Постанова Вінницький апеляційний суд № 125/2126/23

Справа № 125/2126/23 Провадження № 33/801/874/2024 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Салдан Ю. О. Доповідач: Рибчинський В. П. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 листопада 2024 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати у цивільних справах Рибчинського В.П., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Барського районного суду Вінницької області від 27 вересня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, в с т а н о в и в: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 258953 від 17.10.2023 року водій ОСОБА_1 17.10.2023 о 14 год. 55 хв. в м. Бар по вул. Врублевського, керував автомобілем «Honda Accord», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: нестійка хода, різкий запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився. Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП. Постановою Барського районного суду Вінницької області від 27 вересня 2024 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та застосовано на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень. Не погоджуючись з такою постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив. Дослідивши матеріали адміністративної справи, вивчивши апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до висновків, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення, докази, які містяться в матеріалах справи на предмет їх належності, достатності та допустимості, за результатами чого дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 17.10.2023 о 14 год. 55 хв. в м. Бар по вул. Врублевського, керував транспортним засобом «Honda Accord», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: нестійка хода, різкий запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст.130 КУпАП. Даний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила. Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п.6 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року № 1395). Висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції зробив на підставі доказів, які містяться у справі, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 258953 від 17.10.2023 (а.с. 3); акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4); направлення на огляд водія транспортного засобу (а.с. 5); відеозапису з нагрудної камери поліцейського (а.с. 10). Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння має наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. У зв`язку з відмовою водія від проходження огляду, поліцейський, діючи у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП, правомірно склав протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вказавши, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України. Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду зафіксована на відеозаписах з бодікамер, на яких чітко вбачається, що на численні пропозиції поліцейського ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку, та запевняв поліцейського, що «він тільки купив машину та хотів просто прокататись». Також Безсмертному було роз`яснено, що у випадку відмови від проходження огляду відносно нього буде складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП. Апеляційний суд зауважує, що обов`язковими ознаками інкримінованого адміністративного правопорушення є керування транспортного засобу, що не заперечується стороною захисту, наявність ознак сп`яніння та відмова водія від проходження такого, що підтверджується матеріалами справи. Враховуючи викладене, під час апеляційного перегляду не встановлено порушень порядку проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року. Отже, будь-яких доказів щодо відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, апеляційному суду не надано. Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів. У рішенні по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. The United Kingdom ) [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR від 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Апеляційний суд вважає, що таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Доводи апелянта про те, що у зв`язку з його перебуванням у зоні бойових дій він не міг бути присутнім у судовому засіданні, що позбавило його можливості надати пояснення в суді та провести захист від пред`явленого обвинувачення, є слушними, проте суд апеляційної інстанції зазначає, що справа перебувала на розгляді в суді першої інстанції одинадцять місяців (з 27 жовтня 2023 року по 27 вересня 2024 року). Так, відповідно до п. 6 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. Відтак, враховуючи, що ОСОБА_1 адміністративне правопорушення було вчинене 17 жовтня 2023 року, строк накладення адміністративного стягнення спливав 17 жовтня 2024 року, тому суд першої інстанції правомірно розглянув справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів. Інші доводи апеляційної скарги мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, а будь- яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, в матеріалах справи не має. З огляду на викладене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею норм процесуального права, як про це зазначає апелянт у поданій апеляційній скарзі, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст. 33, 38, 130, 247, 283, 284, 294 КУпАП, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Барського районного суду Вінницької області від 27 вересня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду: В.П. Рибчинський