Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/2200/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 06 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 280/2200/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року (суддя Чернова Ж.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року позов задоволено частково. Суд вирішив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.06.2023 №084250003217. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.09.1985 по 25.09.1991. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.06.2023 про призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду та прийняти відповідне рішення. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано, що особи, які працюють за сумісництвом, не користуються певними можливостями для зарахування періоду роботи за сумісництвом до стажу, який дає право на пенсію за вислугу років. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як було встановлено судом першої інстанції, 13.06.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного Фонду в Запорізькій області з заявою про виплату грошової допомоги в розмірі десяти пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Заява позивача від 13.06.2023 була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.06.2023 №084250003217 позивачу відмовлено в нарахуванні грошової допомоги. У рішенні від 16.06.2023 №084250003217 зазначено, що згідно наданих документів страховий стаж, який дає право на виплату грошової допомоги, складає 30 років 08 місяців 22 дні. Період роботи з 01.09.1985 по 25.09.1991 неможливо зарахувати до спеціального стажу, оскільки це робота за сумісництвом, при цьому основна робота у вищевказаний період Гуляйпольський ремонтно-механічний завод. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 17.08.2023 позивача повідомлено про те, що спеціальний стаж роботи визначається лише за основним місцем роботи у відповідності із записами у трудовій книжці. Час роботи за сумісництвом та час навчання за спеціальністю до такого стажу не зараховується. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 26.02.2024 позивача повідомлено про те, що спеціальний стаж позивача, який дає право на призначення, становить 30 років 8 місяців 22 дні. До спеціального стажу не зараховано період роботи з 01.09.1985 по 25.09.1991, оскільки це робота за сумісництвом. Згідно з даними трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12.11.1985, позивач працював з 01.09.1985 по 25.09.1991 за сумісництвом вчителем музики та співу в Залізничній неповній середній школі Гуляйпільського району Запорізької області. Згідно з довідкою від 24.07.2023 №01-44-30 про тривалість навчального року 1985-1991 роках в навчальних закладах (школах Гуляйпільського району Запорізької області), повідомлено, що в період з 1985 року по теперішній час тривалість навчального року в навчальних закладах освіти (школах) Пологівського (Гуляйпільського) районів Запорізької області становить не менше 35 тижнів. Відповідно до довідки від 08.06.2023 №01-44-27, позивач за період з 01.09.1985 по 25.09.1991 у відпустках без збереження заробітної плати не перебував. Позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого рішення не було доведено. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується. Відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України. На виконання приписів пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати. Відповідно до пункту 2 Порядку №1191, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років». Відповідно до пункту 5 Порядку №1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Суд першої інстанції вірно зазначив, що право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій мають особи за наявності таких умов: досягнення особою пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV; робота в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; наявність відповідного страхового стажу; не отримання ними будь-якої пенсії до цього. Як було встановлено судом, підставою для відмови у призначенні позивачу грошової допомоги, встановленої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, слугували висновки відповідачів про відсутність у нього необхідного спеціального стажу та не врахування до цього стажу періоду роботи позивача з 01.09.1985 по 25.09.1991 за сумісництвом вчителем музики. Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12.11.1985, позивач працював з 01.09.1985 по 25.09.1991 за сумісництвом вчителем музики та співу в Залізничній неповній середній школі Гуляйпільського району Запорізької області. Відповідно до довідки від 08.06.2023 №01-44-27, позивач за період з 01.09.1985 по 25.09.1991 у відпустках без збереження заробітної плати не перебував. Згідно з довідкою від 24.07.2023 №01-44-30 про тривалість навчального року 1985-1991 роках в навчальних закладах (школах Гуляйпільського району Запорізької області), повідомлено, що в період з 1985 року по теперішній час тривалість навчального року в навчальних закладах освіти (школах) Пологівського (Гуляйпільського) районів Запорізької області становить не менше 35 тижнів. Судом першої інстанції вірно зазначеного, що сумісництвом є виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації. Зарахування роботи на посаді викладача до спеціального педагогічного стажу не ставиться в залежність від того, було це основним місцем роботи особи чи за сумісництвом, за умови, якщо викладацька робота за сумісництвом займає не менше ніж 180 годин на навчальний рік, а також якщо працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати). Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що враховуючи те, що у період з 01.09.1985 по 25.09.1991 позивач працював за сумісництвом на педагогічній посаді з обсягом роботи більше ніж 180 годин на навчальний рік, то такий період слід зарахувати до спеціального стажу, який дає право позивачу на призначення пенсії за вислугу років. Суд першої інстанції також обґрунтовано врахував, що позивач не заявляє позовних вимог щодо зарахування до спеціального стажу періоду з 01.09.1985 по 25.09.1991 та те, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального стажу позивача період з 01.09.1985 по 25.09.1991 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача про призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 13.06.2023 з урахуванням висновків суду та прийняти відповідне рішення. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Постанова у повному обсязі складена 06 листопада 2024 року. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш