Постанова 4822 № 724/424/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 6 листопада 2024 року м. Чернівці справа № 724/424/24 провадження №22-ц/822/836/24 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Перепелюк І. Б. суддів: Височанської Н.К., Лисака І.Н. секретар Собчук І.Ю. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 8 серпня 2024 року в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 заінтересовані особи: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Клішковецької територіальної громади Дністровського району Чернівецької області, ОСОБА_2 , Військова частина НОМЕР_1 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна, встановив:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Клішковецької територіальної громади Дністровського району Чернівецької області, ОСОБА_2 , Військова частина НОМЕР_1 , звернувся до суду з заявою про встановлення опіки і призначення опікуна. Позовні вимоги обґрунтовані наступним. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 являється його дідусем, за яким він здійснює догляд, так як дідусь хворіє та являється особою похилого віку, потребує постійного стороннього нагляду та догляду. Вони проживають за однією адресою. Зазначав, що дідусь має обмеження до самообслуговування, обмеження здатності до орієнтації, спілкування та здатності контролювати свою поведінку, а в силу обставин, які склалися в сім`ї, а саме те, що інших родичів, які виявили бажання опікуватися не має, саме він опікується дідусем та здійснює за ним догляд. Починаючи з грудня 2015 року фізичний та емоційний стан ОСОБА_2 значно погіршився, постійно перебуває під диспансерним наглядом за місцем проживання. На фоні захворювань почали проявлятися порушення пам`яті, дезорієнтації. В силу багато численних психічних захворювань, які тривають на протязі багатьох років, загальний та психічний стан дідуся погіршився, він не може контролювати свої емоції, стає дратівливим, нестриманим, не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Посилається на те, що фактично догляд за дідусем здійснює заявник, так як інших родичів, які б виявили бажання бути опікунами немає. Просив визнати недієздатним ОСОБА_2 . Призначити амбулаторну судово-психіатричну експертизу щодо визначення його психічного стану та здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Встановити над ОСОБА_2 опіку та призначити його опікуном. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 8 серпня 2024 року заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна задоволено частково. Визнано ОСОБА_2 недієздатним. Встановлено опіку над ОСОБА_2 Тимчасово покладено обов`язки опікуна над недієздатним ОСОБА_2 на орган опіки та піклування виконавчого комітету Клішковецької територіальної громади Дністровського району Чернівецької області. В іншій частині заявлених вимог відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат. Встановлено строк дії рішення про визнання недієздатним - два роки з дня набрання рішенням законної сили. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 8 серпня 2024 року в частині відмови у призначені його опікуном та покладення обов`язків опікуна на орган опіки та піклування виконавчого комітету Клішковецької територіальної громади скасувати та задовольнити зазначені вимоги. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції під час судового розгляду даної справи не вжив заходів для повного, все стороннього та об`єктивного з`ясування обставин, що мають значення для справи. Допустив невідповідність висновків суду обставинам справи, в ході розгляду справи та при ухваленні рішення не захистив його право. Судом першої інстанції не було взято до уваги, що Висновком опікунської ради при виконавчому комітеті Клішковецької сільської ради визнано доцільно призначення ОСОБА_1 опікуном над його дідусем ОСОБА_2 . Крім того, в судовому засіданні заявник пояснив, що в нього з дідусем приязні відносини, дідусь впізнає та признає лише його, в міру своїх можливостей спілкується лише з ним. Разом з тим, дідусь досить кремезної статури, тому фізично лише заявник може здійснювати над ним опіку.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судом Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2 , про що до матеріалів справи надані відповідні докази, а саме копії свідоцтв про народження. З копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 виданого 26.01.2010 року вбачається, що ОСОБА_2 отримує пенсію за віком. Копією довідки виданої Перебиковецькою амбулаторією Загальної практики сімейної медицини від 29.01.2024 року підтверджено, що амбулаторна картка ОСОБА_2 втрачена. Рішенням Клішковецької сільської ради Дністровського району за №77/05-2024 від 11.04.2024 року затверджено висновок опікунської ради при виконавчому комітеті Клішковецької сільської ради про доцільність призначення гр. ОСОБА_1 опікуном над його дідусем ОСОБА_2 в разі звернення до суду про визнання його недієздатним. Висновком опікунської ради при виконавчому комітеті Клішковецької сільської ради визнано доцільним призначення ОСОБА_1 опікуном над його дідусем ОСОБА_2 . Копією виписки із медичної карти хворого підтверджено, що ОСОБА_3 хворіє на цукровий діабет ІІ тип, інсулінопотребуючий, важка форма. З копії відпускного квитка за №2293 від 18.06.2024 року з ВЧ № НОМЕР_1 код 26636853 вбачається, що молодшому сержанту ОСОБА_1 надано відпустку за сімейними обставинами строк 10 діб. Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 599 від 02.04.2024 року, ОСОБА_2 на даний час виявляє ознаки психічного захворювання у формі виражених розладів особистості внаслідок органічного ураження центральної нервової системи, виражений психоорганічний синдром. За своїм психічним станом, в силу наявного у нього стійкого психічного захворювання, ОСОБА_2 не може розуміти значення своїх дій та керувати ними, не може фактично приймати участь в судових засіданнях та давати пояснення в суді. Судом також досліджено матеріали надані опікунською радою при винесення рішення щодо доцільності призначення саме заявника опікуном над ОСОБА_2 . Встановлено, що молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі, яку проходить у ВЧ № НОМЕР_1 . Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В судове засідання апелянт та його представник ОСОБА_4 не з`явились, на адресу суду від адвоката Кошман І.В. надійшла заява про відкладення розгляду справи ув`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що немає підстав для відкладення розгляду справи враховуючи наступне. За змістом ст. ст. 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Верховний Суд у постанові від 1 жовтня 2020 року, справа N 361/8331/18, провадження N 61-22682св19 зазначив наступне : відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору. Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Сторони були належним чином повідомлені про час та дату розгляду справи, заявник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі, а надання представником переваги участі у розгляді іншої справи не є поважною причиною, та зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що в клопотанні про відкладення розгляду справи слід відмовити. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Рішення суду оскаржується лише в частині відмови у задоволенні заяви, отже в іншій частині не переглядається. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст.263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині вказаним вимогам відповідає. Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 599 від 02.04.2024 року, ОСОБА_2 на даний час виявляє ознаки психічного захворювання у формі виражених розладів особистості внаслідок органічного ураження центральної нервової системи, виражений психоорганічний синдром. За своїм психічним станом, в силу наявного у нього стійкого психічного захворювання, ОСОБА_2 не може розуміти значення своїх дій та керувати ними, не може фактично приймати участь в судових засіданнях та давати пояснення в суді. Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині призначення його опікуном недієздатного, суд першої інстанції посилався на те, що у рішенні Клішковецької сільської ради про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над його дідусем ОСОБА_2 . жодних мотивів доцільності призначення саме ОСОБА_1 опікуном не наведено. Судом також встановлено, що молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі, яку проходить у ВЧ № НОМЕР_1 . Суд першої інстанції зазначив, що станом на сьогоднішній день, саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений ст. 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном. Колегія суддів погоджується з цим. Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації. Відповідно до ст. ст. 39-41, 55, 60 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду. Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки. Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Відповідно до ст. ст. 62, 63, 67 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. Опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року №34/166/131/88. Частиною 1 ст. 300 ЦПК України передбачено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна. Виходячи з аналізу ч.1 ст. 60, ч.1 ст.300 ЦК України обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Відмовляючи у призначені заявника опікуном, встановлено, що на час розгляду справи заявник проходив військову службу і суд правильно зазначив, що виконання ОСОБА_1 обов`язків опікуна фактично унеможливлюється, у зв`язку із його перебуванням на військовій службі. Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України (стаття 65 Конституції України). Колегія суддів у цій частині звертає увагу на те, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов`язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин). Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 754/5841/17. З урахуванням обставини проходження ОСОБА_1 військової служби та безпосереднього виконання ним обов`язків за місцем несення служби, реалізація права бути опікуном недієздатного дідуся можлива лише за умови звільнення з військової служби. Оскільки ОСОБА_1 проходить військову службу, вказана обставина унеможливлює фактичне виконання ним обов`язків опікуна. Вказане відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 червня 2024 року в справі № 742/887/23. З урахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції про відмову у призначення заявника опікуном дідуся, є правильним. Доводи апелянта є аналогічними тим доводами, які були викладені в заяві та перевірялися судом першої інстанції під час розгляду справи, однак висновків суду першої інстанції не спростовують і зводяться до суб`єктивного тлумачення чинних норм законодавства України та незгоди з висновками суду першої інстанцій стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом та не можуть бути підставами для скасування судового рішення. Суд першої інстанцій забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 8 серпня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 7 листопада 2024 року. Судді І.Б. Перепелюк Н.К. Височанська І.Н. Лисак