Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/11047/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 листопада 2024 р. Справа № 480/11047/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Мельнікової Л.В. , Русанової В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2024, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Шевченко, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, повний текст складено 14.06.24 по справі № 480/11047/23 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ), в якій просив: - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ) в частині нарахування та не виплати індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 11.07.2023; - зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 1.07.2023 з урахуванням абзацу 4, 6 пункту 5 постанови КМУ від 17.07.2003 №1078. Свої вимоги мотивував тим, що відповідачем протиправно, всупереч положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, за період з 01.03.2018 по 01.07.2023 не було виплачено різницю індексації грошового забезпечення з урахуванням абзацу 4, 6 пункту 5 постанови КМУ від 17.07.2003 №1078. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 11.07.2023 включно з урахуванням абзаців 4,5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 11.07.2023 включно з урахуванням абзаців 4,5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з урахуванням проведених виплат. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань НОМЕР_4 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_2 ) в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 1073грн. 60коп. Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивачу з грудня 2018 року нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення, яка склалася внаслідок перевищення індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку №1078. Якщо виключити грошові доходи, які мають разовий характер, з грошового забезпечення за лютий та березень 2018, то воно становитиме 1584,60 грн за лютий та 5562,00 за березень 2018 року, а це означає що грошове забезпечення за березень 2018 у порівнянні з лютим 2018 збільшилось на 4078,20 грн. Стосовно нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з 01 січня по 11 липня 2023 року включно, апелянт зазначив, що індексація грошового забезпечення за 2023 рік військовослужбовцям Державної прикордонної служби Україи не нараховувалась та не виплачувалась у зв`язку із тим, що дія Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" була призупинена Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік". Таким чином, в даній частині позовна вимога є необгрунтованою та незаконною, а тому задоволенню не підлягає. Вважає, що суд першої інстанції залишив поза увагою дані доводи. Позивач правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивач проходив військову службу за контрактом у ІНФОРМАЦІЯ_3 , який в подальшому перейменовано у ІНФОРМАЦІЯ_4 без зміни нумерації військової частини, та наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 07.07.2023 № 599-ОС його звільнено з військової служби у запас за підпунктом "г" (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.07.2023 №606-ОС "Про особовий склад" з ОСОБА_1 було припинено (розірвано) контракт, виключено його зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 11.07.2023 (а.с. 12). З особових карток за 2018-2023 роки та архівних відомостей за 2018-2023 роки вбачається, що відповідачем частково у спірний період нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, а саме нараховувалась і виплачувалась у такі періоди: у грудні 2018 року, у листопаді та грудні 2019 року, у січні-липні 2020 року та у грудні 2020 року, у січні-жовтні 2021 року у грудні 2021 року, у січні -лютому 2021 року, серпні-грудні 2022 року, у липні 2023 року (а.с.13-18). Позивач, вважаючи, що при звільненні має право на отримання індексації грошового забезпечення саме з урахуванням абзацу 4, 6 пункту 5 постанови КМУ від 17.07.2003 №1078, звернувся до суду з цим позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з підстав їх обгрунтованості. Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII). Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-ХІІ. У статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Відповідно до статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (ч.1 ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" № 1282-XII). Частинами 1, 2 ст.5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" № 1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (ч. 6 ст. 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" № 1282-XII у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин). Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями. Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 06.02.2003 № 491-ІV. Згідно з п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Як зазначено Верховним Судом у постановах від 19.06.2019 справа №825/1987/17, 20.11.2019 справа №620/1892/19, 05.02.2020 справа №825/565/17 індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Відтак, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. За відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, нарахування індексації грошового забезпечення здійснюється у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а саме відповідно до Порядку №1078. Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону України №1282-XII, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті. Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, від 29 листопада 2023 року у справі №260/2724/21 виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення. Судом згідно особових карток позивача за 2018-2023 роки та архівних відомостей позивача за 2018-2023 роки вбачається, що відповідачем частково у спірний період нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення (а.с.13-18). Проте, відповідач в апеляційній скарзі наполягав на те, що позивач не має права та проведення перерахунку індексації та виплати її різниці з урахуванням абзацу 4, 6 пункту 5 постанови КМУ від 17.07.2003 №1078. Надаючи оцінку в контексті зазначеного, колегія суддів вказує, що зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась з 01.03.2018 у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Пунктом 4 цієї постанови установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і

14. Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців. Відповідно до абзацу 1 пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Таким чином, враховуючи те, що підвищення посадового окладу позивача з березня 2018 року відбулося у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року постанови № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців саме березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078 є місяцем підвищення доходів позивача (базовим місяцем), а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків. Згідно із абзацом 2 пункту 5 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з березня 2018 року по листопад 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%. Разом з тим, у контексті спірних правовідносин необхідно звернути увагу на те, що питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім-шостим пункту 5 Порядку № 1078. Так, відповідно до абзаців 3-6 пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції з 28.02.2018 року чинного на час виникнення спірних правовідносин) сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної (згідно абзаців 4, 5 пункту 5 Порядку №1078) суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації зазначеного у пункті 1-1 Порядку №1078 (103 відсотка). Аналіз вказаних норм свідчить про те, що підвищення посадового окладу у певному місяці не тягне за собою безумовне припинення виплати індексації у подальших періодах, оскільки для правовідносин, пов`язаних з нарахуванням у такому випадку індексації, визначальним є також факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів). Подібні висновки Верховний Суд виклав у постанові від 19 травня 2022 року у справі №380/11404/21, від 28 вересня 2022 року у справі № 560/3965/21. У такому випадку суб`єкту владних повноважень для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення. Якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078. Відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку № 1078 обов`язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця. Відтак відповідач, врахував лише норми абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку №1078, згідно з якими у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Отже, відповідач у межах спірних правовідносин безпідставно оминув норми абзацу 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що індексація грошового забезпечення позивачу в період з 01.03.2018 по 11.07.2023 повинна бути перерахована та виплачена з урахуванням абзаців 4,5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. При цьому, доводи відповідача про правомірність нарахування та виплати індексації позивачу за спірний період, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідач не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу. Доказів зворотного матеріали справи не містять. Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеної у постановах від 26.01.2022 року по справі №400/1118/21, від 20.04.2022 року по справі №420/3593/20 та від 31.05.2022 року по справі №400/4491/20. З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції в частині визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно з урахуванням абзаців 4,5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно з урахуванням абзаців 4,5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з урахуванням проведених виплат. Стосовно позовних вимог в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2023, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" № 2710-IX від 03.11.2022 зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Положення абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", яким зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", є чинним та не визнавалось неконституційним. До того ж, оскільки, дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно-правовий акт - Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, який прийнятий на виконання вимог ч. 2 ст. 6 вказаного Закону, також не діє протягом 2023 року. Тому у відповідача не було підстав для нарахування та виплати позивачеві індексації грошового забезпечення з 01.01.2023 по 11.07.2023. За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, однак зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, тому рішення суду першої інстанції у даній частині вимог про задоволення позову підлягає скасуванню. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з п. 1, п. 4 ст. 317 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення. Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.24 в частині визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 11.07.2023 та зобов`язання НОМЕР_3 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю за період з 01.01.2023 по 11.07.2023 з урахуванням абзацу 4, 6 пункту 5 постанови КМУ від 17.07.2003 №1078, підлягає скасуванню, з прийняттям постанови в цій частині вимог про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) - задовольнити частково. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 по справі № 480/11047/23 - скасувати в частині визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 11.07.2023 та зобов`язання НОМЕР_3 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю за період з 01.01.2023 по 11.07.2023 з урахуванням абзацу 4, 6 пункту 5 постанови КМУ від 17.07.2003 №1078. Прийняти в цій частині постанову про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 у справі № 480/11047/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді Л.В. Мельнікова В.Б. Русанова