Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 347/1616/24

Справа № 347/1616/24 Провадження № 33/4808/989/24 Категорія ст.124 КУпАП Головуючий у 1 інстанції КРИЛЮК М. І. Суддя-доповідач Васильєв П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника адвоката Курка В.М., яку подано в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 18 вересня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, - в с т а н о в и в : Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 29.06.2024 року о 09 год. 31хв. в смт.Кути по вул. Довбуша, керуючи автомобілем Шкода Фабіа д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримав безпечної дистанції у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Тойота Рав-4, під керуванням водія ОСОБА_2 д.н.з. НОМЕР_2 в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 12.1, 13.1 ПДР. ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу. Постановою судді Косівського районного суду Івано-Франківської області від 18 вересня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень на користь держави, а також стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави судовий розмір в сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп. Не погодившись з вказаним рішенням суду захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності адвокат Курко В.М. подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що постанова суду є незаконною та безпідставною, а тому просить скасувати постанову судді та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Мотивує вимоги апеляційної скарги тим, що судом першої інстанції не взято до уваги та не надано належної оцінки доводам про те, що вказаний протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №806835 складений з порушеннями, оскільки не повно викладена об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення, не зазначено потерпілого від адміністративного правопорушення, а також не зазначено шкоду, якщо така була. Проте, із суті вчиненого правопорушення та матеріалів справи вбачається наявність потерпілого. Вважає, що працівниками поліції не встановлено та не зазначено в протоколі причинного зв`язку між порушенням ПДР України та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди, а тому вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні склад і подія адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Також із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що жодних пошкоджень учасникам даної транспортної пригоди не було завдано. Звертає увагу, що план-схема до протоколу не відповідає вимогам КУпАП та інструкціям, оскільки не підписана працівником поліції, який її склав, а також зворотня сторона схеми не підписана ОСОБА_1 Відсутні пояснення учасників пригоди. Стверджує, що судом першої інстанції не взято до уваги та не надано належної оцінки тому, що в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано повна назва органу посадової особи, яка склала даний протокол, не зазначені дані свідків адміністративного правопорушення, не вказано причин їх відсутності, та не відібрано у них письмових пояснень. Звертає увагу, що під час складання протоколу здійснювався ще і розгляд справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про те, що він здійснив обіг на пішохідному переході. Також, акцентує увагу на тому, що у протоколі серії ААД №806835 та у постанові серії ЕНА №2500577 різні години керування автомобілем. Суд першої інстанції не взяв до уваги те, що ОСОБА_3 не було роз`яснено працівниками поліції права й обов`язки, зокрема право мати захисника. Стверджує, що в судовому засіданні, у поясненнях у протоколі ОСОБА_1 заперечив свою вину у вчиненні ДТП та вказав, що він не порушував ПДР, проте суд не взяв це до уваги, а зазначив лише пояснення іншого водія. ОСОБА_1 вважає, що не порушував п.п. 12.1 та 13.1 ПДР. Адвокат Курко В.М. в апеляційній скарзі зазначає, що на розгляді Коломийського міськрайонного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови серії ЕНА №2500577 від 29.06.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Вважає, що до матеріалів справи не долучено докази на підставі яких у визначеному законом порядку, можливо встановити винуватість ОСОБА_1 , адже протокол без підтвердження іншими доказами є припущенням, яке трактується на користь обвинуваченої особи і сам по собі не можу бути покладений в основу висновку про винуватість. Просить скасувати постанову судді Косівського районного суду Івано-Франківської області від 18.09.2024 року, а провадження відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В судове засідання апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Курко В.М. не з`явилися, однак подали заяви про розгляд даного провадження без їхньої участі. В судове засідання апеляційної інстанції потерпіла ОСОБА_2 не з`явилася, хоча в установленому законом порядку повідомлялася про розгляд апеляційної скарги, не подала клопотання про відкладення розгляду справи та не підтвердила поважність причин щодо неможливості явки в судове засідання апеляційної інстанції. Апеляційний суд враховує, що учасники самостійно, відповідно до принципу диспозитивності, вирішують питання щодо участі в судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Враховуючи наведене апеляційний суд вважає, що розгляд апеляційної скарги може бути проведений без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника та потерпілого. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню і постанову судді необхідно залишити без змін з наступних підстав. Апеляційний суд звертає увагу на те, що Європейський суд неодноразово вказував, що адміністративне правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, визнається кримінальним правопорушенням у розумінні Конвенції (справа "Гурепка проти України"), а позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки "право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності. Визнання кримінально-правового змісту справи свідчить про те, що особа, яка притягається до відповідальності за вчинення такого правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, серед яких право знати, у вчиненні якого правопорушення його підозрюють або обвинувачують, бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права та обов`язки, мати захисника, оскаржувати судові рішення в апеляційному та касаційному порядку та інші. Апеляційний суд також неодноразово звертав увагу на недосконалість КУпАП, який було введено в дію Постановою Верховної Ради Української РСР №8074-10 від 07.12.1984 року та вказував на необхідність здійснення правосуддя, виходячи з загальних принципів здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури і юридичної визначеності. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення його у точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ЄСПЛ неодноразово зазначав, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. («Пономарьов проти України») Апеляційний суд вважає, що допущені порушення процесуального закону не можуть бути безумовною підставою для скасування судового рішення та ухвалення іншого судового рішення аналогічного за своїм змістом. Апеляційний суд вважає, що підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції можуть бути тільки істотні порушення вимог процесуального законодавства, які перешкодили суду правильно встановити фактичні обставини та надати вірну оцінку сукупності досліджених доказів та прийти до обґрунтованого висновку про доведеність вини у вчиненні правопорушення. Так, діючий КУпАП не містить визначення правових підстав для скасування судового рішення суду першої інстанції у зв`язку з чим при вирішанні цього питання необхідно виходити із загальних принципів здійснення судочинства. Апеляційний суд вважає, що судове рішення суду першої інстанції підлягає обов`язковому скасуванню у тому, випадку, коли за наявності підстав для закриття провадження суд не закрив провадження по справі, або коли рішення було ухвалено незаконним складом суду. Зокрема, підлягає обов`язковому скасуванню судове рішення у тому разі, коли вину обвинуваченого не доведено сукупністю належних та допустимих доказів по справі, коли відсутня подія правопорушення або коли в діях особи, яка притягається до відповідальності відсутній склад відповідного правопорушення. Так, враховуючи, що в своїх доводах захисник адвокат Курко В.М. посилається на те, що суд першої інстанції прийшов до безпідставного висновку про доведеність вини у вчиненні правопорушення, суд апеляційної інстанції у повному обсязі перевірив вищевказані доводи та прийшов до висновку, що вони повністю спростовуються сукупністю досліджених судом доказів. Так, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини адміністративного правопорушення, належним чином мотивував свої висновки щодо доведеності вини ОСОБА_1 . Постанова суду відповідає вимогам ст.283 КУпАП і містить опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане правопорушення та прийняте по справі рішення. При вирішенні питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, апеляційний суд приймає до уваги, що згідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність особи, яка доведена достатніми та незаперечними доказами. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Апеляційним судом у повному обсязі досліджені докази, які містяться в матеріалах справи та були надані сторонами під час розгляду справи в апеляційній інстанції. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №806835 від 29.06.2024 року слідує, що ОСОБА_1 29.06.2024 року о 09 год. 31хв. в с-щі Кути, по вул. Довбуша водій автомобіля шкода фабія не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Тойота Рав 4, під керуванням водія ОСОБА_2 унаслідок чого автомобілі отримав механічні пошкодження, чим порушив п. 12.1, 13.1. Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП (а.с. 1). Вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - поліцейським СРПП Косівського РВП ГУНП сержантом поліції Гаврилюком Н.М., підписаний уповноваженою особою та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Виклад обставин в протоколі цілком відповідає вимогам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395. Правопорушнику були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи в Косівському районному суді, про що свідчить його власноручний підпис. ОСОБА_1 у протоколі власноручно зазначив наступні пояснення (дослівно): « я не признаю свою вину, так як скорості не було, я подумав, що вона робить остановку, та потім різко вивернула руля». Зі змісту вищевказаних пояснень ОСОБА_1 , які він надав відразу після ДТП, вбачається, що він не визнає вину у вчиненні правопорушення, оскільки вважає, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини іншого водія транспортного засобу, який рухався попереду та несподівано для нього почав виконувати поворот ліворуч, в той час коли він здійснював обгін вказаного транспортного засобу. Разом з тим, вищевказані пояснення ОСОБА_1 свідчать про те, що він неправильно оцінив дорожню ситуацію та прийшов до помилкового висновку, що водій транспортного засобу, який зменшив швидкість руху для виконання повороту ліворуч, намагається зупинити транспортний засіб. Посвідчення водія у ОСОБА_1 працівниками поліції вилучено та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами, про що свідчить власноручний підпис правопорушника. Про зміст протоколу ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його власноручний підпис. В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду. В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії" Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що суть обвинувачення полягає в тому, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП звинувачується в тому, що керуючи транспортним засобом, порушив вимоги Правил дорожнього руху України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди внаслідок якої було пошкоджено транспортні засоби. Зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 29.06.2024 року (а.с.2) складеної поліцейським СРПП Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Гаврилюк Н.М. в присутності обох водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вбачається, що працівником поліції відображено місцезнаходження ТЗ після ДТП та проведено опис механічних пошкоджень автомобілів. ОСОБА_1 із планом-схемою був ознайомленим підтвердженням чого є його підпис, жодних заперечень щодо викладених в схемі відомостей не висловлював. Відповідно до переліку видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортних засобів, отриманих внаслідок ДТП зазначено, що автомобіль Шкода Фабіа д.н.з. НОМЕР_1 отримав пошкодження передньої правої частині автомобіля, а автомобіль автомобілем Тойота Рав-4, під керуванням водія ОСОБА_2 д.н.з. НОМЕР_2 отримав пошкодження передньої лівої частини. Дані схеми місця дорожньо-транспортної пригоди повністю узгоджуються із поясненнями, які надали його учасники стосовно послідовності подій, які призвели до зіткнення транспортних засобів, механізму дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків у виді пошкодження автомобілів. Доводи щодо неналежного оформлення схеми місця ДТП, не спростовують загального висновку суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, яке полягало у порушенні правил дорожнього руху, за що настає адміністративна відповідальність, передбачена ст. 124 КУпАП. Зокрема, зі змісту переліку видимих зовнішніх пошкоджень транспортних засобів та даних схеми місця дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що зіткнення транспортних засобів відбулось саме під час виконання ОСОБА_1 маневру обгону. Так, зі змісту пояснень ОСОБА_1 , наданих працівникам поліції 29.06.2024 року (а.с. 3) вбачається, що він їхав в Косівський район відвозив знайомого та повертаючись назад проїжджав перехрестя і ввімкнув поворот на обгін, але машина почала повертати ліворуч внаслідок чого відбулося зіткнення. До матеріалів справи долучено письмові пояснення ОСОБА_2 (а.с.4), відповідно до яких 29.06.2024 р. близько 09:15 год вона виїхала з дому, оскільки поїхала на цвинтар. Тож проїжджаючи перехрестя вулиць Косівська-Довбуша в с-щі Кути, вона ввімкнула лівий поворот, повертаючи, побачила що її почав обганяти автомобіль, який здійснивши обгін зачепив їй автомобіль Тойота Рав 4 д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого пошкодив крило, бампер, колесо, кріплення фари і ймовірно деформувався капот, після чого вона повідомила поліції. Із рапорту працівника поліції, поліцейського СРПП Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Н.Гаврилюка (а.с. 6) вбачається, що під час несення служби в складі екіпажу спільно із лейтенантом поліції Шатруком І.Д. було отримано виклик на службовий планшет про ДТП в смт.Кути та в ході опрацювання даного повідомлення було встановлено, що 29.06.2024 року о 09 год. 31хв. автомобіль марки Шкода Октавія д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 здійснив обгін на перехресті в результаті чого здійснив наїзд на автомобіль марки Тойота Рав 4 д.н.з. НОМЕР_2 під керування водія ОСОБА_2 , що рухався по головній дорозі . До матеріалів справи долучена також постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2500577 (а.с. 5), згідно якого ОСОБА_1 порушив п. 14.6.в. ПДР, за що передбачена від подільність ч. 2 ст. 122 КУпАП. Апеляційний суд вважає безпідставними доводи про наявність розбіжності щодо часу вчинення правопорушень, який зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення та у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки вищевказані доводи не спростовують правильність висновку суду про доведеність вини у вчиненні правопорушення. Згідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Досліджені судом першої інстанції докази були оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю у відповідності до вимог ст.252 КУпАП. В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції необґрунтовано визнав його винним у вчиненні правопорушення та безпідставно не прийняв до уваги його свідчення щодо обставин вчинення ДТП. Апеляційний суд вважає неспроможними доводи апеляції про те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки сукупності досліджених доказів та прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Апеляційний суд вважає, що доводи про те, що ОСОБА_1 повністю виконав вимоги ПДР України, і що наслідки ДТП відбулися у зв`язку із ОСОБА_2 є неспроможними з технічної точки зору та повністю спростовуються сукупністю доказів, які містяться в матеріалах провадження. Апеляційний суд звертає увагу на те, що у випадку виникнення дорожньо-транспортної пригоди за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу адміністративного правопорушення, потребує встановлення причинного зв`язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, тобто з`ясування ступені участі (внеску) кожного з них у спричинення злочинного наслідку. Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України у постанові № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у випадках, коли передбачені ст. 286 КК суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з`ясовувати характер порушень, які допустив кожний з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та його наслідків. Виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом. Апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримав безпечної дистанції, внаслідок чого сталося зіткнення з іншим транспортним засобом, що призвело до пошкодження автомобілів. Апеляційний суд звертає увагу на те, що розгляд провадження відбувається в межах обвинувачення, яке висунуто ОСОБА_1 і не надає оцінки діям водія ОСОБА_2 щодо правомірності повороту ліворуч та можливості уникнути зіткнення транспортних засобів, оскільки така правова оцінка може бути надана тільки в межах відповідного провадження за обвинуваченням у вчиненні правопорушення. Так, відповідно до пункту 12.1 Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Відповідно до пункту 13.1 Правил дорожнього руху України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Апеляційний суд вважає доведеним поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 29.06.2024 року, керуючи транспортним засобом, порушив Правила дорожнього руху, що призвело до зіткнення транспортних засобів та їх пошкодження. Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів. Суд першої інстанції надав належну оцінку сукупності досліджених доказів та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП в діях ОСОБА_1 . Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляцію адвоката Курка В.М. залишити без задоволення, а постанову судді залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Курка В.М. залишити без задоволення. Постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 18 вересня 2024 року, щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду О.П. Васильєв