Постанова 4818 № 644/4012/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 644/4012/23 Номер провадження 22-ц/818/3262/24 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 листопада 2024 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Мальованого Ю.М., суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б., за участю: секретаря судового засідання Супрун Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18 червня 2024 року в складі судді Черняка В.Г. у справі № 644/4012/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, В С Т А Н О В И В: У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів. Позов мотивовано тим, що з 08 квітня 2016 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заочним рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 11 жовтня 2018 року шлюб між нею та ОСОБА_2 було розірвано, визначено місце проживання дитини з батьком. Зазначене рішення було скасовано. Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 30 березня 2021 року шлюб між сторонами було розірвано, визначено місце проживання дитини з ОСОБА_2 . Рішення не набрало законної сили у зв`язку з його оскарженням в апеляційному порядку. Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 24 квітня 2018 року з неї на користь відповідача на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 стягнуто аліменти в розмірі 1/4 з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 05 березня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. До вересня 2022 року вона виконувала усі аліментні зобов`язання. Однак, з червня 2021 року донька Єва постійно проживає з нею, знаходиться на її повному утриманні, а тому кошти, сплачені відповідачу на утримання доньки йдуть не за цільовим призначенням. ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України вона разом зі своєю донькою виїхала за кордон до Польщі. 10 квітня 2022 року вони переїхали до США, де перебувають на даний час, отримали легальний статус перебування у США. Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила припинити стягнення з неї аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно; звільнити її від сплати нарахованої заборгованості по аліментам у виконавчому провадженням № 56848227, починаючи з вересня 2022 року; стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18 червня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Припинено стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно за виконавчим листом № 610/543/18, виданим 03 травня 2018 року Балаклійським районним судом Харківської області у виконавчому провадженні № 56848227. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з моменту набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині позов залишено без задоволення. Стягнуто з ОСОБА_2 на корить ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 073,60 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на корить держави судовий збір в розмірі 1 073,60 грн. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що постановою Полтавського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року визначено місце проживання доньки разом з позивачкою, у зв`язку з чим наявні підстави для припинення стягнення аліментів з позивачки та покладення цього обов`язку на відповідача. Щодо звільнення ОСОБА_1 від сплати нарахованої заборгованості по аліментам за виконавчим листом № 610/543/18, виданим 03 травня 2018 року Балаклійським районним судом Харківської області, то позов в цій частині задоволенню не підлягає, оскільки стягнення аліментів припинено цим рішенням, а тому нарахування, що здійснені до цього часу є правомірними. 22 липня 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мойсюк Андрій Миколайович, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просила скасувати рішення суду першої інстанції у частині вирішення спору про звільнення її від сплати заборгованості по аліментам та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в цій частині. Апеляційна скарга мотивована тим, що з червня 2021 року ОСОБА_4 постійно проживає разом з матір`ю, яка її утримує, у зв`язку з чим стягнення з неї заборгованості по аліментах за період, коли донька не проживала з батьком, суперечить цільовому призначенню аліментів та не відповідає інтересам дитини. В судове засідання апеляційного суду сторони-учасники судового розгляду не з`явилися. Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 07 листопада 2024 року, надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників: ОСОБА_1 повернуто на адресу апеляційного суду з відміткою від 12 жовтня 2024 року «за закінчення терміну зберігання» (а.с.209-210), крім того про день, час та місце судового засідання ОСОБА_1 повідомлялась відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (а.с.205); представник ОСОБА_1 адвокат Мойсюк А.М. отримав 07 жовтня 2024 року (а.с.208); ОСОБА_2 отримав 21 вересня 2024 року в електронному кабінеті (а.с.207). Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду першої інстанції у повному обсязі не відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України. Матеріали справи свідчать, що з 08 квітня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який зареєстрований 08 квітня 2016 року Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис №

80. Сторони мають спільну ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 28). Заочним рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 11 жовтня 2018 року у справі № 610/1275/18 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано; визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 35-38). Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 16 вересня 2020 року вказане заочне рішення скасовано, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 23 листопада 2020 року зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Балаклійської міської ради Харківської області, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини прийнято до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано в одне провадження зустрічний позов з первісним позовом. Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 30 березня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , зареєстрований 08 квітня 2016 року Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис №

80. Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 . У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Полтавського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 30 березня 2021 року в частині вирішення спору про визначення місця проживання дитини скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей Балаклійської міської ради Харківської області, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Балаклійської міської ради Харківської області, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини задоволено. Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю ОСОБА_1 . Як вбачається з вказаного судового рішення, при вирішенні спору суд апеляційної інстанції виходив з того, що малолітня дитина разом з матір`ю перебуває за межами України з 09 березня 2022 року по теперішній час, а тому визначення місце проживання малолітньої дитини з матір`ю, буде відповідати якнайкращим інтересам дитини, сприятиме повноцінному її вихованню та розвитку у безпечному сталому середовищі. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/ 117566346). 03 травня 2018 року Балаклійським районним судом Харківської області було видано виконавчий лист у справі № 610/543/18 (пр. № 2/610/379/2018) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05 березня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття (т. 1 а.с. 31). Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 24 квітня 2018 року по справі № 610/543/18 стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_8 , у розмірі 1/4 з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 05 березня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ). На підставі вказаного рішення 03 травня 2018 року Балаклійським районним судом Харківської області було видано виконавчий лист, який було пред`явлено до виконання. Згідно з розрахунком заборгованості по аліментам, складеним за період від 01 березня 2021 року по 01 травня 2023 року старшим державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бєляєвим М.В., ОСОБА_9 має заборгованість по сплаті аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 25 019,23 грн. Як вбачається з зазначеного розрахунку станом на серпень 2022 року за ОСОБА_1 обліковувалась заборгованість у розмірі 149 821,93 грн. У вересні 2022 року позивачкою було сплачено 149 822 грн. В подальшому державним виконавцем нараховувалось по 3127,50 грн аліментів щомісяця (а.с. 39-41). Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»). Відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Статтею 180 СК України регламентовано, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Частинами 1-3 статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Відповідно до частин 1 та 2 статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Указаною нормою права імперативно встановлено право власності дитини на аліменти, які отримуються на неї одним із батьків, та їх цільове призначення. Зокрема, передбачено, що аліменти, одержані на дитину, мають використовуватися за цільовим призначенням в інтересах дитини. Відповідно до статті 197 СК України з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Зазначена норма не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення. Згідно з частиною 4 статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них. Отже, за змістом вказаної норми права особа, з якої за рішенням суду стягнуто періодичні платежі, у випадку зміни будь-яких обставин, що впливають на її обов`язок щодо сплати таких платежів, у тому числі щодо припинення такого обов`язку, може звернутися із відповідним позовом. Частиною 8 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом. Заявник вправі звернутися до суду із заявою щодо розміру, способу виконання рішення суду зі сплати аліментів. Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду від 28 червня 2023 року у справі № 186/126/21 (провадження № 61-1949св23) викладено правовий висновок такого змісту: «Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини 2 статті 197 СК України може бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів. Рішення про звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами повинно також відповідати найкращим інтересам дитини. Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір`ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина». Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21-ц (провадження № 61-3738св22). Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя. Відхилення від сталої судової практики порушує принцип уніфікованого застосування закону, нівелює забезпечення єдності та послідовності судочинства. Як вбачається з розрахунку, складеному державним виконавцем, заборгованість з аліментів виникла у період з вересня 2022 року по квітень 2023 року включно. При розгляді спору про визначення місця поживання дитини судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що у вказаний період ОСОБА_4 проживала разом із матір`ю ОСОБА_9 за межами України. Отже, ураховуючи правову природу аліментів, їх цільовий характер, а також передбачені законом підстави їх стягнення на користь того з батьків, з ким проживає дитина, зважаючи, що у період із вересня 2022 року по квітень 2023 року дитина проживала разом із матір`ю, судова колегія дійшла висновку про наявність правових підстав для звільнення позивачки від сплати заборгованості за аліментами у зазначений період. Стягнення з ОСОБА_10 аліментів на дитину за умови, що дитини проживала з позивачкою та перебувала на її утриманні у вказаний період, суперечить положенням статті 181 СК України, за змістом якої аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду з одного з батьків дитини на користь того з батьків, разом з яким проживає дитина. Зважаючи, що позивачкою не надано доказів існування заборгованості, що нарахована після травня 2023 року, судова колегія не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині. Згідно пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення. Отже, рішення суду в частині вирішення спору про звільнення позивачки від заборгованості зі сплати аліментів підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог. Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України). При звернення до суду з апеляційною скаргою ОСОБА_1 сплачено 1610,40 грн судового збору (а.с. 178). Зважаючи, що апеляційну скаргу задоволено, вказані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки. Керуючись ст. ст. 367, 376, 382, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18 червня 2024 року в частині вирішення спору про звільнення від сплати заборгованості з аліментів скасувати та ухвалити нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами, що нарахована у період з вересня 2022 року по квітень 2023 року включно, на підставі виконавчого листа № 610/543/18, виданого 03 травня 2018 року Балаклійським районним судом Харківської області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 05 березня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 1610 (одна тисяча шістсот десять) грн 40 коп. судового збору. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складено 11 листопада 2024 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді О.Ю. Тичкова В.Б. Яцина