Постанова 4824 № 362/3884/23

Єдиний унікальний номер справи №362/3884/23 Провадження №22-ц/824/2214/2024 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 листопада 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Журби С.О., суддів Писаної Т.О., Приходька К.П., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2023 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування вимог зазначив, що відповідачка уклала із ТОВ «ФК «Інвеструм» кредитний договір, за яким отримала грошові кошти. Також зазначив, що за укладеним із ТОВ «ФК «Інвеструм» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» договору факторингу право вимоги за вказаним кредитним договором було відступлено на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Оскільки відповідачка взяті на себе зобов`язання по погашенню кредиту та сплаті відсотків за наведеним кредитним договором не виконує, у неї виникла заборгованість за кредитом, що порушує права позивача. На підставі викладеного, просив суд стягнути із відповідачки на свою користь заборгованість в загальному розмірі 39 702 гривні 00 копійок. Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2023 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просила оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову; стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 5 500,00 грн та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4 026, 00 грн. В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції не вказав у рішенні суду, яким доказами підтверджується укладання електронного договору, зокрема отримання та використання відповідачем одноразового ідентифікатора. Вказує, що суду не надано доказів того, що кошти перераховано ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм», а тим більше на підставі відповідного договору, що не дає можливості суду застосувати до даних правовідносин умови кредитного договору. Зазначає, що відсутність у матеріалах справи первинних документів на отримання 13 000, 00 грн на підставі кредитного договору №02496-02/2022 від 03.02.2022 року не тільки позбавляє суд можливості перевірити факт отримання позичальником коштів у кредит, але і перевірити розмір спірної заборгованості, порядок її нарахування, а також підстав та порядку нарахування відсотків за користування кредитом. Вказує, що слід відмовити у стягненні заборгованості за нарахованими відсотками. Вказує, що проведений позивачем розрахунок заборгованості не відповідає вимогам закону та долученому позивачем договору та додатковим угодам. Зазначає що розрахунок відповідача про стягнення з відповідача процентів за кредитним договором у розмірі 26 702, 00 грн, нарахованих унаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань (прострочення грошового зобов`язання), після спливу строку кредитування (04.03.2022 року) суперечить вимогам вищевказаного закону та сталій судовій практиці в Україні. Зазначає, що позивачем не заявлено вимог про стягнення відсотків згідно з ст.625 ЦК України. 19 грудня 2023 року від позивача на адресу надійшов відзив на апеляційну скаргу, якому він просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Згідно із ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскільки у справі ціна позову становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму, а дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання. У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. У відповідності до положень ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання встановлених законом умов) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги позивача. Відповідно до копії свідоцтва про шлюб від 24 вересня 2022 року Серія НОМЕР_1 ОСОБА_2 після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_2 ». В ході розгляду справи судом було встановлено, що 03.02.2022 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» і ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 02496-02/2022, за умовами якого товариство надало відповідачу кредит в сумі 13 000,00 грн на строк 30 днів. Строк дії договору починається з моменту його укладення відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1.3. договору, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,5 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,50 % (процентів) на добу. Відповідно до п.п.1.7. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом. Відповідно до п.п. 1.8. Кредитного договору невід`ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайтах Товариства - https://www.zecredit.com.ua. Відповідно до п.п.6.1. Договору він підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до п.п.6.7.Договору підписанням договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту товариства. Відповідно до п. 3.4.2. договору, клієнт зобов`язаний своєчасно повернути Кредит та сплачувати проценти за користування кредит порядку, встановленому договором. Згідно з відомостями, наданими АТ КБ «Приватбанк», 03 лютого 2022 року на ім`я ОСОБА_2 на банківську карту № НОМЕР_2 здійснено зарахування коштів у розмірі 13 000,00 грн. 08 грудня 2022 року ТОВ «ФК «Інвеструм» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу № 08122022. за яким до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором відповідачки № 02496-02/2022 від 03.02.2022 року. Із наданого позивачем на підтвердження своїх вимог розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 31.05.2023 року відповідачка має заборгованість за вказаним кредитним договором на загальну суму 39 702, 00 грн, з яких заборгованість за основною сумою боргу становить 13000, 00 грн і заборгованість за відсотками 26 702, 00 грн. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги позивача, зазначив, що відповідачка не повернула кредитні кошти в сумі 13 000,00 грн ані у строк до 04.03.2022 року, ані станом на дату постановлення даного рішення суду. Кредитний договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань і дата 04.03.2022 року - є лише датою повернення кредиту, а не датою закінчення строку дії кредитного договору. Нарахування заборгованості здійснювалось у відповідності до умов договору та додатків до нього, саме через неналежне виконання позичальником взятих на себе зобов`язань. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції у повному обсязі. Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Як убачається з матеріалів справи, договір про надання фінансового кредиту №02496-02/2022 від 03.02.2022 року підписаний електронним підписом позичальника ОСОБА_2 , відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер мобільного телефону ОСОБА_2 - НОМЕР_3 , про що свідчить п. 7 кредитного договору, в якому зазначені анкетні дані ОСОБА_2 , відомості щодо її місця проживання, номер телефону та його банківський рахунок, електронний підпис W7986. Вказаний договір був досліджений судом першої інстанції належним чином та йому надано відповідну правову оцінку. Колегія суддів відхиляє посилання відповідача про те, що позивач не надав до суду доказів надання грошових коштів за договором про надання фінансового кредиту №02496-02/2022 від 03.02.2022 року. На підтвердження надання кредиту на підставі вказаного договору «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надало квитанцію за сплату №2919_230816144021 від 16 серпня 2023 року, сформовану за допомогою сервісу онлайн платежів i.Pay.ua, на суму 13000, 00 грн. Як убачається з квитанції, 03.02.2022 року о 10:50 було здійснено платіж на суму 13 000, 00 грн банківської карти НОМЕР_4 , номер транзакції в системі i.Pay.ua- 135427137 призначення платежу: зарахування 13000, 00 грн на карту НОМЕР_4 . Крім того, на спростування викладених у відзиві на позов доводів позивач надав лист АТ КБ «Приватбанк», в якому зазначено, що на ім`я ОСОБА_2 емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 03.02.2023 року здійснено зарахування коштів у розмірі 13 000, 00 грн. Заперечуючи проти отримання коштів, відповідач не спростувала наданих доказів з приводу того, що картка за номером № НОМЕР_2 належить їй, а відтак суд першої інстанції обґрунтовано вважав встановленим отримання за договором про надання фінансового кредиту №02496-02/2022 від 03.02.2022 року коштів у розмірі 13 000,00 грн. Разом з тим, суд першої інстанції неправильно визначив розмір заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Суд першої інстанції стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за відсотками у розмірі 26 702 грн, 00 грн. Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості за договорами в повному обсязі, суд першої інстанції не врахував того, що за змістом ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такі висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 р по справі № 300/438/18. Відповідно до договору про надання фінансового кредиту №02496-02/2022 від 03.02.2022 року товариство надало відповідачу фінансовий кредит в розмірі 13 000, 00 грн строком на 30 днів до 04.03.2022 року. Отже ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» мало право на стягнення процентів за користування кредитом за вказаним договором за 30 днів - по 04.03.2022 року, що, виходячи із установлених у договорі процентних ставок, становить 9750,00 грн. Також, в додатку №1 до договору кредиту №02496-02/2022 від 03.02.2022 року визначено Графік розрахунків та орієнтовну сукупну вартість кредиту, відповідно до яких визначено загальну суму кредиту, яка підлягала поверненню позичальником -13 000,00 грн., суму процентів за користування кредитом, яка підлягала сплаті 30 днів - 9 750, 00 грн., а всього - 22 750,00 грн. Нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеними строками суперечить вказаним вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду. Враховуючи викладене, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підлягала стягненню заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №02496-02/2022 від 03.02.2022 року у розмірі 22 750,00 грн., з яких: 13000,00 грн. - сума кредиту, 9750,00 грн. - проценти за користування кредитом. В іншій частині заборгованість стягненню з відповідача не підлягала. Таким чином, рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2023 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . У відповідності до положень ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи висновки суду про обґрунтованість позовних вимог на 57,3%, відповідним чином мають бути розподілені й судові витрати, понесені сторонами в ході розгляду. При подачі позову позивач сплатив 2684,00 грн, відтак має право на відшкодування йому відповідачем 1537,93 грн. При подачі апеляційної скарги відповідач сплатила 4026,99 грн, відповідно має право на відшкодування їй 42,7% вказаної суми, що складає 1719,10 грн. Відповідно, в результаті розподілу за результатами розгляду справи судового збору, понесеного сторонами, з позивача на користь відповідача на підлягає стягненню 181,17 грн. Аналогічним чином мають розподілятися і інші судові витрати по справі. Відповідачем у апеляційній скарзі було заявлено вимогу про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500, 00 грн. На підтвердження вказаних витрат відповідач долучила до матеріалів справи договір про надання професійної правничої допомоги №б/н/23 від 28.07.2023 року, скріплений електронними підписами сторін, додаток № 1 до договору про надання професійної правничої допомоги №б/н/23 від 28.07.2023 року, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 13.08.2023 року, платіжну інструкції № 475840540 від 07.08.2023 року на суму 2750, 00 грн. Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Як вбачається з матеріалів справи, між Адвокатським бюро «Калінін і Партнери» та ОСОБА_1 укладено договір про надання професійної правничої допомоги №б/н/23 від 28.07.2023 року про надання правничої допомоги. Відповідно до п.1.1. договору його предметом є надання Бюро усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту по справі за позовом ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Відповідно до п.2 Додатку № 1 до договору про надання професійної правничої допомоги №б/н/23 від 28.07.2023 року за надання професійної правничої (правової) допомоги клієнт сплачує Бюро гонорар (винагороду) у розмірі 5 500, 00 грн. Хоча до суду й було надано платіжну інструкцію на суму 2750, 00 грн., в той же час з представлених документів вбачається, що загальна вартість отриманої допомоги, яку має сплатити відповідач, становить саме 5 500, 00 грн. При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18. Жодного посилання на неспівмірність зазначеної суми витрат позивач не навів, заявлені витрати сум вважає обґрунтованими та пов`язаними з розглядом справи. За таких умов, вказані витрати підлягають стягненню з позивача на користь відповідача, але пропорційно до розміру задоволених і відхилених вимог, що складає 2348,50 грн. За таких умов, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 20220,33 грн. (22750,00 - 181,17 - 2348,50). У відповідності до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2023 року змінити. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ: 35625014, вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032) заборгованість у розмірі 20220 (двадцять тисяч двісті двадцять) грн. 33 коп. В іншій частині позовних вимог відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий С.О. Журба Судді: Т.О. Писана К.П. Приходько