивільної справи № 753/1408/24, перебуває цивільна справа №753/5092/24 за позовом ТОВ «Будсервісматеріали» до нього про стягнення заборгованості. У вказаних справах правовідносини між ним та ТОВ «Будсервісматеріали» виникли з одних і тих же фактичних обставин, в них збігаються сторони, предмет і підстави позовів, дублюються подані докази. Відтак, вважає, що вказані судові справи можуть бути об`єднанні в одне провадження на стадії апеляційного розгляду. Разом з тим, виходячи з положень ЦПК України вирішення питання про об`єднання в одне провадження декількох справ не відноситься до компетенції суду апеляційної інстанції. Колегія суддів звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції переглядає справу та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції на основі матеріалів справи, наявних на момент його ухвалення. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Тому, в колегії суддів відсутні підстави для об`єднання в одне провадження вище вказаних цивільних справ. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником машиномісця № НОМЕР_1 (сектор А), в підземній автостоянці за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 22 т. 1). Обслуговування автопаркінгу здійснюється обслуговуючою організацією ТОВ «Будсервісматеріали». 01 лютого 2022 ТОВ «Будсервісматеріали» надіслано ОСОБА_1 пропозицію укласти договір № 01-02-22-30А/Ср12 про надання послуг, предметом якого є надання виконавцем послуг по утриманню будівлі і споруд, у тому числі, машиномісця № НОМЕР_1 секція «А» за адресою: АДРЕСА_1 , послуг по забезпеченню пропускного режиму (у тому числі, з використанням систем контролю та управління доступом) до паркінгу та здійснення функцій управління, а власник зобов`язувався виконувати умови договору належним чином та оплачувати послуги в порядку та на умовах, визначених договором (т. 1, а.с. 23-25). Проте, ОСОБА_1 не підписав вказаний договір. Також, судом встановлено, що з 2017 року діяв тариф за обслуговування машиномісця у розмірі 410,00 грн. щомісячно. З 02 жовтня 2021 року тариф становив 580,00 грн. щомісячно. ОСОБА_1 неналежним чином виконував свої зобов`язання по оплаті послуг з обслуговування автопаркінгу, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка відповідно до розрахунків ТОВ «Будсервісматеріали» станом на 01 січня 2024 року з урахуванням трьох відсотків річних та інфляційної складової склала 36 687,94 грн., з яких: основна заборгованість - 28 905,00 грн., інфляційна складова - 6 220,70 грн., три відсотки річних - 1 562,25 грн. З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Будсервісматеріали» та стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Будсервісматеріали» вказану заборгованість. Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції. Відповідно до ст.13 Конституції України та ст. 319 ЦК України власність зобов`язує. Відповідно до положень ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Як було встановлено, ОСОБА_1 є власником машиномісця № НОМЕР_1 (сектор А), в підземній автостоянці за адресою: АДРЕСА_1 , обслуговування якої здійснюється обслуговуючою організацією ТОВ «Будсервісматеріали» відповідно до акту прийому-передачі єдиного комплексу - підземної автостоянки по АДРЕСА_1 , від 31 серпня 2012 року. При цьому, ОСОБА_1 не надав суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що послуги з обслуговування підземної автостоянки надає не ТОВ «Будсервісматеріали», а інша особа. Також, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження виконання ним своїх зобов`язань по оплаті наданих послуг, на спростування розміру заборгованості та наданих позивачем розрахунків. Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Будсервісматеріали». Колегія суддів відхиляє посилання ОСОБА_1 на ненадання ТОВ «Будсервісматеріали» доказів укладення з ним відповідного договору та надання послуг з обслуговування підземної автостоянки. Як було встановлено судом, ТОВ «Будсервісматеріали» було направлено на адресу ОСОБА_1 текст відповідного договору. При цьому факт підписання чи непідписання відповідачем відповідного договору не спростовує наявності між сторонами договірних відносин та не виключає у нього обов`язку щодо оплати відповідних послуг. При цьому колегія суддів враховує, що послуги з обслуговування підземної автостоянки надаються обслуговуючою організацією в цілому, а не власникам окремих машиномісць, на однакових умовах, які є обов`язковим для всіх співвласників. На підтвердження надання відповідних послуг ТОВ «Будсервісматеріали» надало суду копії договорів з безпосередніми виконавцям окремих послуг, зокрема, на постачання електричної енергії, прибирання, охорона та спостереження території підземної автостоянки, проведення ремонтних робіт, технічного обслуговування установок пожежної безпеки, а також розрахунки відповідних витрат. В свою чергу, ОСОБА_1 не надав доказів на підтвердження того, що надання послуг з обслуговування підземної автостоянки забезпечувало не ТОВ «Будсервісматеріали», а інша особа, а також звернення до ТОВ «Будсервісматеріали» з приводу неналежного надання йому послуг. Також, є безпідставними посилання ОСОБА_1 на неналежність наданого позивачем розрахунку заборгованості, оскільки ним не було наведено конкретних доводів на спростування правильності відповідних нарахувань, застосування тарифів, а також на підтвердження виконання ним своїх зобов`язань по оплаті або часткової оплати відповідних послуг. Власних розрахунків заборгованості ОСОБА_1 не надав. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують висновків суду першої інстанції по суті вирішення спору. У колегії суддів відсутні підстави вважати, що дана справа була безпідставно розглянута судом у спрощеному порядку. Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 квітня 2024 року - без змін. Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення . Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 квітня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Судді