Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/11679/24

Справа № 991/11679/24 Провадження № 1-кс/991/11740/24 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 листопада 2024 року м. Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , учасники кримінального провадження: секретар судового засідання ОСОБА_2 , представники ТОВ «Центр Білінгових Систем»: адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з боку обвинувачення: детектив Національного бюро ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Київ клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Центр Білінгових Систем», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019000000000639 від 11.05.2019, установив: 08.10.2024 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Центр Білінгових Систем», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019000000000639 від 11.05.2019. І. Суть клопотання Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000711 від 13.08.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, яке постановою від 18.01.2022 об`єднано з кримінальним провадженням № 62019000000000639 від 11.05.2019. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.01.2020 у межах кримінального провадження № 52019000000000711 від 13.08.2019 накладено арешт на майно, яке належить ТОВ «Центр Білінгових Систем», а саме: пісок річковий середньої та дрібної крупності, який перебуває на земельних ділянках у межах кадастрового кварталу 3220881300:04:005:005, які розташовані на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, із забороною користуватися та розпоряджатися цим майном. Підставами арешту піску стали три обставини: продаж його службовими особами АРМА за умов не визначення безпосередньо в ухвалі суду шляху (способу) управління цим активом (1), продаж цього активу за заниженою вартістю (2), перебування цього активу у статусі речового доказу вчинення злочину, висновок про вчинення якого базується на перших двох обставинах (3). Зазначені підстави також зазначені в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.01.2020. На теперішній час потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна відпала, а висновки сторони обвинувачення та слідчого судді про вчинення кримінального правопорушення, які обґрунтовували накладення арешту, є такими, що не ґрунтуються на об`єктивних обставинах. ТОВ «Центр Білінгових Систем» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до АРМА про визнання недійсним договору купівлі-продажу активів № 20 від 04.07.2019. Позовну заяву мотивовано тим, що службові особи АРМА ввели ТОВ «Центр Білінгових Систем» в оману щодо наявності повноважень на розпорядження зазначеними активами та їх реальної ціни. Таким чином, судом фактично досліджувались доводи, використані під час арешту піску. За результатами розгляду справи, Господарським судом м. Києва у справі № 910/15715/19 ухвалено рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю та встановлено, що службові особи АРМА під час продажу цих активів діяли у межах наданих їм законом повноважень, а самі активи пройшли належну процедуру оцінки. Зазначене рішення переглядалося судами апеляційної та касаційної інстанції та було залишено ними без змін. За таких обставин (відсутності кримінального правопорушення) арештоване майно не є та не може бути речовим доказом у розумінні ст. 98 КПК України. Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна призводить до порушення прав і законних інтересів власника майна, що суперечить положенням ст. 41 Конституції України. Крім того, у кримінальному провадженні № 62019000000000639 завершено досудове розслідування, що свідчить про те, що сторона обвинувачення встановила повне коло осіб, які причетні до вчинення кримінальних правопорушень та визнала достатність доказів для складання обвинувального акта. Будь-якої причетності ТОВ «Центр Білінгових Систем» до вчинення незаконних дій щодо набуття права власності на арештоване майно у межах цього провадження встановлено не було. Також, на адресу ТОВ «Центр Білінгових Систем» надійшла вимога щодо сплати основної суми заборгованості та штрафних санкцій відповідно до договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 03-16/04 від 02.07.2019, яка отримувалась з метою розрахунку за пісок відповідно до договору купівлі-продажу. Враховуючи викладене, адвокат ОСОБА_3 просив скасувати накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.01.2020 арешт на майно, яке належить ТОВ «Центр Білінгових Систем», а саме: пісок річковий середньої та дрібної крупності, який перебуває на земельних ділянках у межах кадастрового кварталу 3220881300:04:005:005, які розташовані на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, із забороною користуватися та розпоряджатися цим майном. ІІ. Позиції учасників кримінального провадження Адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні подане клопотання підтримали у повному обсязі, просили задовольнити з підстав, викладених у ньому. Арешт на майно було накладено з метою забезпечення збереження речового доказу. Пісок річковий був придбаний товариством у держави. Жодного відношення ТОВ «Центр Білінгових Систем» до обставин цього кримінального провадження не має. Законним власником піску наразі є саме ТОВ «Центр Білінгових Систем». Детектив Національного бюро ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що у ході досудового розслідування встановлено, що службові особи АРМА здійснили реалізацію піску річкового на підставі ухвали, в якій було чітко зазначена мета передачі майна - збереження речового доказу та його вартості. Всупереч цих вимог, службовими особами АРМА здійснено реалізацію піску річкового, ще й за заниженими цінами. Оскільки пісок був видобутий незаконно, власник відсутній. У цьому кримінальному провадженні продовжує існувати необхідність збереження піску річкового у якості речового доказу. Законність набуття піску річкового товариством, його реалізація службовими особами АРМА всупереч наданих повноважень має встановлюватись на стадії судового розгляду. ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про скасування арешту майна, з огляду на таке. За змістом ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження, серед іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Частина перша статті 174 КПК України передбачає, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Отже, учасник кримінального провадження, який подав таке клопотання, має довести, що у подальшому застосуванні арешту відпала потреба або, що арешт на майно накладено необґрунтовано. Підставою для скасування арешту майна, на думку представників ТОВ «Центр Білінгових Систем», є те, що у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, а висновки сторони обвинувачення та слідчого судді про вчинення кримінального правопорушення, які обґрунтовували арешт майна, є такими, що вже не ґрунтуються на об`єктивних обставинах, у зв`язку з ухваленням Господарським судом м. Києва судового рішення у справі № 910/15715/19. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.01.2020 (справа № 991/671/19, провадження № 1-кс/991/2645/19) у межах кримінального провадження № 52019000000000711 від 13.08.2019 накладено арешт на майно, право власності на яке зареєстровано за ТОВ «Центр Білінгових систем, а саме: пісок річковий середньої та дрібної крупності, який перебуває на земельних ділянках: 3220881300:04:005:0010, 3220881300:04:005:0058, 3220881300:04:005:0063, 3220881300:04:005:0054, 3220881300:04:005:0059, 3220881300:04:005:0406, 3220881300:04:005:0403, 3220881300:04:005:0330, 3220881300:04:005:0060, 3220881300:04:005:0056, 3220881300:04:005:0057, 3220881300:04:005:0405, 3220881300:04:005:0402, 3220881300:04:005:0331, 3220881300:04:005:0055, 3220881300:04:005:0062, 3220881300:04:005:0061, 3220881300:04:005:0404, 3220881300:04:005:0401, 3220881300:04:005:0333, 3220881300:04:005:0339, 3220881300:04:005:0340 та у межах кадастрового кварталу 3220881300:04:005:005, які розташовані на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, із забороною користуватися та розпоряджатися цим майном. Зі змісту мотивувальної частини ухвали вбачається, що річковий пісок, який перебуває на земельних ділянках за вказаними вище кадастровими номерами, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки він був об`єктом кримінального правопорушення. Постановою детектива Національного бюро ОСОБА_5 від 05.09.2019 зазначений вище пісок річковий середньої та дрібної крупності визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 52019000000000711 (яке у подальшому об`єднано з кримінальним провадженням № 62019000000000639). Метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів. Відомості про оскарження ТОВ «Центр Білінгових Систем», його представниками, ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно від 30.01.2020 до суду апеляційної інстанції у матеріалах клопотання відсутні. Про обґрунтованість накладеного на майно арешту за п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України буде свідчити, по-перше, те, що такий захід забезпечення кримінального провадження передбачений кримінальним процесуальним законом. По-друге, мають існувати факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 30.01.2020, є таким, що передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки накладений з метою забезпечення збереження речового доказу (інші мотиви прийняття такого рішення, відповідно до змісту мотивувальної частини ухвали, відсутні). Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що під час розгляду цього клопотання не оцінює законність та обґрунтованість ухвали, якою накладено арешт на майно, а вирішує питання обґрунтованості накладеного арешту на майно. Будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Вирішуючи подане клопотання, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини щодо можливості втручання за рішенням суду в права особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Так, Суд у рішенні у справі «Узан та інші проти Туреччини», оцінюючи виправданість втручання відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, зробив висновок про те, щоб бути сумісним із положеннями Конвенції, втручання повинно відповідати трьом умовам, а саме: (1) бути передбачене національним законом, який в державі вважається необхідним для регулювання використання майна, (2) повинне відповідати загальним інтересам суспільства, (3) має забезпечуватися справедливий баланс між правами власника та загальносуспільними інтересами (п. 195). Крім того, у п. 203 рішення у наведеній справі, Суд, аналізуючи питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими особу обмежити в праві мирно володіти майном можна не просто, коли наявний значний суспільний інтерес на здійснення такого втручання в право людини, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо. Отже, накладення арешту не має на меті позбавити особу належного їй на праві власності майна, а лише тимчасово обмежити її право користуватись та/або розпоряджатись ним, зокрема до завершення кримінального провадження тощо. Слідчий суддя, дослідивши надані учасниками кримінального провадження матеріали, вважає, що представниками ТОВ «Центр Білінгових Систем» не доведено, що в арешті піску річкового відпала потреба, оскільки кримінальне провадження на теперішній час триває, арешт накладено з метою забезпечення збереження речового доказу, питання про долю якого вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Постановлене Господарським судом м. Києва судове рішення у справі № 910/15715/19, яким встановлено певний факт або його відсутність, не є підставою для скасування арешту майна, оскільки арешт майна є тимчасовим заходом у межах кримінального провадження, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення у майбутньому. Крім того, таке рішення не має преюдиціального значення для суду, який буде вирішувати питання про допустимість цього доказу. Результати інших судових проваджень, зокрема цивільних чи господарських, не зобов`язують суд у кримінальному процесі приймати певні рішення або оцінювати факти саме так, як це зроблено в іншому судовому рішенні, про що неодноразово у своїх рішеннях зазначав Верховний Суд. Це означає, що навіть якщо суд в іншому провадженні встановив певні факти та обставини, суд у кримінальному провадженні може самостійно оцінювати ці факти та докази. Таким чином, хоч судовим рішенням і встановлюються певні факти, це не змінює правових підстав для накладення арешту, що є окремою процедурною дією, спрямованою на забезпечення виконання судового рішення у майбутньому. Підсумовуючи, слідчий суддя зазначає, що під час розгляду клопотання про скасування арешту майна не було доведено, що подальша потреба у арешті, накладеному ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.01.2020, відпала. Жодних фактів та обставин, які свідчать про те, що захід забезпечення кримінального провадження застосовано необґрунтовано, представниками ТОВ «Центр Білінгових Систем» у клопотанні зазначено не було. Під час розгляду клопотання також не було встановлено, що майно (пісок річковий), на яке ухвалою слідчого судді було накладено арешт, не відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Враховуючи викладене, слідчий суддя зазначає, що під час розгляду клопотання про скасування арешту майна не доведено, що арешт накладено необґрунтовано чи у його подальшому застосуванні відпала потреба, у зв`язку з чим клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ТОВ «Центр Білінгових Систем», про скасування арешту майна задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 132, 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя постановив: Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Центр Білінгових Систем», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019000000000639 від 11.05.2019. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. Слідчий суддя ОСОБА_1